Постанова

від 26.09.2023 по справі 910/14085/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2023 р. Справа № 910/14085/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від відповідача: Михалевич М.М.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 (дата складання та підписання повного тексту рішення 08.05.2023) (суддя Лиськов М.О.)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 (дата складання та підписання повного тексту рішення 09.05.2023) (суддя Лиськов М.О.)

у справі № 910/14085/22 Господарського суду міста Києва

за позовом:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ОТП Капітал" (позивач-1);

2. Відкритого пенсійного фонду "ОТП ПЕНСІЯ" (позивач-2)

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта",

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Національний Депозитарій України"

про стягнення сум неотриманих дивідендів та нарахувань на неотримані суми

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог та заперечень інших учасників справи

1. У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ОТП Капітал" (далі - Компанія "ОТП Капітал", позивач-1) та Відкритий пенсійний фонд "ОТП ПЕНСІЯ " (далі - Фонд "ОТП ПЕНСІЯ ", позивач-2) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта", Товариство, відповідач) про стягнення сум неотриманих дивідендів та нарахувань на неотримані суми в розмірі 960 447,74 грн.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у порушення норм чинного законодавства не виконав належним чином зобов`язання з виплати позивачам як акціонерам ПАТ "Укрнафта" дивідендів за 2018 рік.

3. У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечував і зазначив, що неодноразово намагався виплатити дивіденди за 2018 рік акціонерам Товариства, у тому числі і позивачам, як те передбачено Законом України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514-VI (далі - Закон № 514-VI) через депозитарну систему, однак кошти (транші на суму 30 072 756,24 грн та 12 408 534,08 грн), що переказувались на виплату дивідендів за 2018 рік, були повернуті Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" (далі - ПАТ "Національний депозитарій України", третя особа) на рахунки відповідача. ПАТ "Національний депозитарій України" 23.12.2021, 29.12.2021 та 11.02.2021 відхилило розпорядження ПАТ "Укрнафта" про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами від 22.12.2021 та від 11.02.2022.

4. Також відповідач зазначив, що не може виконати зобов`язання з виплати дивідендів акціонерам за допомогою депозитарної системи через уступку окремими з них прав вимоги та відсутність актуальних реквізитів.

5. У відповіді на відзив позивачі проти тверджень відповідача заперечували.

6. Третя особа у письмових поясненнях повідомила, що всі зазначені відмови Центрального депозитарію у виконанні розпоряджень відповідача у наданні послуг були правомірними, оскільки ґрунтувалися як на нормах законодавства (зокрема, п. 5 розділу 1 та пп. 1 п. 2 глави 1 розділу ІІІ Порядку № 391), так укладеній між Центральним депозитарієм та відповідачем додатковій угоді (пп. 2.1.2), твердження відповідача про неправомірні дії Центрального депозитарію є абсолютно безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що є звичайною спробою перекласти свою відповідальність за несвоєчасну сплату дивідендів, за порушення порядку виплати дивідендів, встановленого нормативно-правовими актами, на інших осіб.

Натомість, відповідач тричі (23.12.2021, 29.12.2021 та 11.02.2022) намагався здійснити виплату дивідендів за 2018 рік через депозитарну систему України та лише певним акціонерам, яких він визначив самостійно з переліку осіб, які мали право на отримання дивідендів. При цьому, навіть такий намір відповідач здійснив значно пізніше строку, визначеного компетентним органом управління відповідача. Такими діями відповідач прямо порушував права інших акціонерів (включених в перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів), які обумовлені ст. 30 Закону № 514-VI, на забезпечення рівних умов щодо строків та умов виплати дивідендів; його дії не відповідали положенню п. 5 розділу І Порядку № 391 (які встановлюють, що у разі виплати дивідендів частками, такі виплати повинні здійснюватися одночасно всім особам, які мають право на отримання дивідендів, пропорційно), надавши перевагу одним акціонерам перед іншими в отриманні дивідендів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі № 910/14085/22 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача-1 заборгованість у розмірі 391 820,00 грн, три проценти річних у розмірі 12 173,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 100 299,39 грн та судовий збір у розмірі 7 564,39 грн, а на користь відповідача - заборгованість у розмірі 354 419,00 грн, три проценти річних у розмірі 11 011,00,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 90 725,35 грн та судовий збір у розмірі 6 842,34 грн.

8. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції послався на те, що на обов`язок виплачувати дивіденди, про виплату яких зборами акціонерів прийнято рішення, є імперативним обов`язком відповідача. При цьому відповідач зобов`язаний персонально повідомляти акціонерів про виплату дивідендів. З прийняттям товариством рішення про виплату дивідендів та встановленням у такому рішенні строків проведення розрахунків з учасником (акціонером) у товариства виникає обов`язок виплатити дивіденди без будь-яких додаткових умов у встановлений у рішенні загальних зборів строк.

Рішенням Наглядової ради ПАТ "Укрнафта" від 27.05.2021 (протокол № 9/21 засідання Наглядової ради ПАТ "Укрнафта" від 27.05.2021) встановлено, що датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за підсумками 2018 року, є 11.06.2021, спосіб виплати дивідендів - виплату дивідендів здійснити через депозитарну систему України, строки виплати дивідендів за підсумками 2018 року: дата початку строку виплати дивідендів - 15.06.2021, дата закінчення строку виплати дивідендів - 17.11.2021. Спосіб виплати дивідендів - виплата дивідендів здійснюється через депозитарну систему України.

Проте, відповідач у строк до 17.11.2021 виплати на користь позивачів не здійснив.

9. Як зазначено судом, обов`язок відповідача виплатити дивіденди ґрунтується на приписах актів цивільного законодавства. Цей обов`язок є простроченим.

10. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 у справі № 910/14085/22 задоволено заяви відповідачів про відшкодування судових витрат. Стягнуто з відповідача на користь позивачів по 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

11. Суд, керуючись ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн, стосовно якої подано заяви позивачів, відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є спів мірним, з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, з урахуванням часу здійснення представництва у суді, тому поклав на відповідача обов`язок із відшкодування витрат на професійну правничу допомогу загалом у розмірі 30 000,00 грн - по 15 000,00 грн кожному позивачу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

12. Не погоджуючись із вказаними рішенням та додатковим рішенням, ПАТ "Укрнафта" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 та відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог; скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 або зменшити розмір витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у разі залишення апеляційної скарги без задоволення.

13. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення, на думку скаржника, прийнято без повного врахування обставин справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, які зводяться до наступного.

14. Скаржник вказує, що відповідач посилався на те, що неодноразово намагався виплатити дивіденди за 2018 рік акціонерам Товариства, у тому числі і позивачам через депозитарну систему, однак кошти (транші на суму 30 072 756,24 грн та 12 408 534,08 грн), що переказувались на виплату дивідендів за 2018 рік, Центральний депозитарій повернув на рахунки відповідача, зокрема, 23.12.2021, 29.12.2021 та 11.02.2021, відхиливши розпорядження ПАТ "Укрнафта" про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами від 22.12.2021 та від 11.02.2022.

15. Скаржник зауважує, що саме такі протиправні дії Депозитарія обумовили обставини, за яких Товариство з об`єктивних причин не змогло забезпечити виплату дивідендів за 2018 рік своїм акціонерам, у тому числі і позивачам.

16. Крім того, апелянт зазначає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом работами, реальним часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, про що останній вказав у своїй заяві.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

17. 24.05.2023 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2023 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Євсіков О.О.

18. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14085/22; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

19. На виконання вимог вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/14085/22.

20. У зв`язку з відпусткою судді Євсікова О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

21. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 910/14085/22 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

22. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.08.2023 о 10:45; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 20.07.2023.

23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 у справі № 910/14085/22; відкладено розгляд апеляційної скарги на 19.09.2023 о 10:30.

24. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги на 26.09.2023 о 09:30.

Позиції учасників справи

25. У відзиві на апеляційну скаргу позивачі апеляційні вимоги ПАТ "Укрнафта" не визнали, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Також, позивачі подали до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення.

26. Третя особа 24.07.2023 надіслала до суду апеляційної інстанції письмові пояснення, в яких проти апеляційної скарги заперечує; просить суд подальший розгляд справи здійснювати без участі представника третьої особи.

Явка представників учасників справи. Клопотання учасників справи

27. У судове засідання 26.09.2023 з`явився представник відповідача. Представники позивачів та третьої особи в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги усі учасники справи повідомлені належним чином.

28. Разом з тим, колегія суддів враховує клопотання третьої особи, викладене в письмових поясненнях, про розгляд справи без участі представника третьої особи.

29. Від представника позивачів 25.09.2023 до суду надійшло електронною поштою клопотання про відкладення судового засідання з 26.09.2023 у зв`язку із зайнятістю представника в судовому засіданні у Касаційному господарському суді. При цьому, у клопотанні представник позивачів зазначає, що не заперечує проти прийняття без його участі постанови про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

30. Розглянувши зазначене клопотання про відкладення судового засідання, заслухавши думку представника відповідача, присутнього в судовому засіданні, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

31. Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

32. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.

33. Суд враховує, що розгляд даної справи вже неодноразово відкладався, у тому числі за клопотанням представника позивачів, а також те, що представник позивачів у судовому засіданні 22.08.2023 надавав пояснення у справі.

34. Разом з тим, колегія суддів враховує, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги та ухвалення законного і обґрунтованого рішення відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.

35. При апеляційному розгляді даної справи колегія суддів також враховує положення ст. 129 Конституції України та ст. 2 ГПК України, відповідно до яких одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

36. За таких обставин, з огляду на необхідність дотримання принципу розумності строків розгляду справи, поважного ставлення до іншого учасника справи, який з`являється і приймає участь у судових засіданнях, а також те, що явка представників учасників справи судом не визнавалась обов`язковою, з урахуванням змісту ст.ст. 202, 216, 270 ГПК України, зважаючи на те, що представник позивачів не заперечує проти прийняття постанови без його участі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відхилення клопотання представника позивачів про відкладення судового засідання.

37. Враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників позивачів та третьої особи.

38. Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

39. Відповідно до п. 3.1 статуту ПАТ "Укрнафта" в чинній редакції, затвердженій рішенням загальних зборів акціонерів від 19.09.2019 (протокол № 29 від 19.09.2019), який розміщений у вільному доступі на сайті відповідача (далі - Статут) акціонерами Товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції, відповідно до положень цього Статуту та вимог чинного законодавства України.

40. Згідно з п. 3.2 Статуту кожною простою акцією Товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.

41. У п. 6.1 Статуту зазначено, що акція Товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього товариства.

42. За змістом п. 6.16 Статуту документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами власника цінних паперів є виписка з рахунку в цінних паперах, яка видається депозитарною установою на вимогу власника цінних паперів або і інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.

43. Облік прав власності на акції Товариства здійснюється відповідно до законодавства про депозитарну систему України (п. 6.17 Статуту).

44. Дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватись пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способів та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу (п. 6.18 Статуту).

45. Для кожної виплати дивідендів наглядова рада Товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок і строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради Товариства, передбаченим першим реченням цього пункту, але не раніше ніж через 10 робочих днів після прийняття такого рішення наглядовою радою Товариства (п. 6.20 Статуту).

46. Товариство в порядку, встановленому наглядовою радою Товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок і строк їх виплати (п. 6.21 Статуту).

47. 18.05.2021 загальні збори ПАТ "Укрнафта" (протокол № 31 від 18.05.2021) з сімнадцятого питання порядку денного (розподіл прибутку за підсумками 2018 року) вирішили затвердити такий розмір та порядок розподілу прибутку Товариства за 2018 рік:

- на виконання ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" направити на виплату дивідендів за простими акціями частину чистого прибутку в сумі 1 931 619 526,20 грн, що складає 30 % чистого прибутку Товариства за 2018 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком;

- решту чистого прибутку Товариства за 2018 рік у сумі 4 506 581 473,80 грн, що складає 70 % чистого прибутку, направити на покриття накопиченого збитку.

48. Також затверджений загальний розмір дивідендів за простими акціями ПАТ "Укрнафта" за результатами 2018 року в сумі 1 931 619 526,20 грн.

49. Нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію, затверджено у розмірі 35,62 грн.

50. Рішенням Наглядової ради ПАТ "Укрнафта" від 27.05.2021 (протокол № 9/21 засідання Наглядової ради ПАТ "Укрнафта" від 27.05.2021) встановлено, що датою складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за підсумками 2018 року, є 11.06.2021, спосіб виплати дивідендів - виплату дивідендів здійснити через депозитарну систему України, строки виплати дивідендів за підсумками 2018 року: дата початку строку виплати дивідендів - 15.06.2021, дата закінчення строку виплати дивідендів - 17.11.2021. Спосіб виплати дивідендів - виплата дивідендів здійснюється через депозитарну систему України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Стосовно розгляду справи по суті спору

51. Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів визначає Закон № 514-VI.

52. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону № 514-VI корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

53. Порядок виплати дивідендів встановлений ст. 30 Закону № 514-VI.

54. Так, відповідно до абз. 2 ч. 1 зазначеної статті, виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.

55. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (ч. 2 ст. 30 Закону № 514-VI).

56. Згідно з ч. 4 ст. 30 Закону № 514-VI товариство в порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями оператора організованого ринку капіталу (операторів організованих ринків капіталу), на якому (яких) акції такого товариства допущені до торгів.

57. Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, обов`язок виплачувати дивіденди, про виплату яких зборами акціонерів прийнято рішення, є імперативним обов`язком відповідача. При цьому відповідач зобов`язаний персонально повідомляти акціонерів про виплату дивідендів.

58. З прийняттям товариством рішення про виплату дивідендів та встановленням у такому рішенні строків проведення розрахунків з учасником (акціонером) у товариства виникає обов`язок виплатити дивіденди без будь-яких додаткових умов у встановлений у рішенні загальних зборів строк. Отже, у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов`язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у строк, визначений загальними зборами. Отже, сплата акціонеру дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами відповідача, надає акціонеру, на користь якого таке рішення прийняте, "законне очікування", що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів акціонеру прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

59. При цьому, посилання відповідача на те, що здійснити виплату позивачам йому завадили дії Центрального депозитарію, який тричі повертав перераховані для виплат кошти, суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на зміст абз. 2 ч. 1 ст. 30 Закону № 514-VI, яким встановлено обов`язок Товариства у разі вирішення сплачувати дивіденди частками здійснювати таку виплату всім власникам акцій одного типу пропорційно до їх кількості, тоді як відповідач тричі (23.12.2021, 29.12.2021 та 11.02.2022) намагався здійснити виплату дивідендів за 2018 рік через депозитарну систему України лише певним акціонерам, яких він визначив самостійно з переліку осіб, які мали право на отримання дивідендів.

60. З посиланнями відповідача на неможливість виплатити дивіденди позивачам через те, що деякі акціонери здійснили відступлення права на їх отримання іншим особам, тоді як відсутнє законодавче врегулювання порядку здійснення таких виплат, апеляційний суд також не погоджується, оскільки питання відступлення права вимоги врегульовано нормами ЦК України.

61. Відповідно до п.п. 168.1.1, 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

62. Відповідно до положень п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

63. Згідно з положеннями п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

64. Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України у частині оподаткування військовим збором.

65. Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

66. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що відповідач до 17.11.2021 був зобов`язаний виплатити Компанії "ОТП Капітал" на 11 000 акцій 391 820,00 грн дивідендів, а Фонду "ОТП ПЕНСІЯ" - 354 419,00 грн за 9 950 акцій.

67. Оскільки доказів здійснення таких виплат відповідач суду не надав, є правильним висновок, що позовні вимоги в частині стягнення дивідендів за 2018 рік підлягають задоволенню в повному обсязі.

68. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

69. Місцевий господарський суд правильно зазначив, що обов`язок відповідача виплатити дивіденди ґрунтується на приписах актів цивільного законодавства. Цей обов`язок є простроченим. При цьому, розмір грошового зобов`язання слід обраховувати від суми, що підлягала виплаті, а не від нарахованої суми.

70. Оскільки у відповідача виник обов`язок зі сплати дивідендів, тобто виникло грошове зобов`язання, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 625 ЦК України. Ця норма встановлює відповідальність за порушення будь-якого грошового зобов`язання, що виникло з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, в тому числі і такого, що не засновано на договорі.

71. Перевіривши надані позивачами розрахунки, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розрахунки позивачів є арифметично правильними, а отже, з відповідача на користь позивача-1 підлягає стягненню 12 173,00 грн трьох процентів річних та 100 299,39 грн інфляційних втрат, а на користь позивача-2 - 11 011,00 грн трьох процентів річних та 90 725,35 грн інфляційних втрат, тобто правильним є висновок суду про задоволення позову в повному обсязі.

72. На переконання колегії суддів, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків учасників справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Стосовно вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу

73. Згідно з поданими до матеріалів справи заявами позивачів про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача судових витрат, позивачі просили стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн (по 15 000,00 грн на користь кожного позивача).

74. У вказаних заявах наведено розрахунки фактичної вартості послуг з надання правничої допомоги, що підкріплено відповідними актами приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги від 19.04.2023 до договору від 15.11.2022 № 15/11-2022-1 та договору від 15.11.2022 № 15/11-2022-2, згідно з якими розмір витрат на правничу допомогу загалом складає 30 000,00 грн.

75. Обґрунтовуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу представник Компанії "ОТП Капітал" та Фонду "ОТП ПЕНСІЯ" послався на факт надання правової допомоги, що підтверджується договорами про надання правової допомоги № 15/11-2022-1 від 15.11.2022, № 15/11-2022-2 від 15.11.2022 та актами приймання-передачі наданих послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 19.04.2023, яка (правова допомога) оплачена на підставі платіжних доручень № 1956982181 від 16.11.2022 на суму 5 000,00 грн, № 1956982984 від 20.04.2023 на суму 10 000,00 грн, № 1956982180 від 16.11.2022 на суму 5 000,00 грн, № 1956982983 від 20.04.2022 на суму 10 000,00 грн.

76. Відповідач заперечував проти здійснення такого стягнення і посилаючись на те, що під час участі в судових засіданнях представник позивачів дублював зміст поданих ним письмових доказів та документів, зміст поданих представником позивачів заяв є ідентичним, а тому адвокату не потрібно було витрачати значні зусилля на надання правової допомоги. Розмір витрат позивачів на професійну правничу допомогу адвоката є неспівмірним із часом, витраченим адвокатом, та із ціною позову.

77. Як передбачено ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

78. Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

79. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

80. Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

81. Як передбачено ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

82. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

83. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis muta№ dis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Allia№ ce Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Allia№ ce Limited v. Ukrai№ e, заява № 19336/04, § 268)).

84. Згідно з ч.ч. 2, 4, 5 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

85. За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

86. Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.

87. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

88. З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи інтереси обох позивачів представляв Бєлкін Л.М., який діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ № 001223 від 14.09.2017.

89. Доводи відповідача про те, що час, витрачений адвокатом на підготовку процесуальних документів кожного з позивачів не є співмірним із часом, зазначеним в актах наданих послуг, оскільки послуги є аналогічними, суд апеляційної інстанції відхиляє з тих підстав, що згідно з ч. 1 ст. 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Тобто, кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Таким чином, кожен з позивачів складав кошторис витрат тільки на свою частину витраченого часу.

90. У контексті співмірності позивачі звертають увагу, що заявлена сума витрат складає лише 3,3 % від заявленої ціни позову для кожного з позивачів.

91. При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивачів про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19.

92. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що питання про відшкодування витрат на правничу допомогу вирішується судом виходячи із наданих у сукупності доказів, зокрема детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, з якого вбачається обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та вартість окремо кожної послуги.

93. Таким чином, здійснивши аналіз наданих адвокатом послуг, а також кількість витраченого на їх надання часу та вартість таких послуг, співставивши вказані обставини зі складністю справи та обсягом документів, що підлягали опрацюванню під час розгляду справи, а також враховуючи заперечення відповідача, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що заявлений позивачами розмір витрат на правову допомогу відповідає принципам обґрунтованості, пропорційності таких витрат до предмета спору, його складності та підлягає задоволенню у розмірі 30 000,00 грн (по 15 000,00 грн кожному позивачу), як і зазначив місцевий господарський суд.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

94. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

95. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

96. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 у справі № 910/14085/22 відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для їх скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати

97. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2023 у справі № 910/14085/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 06.10.2023.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська