Рішення

від 05.10.2023 по справі 320/12350/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2023 року справа №320/12350/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІУМ КОМПАНІ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРІУМ КОМПАНІ" звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 23.12.2021 №152151 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "АРІУМ КОМПАНІ" з переліку ризикових, платників податків;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №7831585/42835255 від 12.12.2022, №7831586/42835255 від 12.12.2022, №7903356/42835255 від 21.12.2022, №7949911/42835255 від 27.12.2022, №7930040/42835255 від 23.12.2022, №7949912/42835255 від 27.12.2022, №7903357/42835255 від 21.12.2022, №7930041/42835255 від 23.12.2022, №7949913/42835255 від 27.12.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 07.12.2021, №6 від 09.12.2021, №7 від 10.12.2021, №11 від 17.12.2021, №8 від 20.12.2021, №10 від 22.12.2021, №9 від 20.12.2021, №12 від 28.12.2021, №13 від 30.12.2021, датою їх подання на реєстрацію.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що ним подано до контролюючого органу податкові накладні №4 від 07.12.2021, №6 від 09.12.2021, №7 від 10.12.2021, №11 від 17.12.2021, №8 від 20.12.2021, №10 від 22.12.2021, №9 від 20.12.2021, №12 від 28.12.2021, №13 від 30.12.2021 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак рішеннями №7831585/42835255 від 12.12.2022, №7831586/42835255 від 12.12.2022, №7903356/42835255 від 21.12.2022, №7949911/42835255 від 27.12.2022, №7930040/42835255 від 23.12.2022, №7949912/42835255 від 27.12.2022, №7903357/42835255 від 21.12.2022, №7930041/42835255 від 23.12.2022, №7949913/42835255 від 27.12.2022 відмовлено у їх реєстрації, не зважаючи на відповідність вимогам і критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач наголошує, що спірні рішення не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття відповідачем, а лише містять посилання на те, що причиною їх прийняття є ненадання платником податку первинних документів. У той же час, як вказує позивач, Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві не зазначено, яких саме документів не вистачало для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Крім того, позивач зазначає, що після зупинення реєстрації податкових накладних ним подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірні рішення прийняті протиправно та мають бути скасовані.

Також позивач зазначив, що рішення від 23.12.2021 №152151 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не відповідає нормам чинного законодавства України оскільки, в ньому не визначено чітких підстав для включення Товариства до переліку ризикових платників, а лише процитовано п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1165 від 11.12.2019 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН». Вказує, що відповідачем не досліджено належним чином отримані документи від позивача.

Головне управління ДПС у м. Києві та Державна податкова служба України позов не визнали, подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких просять суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення операцій Комісією ГУ ДПС України у м. Києві прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з вказаною конкретною причиною відмови у реєстрації, а саме: ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, також не надано документальне підтвердження щодо якості товару (сертифікат якості).

Крім того, Державна податкова служба України зазначає, що позовні вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасними, оскільки належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

18.05.2023 до суду надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи за правилами загального провадження, щодо якої суд зазначає таке.

Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заперечуючи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач як на підставу для необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження зазначив про те, що ця справа є складною та значною для нього, потребує витребування значної кількості доказів та їх дослідження, заслуховування думок сторін.

Водночас, суд вважає, що зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення підготовчого засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, вимоги позивача не підпадають під визначення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, будь-яких доказів з приводу того, що справу №320/12350/23, з огляду на характер спірних правовідносин, обсяг доказів чи з інших підстав недоцільно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не надав.

Суд звертає увагу відповідача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина 1 статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.

Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження або у судовому засіданні з викликом сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРІУМ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42835255) є юридичною особою, має статус платника податку на додану вартість та є платником податку на загальних підставах.

TOB «АРІУМ КОМПАНІ» 21.02.2019 взято на облік у ГУ ДПС у Полтавській області за номером 265119043328.

ТОВ «АРІУМ КОМПАНІ» здійснюючи господарську діяльність, уклало наступні договори:

1) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРМТЕКС» (код ЄДРПОУ 40421154) - договір поставки № ПТ-06310-03/21 від 06.10.2021 на поставку товару, згідно із переліком у Специфікаціях, що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №35 від 03.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р 0312/1/35 від 03.12.2021, рахунок на оплату №35 від 03.12.2021, податкова накладна №2 від 03.12.2021;

- видаткова накладна №37 від 07.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р 0712/2/37 від 07.12.2021, рахунок на оплату №37 від 07.12.2021, №4 від 07.12.2021;

- видаткова накладна №39 від 09.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р 0912/1/39 від 09.12.2021, рахунок на оплату №369 від 09.12.2021, податкова накладна №6 від 09.12.2021.

2) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРМТЕКС» - договір купівлі-продажу №0111-Т від 01.11.2021, згідно із переліком у Специфікаціях, що підтверджується наступними документами:

- видаткованакладна №42 від 20.12.2021,товарно-транспортна накладна

№Р2012/1/42 від 20.12.2021, рахунок на оплату №42 від 20.12.2021;

-видаткованакладна №45від 28.12.2021,товарно-транспортна накладна

№Р2812/2/45 від 28.12.2021, рахунок на оплату №45 від 28.12.2021.

3) з Товариством з обмежено відповідальністю «ТЕКСОЛ» (код ЄДРПОУ 30682460) - договір поставки №0001/10 від 04.10.2021 на поставку згідно із переліком у Специфікаціях, що підтверджується наступними документами:

-видаткова накладна №88 від 01.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р 0112/1/88 від 01.12.2021, рахунок на оплату №88 від 01.12.2021, податкова накладна №1 від 01.12.2021;

- видаткова накладна №89 від 12.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р 0212/1/89 від 02.12.2021, рахунок на оплату №89 від 02.12.2021, податкова накладна №2 від 02.12.2021;

- видаткова накладна №90 від 03.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р 0312/1/90 від 03.12.2021, рахунок на оплату №90 від 03.12.2021 рку; податкова накладна №2 від 03.12.2021;

- видаткова накладна №92 від 06.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р 0612/1/92 від 06.12.2021, рахунок на оплату №92 від 06.12.2021, податкова накладна №4 від 06.12.2021.

4) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКСОЛ» - договір купівлі-продажу №2110-Т від 21.10.2021 на поставку тканини і швацької фурнітури згідно із переліком у Специфікаціях, що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №40 від 10.12.2021, товарно-транспортна накладна №1012/1/4 від 10.12.2021, рахунок на оплату №40 від 10.12.2021, податкова накладна №7 від 10.12.2021;

- видаткова накладна №41 від 17.12.2021, товарно- транспортна накладна №1712/2/1 від 17.12.2021, товарно-транспортна накладна №1712/2/2 від 17.12.2021, рахунок на оплату №41 від 17.12.2021 податкова накладна №11 від 17.12.2021;

- видаткова накладна №43 від 20.12.2021, товарно-транспортна накладна №2012/1/43 від 20.12.2021, рахунок на оплату №43 від 20.12.2021;

- видаткова накладна №44 від 22.12.2021, товарно-транспортна накладна №2212/1/44 від 22.12.2021, рахунок на оплату №44 від 22.12.2021;

- видаткова накладна №46 від 30.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р 3012/2/46 від 30.12.2021, рахунок на оплату №46 від 22.12.201.

5) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ЄВРОСПЕЦКОМПЛЕКТ» (Код ЄДРПОУ 41339904) - договір поставки №14810/2021 від 18.10.2021 тканини, згідно із переліком у Специфікаціях, що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №РН-00231 від 06.12.2021, товарно-транспортна накладна №231 від 06.12.2021, податкова накладна №11 від 06.12.2021, податкова накладна №11 від 06.12.2021, рахунок-фактура №СФ-0000234 від 02.12.2021;

- видаткова накладна №РН-00232 від 08.12.2021, товарно-транспортна накладна №232 від 08.12.2021, податкова накладна №12 від 08.12.2021, рахунок-фактура №СФ- 0000234 від 02.12.2021.

6) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ФАБРІК» (код ЄДРПОУ 42609153) - рахунок-фактура №СФ-0003117 від 08.11.2021, що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №РН-0002992 від 08.11.2021, податкова накладна №106 від 08.11.2021.

7) з Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАЙТ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44020356) - договір купівлі-продажу №16122021 від 16.12.2021, що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №107 від 16.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р- 1274/55 від 16.12.2021, податкова накладна №99 від 16.12.2021;

- видаткова накладна №108 від 16.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р- 1274/55 від 16.12.2021, податкова накладна №100 від 16.12.2021;

- видаткова накладна №109 від 16.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р- 1274/55 від 16.12.2021, податкова накладна №101 від 16.12.2021;

- видаткова накладна №110 від 16.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р- 1274/55 від 16.12.2021, податкова накладна №102 від 16.12.2021;

- видаткова накладна №111 від 16.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р- 1274/55 від 16.12.2021, податкова накладна №110 від 16.12.2021;

- видаткова накладна №112 від 16.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р- 1274/55 від 16.12.2021, податкова накладна №104 від 16.12.2021;

- видаткова накладна №113 від 16.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р- 1274/55 від 16.12.2021, податкова накладна №105 від 16.12.2021;

- видаткова накладна №114 від 16.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р- 1274/55 від 16.12.2021, податкова накладна №106 від 16.12.2021;

- видаткова накладна №115 від 16.12.2021, товарно-транспортна накладна. №Р- 1274/55 від 16.12.2021, податкова накладна №107 від 16.12.2021;

- видаткова накладна №116 від 16.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р- 1274/55 від 16.12.2021, накладна №108 від 16.12.2021;

- видаткова накладна №117 від 16.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р- 1274/55 від 16.12.2021, податкова накладна №109 від 16.12.2021;

- видаткова накладна №118 від 16.12.2021, товарно-транспортна накладна №Р- 1274/55 від 16.12.2021, рахунок на оплату №55 від 16.12.2021, податкова накладна №103 від 16.12.2021.

8) з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕКНА Україна» (код ЄДРПОУ 42973858), що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №2986 від 05.11.2021, рахунок на оплату №2998 від 04.11.2021, податкова накладна №135 від 05.11.2021.

9) з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №01/10/21- 36 від 01.10.2021, надані послуги підтверджуються актом надання послуг №7/12 від 31.12.2021.

10) з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКГІП НОМЕР_2 ) - договір перевезення №01/11/1-ТП від 01.11.2021.

11) з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 - договір про надання послуг №04/10-21/1 від 04.10.2021.

На виконання умов вказаних договорів, позивачем складено наступні податкові накладні:

№4 від 07.12.2021, №6 від 09.12.2021, №7 від 10.12.2021, №11 від 17.12.2021, №8 від 20.12.2021, №10 від 22.12.2021, №9 від 20.12.2021, №12 від 28.12.2021, №13 від 30.12.2021, які направлено засобами телекомунікаційного зв`язку до Державної податкової служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, реєстрація вказаних накладних зупинена у зв`язку з виявленням наступних помилок: платник податку, яким подано для реєстрації ГІН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Про ці дії позивача повідомлено у відповідних квитанціях до податкових накладних.

23.12.2021 Комісією з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №152151 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «АРІУМ КОМПАНІЯ» віднесено на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що відповідає критеріям ризиковості. Рішення обґрунтоване тим, що в ході аналізу бази даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює реалізацію товару: тканини, сорочки, швейна фурнітура, при цьому відсутні трудові ресурси та супутні послуги (перевезення, складування), для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Позивачем через електронний кабінет направлено пояснення щодо зупинення спірних податкових накладних та відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, до яких додано скановані копії документів, що підтверджують реальність здійснених операцій та про трудові ресурси, про що свідчать наступні повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі - Повідомлення) №1 від 02.12.2022, №2 від 08.12.2022, №3 від 18.12.2022, №4 від 19.12.2022.

За результатами розгляду документів та пояснень, комісією Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято наступні рішення:

№7831585/42835255 від 12.12.2022,

№7831586/42835255 від 12.12.2022,

№7903356/42835255 від 21.12.2022,

№7949911/42835255 від 27.12.2022,

№7930040/42835255 від 23.12.2022,

№7949912/42835255 від 27.12.2022,

№7903357/42835255 від 21.12.2022,

№7930041/42835255 від 23.12.2022,

№7949913/42835255 від 27.12.2022 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/ придбання послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі факгури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивачем на вказані рішення до ДПС України подані скарги №1 від 22.12.2022, №2 від 22.12.2022, №3 від 22.12.2022, №4 від 22.12.2022, №5 від 28.12.2022, №5 від 28.12.2022, №6 від 28.12.2022, №7 від 28.12.2022, №8 від 28.12.2022, №9 від 28.12.2022.

Проте, рішеннями за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

№80888/42835255/2 від 29.12.2022,

№80980/42835255/2 від 29.12.2022,

№80967/42835255/2 від 29.12.2022,

№1504/42835255/2 від 05.01.2023,

№1415/42835255/2 від 05.01.2023,

№1430/42835255/2 від 05.01.2023,

№80875/42835255/2 від 29.12.2022,

№1400/42835255/2 від 05.01.2023,

№1505/42835255/2 від 05.01.2023, скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних - без змін.

Вважаючи рішення податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі -ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з наведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складених ним податкових накладних (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цих податкових накладних (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Матеріали справи свідчать, що підставами для зупинення реєстрації податкових накладних слугував пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 8 Додатку № 1 до Порядку №1165 визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вказаного висновку податкового органу, зазначеного у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних.

Враховуючи наведене, суд вважає, що підстави для зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 07.12.2021, №6 від 09.12.2021, №7 від 10.12.2021, №11 від 17.12.2021, №8 від 20.12.2021, №10 від 22.12.2021, №9 від 20.12.2021, №12 від 28.12.2021, №13 від 30.12.2021 відсутні.

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі №826/8693/18 зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації.

Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 78326524).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно допункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

З матеріалів справи з`ясовується, що в оскаржуваних рішенніх Комісії ГУ ДПС у м. Києві у якості підстави для відмови у реєстрації податкових накладних вказано про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/ придбання послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі факгури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Суд зауважує, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520.

Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

- оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Суд звертає увагу на те, що у спірних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Крім того, аналіз змісту оспорюваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданих позивачем податкових накладних.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій.

Відповідачі належними доказами не обґрунтували підстави прийняття оскаржуваних рішень, зокрема те, яких саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження та розвантаження продукції не надано платником, та яким чином вказане могло вплинути на обов`язок платника податків зареєструвати податкові накладні.

Також відповідачі не довели, що надані позивачем документи мали недоліки форми або змісту, що виключали можливість реєстрації податкових накладних.

Суд вважає, що ненадання платником окремих необхідних документів пояснюється, передусім, відсутністю чіткої вимоги податкового органу стосовно переліку документів, необхідних для підтвердження конкретних господарських операцій.

У зв`язку з цим, сама по собі наявність у законодавстві відповідного переліку усіх можливих документів, які можуть бути використані для підтвердження правомірності складання податкових накладних, і ненадання платником усіх цих документів, не може розглядатись як обставина, що свідчить про вину платника або прямо доводить безпідставність реєстрації податкових накладних.

При цьому суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд наголошує на тому, що Комісія Головного управління ДПС у м. Києві, не зважаючи на надіслані позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла спірні рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, без зазначення, як вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Посилання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві у відзиві на позов на не надання позивачем документального підтвердження щодо якості товару (сертифікат якості), є безпідставним, оскільки така обставина не зазначена в оскаржуваних рішеннях, як підстава для відмови у реєстрації податкових накладних.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно дост. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини"практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

У ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у м. Києві щодо прийняття спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття оскаржуваних рішень та не врахували наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, тому, не довели правомірності спірних рішень.

Отже, суд дійшов висновку, що, враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та приймаючи до уваги те, що такі документи надані при реєстрації податкових накладних, податковий орган не мав правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7831585/42835255 від 12.12.2022, №7831586/42835255 від 12.12.2022, №7903356/42835255 від 21.12.2022, №7949911/42835255 від 27.12.2022, №7930040/42835255 від 23.12.2022, №7949912/42835255 від 27.12.2022, №7903357/42835255 від 21.12.2022, №7930041/42835255 від 23.12.2022, №7949913/42835255 від 27.12.2022.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 07.12.2021, №6 від 09.12.2021, №7 від 10.12.2021, №11 від 17.12.2021, №8 від 20.12.2021, №10 від 22.12.2021, №9 від 20.12.2021, №12 від 28.12.2021, №13 від 30.12.2021, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тож, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкових накладних в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкових накладних в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що податкові накладні підлягають реєстрації у день їх подання на реєстрацію.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 23.12.2021 №152151 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "АРІУМ КОМПАНІ" з переліку ризикових, платників податків, суд зазначає наступне.

Як зазначалось, додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Як встановлено судом, Комісією прийнято рішення від 23.12.2021 №152151 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі Податкова інформація зазначено: «В ході аналізу бази даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює реалізацію товару: тканини, сорочки, швейна фурнітура, при цьому відсутні трудові ресурси та супутні послуги (перевезення, складування), для здійснення фінансово-господарської діяльності».

З метою виключення платника податків з переліку ризикових, позивач подав до контролюючого органу скаргу та копії відповідних документів.

Однак, за результатами її розгляду контролюючим органом не скасовано спірне рішення.

При цьому, виходячи з аналізу оскаржуваного рішення та наданих до матеріалів справи документів, суд зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду не надано, як і не надано доказів того, що у позивача відсутні трудові ресурси та супутні послуги (перевезення, складування), для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Натомість, позивач разом із скаргою на спірне рішення надавав контролюючому органу пакет документів, що підтверджує відсутність підстав для включення позивача до переліку ризикових платників податків, про що свідчать звіти за формою 1-ДФ та звіти ЄСВ, повідомлення за формою №20-ОПП від 21.09.2021, повідомлення за формою №20-ОПП від 12.11.2021, повідомлення про прийняття працівника на роботу від 25.11.2021, повідомлення про прийняття працівника на роботу від 16.12.2021, повідомлення про прийняття працівника на роботу від 30.12.2021, повідомлення про прийняття працівника па роботу від 30.12.2021, повідомлення про прийняття працівника на роботу від 04.01.2022, копії наказу №4-К від 01.04.2021, штатного розпису від 01.04.2021, наказу №7-К від 30.09.2021, штатного розпису від 30.09.2021, наказу 9-К від 30.11.2021, штатного розпису від 30.11.2021, а також договори з контрагентами, видаткові накладні, податкові накладні, ТТН та виписки по рахункам, що свідчить про надання супутніх послуг (перевезення, складування) для здійснення фінансово-господарської діяльності позивача.

Окрім вказаного, з аналізу рішення убачається, що контролюючим органом у рядку оскаржуваного рішення «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, натомість контролюючим органом лише зазначено про відсутність трудових ресурсів та супутніх послуг (перевезення, складування), для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 по справі №140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, що узгоджується із позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №340/1098/20.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття спірного рішення та був покладений в основу його прийняття.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

З огляду на викладене, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 23.12.2021 №152151 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, що свідчить про наявність підстав для його скасування.

Щодо зобов`язання Головного управління ДПС в м. Києві виключити позивача з переліку ризикових платників податків, суд зазначає наступне.

Положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому, позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням № 109 від 28.02.2023.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 23.12.2021 №152151 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "АРІУМ КОМПАНІ" з переліку ризикових, платників податків.

3. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №7831585/42835255 від 12.12.2022, №7831586/42835255 від 12.12.2022, №7903356/42835255 від 21.12.2022, №7949911/42835255 від 27.12.2022, №7930040/42835255 від 23.12.2022, №7949912/42835255 від 27.12.2022, №7903357/42835255 від 21.12.2022, №7930041/42835255 від 23.12.2022, №7949913/42835255 від 27.12.2022.

4. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 07.12.2021, №6 від 09.12.2021, №7 від 10.12.2021, №11 від 17.12.2021, №8 від 20.12.2021, №10 від 22.12.2021, №9 від 20.12.2021, №12 від 28.12.2021, №13 від 30.12.2021, датою їх подання на реєстрацію.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІУМ КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ: 42835255) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.