Ухвала

від 03.10.2023 по справі 683/2992/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

03 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 683/2992/22

провадження № 61-13982ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 травня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з позовом, просив скасувати право власності відповідача на господарські будівлі, загальною площею 148,1 кв. м., за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, кадастровий номер 6810800000:01:007:0029; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 лютого 2017 року, індексний номер 33880569, та визнати за ним право власності на нерухоме майно, господарську будівлю (гараж), за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 0,0563 га, кадастровий номер 6810800000:01:007:0032, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною вартістю 512 529,08 грн.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 травня 2023 року, залишене без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року, в позові відмовлено.

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 травня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною дев`ятої статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 684,00 грн.

Предметом спору у зазначеній справі є скасування права власності відповідача та визнання права власності на майно вартістю 512 529, 08 грн.

Зазначена справа не є справою незначної складності з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн*250=671 000,00 грн) та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Отже, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа не підлягає касаційному оскарженню.

У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.

Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначені.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Оскільки оскаржені заявником рішення судів ухвалені у справі, яка не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 травня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

О. В. Ступак

В. В. Яремко