Справа № 953/7977/23
н/п 1-кс/953/7751/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні Київськогорайонного судум.Харкова клопотання старшогослідчого 1-говідділення слідчоговідділу УправлінняСБ Українив Харківськійобласті старшоголейтенанта юстиції ОСОБА_4 ,за матеріаламикримінального провадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 22022220000001549від 26.05.2022, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Куп`янськ-Вузловий, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
04.10.2023року досуду надійшлоклопотаннястаршого слідчого1-говідділення слідчоговідділу УправлінняСБ Українив Харківськійобласті старшоголейтенанта юстиції ОСОБА_4 ,за матеріаламикримінального провадження,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза № 22022220000001549від 26.05.2022, прообрання запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент російської федерації (далі рф), а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади рф, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів зс рф на території України.
24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці зс рф, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24.02.2022 Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено та який триває до теперішнього часу.
З 26.02.2022 по 10.09.2022 територія Куп`янського району Харківської області була тимчасово окупована збройними формуваннями Російської Федерації.
Під час тимчасової окупації представниками рф на тимчасово окупованій території Харківської області було створено т.зв. «Временную гражданскую администрацию Харьковской области» підпорядковану, керовану та фінансовану рф, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією Харківської області.
У подальшому, відповідно до указу голови вищезазначеної окупаційної адміністрації від 01.07.2022 № УГ-26/22 «О создании государственного предприятия «Купянская железная дорога», створено т.зв. «государственное предприятие «Купянская железная дорога» та призначено на посаду генерального директора даного суб`єкта господарювання (досудове розслідування стосовно нього здійснюється в іншому кримінальному провадженні).
Також, указом голови вищевказаної окупаційної адміністрації від 26.07.2022
№ УГ-37/22 затверджено положення т.зв. «государственного предприятия «Купянская железная дорога», відповідно до якого основною метою діяльності вищенаведеного суб`єкта господарювання є:
задоволення потреб окупаційної влади, юридичних та фізичних осіб, пов`язаних з безпечними та якісними залізничними перевезеннями у внутрішньому та міжнародному сполученні; здійснення робіт та надання послуг, які здійснюються підприємством в інтересах окупаційної влади; забезпечення ефективного функціонування і розвитку виробничо-технологічного комплексу залізничного транспорту та створення умов для підвищення конкурентоспроможності транспортної галузі на окупованій території.
Так, під час тимчасової окупації Куп?янського району Харківської області, у період з 26.02.2022 по 01.07.2022, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, у громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виник кримінальний протиправний умисел, направлений на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації дій держави-агресора та збройних формувань держави-агресора.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_6 , перебуваючи на території Куп`янського району Харківської області, більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, у період з 26.02.2022 по 01.07.2022, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, вступив у злочинну змову з генеральним директором т.зв. «государственного предприятия «Купянская железная дорога» (досудове розслідування стосовно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні) та добровільно надав згоду на призначення його на посаду т.зв. «заместителя генерального директора по инфраструктуре государственного предприятия «Купянская железная дорога», створеного окупаційною владою.
У подальшому 01.07.2022, діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації дій держави-агресора та збройних формувань держави-агресора, а саме: забезпечення здійснення т.зв. «государственым предприятием «Купянская железная дорога» залізничних перевезень на території тимчасово окупованої Харківської області, громадянин України ОСОБА_6 , будучи обізнаним про факт ведення російською федерацією агресивної війни проти України, невизнання рф поширення державного суверенітету України на її тимчасово окуповані території, уклав трудовий контракт № 3-к від 01.07.2022, з т.зв. «генеральным директором государственного предприятия «Купянская железная дорога» про працевлаштування у т.зв. «государственном предприятии «Купянская железная дорога».
Крім того, відповідно до указу генерального директора т.зв. «государственного предприятия «Купянская железная дорога» б/н «О назначении на должность ОСОБА_7 », з 01.07.2022, останнього призначено на посаду т.зв. «заместителя генеральногодиректора поинфраструктуре» даного суб`єкта господарювання.
Реалізуючи власний злочинний умисел, ОСОБА_6 , займаючи вищезазначену посаду та підпорядковуючись генеральному директору т.зв. «государственного предприятия «Купянская железная дорога», у період часу з 01.07.2022 по 10.09.2022, відповідно до своїх службових обов`язків здійснював (пособництво), збройним формуванням держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації дій держави-агресора та збройних формувань держави-агресора, здійснював забезпечення т.зв. «государственым предприятием «Купянская железная дорога» залізничних перевезень на території тимчасово окупованої Харківської області, а саме: здійснював організацію експлуатаційної роботи підприємства в частині забезпечення належного стану інфраструктури;координував діяльність і розвиток підрозділів шляхових господарств, електропостачання, сигналізації та зв`язку;здійснював контроль із забезпечення надійної роботи і утримання в технічно справному стані пристроїв інфраструктури;забезпечував організацію безперебійної роботи шляхового господарства та удосконалення ефективності його роботи;здійснював контроль за розробкою та виконанням заходів безпечного та безперебійного руху потягів з встановленою швидкістю;забезпечував розвиток та удосконалення технічної бази шляхового господарства, зменшення витрат, пов`язаних з ремонтом колій та споруд;здійснював контроль за розробкою, виконанням заходів з модернізації і ремонту обладнання сигналізації і зв`язку, електропостачання та колій;координував процес участі виробничих підрозділів підприємства у розробці нормативної і технічної документації, яка регламентує утримання та ремонт технічних засобів інфраструктури, здійснював контроль за їх впровадженням;безпосередньо координував та контролював розробки з впровадження пропозицій, програм технологічного і технічного розвитку підприємства, передбачених нормативно-правовими актами;забезпечував виконання планових завдань, поставлених керівництвом т.зв. «государственного предприятия «Купянская железная дорога», надавав фінансову звітність;здійснював контроль щодо дотримання заходів безпеки руху потягів, правил та норм охорони праці, пожежної безпеки і виробничої санітарії;забезпечував збереження матеріальних цінностей, закріплених за т.зв. «государственным предприятием «Купянская железная дорога».
У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_6 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Згідно з інформацією, отриманою в результаті проведення слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування на території держави-агресора Російської Федерації, що обґрунтовує неможливість вручити повістку про виклик особи, у зв`язку з чим, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур`єр» №168 (7566), від 22.08.2023 яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (22.08.2023) опубліковано повістки про виклик ОСОБА_6 на 26.08.2023, 27.08.2023, 28.08.2023 за зазначеною в повістках адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22022220000001549 від 26.05.2022, отримання письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, допиту в якості підозрюваного та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу з додатками до нього.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 у призначене місце не з`явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий вказує, що досудовим розслідуванням вжито всіх можливих та достатніх заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного.
Зважаючи на те, що місцезнаходження підозрюваного не відоме, за наявною інформацією останній перебуває на території держави-агресора, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що жоден інший більш м`який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу тримання під вартою, не зможе забезпечити запобіганню існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала.
Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також зауважив про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав з території України та перебуває на території держави, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором, у Російській Федерації. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення просила обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні, виходячи з принципу верховенства права, заперечував щодо клопотання, вказуючи, що ризики не доведені.
Клопотання розглядається слідчою суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності підозрюваного.
Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши додані до клопотання документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
З наданих матеріалів встановлено, що СВ Управління СБ України в Харківській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000001549 від 26.05.2022, в рамках якого подається дане клопотання.
Частиною 1 ст. 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Частиною 1 ст. 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Частиною 3 ст. 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Так, Глава 11 Розділу ІІ КПК України містить ст.135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також ст.136, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Відповідно до ч.8 ст.135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, територіях держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, у випадку обґрунтованої неможливості їй такої повістки згідно частинами 1,2-4-7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї ста частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Отже, з огляду на наведені положення закону, ст.278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) в тому числі шляхом опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Слідчою суддею встановлено, що у зв`язку із неможливістю вручення особисто ОСОБА_6 повідомлення про підозру у день його складення та повісток про виклик, внаслідок не встановлення його місцезнаходження на території України, а також знаходження його на території РФ, стороною обвинувачення вжито заходів для вручення повідомлення про підозру та повісток про виклик у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ст. 135 КПК України, зокрема, шляхом оголошення повного тексту підозри на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр».
Враховуючи, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному ОСОБА_6 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (частина 1 статті 42 КПК України), що підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, а саме у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації дій держави-агресора, збройних формувань держави-агресора.
Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, останній є громадянином України та осудною особою, яка досягла 16-річного віку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», строк дії якого неодноразово продовжено по теперішній час.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;протоколом огляду від 05.07.2022;протоколом огляду від 04.07.2022;протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;протоколом огляду від 17.08.2023;протоколом огляду від 17.08.2023.
Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя приходить до висновку, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_6 дій, що кваліфікуються за ч.1 ст. 111-2 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідча суддя враховує наявність ризику, передбаченого п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи те, що положення кримінального процесуального законодавства не розкриває зміст ризику втечі, передбачений ч.1 ст.177 КПК України, суддя, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, при оцінці вказаного ризику враховує практику ЄСПЛ, яка розкриває зміст такого ризику.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Суд зазначає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 у сукупності з іншими обставинами.
При цьому, слідча суддя при встановленні даного ризику враховує також існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_6 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Так, органом досудового розслідування, шляхом розміщення оголошення повного тексту на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр» було опубліковано повістки про виклик ОСОБА_6 до слідчого СБУ в Харківській області для проведення відносно нього процесуальних та слідчих дій. На вказані виклики до органу досудового розслідування ОСОБА_6 не з`явився та про поважні причини неявки не повідомив.
Слідчою суддею враховується той факт, що оскільки підозрюваний за викликом слідчого для проведення процесуальних дій вручення письмового повідомлення про підозру, допиту як підозрюваного та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу з додатками до нього, до СБУ в Харківській області не прибув, причини своєї неявки не повідомив. Також органом досудового розслідування не встановлено фактичне місцезнаходження підозрюваного, що унеможливлює здійснення досудового розслідування в установленому законом порядку та строки.
Вищевикладені обставини свідчать про існування реальної можливості переховування підозрюваного від суду та органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки за даними слідства станом на теперішній час ОСОБА_6 продовжує обіймати посаду т.зв. «заместителя генеральногодиректора поинфраструктуре» «государственногопредприятия «Купянскаяжелезная дорога» тавчиняти злочинипроти основнаціональної безпекиУкраїни.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Слідча суддя вважає, що з урахуванням положень характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , те, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який підлягає у необхідності захисту високих стандартів, охорони прав, як інтересів суспільства, так і держави в цілому, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, під час дії воєнного стану.
При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Частиною 6 статті 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
З урахуванням вище встановлених обставин кримінального правопорушення, наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя, виходячи з положень ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшла до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , за його відсутності.
З огляду на зазначене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вказане рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, як вище зазначалося, у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотаннястаршого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_4 ,погоджене прокуроромХарківської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 , поданого в межах кримінального провадження№ 22022220000001549 від 26.05.2022, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.
В порядку ч.6 ст.193 КПК України обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз`яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи, яка виїхала та/або перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця здійснення досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, зобов`язати компетентних службових осіб органу досудового розслідування після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця здійснення досудового розслідування кримінального провадження звернутися до слідчого судді, суду для розгляду питання за участю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
Зобов`язати старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,про тримання під вартою останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідча суддя - ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2023 |
Оприлюднено | 09.10.2023 |
Номер документу | 113980986 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Київський районний суд м.Харкова
Губська Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні