Постанова

від 27.09.2023 по справі 927/684/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2023 р. Справа№ 927/684/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 27.09.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022

у справі №927/684/22

за позовом Керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

Північного офісу Державної аудиторської служби;

Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації;

Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідністю "Чернігівгаз Збут"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів в сумі 192 792,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Керівником Ніжинської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі: позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби, позивача-2: Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, позивача-3: Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідністю "Чернігівгаз Збут", у якому прокурор просить суд:

визнати недійсною Додаткову угоду щодо зміни ціни №1 від 28.01.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, укладену між КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут";

визнати недійсною Додаткову угоду щодо зміни ціни №2 від 29.01.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, укладену між КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут";

визнати недійсною Додаткову угоду щодо зміни ціни №3 від 01.02.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, укладену між КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут";

визнати недійсною Додаткову угоду щодо зміни ціни №4 від 02.02.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, укладену між КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут";

визнати недійсною Додаткову угоду щодо зміни ціни №5 від 26.02.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, укладену між КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут";

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на користь КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради 192 792,80 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсною Додаткову угоду щодо зміни ціни №1 від 28.01.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, укладену між КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут".

Визнано недійсною Додаткову угоду щодо зміни ціни №2 від 29.01.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, укладену між КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут".

Визнано недійсною Додаткову угоду щодо зміни ціни №3 від 01.02.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, укладену між КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут".

Визнано недійсною Додаткову угоду щодо зміни ціни №4 від 02.02.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, укладену між КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут".

Визнано недійсною Додаткову угоду щодо зміни ціни №5 від 26.02.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, укладену між КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут".

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" на користь Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради 192 792,80 грн. залишено без розгляду.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідністю "Чернігівгаз Збут" на користь Чернігівської обласної прокуратури 12 405,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом рішенням, 18.01.2023 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду, від Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури надійшла апеляційна скарга, в якій останній просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 в частині залишених без розгляду позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури обґрунтована тим, що фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснювалося за рахунок коштів з обласного бюджету, КЗ «Борзнянський ліцей» Чернігівської обласної ради є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та з його рахунків виділено кошти на оплату за відповідним договором, стороною якого є ліцей та на його рахунок мають бути повернуті переплачені кошти.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2023 апеляційну скаргу Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 у справі №927/684/22 до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

Витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/684/22.

24.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/684/22 з Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 залишено без руху апеляційну скаргу Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 у справі №927/684/22 та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору в розмірі 22 945,32 грн.

01.02.2023 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору в розмірі 22 944,00 грн (платіжне доручення №33 від 16.01.2023).

01.02.2023 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів доплати судового збору в розмірі 1,32 грн (платіжне доручення №10 від 02.02.2023)

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 у справі №927/684/22. та призначено до розгляду 14.03.2023.

20.02.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) від Товариства з обмеженою відповідністю "Чернігівгаз Збут" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач заперечує проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просить суд залишити іі без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Зокрема, відзив обґрунтовано тим, що аналіз положень Статуту Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради свідчить про те, що Комунальний заклад "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради, в особі якого (поряд з іншими особами) керівником Ніжинської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень. Водночас, Комунальний заклад "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради, як юридична особа (п.1.10. Статуту) спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення.

Також, відповідач у відзиві вказує на те, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області повідомлено, що законодавство чітко визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, до яких, разом з тим не належить право подання позову до суду з вимогами про визнання договору недійсними.

У зв`язку із Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 суддю Північного апеляційного господарського суду Зубець Л.П. звільнено у відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 прийнято справу № 927/684/22 до провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л., та призначено до розгляду у судовому засіданні 19.04.2023.

18.04.2023 (згідно звернення до засобів поштового зв`язку) від представника Товариства з обмеженою відповідністю "Чернігівгаз Збут" адвоката Козінової Г.О надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 927/684/22 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №905/1907/21.

19.04.2023 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. у щорічній відпустці з 10.04.2023 по 05.05.2023.

Судді Шаптала Є.Ю. та Яковлєв М.Л. з 08.05.2023 по 09.05.2023 перебували у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 927/684/22 за апеляційною скаргою заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 на 31.05.2023 та запропоновано учасникам по справі надати свої міркування щодо заявленого Товариством з обмеженою відповідністю "Чернігівгаз Збут" клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №905/1907/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідністю "Чернігівгаз Збут" про зупинення апеляційного провадження у справі №927/684/22 - задоволено. Зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 у справі №927/684/22 до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №905/1907/21. Зобовязано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21 та надати відповідні докази.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 апеляційне провадження у справі № 927/684/22 поновлено. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 у справі №927/684/22 у судовому засіданні 09.08.2023.

Суддя Яковлєв М.Л. з 07.08.2023 по 25.08.2023 перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні справу №927/684/22 за апеляційною скаргою Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022. Повідомлено сторін, що судове засідання відбудеться 27.09.2023.

В судове засідання 27.09.2023 з`явився прокурор. Північний офіс Державної аудиторської служби, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, Комунальний заклад "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради, Товариство з обмеженою відповідністю "Чернігівгаз Збут" в судове засідання не з`явились, своїх представників не направили, про час, дату та місце судового засідання були повідомленні належним чином. Північний офіс Державної аудиторської служби (29.08.2023 згідно інформації в системі «Електронний суд», просив суд розглядати справу без участі його представника), Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації (29.08.2023 згідно інформації в системі «Електронний суд»), Комунальний заклад "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради (поштове повідомлення трек-номер №04116 3891576 6), Товариство з обмеженою відповідністю "Чернігівгаз Збут" (поштове повідомлення трек-номер №04116 3891605 3).

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Комунальним закладом "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради (позивачем-3) 07.12.2020 на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" розміщено оголошення UA-2020-12-07-000976-с про проведення процедури відкритих торгів на закупівлю природного газу обсягом 112000 куб.м. за бюджетні кошти та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі (а.с.108-109 т.1).

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 24.12.2020 переможцем відкритих торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" з пропозицією закупівлі 680 960,00 грн. (з ПДВ) (а.с.110 т.1).

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" є торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (а.с.28 т.1).

15.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (постачальником) та Комунальним закладом "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради (споживачем) укладено Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 з додатками (далі - Договір) (а.с.46-57 т.1).

За умовами п.1.1.-1.4. Договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (09123000-7 природний газ) код згідно ДК 021:2015 09120000-6 - газове паливо), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Річний плановий обсяг постачання газу - до 112 000 куб. м.

Планові обсяги постачання газу по місяцях визначено у Додатку 1, що є невід?ємною частиною цього Договору.

Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення). Перелік точок комерційного обліку споживача вказаний у додатку 2, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п.3.1. Договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

За умовами п.3.2., 3.3., 3.6. Договору ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу складає 6,08 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 680 960,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п.9.1., п.9.2. Договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Чернігівгаз Збут" в інформаційній платформі оператора ГТС, а саме з 01.01.2021 по 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі, якщо видатки для досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Пунктами 9.5., 9.6. Договору сторони узгодили, що будь-які зміни та доповнення до договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладення додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами.

Сторони в п.9.7. Договору погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зменшення обсягів закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

28.01.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №1 до Договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу - до 101827,47 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу з 01.01.2021 складає 6,68739 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Додаток 1 до договору викладено у наступній редакції: планові обсяги постачання газу по місяцях, куб.м.: січень - 20000,00; лютий - 20000,00; березень - 15000,00; квітень - 8000,00; травень - 500; червень - 500; липень - 500; серпень - 500; вересень - 500; жовтень - 6500,00; листопад - 20000,00; грудень - 9827,47 (а.с.58-59 т.1).

29.01.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №2 до Договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу - до 92 578,84 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу з 01.01.2021 складає 7,35546 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Пункт 3.6. договору викладено у наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 680 959,95 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Додаток 1 до договору викладено у наступній редакції: планові обсяги постачання газу по місяцях, куб.м.: січень - 20000,00; лютий - 20000,00; березень - 15000,00; квітень - 8000,00; травень - 500; червень - 500; липень - 500; серпень - 500; вересень - 500; жовтень - 6500,00; листопад - 20000,00; грудень - 578,84 (а.с.61-62 т.1).

01.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №3 до Договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу - до 84170,23 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також пдв 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу з 01.01.2021 складає 8,09027 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Пункт 3.6. договору викладено у наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 680 959,95 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Додаток 1 до договору викладено у наступній редакції: планові обсяги постачання газу по місяцях, куб.м.: січень - 20000,00; лютий - 20000,00; березень - 15000,00; квітень - 8000,00; травень - 500; червень - 500; липень - 500; серпень - 500; вересень - 500; жовтень - 6500,00; листопад - 12170,23; грудень - (а.с.67-68 т.1).

02.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №4 до Договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу - до 76 525,33 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу з 01.01.2021 складає 8,89849 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Пункт 3.6. договору викладено у наступній редакції: загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, і складає 680 959,88 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Додаток 1 до договору викладено у наступній редакції: планові обсяги постачання газу по місяцях, куб.м.: січень - 20000,00; лютий - 20000,00; березень - 15000,00; квітень - 8000,00; травень - 500; червень - 500; липень - 500; серпень - 500; вересень - 500; жовтень - 6500,00; листопад - 4525,33; грудень - (а.с.72-73 т.1).

26.02.2021 укладено додаткову угоду щодо зміни ціни №5 до Договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, згідно з якою п.1.2. викладено у наступній редакції: річний плановий обсяг постачання газу - до 71473,27 куб.м. Пункт 3.2. договору викладено в наступній редакції: ціна 1 куб.м. природного газу включає вартість послуги доступу до потужності, а також ПДВ 20%. Загальна ціна 1 куб.м. природного газу з 01.02.2021 складає 9,78745 грн., в т.ч. ПДВ 20%. Додаток 1 до договору викладено у наступній редакції: планові обсяги постачання газу по місяцях, куб.м.: січень - 20902,15; лютий - 20000,00; березень - 15000,00; квітень - 8000,00; травень - 500; червень - 500; липень - 500; серпень - 500; вересень - 500; жовтень - 5071,12; листопад -; грудень - (а.с.78-79 т.1).

На підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку України матеріали справи містять копії цінових довідок Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, №116/21 від 20.01.2021, №163/21 від 27.01.2021, №232/21 від 02.02.2021 (а.с.60, 64, 70, 75, 80 т.1).

Також до матеріалів справи прокурором додано листи Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" Щодо зміни ціни на природний газ №14704-Сл-341/43-0121 від 19.01.2021, №14704-Сл-341/44-0121 від 20.01.2021, №14704-Сл-341/159-0121 від 27.01.2021, направлені Комунальному закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради, у яких зазначається про те, що відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" та п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" ціна ТОВ "Чернігівгаз Збут" за 1 куб.м. природного газу з урахуванням вартості послуги доступу до потужності та податку на додану вартість:

- з 01.01.2021 становить 7,35546 грн. за 1 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%; на підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку України, надається копія цінової довідки Харківської торгово-промислової палати України №62/21 від 14.01.2021; направляються два примірники підписаної додаткової угоди щодо зміни ціни на природний газ з проханням підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (а.с.63 т.1);

- з 01.01.2021 становить 8,09027 грн. за 1 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%; на підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку України, надається копія цінової довідки Харківської торгово-промислової палати України №116/21 від 20.01.2021; направляються два примірники підписаної додаткової угоди щодо зміни ціни на природний газ з проханням підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (а.с.69 т.1);

- з 01.01.2021 становить 8,89849 грн. за 1 куб.м., в т.ч. ПДВ 20%; на підтвердження коливання ціни на природний газ на ринку України, надається копія цінової довідки Харківської торгово-промислової палати України №163/21 від 27.01.2021; направляються два примірники підписаної додаткової угоди щодо зміни ціни на природний газ з проханням підписати зазначену додаткову угоду, підписи скріпити печаткою та в найкоротші терміни повернути на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (а.с.74 т.1).

За доводами прокурора, викладеними у позовній заяві, у ході вивчення інформації із відкритих даних пошуково-аналітичної системи " 007" (https://007.org.ua/search) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" платником - Борзнянською загальноосвітньою школою-інтернатом І-ІІІ ступенів Чернігівської обласної ради було вчинено 5 трансакцій, а саме (а.с.81-85 т.1):

-№195728380 від 25.02.2021 на суму 183 368,52 грн., призначення платежу: за природний газ, згідно акту №ЧР381001262 від 23.02.2021, договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021;

-№199927209 від 15.04.2021 на суму 208 874,75 грн., призначення платежу: за природний газ, згідно акту №ЧР381002149 від 08.04.2021, договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021;

-№201044179 від 28.04.2021 на суму 13 752,92 грн., призначення платежу: за природний газ, згідно акту №ЧР381003437 від 14.04.2021, договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021;

-№201696859 від 06.05.2021 на суму 119 401,8 грн., призначення платежу: за природний газ, згідно акту №ЧР381003437 від 14.04.2021, договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021;

-№203792472 від 28.05.2021 на суму 13 605,01 грн., призначення платежу: за природний газ, згідно акту №ЧР381004848 від 25.05.2021, договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021.

Акти, зазначені у трансакціях, у матеріалах справи відсутні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі прокурор зазначає, що недійсність Додаткових угод щодо зміни ціни №1 від 28.01.2021, №2 від 29.01.2021, №3 від 01.02.2021, №4 від 02.02.2021, №5 від 26.02.2021 означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Внаслідок неправомірного збільшення ціни на газове паливо шляхом укладення спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата Комунальним закладом "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради коштів на суму 192 792,80 грн., які підлягають стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги керівника Ніжинської окружної прокуратури обґрунтовано обґрунтовано тим, що додаткові угоди укладені в порушення вимог чинного законодавства про публічні закупівлі, а тому підлягають визнанню недійсними. Укладення спірних додаткових угод, якими неправомірно збільшено ціну на газове паливо, що призвело до переплати позивачем-3 коштів у сумі 192 792,80 грн, які підлягають стягненню на підставі ч.1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 13 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. ст.1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

За доводами керівника Ніжинської окружної прокуратури, правовідносини, пов?язані з використанням бюджетних коштів становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за природний газ після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави. Як наслідок, укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства може призвести до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері. Таким чином, у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Підставою для звернення з даним позовом до суду, прокурором зазначено безпідставне укладення додаткових угод внаслідок неправомірного збільшення ціни на природний газ, у зв?язку з чим позивачем-3 сплачено відповідачу кошти у надмірному розмірі за товар, який не був поставлений, що суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі позивачів: Північного офісу Державної аудиторської служби, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради.

Виходячи з приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", який визначає підстави для звернення прокурора до суду свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

При цьому поняття "компетентний орган" вживається у значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Щодо звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби, суд першої інстанції вірно зазначив наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулювання та державний контроль у сфері закупівель здійснює, в тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, а саме Державна аудиторська служба України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" та Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43).

Статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" (в редакції на час існування спірних правовідносин) визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, за дотриманням законодавства про закупівлі.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" (в редакції на час існування спірних правовідносин) державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

За частиною 1 статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства в сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі в порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

З матеріалів справи вбачається, що Ніжинською окружною прокуратурою до Північного офісу Державної аудиторської служби та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області направлявся лист №2200вих-22 від 04.07.2022 з проханням надати інформацію щодо проведення заходів державного фінансового контролю та моніторингу процедури закупівлі газу за Договором №41АВ147-15-21 від 15.01.2021 і додаткових угод до нього; зазначення виявлених порушень законодавства під час здійснення закупівлі, укладення додаткових угод щодо законності та обґрунтованості підвищення вартості ціни на газ; заходів на їх усунення; повідомлення про намір звернення з відповідним позовом до суду (а.с.29-32 т.1).

Згідно з листом №262613-17/3102-2022 від 06.07.2022 Північного офісу Держаудитслужби звернення Ніжинської окружної прокуратури направлено до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (а.с.33 т.1).

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області у листі №262531-17/1408-2022 від 12.07.2022 повідомило Ніжинську окружну прокуратуру про те, що протягом 2021 року та січня-червня 2022 року заходи державного фінансового контролю у Комунальному закладі "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради не проводились, моніторинг процедури закупівлі природного газу не здійснювався, укладений Договір №41АВ147-15-21 від 15.01.2021 і додаткові угоди до нього не перевірялись. Законодавство чітко визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, до яких не належить право на подання позову до суду з вимогами про визнання договорів недійсними (а.с.34-36 т.1).

Згідно з п. 8 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" (в редакції на час існування спірних правовідносин) органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

За доводами прокурора, Північним офісом Держаудитслужби та його структурним підрозділом - Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області заходи щодо припинення та визнання недійсними спірних додаткових угод до договору закупівлі природного газу, стягнення в бюджет надмірно сплачених коштів, у розумний строк не вживались.

Прокурор у позовній заяві наголошує, що необхідність звернення з даним позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Держаудитслужби - Північним офісом Держаудитслужби, оскільки укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Правовий висновок щодо визначення позивача у справі офісу Держаудитслужби у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №911/1497/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18.

Підстави для подання позовної заяви в інтересах Північного офісу Держаудитслужби узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 01.09.2020 у справі №911/1534/19, від 19.08.2020 у справі №925/47/19, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18.

Враховуючи те, що з моменту направлення прокурором позивачу-1 листа №2200вих-22 від 04.07.2022 та до подання позову (03.09.2022) минуло близько двох місяців, позивач-1 повідомив про відсутність повноважень на звернення до суду із відповідним позовом, вказане свідчить про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.

Заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури направив Північному офісу Державної аудиторської служби повідомлення №3177вих-22 від 18.08.2022 у порядку ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про підготовку та направлення до Господарського суду Чернігівської області позову про визнання недійсними додаткових угод до Договору№41АВ147-15-21 від 15.01.2021 та стягнення коштів у сумі 192 792,80 грн. для розгляду по суті (а.с.116-118 т.1).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність звернення керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби та належне обґрунтування порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачем-1 в частині визнання недійсними Додаткових угод щодо зміни ціни №1-5 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021.

Щодо звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача-2: Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, суд першої інстанції вірно зазначив наступне.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна, станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.

Виходячи з приписів ст. 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація, зокрема, здійснює фінансування підприємств, установ та організацій освіти, культури, науки, переданих у встановленому законом порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами державної та виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад; у спільних інтересах територіальних громад об`єднує на договірній основі бюджетні кошти з коштами підприємств, установ, організацій та населення для утримання, зокрема, закладів освіти.

Згідно з ч.2 ст. 78 Закону України "Про освіту" фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

У пунктах 1, 9,10 Положення про Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Голови обласної державної адміністрації № 521 від 14.09.2018 (далі - Положення) зазначено, що Управління утворюється головою обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах області забезпечує виконання покладених на нього завдань; Управління координує роботу підпорядкованих закладів освіти, забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів; має право представляти в установленому порядку інтереси Управління освіти і науки обласної державної адміністрації в судових органах під час розгляду спірних питань, що належать до його компетенції.

Згідно з п.18 Положення Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки.

За твердженнями прокурора, Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації, у розумінні приписів ст. 22 Бюджетного кодексу України, є головним розпорядником бюджетних коштів, що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель.

Проте, Управлінням освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації належний контроль за ефективністю та цільовим використанням бюджетних коштів не здійснювався, укладення спірних додаткових угод про збільшення ціни на газ призвело до безпідставної зміни істотних умов договору та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необґрунтованого витрачання бюджетних коштів, у зв`язку з бюджету безпідставно сплачено кошти у надмірній сумі за недопоставлений товар.

Ніжинська окружна прокуратура направила до Чернігівської обласної ради та Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації лист №2242вих-22 від 06.07.2022 з проханням надати інформацію щодо: бюджету фінансування КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради; затвердження у кошторисі видатків на проведення закупівлі природного газу у 2021 році КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради; головного розпорядника коштів та розпорядника коштів нижчого рівня, видалених КЗ "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради на закупівлю природного газу у 2021 році; перевірки ефективного та цільового використання коштів КЗ "Борзнянський ліцей", виділених на закупівлю природного газу у 2021 році з урахуванням укладених додаткових угод до Договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021; у разі виявлених порушень повідомити про заходи на їх усунення; повідомити про намір звернення з позовом до суду про визнання недійсними додаткових угод та стягнення надміру сплачених бюджетних коштів (а.с.41-42 т.1).

Чернігівська обласна рада листом №01-05/325 від 20.07.2022 повідомила Ніжинську окружну прокуратуру про відсутність підстав звернення до господарського суду з позовом про визнання договорів недійсними та стягнення надміру сплачених бюджетних коштів на користь КЗ "Борзнянський ліцей" (а.с.43 т.1).

Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації у листі №01-08/1326 від 18.07.2022 повідомило Ніжинську окружну прокуратуру про те, що згідно з бюджетним законодавством заклад освіти є розпорядником бюджетних коштів третього рівня та включений до мережі головного розпорядника - Управління. Впродовж 2021 року закладу освіти з обласного бюджету профінансовані видатки з КЕКВ 2274 "Оплата природнього тазу" Водночас, Управління не є розпорядником інформації щодо укладених договорів та додаткових угод за результатами процедури закупівлі, проведеної закладом освіти. Відповідно до законодавства, Управління не має правових підстав здійснювати контроль за проведенням процедур закупівель та укладенням (виконанням) договорів за їх результатами підпорядкованими закладами освіти (а.с.44-45 т.1).

За доводами прокурора, вищевикладене свідчить про бездіяльність у розумний строк Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації щодо захисту власних інтересів, у тому числі у судовому порядку, спрямованих на усунення порушень законодавства при укладенні оспорюваних додаткових угод, зокрема щодо визнання їх недійсними та стягнення коштів за товар, який фактично не був поставлений за Договором №41АВ147-15-21 від 15.01.2021.

Заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури направив Управлінню освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації повідомлення №3175вих-22 від 18.08.2022 у порядку ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про підготовку та направлення до Господарського суду Чернігівської області позову про визнання недійсними додаткових угод до Договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021 та стягнення коштів у сумі 192 792,80 грн. для розгляду по суті (а.с.122-124 т.1).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в даному випадку керівник Ніжинської окружної прокуратури правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача-2: Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачем-2 в частині визнання недійсними Додаткових угод щодо зміни ціни №1-5 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом до господарського суду, а також після подання прокурором позову, позивачі-1,2 - Північний офіс Державної аудиторської служби та Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації заходи для усунення порушень законодавства та інтересів держави після отримання повідомлень у порядку ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" не вживали, не зверталися до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод №1-5 до Договору №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, тобто дії позивачів-1,2 свідчать саме про обізнаність порушення інтересів держави (понесення витрат у зв??язку з укладенням спірних додаткових угод), їх бездіяльність щодо захисту порушених економічних (майнових) інтересів держави та усвідомлену пасивність їх поведінки, оскільки розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не зверталися.

Щодо звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача-3: Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради, суд першої інстанції вірно встановив наступне.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21., 6.22. постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19., 4.20. постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 Конституції України).

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виходячи з приписів ч.1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абз.1,2 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац 3 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на положення ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Такий правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 № 911/2169/20.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна норма передбачена ч.6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", зокрема, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з п.1.5.,1.6. Статуту Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради, погодженого начальником Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації та затвердженого начальником Управління комунального майна Чернігівської обласної ради від 05.02.2020, Ліцей є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області.

Відповідно до делегованих власником повноважень Ліцей перебуває в управлінні Чернігівської обласної державної адміністрації та знаходиться у підпорядкуванні Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації.

Пунктом 1.10. Статуту визначено, що Ліцей є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний код.

Відповідно до п.5.2. Статуту до компетенції органу управління належить, зокрема, здійснення фінансування Ліцею; проведення поточного контролю за фінансово-господарською діяльністю; ефективним використанням матеріальних та трудових ресурсів ліцею.

Згідно з п.7.2. Статуту джерелами формування кошторису Ліцею є: кошти обласного бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі Державних стандартів освіти; кошти за надання платних послуг; благодійні внески юридичних і фізичних осіб; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; добровільні грошові внески і пожертвування підприємств, установ, організацій та окремих громадян, іноземних фізичних та юридичних осіб, у порядку встановленому чинним законодавством України.

Аналіз положень Статуту Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради свідчить про те, що Комунальний заклад "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради, в особі якого (поряд з іншими особами) керівником Ніжинської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень.

Водночас, Комунальний заклад "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради, як юридична особа (п.1.10. Статуту) спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №914/2625/21, у якій відступлено від висновку щодо можливості звернення прокурора із позовом в інтересах держави в особі суб`єкта, який не є суб?єктом владних повноважень, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) дійшла висновку про те, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в такому випадку виникають підстави для залишення позову без розгляду.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що провадження у даній справі (927/684/22) зупинялось до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №905/1907/21.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 дійшла правового висновку, що у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах (див. mutatis mutandis висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у підпунктах 6.27-6.29 постанови від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 та підпунктах 6.30-6.32 постанови від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18).

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід частково задовольнити, а оскаржену ухвалу та постанову - скасувати в частині залишення без розгляду позову Прокурора, поданого в інтересах держави в особі Ради, з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині; у частині залишення без розгляду позову Прокурора, поданого в інтересах держави в особі Школи, підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі в особі Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради та про необхідність залишення позову, поданого керівником Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального закладу "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними Додаткових угод щодо зміни ціни №1 від 28.01.2021, №2 від 29.01.2021, №3 від 01.02.2021, №4 від 02.02.2021, №5 від 26.02.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" та Комунальним закладом "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов?язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі", яким передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з пунктами 6, 11, 22 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі": договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті. що приймаються ними, як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами ч. 4 ст. 41 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі", у чинній на час спірних правовідносин редакції, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у чинній на час спірних правовідносин редакції, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

В абзаці 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" та Комунальним закладом "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", і на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, відповідно до пунктів 1.2, 3.2., 3.6. Договору річний плановий обсяг постачання газу - 112 000 куб.м.; ціна газу на момент укладання Договору становила 6,08 грн. за 1 куб.м., в т. ч. ПДВ 20%; загальна сума Договору - 680 960,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Водночас згідно з оспорюваними додатковими угодами №1-5 п?ять разів змінено істотні умови Договору, а саме: збільшено ціну за одиницю товару з 6,08 грн. до 9,78745 грн. за 1 куб. м. та зменшено кількість товару з 112 000 куб.м. до 71473,27 куб.м. Фактично ціна за 1 куб.м. (одиницю товару) збільшилася на 37,8%, а об`єм газу, який підлягав поставці, було зменшено у порівнянні з погодженим під час закупівлі.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод №1-5 до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, №116/21 від 20.01.2021, №163/21 від 27.01.2021, №232/21 від 02.02.2021.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Однак, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). (постанова ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" врегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

Проте, як вбачається з вказаних цінових довідок Харківської торгово-промислової палати, які стали підставою для укладення спірних додаткових угод №1-5, довідки №1757/20 від 04.01.2021, №62/21 від 14.01.2021 були видані ще до укладення Договору від 15.01.2021.

Довідки Харківської торгово-промислової палати №116/21 від 20.01.2021, №163/21 від 27.01.2021, №232/21 від 02.02.2021 видані після укладення Договору від 15.01.2021, проте за своїм змістом зазначені довідки Харківської торгово-промислової палати є документами довідково-інформаційного характеру, що демонструють діапазон цін на природний газ на відповідний місяць в залежності від умов та обсягу постачання, що склались для різних постачальників на внутрішньому ринку, середньозважену ціну газу місячного ресурсу, яка розраховувалась на підставі даних, опублікованих на офіційному сайті ТБ "Українська енергетична біржа" та згідно з інформацією з офіційних сайтів суб`єктів ринку природного газу.

Вказані цінові довідки лише констатують рівень цін станом певні дати та не містять інформації про ціну природного газу станом на дату розкриття тендерної пропозиції - 24.12.2020. Самі по собі дані, викладені у цінових довідках, не можуть підтверджувати наявність/відсутність коливання ціни станом на дату укладення спірних додаткових угод до договору.

Матеріали справи не містять інших доказів на підтвердження ринкової вартості вказаного товару на момент укладення договору, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни.

Таким чином, суд доходить висновку, що довідки Харківської торгово-промислової палати №1757/20 від 04.01.2021, №62/21 від 14.01.2021, №116/21 від 20.01.2021, №163/21 від 27.01.2021, №232/21 від 02.02.2021 не підтверджують коливання ціни такого товару на ринку в період від дати укладення договору (15.01.2021) до дати підписання Додаткових угод щодо зміни ціни №1-5 (28.01.2021, 29.01.2021, 01.02.2021, 02.02.2021, 26.02.2021), а отже при укладенні Додаткових угод №1-5 щодо зміни ціни, така зміна здійснена без належного підтвердження коливання цін у сторону їх збільшення за відповідні періоди.

Також слід зазначити, що метою вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 5 ЗУ "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення "каскадних" додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Будь-який суб?єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

Суд першої інстанції вірно встановив, що сторони не могли не розуміти особливостей функціонування ринку газу (коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння), що було прогнозовано, а тому вони не були позбавлені можливості визначити у договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.

Матеріали справи не містять жодних доказів, що відповідач у розглядуваний період застосування спірних Додаткових угод №1-5 дійсно змушений був придбавати природний газ для його подальшої передачі позивачу на виконання обов?язків за Договором за цінами, вказаними у відповідних цінових довідках.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Комунальний заклад "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради мав беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, внаслідок чого ціна 1 куб.м. газу збільшилась більш ніж на 10%, а обсяг поставки газу за Договором зменшився.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п?ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач (Комунальний заклад "Борзнянський ліцей" Чернігівської обласної ради) як сторона Договору, розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами), з огляду на що, Додаткові угоди щодо зміни ціни №1 від 28.01.2021, №2 від 29.01.2021, №3 від 01.02.2021, №4 від 02.02.2021, №5 від 26.02.2021 до Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АВ147-15-21 від 15.01.2021, а тому обґрунтовано визнав їх недійсними.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 у справі № 927/684/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 у справі № 927/684/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури -залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2022 у справі № 927/684/22 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на апеллянта.

Матеріали справи повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 05.10.2023.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді М.Л. Яковлєв

Є.Ю. Шаптала