Рішення

від 26.09.2023 по справі 904/3226/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2023м. ДніпроСправа № 904/3226/23

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю помічника судді Єпік А.М., яка за дорученням судді здійснює повноваження секретаря судового засідання, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро

про

- визнання недійсними додаткових угод №2 від 18.02.2021, №3 від 02.03.2021, №4 від 04.03.2021, №5 від 05.03.2021, №6 від 12.08.2021, №7 від 13.08.2021, №8 від 16.08.2021, №9 від 20.10.2021, №10 від 22.10.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу №200090/2021/02/78 від 18.02.2021

- стягнення суми в розмірі 1085266грн.54коп.

представники:

прокурор: Шустова В.А., службове посвідчення №069879 від 01.03.2023;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Чаплигіна Н.О., довіреність №ДнЕП230223001 від 23.02.2023, адвокат;

від відповідача: Бідна Г.О., в порядку самопредставництва.

СУТЬ СПОРУ: Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» з позовною заявою про визнання недійсними додаткових угод №2 від 18.02.2021, №3 від 02.03.2021, №4 від 04.03.2021, №5 від 05.03.2021, №6 від 12.08.2021, №7 від 13.08.2021, №8 від 16.08.2021, №9 від 20.10.2021, №10 від 22.10.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу №200090/2021/02/78 від 18.02.2021; стягнення суми в розмірі 1085266грн.54коп.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор послався на недійсність спірних додаткових угод до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу №200090/2021/02/78 від 18.02.2021 внаслідок порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі».

На думку прокурора спірні додаткові угоди підлягають визнанню недійсними з огляду на:

- підвищення ціни товару більш ніж на 10% за відсутності належного підтвердження фактів пропорційного збільшенню ціни у разі коливання ціни такого товару на ринку;

- порушення вимог щодо повідомлення позивача про початок застосування нової ціни та зміну умов договору.

Прокурор вказав, що оспорювані додаткові угоди №2 - №10 до договору, а також листи від 17.02.2021 №10905DNEP та розрахунок від 17.02.2021 №10907DNEP, лист від 01.03.2021 №14355/КRМР та розрахунок від 01.03.2021 №14352/КRМР, лист від 01.03.2021 №14353/КRМР та розрахунок від 01.03.2021 №14401/КRМР, лист від 01.03.2021 №14443/КRМР та розрахунок від 01.03.2021 №14444/КRМР, лист від 10.08.2021 №45526/КRМР та розрахунок від 10.08.2021 №45530/КRМР, лист від 10.08.2021 №45527/КRМР та розрахунок від 10.08.2021 №45531/КRМР. лист від 10.08.2021 №45529/КRМР та розрахунок від 10.08.2021 №45532/КRМР, лист від 11.10.2021 №60123/КRМР та розрахунок від 11.10.2021 №60125/КRМР, лист від 15.10.2021 №61330/КRМР та розрахунок від 15.10.2021 №61331/КRМР не містять:

- відомостей щодо динаміки ціни на електроенергію з моменту укладення договору;

- аналізу вартості ціни на дату укладення договору чи будь-яких інших даних, які б підтверджували коливання ціни електроенергії на ринку з дати укладення договору;

- обґрунтування того, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою відповідачем позивачеві на тендері;

- причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним;

- доказів того, що підвищення ціни є непрогнозованим.

На думку прокурора, надані позивачу відповідачем листи та розрахунки з інформацією з сайту ДП «Оператор ринку» за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру і фактично дублюють дані із сайту ДП «Оператор ринку» та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію станом, як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод.

Прокурор зазначив, що внаслідок укладення спірних додаткових угод до договору порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що спричинило безпідставне витрачання коштів місцевого бюджету, нераціональне та неефективне їх використання. Замовник фактично отримував електроенергію за значно більшою вартістю, що призвело до порушення інтересів, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» в частині досягнення мети проведеної тендерної закупівлі.

Прокурор вказав, що з огляду на недійсність додаткових угод №2 - №10 до договору відповідач повинен був поставити позивачу електричну енергію за ціною 1,72756800275грн. за 1кВт/год(з ПДВ). Оскільки спірні додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, підстава для оплати поставленої електричної енергії за ціною, встановленою у цих додаткових угодах, фактично відпала. Тому відповідач повинен повернути позивачу надмірно сплачені кошти в розмірі 1085266грн.54коп.

Прокурор зазначив про направлення на адресу позивача листа №04/59-59ВИХ-23 від 19.01.2023 з повідомленням про наявність порушень норм Закону України «Про публічні закупівлі». Також на адресу позивача направлялось повідомлення про наявність підстав для представництва №04/59-3178ВИХ23 від 29.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 12.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 22.08.2023.

На адресу суду 17.07.2023 надійшов відзив на позовну заяву про незгоду із заявленими позовними вимогами.

Відповідач вказав, що законодавство не наділяє органи прокуратури повноваженнями щодо нагляду за дотриманням законодавства у сфері закупівлі чи контролю процедури закупівлі. Саме Держаудитслужба є належним суб`єктом, якому надається право на здійснення контрольних заходів із наступним зверненням до суду в інтересах держави, у разі виявлення факту здійснення порушення законодавства у сфері закупівлі. Держаудитслужба не здійснювала фінансовий контроль у вигляді моніторингу процедури закупівлі за договором №200090/2021/02/78 від 18.02.2021. Відсутні докази відмови цього державного органу звертатись до суду для захисту інтересів держави щодо процедури закупівлі за вищезазначеним договором. Спеціально уповноваженим органом державного контролю у цій сфері не встановлений факт порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Висловлені прокуратурою у листі на адресу позивача зауваження не є доведеними та підтвердженими належним чином і належним органом контролю, а є викладеною письмово думкою прокуратури.

На думку відповідача, некоректно при обґрунтовуванні наявності інтересу держави спиратися лише на наявність фінансування за рахунок бюджетних коштів при виконанні договору з постачання електричної енергії. У відносинах з розрахунків з постачальником електричної енергії за договором позивач виступав не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах.

Відповідач зазначив, що чинне законодавство не містить припису про обов`язковість зазначення в договорі всіх витрат постачальника, які є складовими ціни товару. В договорі не визначені формули, наведені в позовній заяві, тому у відповідача були відсутні правові підстави для застосування наведеного прокуратурою способу підвищення.

Відповідач вказав, що основним орієнтиром для всіх учасників ринку, в тому числі при укладенні двосторонніх договорів, є ціни на ринку «на добу наперед». На дату укладання договору (18.02.2021) за даними Оператора ринку спостерігалося, що ціна на ринку «на добу наперед» в лютому 2021 року відносно ціни, з якою було виграно торги у січні, значно зросла та договір (з визначеною в ньому ціною) на етапі підписання вже був збитковим.

Відповідач повідомив, що між сторонами для досягнення беззбитковості в лютому 2021року було підписано №2 від 18.02.2021, №3 від 02.03.2021, №4 від 04.03.2021, №5 від 05.03.2021, в кожній з яких ціна була збільшена на 9,9%. Після підписання додаткової угоди №5 від 05.03.2021 за лютий була досягнута незбиткова дохідна частина. В цілому ціна зросла на 46% відносно ціни, з якою підписали договір.

В серпні 2021року ціна на ринку «на добу наперед» зросла на 43,83%. Шляхом підписання додаткових угод №6 від 12.08.2021, №7 від 13.08.2021, №8 від 16.08.2021 сторони збільшили ціну загалом на 32,74%. Постачальником не було досягнуто беззбитковості.

У жовтні 2021року ціна на ринку «на добу наперед» зросла на 25,22%. Шляхом підписання додаткових угод №9 від 20.10.2021, №10 від 22.10.2021 сторони збільшили ціну загалом на 12,05% для запобігання збитковості та невигідності договору. За підсумками жовтня постачальником не було досягнуто беззбитковості.

Відповідач зазначив, що законодавство на момент виникнення спірних правовідносин не передбачало, які саме документи мають підтверджувати факт коливання ціни; який критерій віднесення цього коливання до значного та показник очевидної невигідності договору. Закон не регулює, за який період має братися до уваги коливання або достатнім є просто відхилення ціни відносно ціни, узгодженої у договорі.

Відповідач вказав, що в договорі сторони обрали як джерело для отримання інформації про коливання ціни на ринку оприлюднені ДП «Оператор ринку» на веб-сайті результати торгів на ринку «на добу наперед». В листах, що направлялись на адресу позивача разом з проектами додаткових угод зазначалася ціна на ринку «на добу наперед» та період часу, за який дана ціна бралася для підтвердження коливання ціни.

На думку відповідача, твердження прокурора про необхідність передбачення зростання ціни на товар та закладення цього ризику до ціни товару на момент подання тендерної пропозиції не може бути практично реалізовано у контексті ринку електричної енергії. Тендерна пропозиція, що перевищує актуальну ціну понад 100%, буде позбавлена конкурентоздатності. Ситуація на ринку електричної енергії у 2021 році щодо середньозважених цін на ринку «на добу наперед» характеризувалася не прогнозованістю та сталою тенденцією до підвищення.

Відповідач звернув увагу, що судова практика Верховного Суду, на яку посилається прокурор у позові, не відповідає роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Відповідач пояснив, що положення пункту 4 частини 3 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії стосуються випадків одноосібної зміни постачальником умов договору, і саме в такому випадку постачальник зобов`язаний інформувати своїх споживачів завчасно.

Відповідач вказав, що в пункті 8.6 Комерційної пропозиції сторони дійшли згоди, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача, в тому числі умов комерційної пропозиції, не пізніше, ніж за 20 днів до дати їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати цей договір. Дана вимога не є обов`язковою щодо компонентів, порядок зміни/коригування яких врегульований п.1.2 Комерційної пропозиції. У Комерційній пропозиції п. 1.2 відсутній.

На думку відповідача, сторони припустилися редакційної помилки і не доповнили Комерційну пропозицію відповідним пунктом. Сторони договору поводилися таким чином, немов би умови договору викладені коректно, а пункту 8.6 Комерційної пропозиції кореспондує пункт 1.2, в якому нібито визначений порядок зміни ціни у зв`язку з коливанням ціни товару на ринку.

Відповідач наполягав на тому, що розрахунок суми в розмірі 1085266грн54коп не відповідає умовам укладеного договору, виконаним на його підставі зобов`язанням і матеріалам справи. Постачальником поставлений обсяг електричної енергії, обумовлений договором, з урахуванням додаткових угод. Цей обсяг також визначений в актах приймання-передачі між сторонами. Відсутні докази поставки меншої кількості товару.

На адресу суду 02.08.2023 надійшла відповідь прокурора на відзив про незгоду із доводами відповідача.

Прокурор вказав, що при поданні позовної заяви - обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави позивачем, який не вжив і не планував вживати заходів щодо визнання недійсними оспорюваних додаткових угод у судовому порядку та стягнення надміру сплачених коштів (тобто навів підставу для представництва інтересів держави); зазначив, що бездіяльність позивача завдає істотної шкоди економічним інтересам держави, оскільки порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних додаткових угод не відповідають меті Закону України «Про публічні закупівлі» та задоволенню суспільних потреб щодо належного розпорядження бюджетними коштами, чим обґрунтував порушення інтересів держави. Тому прокурор діяв в межах наданих йому законом повноважень. Позовна заява буда направлена до суду через півроку після направлення на адресу позивача листа про надання інформації та майже через три місяці після направлення повідомлення про наявність підстав для представництва.

Прокурор зазначив, що позивач є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки; є розпорядником бюджетних коштів; здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України. Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням позивачем оспорюваних додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору та зростання ціни за одиницю товару.

Прокурор пояснив, що Відділ освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради є стороною спірних додаткових угод, може здійснювати контроль щодо законності закупівель за бюджетні кошти і звертатися до суду. Закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Прокурор звернув увагу, що відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» ринок «на добу наперед» не є єдиним сегментом ринку електричної енергії, де можлива купівля-продаж електричної енергії, враховуючи структуру кінцевого продажу електроенергії у розрізі усіх сегментів ринку - за двосторонніми договорами (РДД), на ринку «на добу наперед» (РДН), внутрішньодобовому (ВДР), та балансуючому (БР) ринках. Відповідач не надав доказів того, що він здійснював закупівлю електричної енергії на виконання договору саме на ринку «на добу наперед».

На думку прокурора, відповідач не довів виникнення у нього права змінити вартість електричної енергії, що поставляється ним за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку. Відповідач має довести, що підвищення ціпи є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Такі докази відповідач не надав. Виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Прокурор вказав, що сторони послідовно збільшували вартість електроенергії за відсутності доказів. Вартість електроенергії упродовж дії договору зростала в такій прогресії, що виконання його умов стало вочевидь невигідним (збитковим) для відповідача. Зважаючи на ціну в договорі (в первісній редакції) та остаточну ціну за додатковою угодою №10, загалом ціна товару за 1кВт/год збільшилася на 117% (з 1,72756800275грн до 3,67634грн). Встановлена в договорі первісна ціна не застосовувалась для розрахунків жодного дня.

Прокурор наполягав на тому, що додаткові угоди №2 - 10 до договору, а також листи від 17.02.2021 №10905/ІЖЕР та розрахунок від 17.02.2021 №10907/DNEP, лист від 01.03.2021 №14355/КRМР та розрахунок від 01.03.2021 №14352/КRМР, лист від 01.03.2021 №14353/КRМР та розрахунок від 01.03.2021 №14401/КRМР, лист від 01.03.2021 №14443/КRМР та розрахунок від 01.03.2021 №14444/КRМР, лист від 10.08.2021 №45526/КRМР та розрахунок від 10.08.2021 №45530/КRМР, лист від 10.08.2021 №45527/КRМР та розрахунок від 10.08.2021 №45531/КRМР, лист від 10.08.2021 №45529/КRМР та розрахунок від 10.08.2021 №45532/КRМР, лист від 11.10.2021 №60123/КRМР та розрахунок від 11.10.2021 №60125/КRМР, лист від 15.10.2021 №61330/КRМР та розрахунок від 15.10.2021 №61331/КRМР, на підставі яких були укладені додаткові угоди №2-10 до договору не містять:

- відомостей щодо динаміки ціни на електроенергію з моменту укладення договору;

- аналізу вартості ціни на дату укладення договору, чи будь-яких інших даних, які б підтверджували коливання ціни електроенергії на ринку з дати укладення договору;

- обґрунтування того, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій відповідачем позивачеві на тендері;

- причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним;

- доказів того, що підвищення ціни є непрогнозованим.

Прокурор зазначив, що відповідно до принципу прозорості торгів та стандартів добросовісної ділової практики сторони в договорі мали б закласти певну формулу та порядок перерахунку ціни (так зване «цінове застереження»). Це призвело б до прозорості закупівель - адже замовник би розумів, що ціна може бути перерахована.

Обидві сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії (тобто постійне коливання цін на електричну енергію, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими). Тому сторони не були позбавлені можливості визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.

Прокурор пояснив, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Позивач як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків. І таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та всіх платників податків до бюджету з порушенням норм Закону «Про публічні закупівлі» та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Прокурор вказав, що пунктом 4 частини 3 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлений імперативний обов`язок енергопостачальника повідомляти споживача про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови. Аналогічні положення сторони передбачили в пункті 8.6 Комерційної пропозиції (додаток №4 до договору). Відповідно до пункту 10.7 Комерційної пропозиції у разі суперечності комерційна пропозиція має пріоритет перед нормами договору. Поняття «редакційної помилки» щодо істотних умов договору не передбачене законодавством України.

Прокурор зазначив, що тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Прокурор пояснив, що недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Постачання електричної енергії споживачу і його оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору, а саме - з розрахунку 1,72756800275грн (первісна ціна за договором з ПДВ) за 1 кВт/год. Тому отримана відповідачем оплата за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

На адресу суду 21.08.2023 надійшли заперечення відповідача на відповідь прокурора на відзив.

Відповідач вказав, що прокурором не наведені статті Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" Закону України «Про публічні закупівлі», якими передбачені повноваження органів прокуратури зі здійснення державного фінансового контролю у сфері публічних закупівель. Бюджетний кодекс України не містить положень про уповноваження органів прокуратури на здійснення державного контролю у сфері бюджетного процесу.

На думку відповідача, є некоректним і штучно притягнутим виснуванням при обґрунтовуванні наявності інтересу держави спиратися лише на наявність фінансування за рахунок бюджетних коштів за результати виконання господарського договору з постачання електричної енергії.

Відповідач зазначив, що кваліфікація прокурором зайвих, на його думку, виплат за спожиту електричну енергію як завданої шкоди інтересам держави у рамках цього господарського процесу є, передчасною. Прокуратурою не надано жодних доказів фактів порушення законодавства у сфері публічних закупівель або використання бюджетних коштів, встановлених спеціально уповноваженим органом державного контролю у цій галузі. Тому висловлені прокуратурою зауваження не є доведеними та підтвердженими належним чином і належним органом контролю, є викладеною письмово думкою прокуратури.

Відповідач наполягав на тому, що мав усі правові підстави для керівництва у своїй діяльності роз`ясненнями та консультаціями Мінекономіки як органу, що формує та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Відповідач вказував, що при прийнятті рішення про наявність підстав для збільшення ціни за одиницю товару сторони керувалися встановленими п. 2. ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» обмеженнями, виходили зі специфіки ринку електричної енергії, оцінювали ризики розірвання договору у комплексі з перспективою перебування споживача у договірних відносинах з постачальником «останньої надії». Такі дії відповідають принципам ефективності та максимальної економії бюджетних коштів.

Відповідач зазначив, що питання обрання цін на ринку «на добу наперед» як орієнтиру було передбачено в договорі. Позовні вимоги прокуратури щодо визнання недійсними додаткових угод ґрунтуються на претензіях до положень основного договору, але не уточнюється, в якій частині додаткові угоди не відповідають вимогам цього договору. Законодавством не передбачені показники, які мають братися до уваги при розрахунку коливання ціни товару на ринку електричної енергії для подальшого збільшення ціни товару до 10%. Товариство під час визначення розміру ціни у додаткових угодах норм жодних законодавчих приписів не порушувало і керувалося роз`ясненнями Мінекономіки.

Відповідач звернув увагу, що положення статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» стосуються випадків одноосібної зміни постачальником умов договору, саме в такому випадку постачальник зобов`язаний інформувати своїх споживачів завчасно.

Відповідач пояснив, що сторони мали намір домовитися про те, що 20-денний строк попередження про зміну умов договору у даному випадку не застосовується. Не знаючи, що необхідний пункт 1.2 у Комерційній пропозицій відсутній, сторони добросовісно діяли таким чином, ніби цей пункт наявний. Прокурор не є стороною у договорі, тому відповідач просить суд не брати до уваги його небажання зважати на наявність у договорі редакційної помилки.

Відповідач наполягав на тому, що ним поставлений обсяг електричної енергії, обумовлений договором (з урахуванням додаткових угод), визначений в актах приймання-передачі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 13.09.2023.

У судовому засіданні від 13.09.2023 суд розпочав розгляд справи по суті, прокурор та представник відповідача виступили зі вступним словом. Позивач явку свого представника не забезпечив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 13.09.2023, оголошено перерву в судовому засіданні до 26.09.2023.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, суд установив таке.

В жовтні 2020року на сайті «Prozzorro» Відділ освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривий Ріг оприлюднив оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-10-27-006137-a із закупівлі електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5) лот 1 - обсяг 2166236кВт/год, очікувана вартість предмета закупівлі 5287634грн77коп (з ПДВ); дата аукціону - 13.01.2021.

Відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-10-27-006137 учасниками процедури закупівлі (лот 1) були - ТОВ «АС» (ціна пропозиції до початку аукціону 4484108грн52коп (з ПДВ), ціна пропозиції після закінчення аукціону 4484108грн52коп (з ПДВ)); ТОВ «Енергогазрезерв» (ціна пропозиції до початку аукціону 4635745грн04коп (з ПДВ), ціна пропозиції після закінчення аукціону 4635745грн04коп (з ПДВ)); ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (ціна пропозиції до початку аукціону 4895693грн36коп (з ПДВ), ціна пропозиції після закінчення аукціону 3742320грн (з ПДВ)); ТОВ «Укр Газ Ресурс» (ціна пропозиції до початку аукціону 4375796грн72коп (з ПДВ), ціна пропозиції після закінчення аукціону 3742310грн (з ПДВ)).

Оскільки ТОВ «Укр Газ Ресурс» (пропозиція якого була первісно визнана найбільш економічно вигідною) відмовився укладати договір, тендерний комітет замовника відхилив його пропозицію, переможцем було визнано ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги».

В подальшому, між Відділом освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (далі - постачальник) був укладений договір про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу №200090/2021/02/78 від 18.02.2021 (далі - договір).

Сторони також підписали додатки до договору - Порядок розрахунків (додаток №1 до договору), Перелік об`єктів відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (додаток №2 до договору), заява-приєднання від 18.02.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток №3 до договору), комерційна пропозиція постачальника ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (додаток №4 до договору).

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.4 договору постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія) (далі - товар або електрична енергія).

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період 01.01.2021 - 31.12.2021 включно становить 2166236кВт*год.

Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби електроенергії.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору (в первісній редакції) строк поставки товару: 01.01.2021 - 31.12.2021 включно.

Місце постачання товару - згідно з додатками до цього договору. Перелік об`єктів та точок комерційного обліку споживача за особовими рахунками оператора розподілу (додаток №2). В додатку №2 до договору наведений перелік комунальних закладів (дошкільні навчальні заклади, школи, гімназії тощо) - об`єктів постачання електричної енергії.

В пункті 4.1 договору визначено, що загальна вартість цього договору становить 3742320грн (з ПДВ).

Відповідно до пункту 4.2 договору (в первісній редакції) ціна за 1кВт/год. електричної енергії за цим договором становить 1,43964000229грн (без ПДВ) та 1,72756800275грн (з ПДВ), складається з:

- закупівельної ціни на ринку електричної енергії;

- регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженому у встановленому порядку;

- тарифу (маржі) постачальника електричної енергії.

Ціна за 1кВт/год. не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються споживачем самостійно Оператору системи розподілу.

Пунктом 4.5 договору визначено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»:

- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача (підпункт 4.5.1 пункту 4.5 договору);

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (підпункт 4.5.2 пункту 4.5 договору);

- наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками або листами (завіреними копіями довідок/листів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку (підпункт 4.5.3 пункту 4.5 договору);

- покращення якості предмета закупівлі (електричної енергії) за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (підпункт 4.5.4 пункту 4.5 договору);

- продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат споживача, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (підпункт 4.5.5 пункту 4.5 договору);

- погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку (підпункт 4.5.6 пункту 4.5 договору);

- зміни ціни в договорі про закупівлю, у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування (підпункт 4.5.7 пункту 4.5 договору);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, Argus регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни(підпункт 4.5.8 пункту 4.5 договору);

- сторони вносять до договору зміни у разі зміни регульованого тарифу на передачу електричної енергії з моменту набрання чинності нормативно-правовим актом, яким встановлено (змінено) регульовану ціну (тариф) на передачу електричної енергії. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в дію в порядку, встановленому законодавством, нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу або держави щодо встановлення (зміни) регульованого тарифу на передачу електричної енергії (підпункт 4.5.9 пункту 4.5 договору).

Відповідно до пункту 4.9 договору (в первісній редакції) ціна за 1кВт/год. електричної енергії може бути змінена з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому досягнуто такої згоди, що буде відображено у додатковій угоді.

Пунктом 4.10 договору встановлено, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

В подальшому сторони уклали додаткові угоди до договору №1 від 18.01.2021, №2 від 18.02.2021, №3 від 02.03.2021, №4 від 04.03.2021, №5 від 05.03.2021, №6 від 12.08.2021, №7 від 13.08.2021, №8 від 16.08.2021, №9 від 20.10.2021, №10 від 22.10.2021, №11 від 02.11.2021.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 18.02.2021 сторони виклали в новій редакції пункти 2.1, 4.9, 14.1 підпункт 4.5.3 пункту 4.5 та визначили, що

- строк (термін) поставки товару: 18.02.2021р. - 31.12.2021р. включно;

- ціна за 1кВт/год. електричної енергії може бути змінена відповідно до ст. 41 ч. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі»;

- договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2021 включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором;

- наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками або листами (завіреними копіями довідок/листів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку або підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», які викладені на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua.

Також сторони узгодили зменшити ціну договору на 301544грн70коп (з ПДВ), у зв`язку зі зменшенням обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, що становить 3440775грн.30коп (з ПДВ).

Листом №10905/DNEP від 17.02.2021 відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду щодо збільшення ціни за одиницю товару на 9,99% та послався на показники середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за період з 01.02.2021 по 05.02.2021, оприлюднені на сайті ДП «Оператор ринку».

Додатковою угодою №2 від 18.02.2021 до договору сторони виклали пункт 4.2 договору, пункт 1.1 Комерційної пропозиції в новій редакції та визначили, що

- ціна за 1кВт/год. електричної енергії за цим договором становить 1,58216грн (без ПДВ) та 1,89860грн (з ПДВ), складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженому у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії.

- на момент укладення договору ціна сформована за результатами аукціону в системі Прозоро та становить 1,58216грн (без ПДВ). Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі.

Пунктом 2 додаткової угоди №2 від 18.02.2021 визначено, що угода набирає чинності з дати її підписання, її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 18.02.2021.

Листом №14355/KRMP від 01.03.2021 відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду щодо збільшення ціни за одиницю товару на 9,9% та послався на показники середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за період з 21.02.2021 по 25.02.2021, оприлюднені на сайті ДП «Оператор ринку».

Додатковою угодою №3 від 02.03.2021 до договору сторони виклали пункт 4.2 договору, пункт 1.1 Комерційної пропозиції в новій редакції та визначили, що

- ціна за 1кВт/год. електричної енергії за цим договором становить 1,73880грн (без ПДВ) та 2,08656грн (з ПДВ), складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженому у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Ціна за 1кВт/год. не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються споживачем самостійно Оператору системи розподілу.

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з лютого 2021 становить за 1кВт/год. 1,73880грн (без ПДВ) та 2,08656грн (з ПДВ). Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі.

Пунктом 2 додаткової угоди №3 від 02.03.2021 визначено, що угода набирає чинності з дати її підписання, її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 21.02.2021.

Листом №14353/KRMP від 01.03.2021 відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду щодо збільшення ціни за одиницю товару на 9,9% та послався на показники середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за період з 25.02.2021 по 28.02.2021, оприлюднені на сайті ДП «Оператор ринку».

Додатковою угодою №4 від 04.03.2021 до договору сторони виклали пункт 4.2 договору, пункт 1.1 Комерційної пропозиції в новій редакції та визначили, що

- ціна за 1кВт/год. електричної енергії за цим договором становить 1,91094грн (без ПДВ) та 2,29313грн (з ПДВ), складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженому у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Ціна за 1кВт/год. не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються споживачем самостійно Оператору системи розподілу.

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з лютого 2021 становить за 1кВт/год. 1,91094грн (без ПДВ) та 2,29313грн (з ПДВ). Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі.

Пунктом 2 додаткової угоди №4 від 04.03.2021 визначено, що угода набирає чинності з дати її підписання, її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 26.02.2021.

Листом №14443/KRMP від 01.03.2021 відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду щодо збільшення ціни за одиницю товару на 9,9% та послався на показники середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за період з 01.02.2021 по 28.02.2021, оприлюднені на сайті ДП «Оператор ринку».

Додатковою угодою №5 від 05.03.2021 до договору сторони виклали пункт 4.2 договору, пункт 1.1 Комерційної пропозиції в новій редакції та визначили, що

- ціна за 1кВт/год. електричної енергії за цим договором становить 2,10012грн (без ПДВ) та 2,5014грн (з ПДВ), складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженому у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Ціна за 1кВт/год. не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються споживачем самостійно Оператору системи розподілу.

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з лютого 2021 становить за 1кВт/год. 2,10012грн (без ПДВ) та 2,5014грн (з ПДВ). Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі.

Пунктом 2 додаткової угоди №5 від 05.03.2021 визначено, що угода набирає чинності з дати її підписання, її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 27.02.2021.

Листом №45526/KRMP від 10.08.2021 відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду щодо збільшення ціни за одиницю товару на 9,9% та послався на показники середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за період з 27.07.2021 по 02.08.2021, оприлюднені на сайті ДП «Оператор ринку».

Додатковою угодою №6 від 12.08.2021 до договору сторони виклали пункт 4.2 договору, пункт 1.1 Комерційної пропозиції в новій редакції та визначили, що

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з серпня 2021року становить 2,30803грн (без ПДВ) та 2,76964грн (з ПДВ). Ціна за 1кВт/год. не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються споживачем самостійно Оператору системи розподілу.

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з серпня 2021року становить за 1кВт/год. 2,30803грн (без ПДВ) та 2,76964грн (з ПДВ).

Пунктом 3 додаткової угоди №6 від 12.08.2021 визначено, що угода набирає чинності з дати її підписання, її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.08.2021.

Листом №45527/KRMP від 10.08.2021 відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду щодо збільшення ціни за одиницю товару на 9,9% та послався на показники середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за період з 03.08.2021 по 08.08.2021, оприлюднені на сайті ДП «Оператор ринку».

Додатковою угодою №7 від 13.08.2021 до договору сторони виклали пункт 4.2 договору, пункт 1.1 Комерційної пропозиції в новій редакції та визначили, що

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з серпня 2021року становить 2,53653грн (без ПДВ) та 3,04383грн (з ПДВ). Ціна за 1кВт/год. не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються споживачем самостійно Оператору системи розподілу.

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з серпня 2021року становить за 1кВт/год. 2,53653грн (без ПДВ) та 3,04383грн (з ПДВ).

Пунктом 3 додаткової угоди №7 від 13.08.2021 визначено, що угода набирає чинності з дати її підписання, її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 03.08.2021.

Листом №45529/KRMP від 10.08.2021 відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду щодо збільшення ціни за одиницю товару на 9,9% та послався на показники середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за період з 09.08.2021 по 10.08.2021, оприлюднені на сайті ДП «Оператор ринку».

Додатковою угодою №8 від 16.08.2021 до договору сторони виклали пункт 4.2 договору, пункт 1.1 Комерційної пропозиції в новій редакції та визначили, що

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з серпня 2021року становить 2,78764грн (без ПДВ) та 3,34517грн (з ПДВ). Ціна за 1кВт/год. не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються споживачем самостійно Оператору системи розподілу.

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з серпня 2021року становить за 1кВт/год. 2,78764грн (без ПДВ) та 3,34517грн (з ПДВ).

Пунктом 3 додаткової угоди №8 від 16.08.2021 визначено, що угода набирає чинності з дати її підписання, її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 09.08.2021.

Листом №60123/KRMP від 11.10.2021 відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду щодо збільшення ціни за одиницю товару на 9,9% та послався на показники середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за період з 01.10.2021 по 10.10.2021, оприлюднені на сайті ДП «Оператор ринку».

Додатковою угодою №9 від 20.10.2021 до договору сторони виклали пункт 4.2 договору, пункт 1.1 Комерційної пропозиції в новій редакції та визначили, що

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з 01.10.2021 становить 3,06362грн (без ПДВ) та 3,67634грн (з ПДВ). Ціна за 1кВт/год. не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються споживачем самостійно Оператору системи розподілу.

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з 01.10.2021року становить за 1кВт/год. 3,06362грн (без ПДВ) та 3,67634грн (з ПДВ).

Пунктом 3 додаткової угоди №9 від 20.10.2021 визначено, що угода набирає чинності з дати її підписання, її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 01.10.2021.

Листом №61330/KRMP від 15.10.2021 відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду щодо збільшення ціни за одиницю товару на 9,9% та послався на показники середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за період з 14.10.2021 по 15.10.2021, оприлюднені на сайті ДП «Оператор ринку».

Додатковою угодою №10 від 22.10.2021 до договору сторони виклали пункт 4.2 договору, пункт 1.1 Комерційної пропозиції в новій редакції та визначили, що

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з 14.10.2021 становить 3,12367грн (без ПДВ) та 3,74840грн (з ПДВ). Ціна за 1кВт/год. не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються споживачем самостійно Оператору системи розподілу.

- споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, яка з 14.10.2021року становить за 1кВт/год. 3,12367грн (без ПДВ) та 3,74840грн (з ПДВ).

Пунктом 3 додаткової угоди №10 від 22.10.2021 визначено, що угода набирає чинності з дати її підписання, її дія розповсюджується на розрахункові періоди з 14.10.2021.

Додатковою угодою №11 від 02.11.2021 сторони зменшили ціну договору на 455745грн42коп, виклали пункт 4.1 в новій редакції та визначили, що вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного в п. 1.3 цього договору, та становить 2985029грн88коп.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №11 від 02.11.2021 сторони вирішили припинити з 01.11.2021 зобов`язання за договором щодо постачання електричної енергії. В частині оплати за спожиту електричну енергію договір продовжував діяти до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Згідно з матеріалами справи (акти прийому-передачі електричної енергії) позивач фактично спожив 1099675кВт/год електричної енергії.

За первісною ціною 1,72756800275грн за 1кВт/год електричної енергії сума перерахованих коштів відповідачу за поставлену електричну енергії мала б становити 1899763грн34коп. З урахуванням укладених додаткових угод про збільшення ціни 1кВт/год електричної енергії позивач перерахував за поставлену електричну енергію кошти в розмірі 2985029грн.88коп.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним додаткових угод №2 від 18.02.2021, №3 від 02.03.2021, №4 від 04.03.2021, №5 від 05.03.2021, №6 від 12.08.2021, №7 від 13.08.2021, №8 від 16.08.2021, №9 від 20.10.2021, №10 від 22.10.2021 до договору, прокурор наполягав на порушенні статі 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та необґрунтованому збільшенні відповідачем ціни за електричну енергію (як товар). Також посилався на недотримання відповідачем вимог щодо повідомлення позивача про початок застосування нової ціни та зміну умов договору.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач наполягав на правомірності та обґрунтованості внесення змін до договору щодо зміни ціни за 1кВт/год електричної енергії, дотримання порядку зміни ціни товару. Також відповідач стверджував про відсутність порушених інтересів держави.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі суд зазначає таке.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відділ освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривий Ріг є органом місцевого самоврядування, основним видом діяльності є регулювання у сферах охорони здоров`я, освіти, культури та інших соціальних сферах, крім обов`язкового соціального страхування; код класифікатору видів економічної діяльності - 84.12.

Позивач є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі (відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону) та здійснював закупівлю електричної енергії за кошти місцевого бюджету для забезпечення потреб закладів освіти територіальної громади, про що свідчить зміст додатку №2 до договору.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частиною 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 зі справи №469/1044/17 зазначено про те, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган, як така сторона, може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу, як сторони правочину, має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі №922/1795/19, від 07.04.2021 у справі №917/273/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Узагальнені висновки щодо застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру» викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено такі висновки щодо підтвердження прокурором підстав для представництва:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим;

- при цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом пункту 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

На адресу позивача направлявся лист прокуратури №04/59-59ВИХ-23 від 19.01.2023 з повідомленням про наявність порушень норм Закону України "Про публічні закупівлі". Також на адресу позивача направлялось повідомлення прокурора про наявність підстав для представництва №04/59-3178ВИХ23 від 29.03.2023.

Позовна заява буда направлена до суду через півроку після направлення на адресу позивача листа про надання інформації та майже через три місяці після направлення повідомлення про наявність підстав для представництва.

З огляду на наявні матеріали, у прокурора наявні підстави для представництва інтересів держави в суді, оскільки підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів. позивач, як юридична особа, яка здійснює процедуру закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету згідно з законодавством України і, відповідно, має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів не звертався до суду про стягнення вказаної суми коштів. Позовна заява містить вимогу про стягнення надмірно сплачених за договором грошових сум на користь Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривий Ріг, а тому визначення цього органу, в особі якого подано позов в інтересах держави, є обґрунтованим.

Щодо наявності підстав для визнання недійсними додаткових угод №2 від 18.02.2021, №3 від 02.03.2021, №4 від 04.03.2021, №5 від 05.03.2021, №6 від 12.08.2021, №7 від 13.08.2021, №8 від 16.08.2021, №9 від 20.10.2021, №10 від 22.10.2021 до договору, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Так, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

У частині четвертій статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Тобто положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» прямо передбачає, що обов`язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і електричної енергії.

Чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п`ята статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 Цивільного кодексу України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).

В підпункті 4.5.3 пункту 4.5 договору сторони узгодили можливість зміни істотних умов договору у разі наявності факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками або листами (завіреними копіями довідок/листів) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку або підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», які викладені на його офіційному сайті за адресою в мережі Internet https://www.oree.com.ua.

Але навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод, факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі, встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі коливання ціни на ринку - обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10%.

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» ринок «на добу наперед» не є єдиним сегментом ринку електричної енергії, де можлива купівля-продаж електричної енергії, враховуючи структуру кінцевого продажу електроенергії у розрізі усіх сегментів ринку - за двосторонніми договорами (РДД), на ринку «на добу наперед» (РДН), внутрішньодобовому (ВДР), та балансуючому (БР) ринках. Відповідач не надав доказів того, що він здійснював закупівлю електричної енергії на виконання договору саме на ринку «на добу наперед».

Відповідач не довів виникнення у нього права змінити вартість електричної енергії, що поставляється ним за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку. Оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Розрахунки середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед», що долучались до листів відповідача разом з проектами додаткових угод, не містять відомостей щодо динаміки ціни на електроенергію з моменту укладення договору або додаткових угод, містять вказівку на офіційні дані ДП «Оператор ринку» за певні періоди без обґрунтування того, чому зазначено саме цей період. В них відсутній аналіз вартості ціни на дату укладення договору та додаткових угод. Роздруківки з сайту ДП «Оператор ринку» лише констатують рівень цін на електроенергію, не підтверджують наявність коливання ціни в бік збільшення в період між укладанням договору та укладанням додаткових угод.

Також суд погоджується з доводами прокурора про порушення відповідачем строків повідомлення позивача про зміну будь-яких умов договору не пізніше ніж за 20днів до дати їх застосування, передбачених пунктом 8.6 Комерційної пропозиції (додаток №4 до договору). Випадки виключення з цього правила в Комерційній пропозиції відсутні.

Згідно з матеріалами справи, до початку аукціону ціна пропозиції ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» становила 4895693грн36коп (з ПДВ) або 2,26грн (з ПДВ) за 1кВт/год. Після закінчення аукціону ціна пропозиції ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (переможця закупівлі) дорівнювала 3742320грн (з ПДВ) або 1,72756800275грн (з ПДВ) за 1кВт/год.

Таким чином відповідач вважав можливим та обґрунтованим знизити ціну пропозиції з 2,26грн (з ПДВ) за 1кВт/год до 1,72756800275грн (з ПДВ) за 1кВт/год під час проведення аукціону для перемоги у закупівлях. Тобто відповідач погоджувався постачати позивачу електричну енергію за ціною 1,72756800275грн (з ПДВ) за 1кВт/год.

Встановлена в договорі первісна ціна (1,72756800275грн (з ПДВ) за 1кВт/год) не застосовувалась для розрахунків.

На підставі додаткових угод №2 від 18.02.2021, №3 від 02.03.2021, №4 від 04.03.2021, №5 від 05.03.2021, №6 від 12.08.2021, №7 від 13.08.2021, №8 від 16.08.2021, №9 від 20.10.2021, №10 від 22.10.2021 (укладених за ініціативою відповідача) ціна 1кВт/год електричної енергії поступово зростала:

- з 1,72756800275грн (з ПДВ) за 1кВт/год до 1,89860грн (з ПДВ) за 1кВт/год;

- з 1,89860грн (з ПДВ) за 1кВт/год до 2,08656грн (з ПДВ) за 1кВт/год;

- з 2,08656грн (з ПДВ) за 1кВт/год до 2,29313грн (з ПДВ) за 1кВт/год;

- з 2,29313грн (з ПДВ) за 1кВт/год до 2,52014грн (з ПДВ) за 1кВт/год;

- з 2,52014грн (з ПДВ) за 1кВт/год до 2,76964грн (з ПДВ) за 1кВт/год;

- з 2,76964грн (з ПДВ) за 1кВт/год до 3,04383грн (з ПДВ) за 1кВт/год;

- з 3,04383грн (з ПДВ) за 1кВт/год до 3,34517грн (з ПДВ) за 1кВт/год;

- з 3,34517грн (з ПДВ) за 1кВт/год до 3,67634грн (з ПДВ) за 1кВт/год;

- з 3,67634грн (з ПДВ) за 1кВт/год до 3,74840грн (з ПДВ) за 1кВт/год.

Пропозиції про укладення додаткових угод №2 - №5 направлялись відповідачем разом з листами від 01.03.2021, пропозиції про укладення додаткових угод №6 - №8 - разом з листами від 10.08.2021. Тобто відповідач заздалегідь мав намір збільшувати ціну, незалежно від факту коливання цін на ринку електроенергії.

Суд враховує, сталу та послідовну позицію Верховного Суду, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме - закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 117% шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для укладення спірних додаткових угод про збільшення ціни договору згідно з пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Зміни, внесені додатковими угодами №2 - №10 до договору, якими безпідставно змінено істотні умови договору, суперечать статтям 5, 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Додаткові угоди №2 від 18.02.2021, №3 від 02.03.2021, №4 від 04.03.2021, №5 від 05.03.2021, №6 від 12.08.2021, №7 від 13.08.2021, №8 від 16.08.2021, №9 від 20.10.2021, №10 від 22.10.2021 до договору є недійсними в силу статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та, відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Таким чином правовідносини з постачання електричної енергії між позивачем та відповідачем регулюються договором. Поставка електричної енергії, і оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору в частині вартості поставленої електричної енергії.

Враховуючи умови договору відповідач повинен був поставити позивачу електричну енергію за ціною 1,72756800275грн (з ПДВ) за 1кВт/год.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Згідно з частиною 3 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" відповідний двосторонній договір має встановлювати: предмет договору; ціну електричної енергії, визначену у грошових одиницях; обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; строки та порядок постачання електричної енергії; порядок повідомлення про договірні обсяг купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; порядок та форму розрахунків; строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; права, обов`язки та відповідальність сторін; строк дії договору.

Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини першої статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За приписами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правовий не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Відтак постачання електричної енергії споживачу і його оплата мали здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору, а саме з розрахунку 1,72756800275грн (з ПДВ) за 1кВт/год. Відповідно кошти у сумі 1085266грн54коп отримані відповідачем за товар, який не був поставлений споживачу.

Така позиція Верховного Суду є сталою та послідовною, підтримана у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/383/22, яка ухвалена саме за наслідками розгляду спору щодо дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції після 19.04.2020) при виконанні сторонами договору постачання електроенергії.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 18.02.2021, №3 від 02.03.2021, №4 від 04.03.2021, №5 від 05.03.2021, №6 від 12.08.2021, №7 від 13.08.2021, №8 від 16.08.2021, №9 від 20.10.2021, №10 від 22.10.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу №200090/2021/02/78 від 18.02.2021; стягнення суми в розмірі 1085266грн54коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 40435грн покладаються на відповідача.

Керуючись нормами Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII від 25.12.2015 (із змінами та доповненнями), Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 18.02.2021, №3 від 02.03.2021, №4 від 04.03.2021, №5 від 05.03.2021, №6 від 12.08.2021, №7 від 13.08.2021, №8 від 16.08.2021, №9 від 20.10.2021, №10 від 22.10.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу №200090/2021/02/78 від 18.02.2021; стягнення суми в розмірі 1085266грн54коп - задовольнити.

Визнати недійсними додаткові угоди №2 від 18.02.2021, №3 від 02.03.2021, №4 від 04.03.2021, №5 від 05.03.2021, №6 від 12.08.2021, №7 від 13.08.2021, №8 від 16.08.2021, №9 від 20.10.2021, №10 від 22.10.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу №200090/2021/02/78 від 18.02.2021, підписані Відділом освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (ідентифікаційний код: 02142325, місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (ідентифікаційний код: 42082379, місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, 7).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (ідентифікаційний код: 42082379, місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, 7) на користь Відділу освіти виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (ідентифікаційний код: 02142325, місцезнаходження: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27) надмірно сплачені грошові кошти в розмірі 1085266грн54коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (ідентифікаційний код: 42082379, місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, 7) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (ідентифікаційний код: 02909938; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору в розмірі 40435грн.

Видати накази після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 26.09.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписаний 06.10.2023.

Суддя Р.Г. Новікова