Рішення

від 06.09.2006 по справі 3/54-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/54-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "06" вересня 2006 р.                                                       по справі  № 3/54-38.1

за позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”                  в особі Волинської філії ДК „Газ України”, м. Луцьк  

до відповідача: Старовижівського виробничого управління житлово-комунального господарства,                       смт. Стара Вижівка                

про стягнення 3520 грн. 60 коп. заборгованості та пені

                                                                                                 Голова господарського суду Волинської області

                                                                                                 Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Савич С.І. –провідний юрисконсульт Волинської філії ДК “Газ України” (дов. №5/102 від 03.01.2006р.)        

від відповідача: не з'явились   

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв                       та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: Позивач –дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Волинської філії ДК „Газ України”, м. Луцьк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –Старовижівського виробничого управління житлово-комунального господарства, смт. Стара Вижівка 3520,60 грн., в тому числі 3354,91 грн. заборгованості по оплаті поставленого у відповідності до укладеного між сторонами договору №9-22-6 від 28.12.2005р. природного газу та 165,69 грн. пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань                        та непроведення у встановлені строки і порядку належних розрахунків по оплаті поставленого і спожитого природного газу.

В судовому засіданні представник позивача клопотанням від 06.09.2006р. пред'явлені до відповідача позовні вимоги уточнив та у зв'язку з проведенням відповідачем часткових розрахунків на суму 1800 грн. просить суд в частині стягнення цієї суми заборгованості провадження у справі припинити та стягнути із Старовижівського ВУЖКГ залишок боргу1554,91 грн. та пеню в сумі 165,69 грн.

Відповідач у визначені ухвалою господарського суду від 26.07.2006р. про порушення провадження               у справі строки відзиву на позовну заяву не подав, позову не оспорив, пояснень з приводу пред'явлених позовних вимог не представив, компетентного представника в судове засідання не направив, хоча про день та час розгляду справи в суді був повідомлений належним чином (зазначена ухвала суду була направлена на адресу Старовижівського виробничого управління житлово-комунального господарства –смт. Стара Вижівка, вул. Коцюбинського, 2, рекомендованою кореспонденцією та на адресу суду без вручення адресату не повернулась).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву                не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2005 року між дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Волинської філії ДК „Газ України”, м. Луцьк та Старовижівським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, смт. Стара Вижівка було укладено договір                              на постачання природного газу за №9-22-6.

У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем було взято на себе зобов'язання щодо забезпечення безперебійного постачання відповідачу природного газу.

На виконання умов вказаного договору Волинською філією дочірньої компанії „Газ України” впродовж періоду лютого-квітня місяців 2006 року надавались Старовижівському ВУЖКГ послуги                        по постачанню природного газу.

Всього у зазначений період управлінню житлово-комунального господарства було поставлено,                     а останнім прийнято та спожито 7777 м.куб. природного газу загальною вартістю 4854,91 грн. Вартість 1000,0 стандартних куб.м. природного газу було погоджено сторонами в п. 5.1 договору №9-22-6 від 28.12.2005р. і в додатковій угоді №1 від 20.02.2006р. до вказаного договору.                

Загальна кількість поставленого відповідачу природного газу та його вартість підтверджені долученими до матеріалів справи документами, зокрема, підписаними між споживачем природного газу  (Старовижівським ВУЖКГ) та постачальником газу (Волинською філією ДК “Газ України”) актами прийому-передачі природного газу за лютий-квітень місяці 2006 року, а також оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 11-13).

Згідно п. 6.1 договору №9-22-6 оплата за спожитий природний газ повинна була здійснюватись покупцем (відповідачем) виключно грошовими коштами в наступному порядку: перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше ніж за п'ять банківських днів до початку місяця поставки газу; послідуючі оплати проводяться плановими платежами по двадцять п'ять відсотків від вартості запланованих місячних обсягів до десятого та двадцятого числа поточного місяця; остаточний розрахунок повинен проводитись відповідачем на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до десятого числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди від 28.12.2005р. №9-22-6 зобов'язання, зокрема,                   в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті поставленого останнім природного газу                  (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість спожитого газу в повному обсязі не оплатив. Відповідачем в рахунок належних розрахунків з позивачем було перераховано Волинській філії ДК „Газ України” лише 1500 грн.  

У зв'язку з викладеним згідно визначених позивачем даних у Старовижівського виробничого управління житлово-комунального господарства виникла заборгованість котра на момент подання позовної заяви до суду склала 3354,91 грн.

Проте, як було встановлено в судовому засіданні, зокрема, з представлених представником позивача документів, відповідачем у період липня-серпня місяців 2006 року було проведено з Волинською філією ДК „Газ України” розрахунків на суму 1800 грн., а саме згідно платіжного доручення №229 від 21.07.2006р. на суму 800 грн. та згідно платіжного доручення №241 від 03.08.2006р. на суму 1000 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом,                але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір на постачання природного газу предметом судового розгляду не виступав, недійсним судом               не визнався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, постачання позивачем відповідачу природного газу, отримання останнього та його використання Старовижівським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, а також не проведення останнім при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3354,91 грн. заборгованості, пред'явлені дочірньою компанією „Газ України” в особі Волинської філії ДК „Газ України” підлягають до часткового задоволення, зокрема, на суму 1554,91 грн.

Провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 1000 грн. слід припинити на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України по причині відсутності в цій частині вимог предмету спору (погашення заборгованості згідно платіжного доручення №241 від 03.08.2006р.), а в частині стягнення 800 грн. заборгованості в позові Волинській філії ДК „Газ України” слід відмовити у зв'язку з безпідставністю заявлених вимог. Викладене пов'язане з тим, що заборгованість у визначеному розмірі було перераховано відповідачем позивачу згідно платіжного документа №229 від 21.07.2006р. ще до подання Волинською філією ДК „Газ України” позову до суду –25 липня 2006 року та до порушення судом провадження                        у справі –27 липня 2006 року.

Разом з тим, відповідачу у відповідності до п. 7.2 договору №9-22-6 від 28.12.2005р., ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті поставленого та спожитого природного газу було нараховано пеню, котра у відповідності до представлених господарському суду розрахунків за період прострочки платежів з 10.03.2006р. по 19.07.2006р. склала 165,69 грн.  

Розглянувши ці позовні вимоги суд вважає, що пеня в розмірі 165,69 грн. нарахована позивачем підставно, у відповідності і з дотриманням вимог чинного законодавства та підлягає до стягнення                          в повному об'ємі.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому                                у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок Старовижівського ВУЖКГ в процентному відношенні від суми задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 599 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 44, 49, п. 11 ст. 80,                      ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Старовижівського виробничого управління житлово-комунального господарства               (смт. Стара Вижівка, вул. Коцюбинського, 2, р/р 26002229912001 у ВРУ КБ „ПриватБанк” м. Луцьк,              МФО 303440, код 03339176) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Волинської філії  ДК „Газ України” (м. Луцьк, вул. Ковельська, 1,                 р/р 26030301800 у Волинському центральному відділенні „Промінвестбанку” м. Луцька, МФО 303138, код 23253092) 1554,91 грн. заборгованості та 165,69 грн. пені, а всього 1720,60 грн., 78,82 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 91,18 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.  

3. В частині стягнення 1000 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення 800 грн. заборгованості в позові відмовити

Голова господарського суду

Волинської області                                                                                 В.О. Кравчук