Ухвала

від 06.10.2023 по справі 712/192/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа №712/192/23

Провадження №1-кс/712/3636/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2023 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників заявника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62022100140000110, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2022,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив скасувати арешт майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.01.2023 у кримінальному провадженні №62022100140000110, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2022.

У обґрунтування свого клопотання посилається на те, що орган досудового розслідування позбавляє власників арештованого у цьому кримінальному провадженні майна на вільне здійснення повноважень, які передбачені статутом власника.

Орган досудового розслідування не зміг довести необхідність продовження арешту на майно заявника. На даний час жодній особі не пред`явлено підозру у вказаному кримінальному провадженні.

На час накладання арешту на майно у цьому кримінальному провадженні суди виходили саме з тих фактичних обставин, які були зазначені у первинному витягу з ЄРДР, і які на цей час вже не є актуальними.

Продовження арешту майна не виконує свою основну, передбачену чинним кримінальним процесуальним законодавством, функцію, а саме, не сприяє ефективності та об`єктивності досудового розслідування у кримінальному провадженні. Версія органу досудового розслідування про те, що арештоване майно є предметом вчинення злочину, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими доказами.

Арештоване майно не має жодного відношення до фінансування представників російської федерації чи іншої країни з метою насильницького повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, що виключає можливість кваліфікації дій його власника за ст. 110-2 КК України.

Через накладення арешту підприємство позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність, сплачувати податки та інші обов`язкові платежі до бюджету, виплачувати заробітну плату працівникам, виконувати договірні зобов`язання перед контрагентами, що порушує конституційне право на власність. Арешт корпоративних прав на фермерське господарство унеможливлює для останнього здійснення господарської діяльності для забезпечення його життєдіяльності та виконання взятих на себе зобов`язань.

Представники заявника у судовому засіданні просили задовольнити клопотання та скасувати арешт майна, зазначили, що корпоративні права не можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки потреба в арешті майна наразі не відпала, вилучене майно визнано речовим доказом в порядку ст. 98 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 пояснила, що на теперішній час досудове розслідування по внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань триває, проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії та приймаються відповідні процесуальні рішення за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури.

Заслухавши представників заявника та прокурора, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого.

Відповідно до положень ч.1ст.170 КПКУкраїниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 174 КПК Українивстановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Слідчим суддею встановлено, що Черкаською обласною прокуратурою проводилося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62022100140000110 від 18.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, що згідно витягу від 19.12.2022 перебувало у провадженні слідчих Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, по факту того, що службові особи Черкаської митниці шляхом оформлення експортних декларацій без коригування митної вартості та виведення капіталу з України спільно з громадянином ОСОБА_8 , який підтримує окупаційну адміністрацію РФ в окупованій АР Крим, вчинили пособництво країні-агресору.

Згідно постанови заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 12 липня 2023 року, вказане кримінальне провадження за № 62022100140000110 від 18.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 110-2 КК України, з 26.06.2023 було передано за підслідністю до СВ Управління СБ України в Черкаській області.

З наданої у ході судового розгляду копії витягу з ЄРДР, датованої 02.10.2023, по кримінальному провадженню № 62022100140000110 від 18.11.2022, до реєстру внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110-2 КК України, про те, що громадянин ОСОБА_8 , який має громадянство рф, а також ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 вчинили фінансування дій, з метою насильницького повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні. Орган досудового розслідування: Четвертий слідчий відділ (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві.

Як убачається з копій постанов заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 12 липня 2023 року та 14 липня 2023 року, у зв`язку з неефективністю проведення досудового розслідування, його проведення по зазначеному кримінальному провадженню за №62022100140000110 від 18.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110-2 КК України, було доручено слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві, та визначено склад групи прокурорів, які будуть здійснювати процесуальне керівництво, старшим групи прокурорів є прокурор ОСОБА_3 .

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 січня 2023 року у справі № 712/192/23 (провадження 1-кс/712/163/23) задоволено клопотання прокурора ОСОБА_3 та накладено арешт на корпоративні права та статутний капітал фермерського господарства «ПІВНІЧ-АГРО» (код ЄДРПОУ 44540481), який складає 1 000,00 грн., що належить громадянину ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , якому належить 100 % статутного капіталу фермерського господарства «ПІВНІЧ-АГРО», із забороною права на відчуження, розпорядження корпоративними правами.

Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 03334807) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно корпоративних прав та статутного капіталу фермерського господарства «ПІВНІЧ-АГРО» (код ЄДРПОУ 44540481), який складає 1 000,00 грн., що належить громадянину ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , якому належить 100 % статутного капіталу фермерського господарства «ПІВНІЧ-АГРО».

Застосування слідчим суддею такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт корпоративних прав та статутного капіталу ФГ «ПІВНІЧ-АГРО» було зумовлене тим, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Майно ФГ визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню, має істотне значення для розслідування як докази факту і обставин, які встановлюються, а тому з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення речових доказів, а також задля запобігання його відчуженню, був накладений арешт та в інший спосіб неможливо було належним чином запобігти ризикам знищення цього майна і втраті вагомих доказів кримінального провадження.

Вказана вище ухвала слідчого судді не оскаржувалася та 18.01.2023 набрала законної сили.

Частиною першою статті 1 КПК України встановлено, щопорядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження заклопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина 1 статті 174 КПК України).

Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, щовинесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті173 і 174 цього Кодексу).

У ході судового розгляду встановлено, що у провадженні Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління ДБР, розташованого в м. Києві перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №62022100140000110 від 18.11.2022 за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 110-2 КК України, по факту, що громадянин ОСОБА_8 , який має громадянство рф, а також ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 вчинили фінансування дій, з метою насильницького повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні.

Як пояснила у судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 на теперішній час досудове розслідування по внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань триває, проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії та приймаються відповідні процесуальні рішення за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури.

До посилань представників ОСОБА_7 про те, що фермерське господарство не має жодного відношення до тих обставин, які є підставою для кримінального провадження, слідчий суддя відноситься критично, враховуючи те, що згідно витягу, датованого 02.10.2023, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості щодо фінансування саме ОСОБА_8 , який має громадянство рф, а також ОСОБА_7 та іншими дій, направлених на насильницьке повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні.

Згідно ухвали слідчого судді про арешт майна від 12.01.2023 ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , належить 100 % статутного капіталу фермерського господарства «ПІВНІЧ-АГРО».

Враховуючи наведене, арешт корпоративних прав і статутного капіталу ФГ «ПІВНІЧ-АГРО» має безпосереднє відношення до проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Щодо посилань адвокатів з приводу безпідставності застосування арешту майна слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що підстави для вчинення такого заходу забезпечення кримінального провадження були предметом судового розгляду слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/192/23 за клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна та нею винесено судження про необхідність накладення арешту майна - корпоративних прав і статутного капіталу фермерського господарства задля збереження речових доказів, невілювання загроз його відчуження, передання тощо, у зв`язку з чим клопотання прокурора було задоволено. Ухвала слідчого судді про арешт майна ніким оскаржена не була та набрала законної сили.

Крім того, у ході судового розсліду даної заяви представниками заявника обґрунтованих доказів про те, що арешт майна призводить до неможливості здійснювати господарську діяльність, а так само невиконання зобов`язань товариства чи настання інших негативних наслідків, які суттєво могли б позначитися на їх інтересах, слідчому судді надано не було.

До того ж, як вбачається з ухвали слідчого судді у справі № 712/192/23 від 17.07.2023 (за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 офіційний сайт «Судова влада України») згідно з копії наданої адвокатом ОСОБА_4 довідки за підписом голови ФГ «ПІВНІЧ-АГРО» ОСОБА_13 без номеру і дати її складання, згідно штатного розпису, станом на 01.01.2023 на підприємстві обліковується один працівник: голова фермерського господарства та ФГ «ПІВНІЧ-АГРО» від дня створення і до теперішнього часу не проводило діяльності.

Отже, беручи до уваги завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, враховуючи, що майно, на яке представник просить скасувати арешт, відповідає критеріям, визначеним для речових доказів, а саме може бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час даного кримінального провадження та ризики його приховування, відчуження, знищення на даний час не відпали, що обумовлює необхідність застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, оскільки досудове розслідування триває та здійснюються слідчі дії, тому слідчий суддя приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Оцінюючи дотримання права кожного на мирне володіння своїм майном, декларованого ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя зважає на те, що застосування арешту у даному кримінальному провадженні становить втручання у право власності, однак таке втручання на даним час є виправданим з огляду на суспільний інтерес, який у даному конкретному випадку стосується результату розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України в період воєнного стану.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що представником ОСОБА_7 не доведено, що арешт на майно товариства був накладений необґрунтовано чи в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, слідчий суддя прийшов до висновку, що в клопотанні про скасування арешту слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 174, 175, 309 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_14 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62022100140000110, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2022, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 06 жовтня 2023 року о 12 год. 00 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1