Ухвала

від 04.10.2023 по справі 440/1345/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04 жовтня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/1345/23

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

03 березня 2023 року від ОСОБА_1 до суду надійшла позовна заява від 03 березня 2023 року, в якій позивачем заявлено позовні вимоги, а саме:

-про визнання протиправною бездіяльності Полтавської міської ради щодо заяви ОСОБА_1 від 19 листопада 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства у землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1579 га за адресою: село Гожули, кадастровий номер 5324080701:01001:0023;

- зобов`язання Полтавської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 листопада 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства у землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1579 га за адресою: село Гожули, кадастровий номер 5324080701:01001:0023, з урахуванням висновків суду. Крім того, до такої позовної заяви додано належним чином засвідчені копії документів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також примірник позовної заяви з додатками для відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві, оскільки заяву заява про поновлення строку звернення до суду від 13 березня 2023 року не підписана представником позивача Шинкаренко М.А. ані електронним цифровим підписом, ані власноручним підписом

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу від 28 серпня 2023 року ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року по справі № 440/1345/23 скасовано та справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Надаючи оцінку заяві про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачем заявлено позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності Полтавської міської ради щодо заяви ОСОБА_1 від 19 листопада 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель для ведення особистого селянського господарства у землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1579 га за адресою: село Гожули, кадастровий номер 5324080701:01001:0023.

Зі змісту позовної заяви від 03 березня 2023 року та доданих до неї документів /штампу реєстрації вхідної кореспонденції Полтавської міської ради на заяві позивача від 19 листопада 2021 року за №Но4.1.1-11/12243 від 19 листопада 2021 року/ слідує, що позивач звернувся до Полтавської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - 19 листопада 2021 року.

Згідно з частинами дев`ятою - десятою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, вказаними нормами передбачено, що у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою уповноважений орган за результатами розгляду клопотання особи про затвердження проекту землеустрою приймає одне з таких рішень: 1) затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність; або 2) відмовити у передачі земельної ділянки у власність; або 3) залишити клопотання про затвердження проекту землеустрою без розгляду.

Таким чином, про порушення свого права щодо нерозгляду заяви від 19 листопада 2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивач дізнався або повинен був дізнатися (мав таку можливість) в перший день після спливу двох тижнів з дня отримання відповідачем заяви про затвердження проекту землеустрою, тобто 04 грудня 2021 року.

Відтак, шестимісячний строк звернення до суду закінчився розпочався 04 грудня 2021 року та закінчився 06 червня 2022 року (перший робочий день після 04 червня 2022 року).

Позовна заява від 03 березня 2023 року направлена до суду 03 березня 2023 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про наявність поважних причин пропуску звернення до суду із цим позовом, суд виходить з такого.

Питання застосування строку звернення до суду було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом, зокрема у справах № 240/12017/19, № 360/3999/20 (постанова від 06 грудня 2021 року), № 320/1855/21 (постанова від 16 грудня 2021 року) та № 420/2764/21 (постанова від 11 листопада 2021 року), де Верховний Суд зазначив, що "для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого чинним законодавством строку. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19). Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. До того ж, Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом".

Також Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі №0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі №826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі №487/3042/16-а, від 13 грудня 2021 року у справі № 473/3711/16-а, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Отже, поновленню підлягають строки, які порушені з поважних причин, а поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулася з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

У заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом позивач посилається на вжиття Полтавською міською радою заходів щодо розгляду його заяви протягом періоду з 19 листопада 2021 року по 23 грудня 2022 року, у зв`язку з чим у позивача не було підстав вважати про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Натомість, як встановлено судом, про допущену відповідачем бездіяльність, а відтак і про порушення свого права внаслідок такої бездіяльності, позивач дізнався або повинен був дізнатися (мав таку можливість) - 04 грудня 2021 року.

Відтак, саме з 04 грудня 2021 року по останній день шестимісячного строку звернення до суду - 06 червня 2022 року позивач був вправі вважати, що відповідачем буде усунута допущена бездіяльність та необхідності у зверненні до суду не буде.

Тож очікування (сподівання) позивача на те, що відповідач усуне допущену бездіяльність, вже після спливу вказаного строку звернення до суду не може бути визнано судом поважною причиною пропуску строку, адже таке очікування (сподівання) є виключно волевиявленням самого позивача, а не істотною обставиною, перешкодою чи трудністю, що унеможливили своєчасне звернення до суду з позовом у встановлений кодексом шестимісячний строк, та внаслідок цього очікування (сподівання) у позивача штучно збільшився строк звернення до суду від шести місяців до п`ятнадцяти місяців.

Суд вважає, що оскарження особою будь-якої бездіяльності суб`єкта владних повноважень не дає підстав такій особі порушувати встановлений кодексом строк звернення до суду, оскільки строк звернення до суду обчислюється з дати, коли особа дізналася (повинна була дізнатися) про допущення бездіяльності суб`єктом владних повноважень, а не з дати, коли особа перестала очікувати на усунення суб`єктом владних повноважень такої бездіяльності.

Враховуючи викладене, суд доходить висновків, що позивачем (його представником) не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду з цим позовом.

Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання вказаних причин пропуску строку звернення до суду поважними, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другої статті 123 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 123 згаданого Кодексу якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 123, 169, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А:

Вказані представником позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави подання позову з пропущенням встановленого строку звернення до суду з позовом визнати неповажними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.І. Слободянюк