Постанова

від 05.10.2023 по справі 440/3106/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 р. Справа № 440/3106/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2023, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, повний текст складено 29.05.23 по справі № 440/3106/23

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №39 від 15 лютого 2023 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку, прийняте відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 статус платника єдиного податку 4 групи.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №39 від 15 лютого 2023 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку, оскільки не підпадає під жодну із визначених пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України підстав для анулювання шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку. Наголошував, що податковою адресою ФОП ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 . У свою чергу для здійснення господарської діяльності у позивача наявні земельні ділянки.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №39 від 15 лютого 2023 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку, прийняте відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 статус платника єдиного податку 4 групи шляхом виключення до реєстру платників єдиного податку з дати анулювання реєстрації. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 року та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на основі акту про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 15.02.2023 №1364/16-31-24-08/ НОМЕР_1 і рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку від 15.02.2023 №39 виявлено, що згідно декларації про створення сімейного фермерського господарства "Багата ХАТА" від 10.01.2023 №61 господарська діяльність провадиться на: земельній ділянці 6,4800 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області; земельній ділянці 10,16 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Мачушанської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Вказує, що позивач проводить господарську діяльність не за місцем податкової адреси, зазначений факт прямо простежується завдяки зіставленню інформації щодо місцезнаходження фізичної особи-підприємця у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з вище зазначеною декларацією про створення сімейного фермерського господарства "Багата ХАТА", що і відображено у рішенні ГУ ДПС у Полтавській області від 15.02.2023 №39 на основі камеральної перевірки. Зауважує, що ФОП ОСОБА_1 правомірно анульовано реєстрацію платника єдиного податку 10.01.2023. Наголошує, що ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у м. Полтава податкову декларацію платника єдиного податку за 2022 рік не подавалась.

Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участі, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення та довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 17 січня 2023 року, номер запису 2010917770002000569.

Згідно декларації про створення сімейного фермерського господарства, ОСОБА_1 створено фермерське господарство "Багата ХАТА".

Відповідно до вищевказаної декларації господарство організовується на: земельній ділянці 6,4800 га, з кадастровим номером 5323087200:00:006:0149, яка розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області; земельній ділянці 10,16 га, з кадастровим номером 5324081300:00:003:0043, яка розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Місцезнаходження господарства: АДРЕСА_1 .

12 січня 2023 року ФОП ОСОБА_1 подано до Головного управління ДПС у Полтавській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування 4 групи.

У подальшому, а саме, 15 лютого 2023 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області складено Акт камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування №1364/16-31-24-08/ НОМЕР_1 .

За висновками Акту камеральної перевірки №16-31-24-08 встановлено, що суб`єкт господарювання перебуває на спрощеній системі оподаткування, облік звітності - четверта група, з 10 січня 2023 року. Відповідно до пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року фізичні особи-підприємці четвертої групи господарювання проводять господарську діяльність за місцем податкової адреси. Згідно декларації про створення сімейного фермерського господарства від 10.01.2023 року №61 провадять господарську діяльність на: земельній ділянці 6,4800 га, з кадастровим номером 5323087200:00:006:0149, яка розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області; земельній ділянці 10,16 га, з кадастровим номером 5324081300:00:003:0043, яка розташована за межами населених пунктів на території Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, чим порушено пункт 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

15.02.2023 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято рішення №39 про анулювання ФОП ОСОБА_1 реєстрації платника єдиного податку.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління ДПС у Полтавській області №39 від 15.02.2023 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган передчасно прийняв рішення №39 від 15.02.2023 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України).

Відповідно до п.291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У пункті 291.3 ст.291 Податкового кодексу України визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 4 п.291.4 ст.291 ПК України визначено, що четверта група - сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків; б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог: здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж; провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; не використовують працю найманих осіб; членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України; площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Відповідно до пп.298.1.1 п.298.1 ст. 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (пп.298.1.2. п.298.1 ст.298 ПК України).

Згідно із п.291.5-1 ст.291 ПК України не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб`єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини); суб`єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м`яса свійської птиці); суб`єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб`єкта господарювання); суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

У відповідності до п.299.6 ст.299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

За приписами п.п.299.1, 299.2 ст.299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України фізичні особи - підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену цим підпунктом звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.

Згідно з п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті; 7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).

Згідно із пп.298.8.6. п.298.8 ст.298 ПК України платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи - підприємці), які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених підпунктом "б" підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, зобов`язані сплатити у поточному році податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку, та з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Заява про такий перехід подається таким платником податку не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому не забезпечено дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених підпунктом "б" підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Таким чином, у разі не забезпечення платником податку четвертої групи фізичною особою - підприємцем дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених підпунктом "б" підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу такий платник зобов`язаний сплатити у поточному році податок та не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому не забезпечено дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених підпунктом "б" підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу подати заяву про перехід на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Однак, як встановлено судом, Головним управлінням ДПС у Полтавській області, всупереч вимогам пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, в день проведеної перевірки, а саме 15.02.2023 року, прийнято рішення №39 про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , який зареєстрований таким платником 10.01.2023 року.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідачем прийнято рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 на підставі акту про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 15.02.2023 №1364/16-31-24-08/ НОМЕР_1 .

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Податковим кодексом України передбачено лише підстави для відмови у первинній реєстрації платників як платників єдиного податку та підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Колегія суддів також зазначає, що наведений перелік підстав для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку є вичерпним.

Пунктом 299.10 ст.299 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку може відбуватися виключно за рішенням контролюючого органу.

Отже, позбавлення платника податків статусу платника єдиного податку може відбуватися тільки шляхом прийняття податковим органом рішення про таке анулювання.

Згідно з п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75. ст.75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюються.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складання розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування тощо).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 у справі №200/697/20-а.

У відповідності до абз.2 п.299.11 ст.299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.01.2019 року у справі №818/945/17.

Натомість, відповідачем не було надано доказів проведення документальної перевірки позивача, що свідчить про передчасність прийнятого рішення №39 від 15.02.2023 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку.

При цьому, колегія суддів враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищезазначене, на думку колегії суддів, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що належним та необхідним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №39 від 15.02.2023 року та зобов`язання відповідача поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 статус платника єдиного податку 4 групи шляхом виключення до реєстру платників єдиного податку з дати анулювання реєстрації.

Таким чином, розглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 по справі № 440/3106/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.В. Присяжнюк