Рішення

від 05.10.2023 по справі 440/6602/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 05 жовтня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/6602/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 05 травня 2023 року щодо припинення оформлення позивачем громадянства України за територіальним походженням (стаття 8 Закону України "Про громадянство України");

зобов`язання відповідача прийняти у позивача декларацію про відмову від громадянства Російської федерації від 16 травня 2023 року та оформити і надати йому довідку про реєстрацію громадянином України.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що відповідач протиправно відмовив позивачу в прийнятті декларації про відмову від громадянства Російської федерації від 16 травня 2023 року, а також не надав довідку про реєстрацію громадянином України. Зауважив, що запровадження у лютому 2022 року воєнного стану стало перешкодою для виконання взятого на себе зобов`язання щодо припинення громадянства РФ у встановлений законодавством України дворічний строк.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

01 липня 2023 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що декларація про відмову від громадянства Російської федерації від 16 травня 2023 року подана позивачем без дотримання відповідної процедури - позивач у відведений законодавством дворічний строк не здійснив усіх необхідних дій, які передують поданню такої декларації: не вирішив питання щодо припинення громадянства РФ, а також не надав доказів того, що ним вчинено всі необхідні та залежні від нього для цього дії.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

26 листопада 2019 року ОСОБА_1 взято зобов`язання упродовж двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство РФ та подати до органа, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства РФ, виданий уповноваженим на те органом цієї держави.

27 грудня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" (далі - Закон).

24 квітня 2020 року Управлінням прийняте рішення про оформлення заявнику набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" та надано дворічний строк для припинення громадянства РФ.

15 червня 2020 року позивачу оформлено довідку № 144/2020 про реєстрацію особи громадянином України.

01 липня 2020 року позивачем подано заяву-анкету про видачу тимчасового посвідчення громадянина України, у якій заявника попереджено про наслідки невиконання взятого зобов`язання щодо припинення іноземного громадянства у встановлений Законом строк.

08 липня 2020 року ОСОБА_1 оформлено тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_1 .

29 березня 2023 року Лубенським відділом УДМС у Полтавській області у позивача відібрано пояснення щодо виконання взятого на себе зобов`язання з приводу припинення до 24 квітня 2022 року громадянства РФ, зі змісту яких випливає, що гр. ОСОБА_1 станом на дату надання пояснень зібрав необхідні для відмови від громадянства РФ документи, зареєструвався в електронній черзі у консульстві РФ для їх подання, але через закриття консульства РФ в Україні, обумовленого початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України, подати зазначені документи не мав змоги.

Жодних доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано.

Оскільки станом на 29 березня 2023 року доказів виконання громадянином ОСОБА_1 взятого на себе зобов`язання, або подання ним декларації про відмову від іноземного громадянства у відповідності до Закону територіальному органу ДМС не подано, Лубенським відділом УДМС у Полтавській області складено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України від 24 квітня 2020 року ОСОБА_1 .

На підставі зазначеного вище подання відповідачем 17 квітня 2023 року сформовано довідку на ім`я позивача про наявність підстав для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, а 05 травня 2023 року в порядку статті 21 Закону України "Про громадянство України" прийняте рішення про скасування рішення УДМС у Полтавській області від 24 квітня 2020 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону ОСОБА_1

06 травня 2023 року Лубенським відділом УДМС у Полтавській області на ім`я ОСОБА_1 видано довіку про припинення громадянства України.

Листом від 06 травня 2023 року № 5330-484/5330-23 позивача поінформовано про скасування рішення від 24 квітня 2020 року про оформлення набуття громадянства України.

Позивач вважає, що зазначене рішення порушує його права та інтереси, прийняте безпідставно, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини з питань громадянства України регулюються Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року № 2235-III (надалі - Закон), Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27. березня 2001 року № 215/2001 (далі - Порядок), Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 715 від 16 серпня 2012 року.

Відповідно статті 8 Закону особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки. Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства; іноземцем - зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство (підданство) усіх цих держав.

Подання зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави.

Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Для оформлення набуття громадянства України замість зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) може бути подано:

іноземцем, якого визнано біженцем або якому надано притулок в Україні, - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яку визнано біженцем або якій надано притулок в Україні:

іноземцем, який постійно проживає в Україні на законних підставах та є громадянином держави, з якою Україна уклала міжнародний договір, що передбачає припинення особою громадянства цієї держави одночасно з набуттям громадянства України, - заяву про зміну громадянства;

іноземцем, який в установленому законодавством України порядку .проходить (проходив) військову службу за контрактом у Збройних Силах України.

його подружжям - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку уклала контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя;

іноземцем із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та його подружжям - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя;

іноземцем, його подружжям, які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнати у країні своєї громадянської належності переслідувань, - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка зазнала переслідувань, разом із документом, що підтверджує переслідування.

Відповідно до абзацу 12 статті 1 Закону зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те. що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подається документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.

Таким чином, на особу покладається обов`язок припинити іноземне громадянство та подати документи про його припинення, видані уповноваженим органом відповідної держави.

Поняття "незалежної від особи причини" у розумінні Закону України "Про громадянство України" розкривається в абзаці 13 статті 1 Закону.

Так, незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.

Відповідно до статті 21 Закону рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов`язання, взятого особою у зобов`язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства.

Пунктом 88 Порядку визначено, що для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону територіальними органами Державної міграційної служби України, готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України:

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону).

За правилами пункту 96 Порядку подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України. Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 Порядку, надсилається до територіального органу Державної міграційної служби України.

Пунктом 97 Порядку врегульовано, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується керівником територіального органу Державної міграційної служби України або його заступником. Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, яким було винесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

Враховуючи вищевикладене, УДМС в Полтавській області прийнято обґрунтоване рішення про скасування рішення про набуття громадянства України від 24 квітня 2020 року громадянину ОСОБА_1 відповідно до статті 21 Закону.

Надаючи правову оцінку доводам позивача про те, що останній здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на виконання взятого на себе зобов`язання щодо припинення громадянства РФ, суд виходить з такого.

Україна є правовою державою та керується принципом розумності строків. Він полягає у вирішенні питань регулювання правових відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, інтересів громадян і публічних інтересів. Кожна процесуальна дія або процесуальне рішення мають бути виконані або ж затверджені в розумні строки.

Як вже зазначалось, з прийняттям рішення про оформлення громадянства України від 24 квітня 2020 року розпочався перебіг дворічного строку, у який позивач мав виконати взяті на себе зобов`язання щодо припинення громадянства РФ, тобто в строк до 24 квітня 2022 року.

Як пояснив представник відповідача в письмових поясненнях, за загальною практикою процедура виходу з громадянства РФ триває до 6 місяців. Після чого особа, у разі оформлення припинення громадянства РФ, отримує відповідний документ.

Отже, після прийняття рішення про оформлення громадянства України особа має час для підготовки документів та звернення до уповноважених органів країни своєї громадянської належності із заявою про припинення громадянства.

Для дотримання строків та належного виконання взятого на себе зобов`язання позивач мав звернутися до уповноважених органів РФ без допущення зволікань.

Уповноваженим органом РФ на підтвердження факту звернення із заявою про вихід з громадянства особі видається довідка про звернення затвердженого зразка.

Після подання особою в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства їй замість тимчасового посвідчення громадянина України видається паспорт громадянина України.

Таким чином, особі, яка набула громадянство України після виконання взятого на себе зобов`язання припинити іноземне громадянство, територіальний підрозділ ДМС видає паспорт громадянина України.

Разом із тим, позивач упродовж періоду з 24 квітня 2020 року ні до дня повномасштабного вторгнення РФ на територію України (24 лютого 2022 року), ні до 28 березня 2023 року фактично не виконав взятого на себе зобов`язання щодо припинення громадянства РФ у встановленому законом порядку.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що з метою припинення громадянства РФ ним були зібрані всі необхідні для цього документи та здійснена реєстрація в електронній черзі на прийом до консульства РФ з метою їх подання, оскільки зазначені доводи не підтверджені жодними доказами.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач для оформлення громадянства України (24 квітня 2020 року) легковажно зволікав з вчиненням дій, спрямованих на виконання зобов`язання щодо припинення громадянства РФ у встановлений законодавством дворічний строк.

Відтак, підстави кваліфікувати невиконання позивачем взятого на себе зобов`язання припинити громадянство РФ до 24 квітня 2022 року як таке, що мало місце з незалежних від особи причин - відсутні.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами позивача про те, що спірне рішення винесене за відсутності достатніх на те правових підстав, оскільки відповідачем надано достатні, достовірні та допустимі докази з урахуванням яких, суд дійшов до висновку, що орган ДМС під час його винесення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені чинним законодавством, що свідчить про обґрунтованість та правомірність спірного рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

. Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 63, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 37829297) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Чеснокова