Рішення

від 05.10.2023 по справі 905/986/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.10.2023р. Справа №905/986/23

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", м.Дніпро

до відповідача: Маріупольське вище металургійне професійне училище, м. Маріуполь, Донецької області

про стягнення 7680,07грн.

без виклику учасників справи,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольського вищого металургійного професійного училища про стягнення 7680,07грн., з яких: 6125,28грн. - сума основного боргу, 236,61грн. - 3% річних, 1318,18грн - інфляція.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги №648У від 28.01.2022 в частинні оплати наданих послуг у лютому 2022.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/986/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк до 30.08.2023 для подання через канцелярію суду відзиву на позов.

10.08.2023 на електронну адресу суду від Маріупольського вищого металургійного професійного училища з накладенням кваліфікованого електронного підпису надійшов відзив №77 від 10.08.2023 на позовну заяву, у якому просить суд відхилити позовну заяву.

Позиція по суті спору обґрунтована тим, що в наслідок воєнних дій були знищені будівля та уся документація, співробітники не мали доступу до технічних приборів обчислення електроенергії і не знали яка саме кількість електроенергії була спожита за лютий 2022 року, в свою чергу наслідки непереборної сили (форс-мажорних обставин) є поважною причиною для пропуску строку погашення боргових зобов`язань. Звертає увагу на п. 11.1 договору щодо звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором.

Суд, розглянувши питання прийняття до розгляду вищевказаної відзиву по суті справи, виходить з наступного.

Згідно з п. 2 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.2 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України, відповідно до ст. 165 якого встановлені загальні вимоги до форми і змісту відзиву на позовну заяву.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити, між іншим, перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Відповідно до ч.5 ст.165 ГПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Частина 6 ст.165 ГПК України обумовлює обов`язкові додатки до відзиву, зокрема, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Отже, учасник судового процесу зобов`язаний забезпечити надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, а останнім забезпечується таким чином можливість з ним ознайомитись, в чому і полягає забезпечення рівності процесуальних прав та обов`язків сторін та інших учасників справи. Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості надати відповідь на відзив, що порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у ст.2 ГПК України.

Викладене дозволяє зробити висновок про те, що відзив приймається до розгляду у випадку виконання стороною вимог ст.165 ГПК України, зокрема, подання відзиву в письмовій формі та надіслання учасникам справи його копії та доданих до нього документів.

Ухвалою від 31.07.2023 про відкриття провадження у справі №905/986/23 судом встановлено відповідачу строк до 30.08.2023 (враховуючи час пересилання засобами зв`язку) для подання суду відзиву на позов (із урахуванням вимог ст.165 ГПК України) разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені разом з наданням суду доказів надіслання/вручення копії відзиву іншій стороні.

Вимоги процесуального законодавства зобов`язують суд на стадії прийняття до розгляду відзиву на позов з`ясувати питання обізнаності інших учасників справи із поданою заявою по суті справи через встановлення наявності в матеріалах заяви доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи.

Однак в порушення ч.5, п.2 ч.6 ст.165 ГПК України та ухвали суду від 31.07.2023 у даній справі відповідачем до відзиву не додано і серед додатків до відзиву №77 від 10.08.2023 не значаться документи, що підтверджують надіслання/вручення відзиву і доданих до нього доказів іншому учаснику справи - позивачу.

Таким чином, поданий відповідачем відзив не відповідає вимогам ст.165 ГПК України, оскільки не містить доказів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Суд зазначає, що відповідно до ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Частиною четвертою ст.170 ГПК України встановлено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За таких обставин, суд залишає без розгляду відзив Маріупольського вищого металургійного професійного училища №77 від 10.08.2023.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг№429 від 14.06.2018 позивачу, Товариству з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", видано ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

28.01.2022 між ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (далі - позивач, постачальник) та Маріупольським вищим професійним училищем (далі - відповідач, споживач) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №648У(далі - договір), за умовами п.1.1. якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.1.3. договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період до 31 грудня 2022 року становить 70000 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.

Строк (термін) поставки товару: до 31 грудня 2022 (п.2.1. договору).

Пунктом 2.2 договору визначено місце поставки (передачі) товару: 875552, Донецька область, м.Маріуполь, пров.Єрмака, 31 (гуртожиток).

За змістом п.4.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього договору становить 1,68грн. з ПДВ.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому- передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором.

У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках (актах прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг), можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3. цього договору, та становить: 117600грн, в тому числі ПДВ 19600грн.

У п.4.4 договору сторони дійшли згоди, що розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

За змістом п.4.6 договору сторони дійшли згоди, що оплата рахунку постачальника за цим договором здійснюється споживачем у строк визначений у рахунку який не може бути менше 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

Відповідно до п.4.7 договору якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у передбачені договором строки або не допустив представників постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу, за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у порядку, визначеному ПРРЕЕ (Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018) та/або ініціювати в односторонньому порядку дострокове припинення дії договору повідомивши споживача про це за 20 днів до очікуваної дати припинення.

Згідно п.4.8. договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії у відповідності до умов комерційної пропозиції.

Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору згідно з умовами цього договору; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором (п.п 1,7 п.5.2 договору).

В свою чергу, за умовами п.6.1. договору постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію.

Відповідно до п.8.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Згідно до п.8.2 договору постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, а споживач відшкодовує збитки, понесені постачальником, у разі:

1) порушення споживачем строків розрахунків з постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому договорі;

2) відмови споживача надати представнику постачальника доступ до свого об`єкта, що завдало постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника;

3) в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством України.

Сторонами у п.8.4. договору погоджено, що порядок документального підтвердження порушень умов цього договору, а також відшкодування збитків встановлюється Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018. (далі - ПРРЕЕ).

За приписами п.10.1 договору спори та розбіжності, що можуть виникнути із виконання умов цього договору, у разі якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, можуть бути вирішенні шляхом звернення споживача до Інформаційно-консультаційного центру по роботі із споживачами електричної енергії, що створюється Постачальником згідно з Положенням про Інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, затвердженим постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12 березня 2009 року №299, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 квітня 2009 року за № 308/16324 (із змінами) (далі - Положення про ІКЦ).

Під час вирішення спорів сторони мають керуватися порядком врегулювання спорів, встановленим цими ПРРЕЕ та Положенням про ІКЦ.

За змістом п.12.1 договору останній набирає чинності з дати його підписання сторонами та дії до 31 грудня 2022, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони домовились, що всі умови угоди розповсюджують свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2022.

Невід`ємною частиною цього договору є всі додатки та додаткові угоди (п.12.7.договору).

Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, яка є Додатком 1 до договору, Маріупольське вище металургійне професійне училище ініціювало приєднання до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника "Колективна побутова" із зазначенням відповідних персоніфікованих даних. В заяві також визначено, що початок постачання з січня 2022. Дата підписання споживачем заяви-приєднання - 28.01.2022.

У Додатку до заявки-приєднаня до договору визначений перелік об`єктів та точок комерційного обліку споживача, Маріупольське вище металургійне професійне училище, до якого внесено гуртожиток за адресою: 87552, м. Маріуполь пров. Єрмака, 31; ЕІС-код (и) точки (точок) комерційного обліку: 62Z4622521718752.

Сторонами у якості Додатку 2 до договору підписана комерційна пропозиція "Колективна Побутова" постачальника універсальних послуг ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» для колективних побутових та інших споживачів, які мають право на отримання електричної енергії за тарифами для побутових споживачів, у якій в тому числі погоджено, що постачання електричної енергії з 1 жовтня 2021 по 30 квітня 2022 включно здійснюється за визначеними у пропозиції фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів.

За приписами розділу 5 Комерційної пропозиції «Колективна побутова», розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк вказаний у рахунку, але будь в якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.

Рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет». В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника.

У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюються не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку.

У розділі 5 Комерційної пропозиції зазначено, що споживач погоджується, що інформація про покази засобу обліку (початкові та кінцеві для розрахункового періоду, підтверджені адміністратором комерційного обліку), зазначається не безпосередньо в рахунку, а в акті приймання передавання товарної продукції (електричної енергії). Споживачу надається можливість його самостійного завантаження в Особистому кабінеті по мірі необхідності. У випадку встановлення засобів, що здійснюють облік за періодами часу. Споживач самостійно за допомогою програмних засобів АСКОЕ чи інших, здійснює відповідне зчитування, і в рахунках чи актах приймання-передавання така інформація не вказується.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі - ККОЕЕ), про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 10 ПРРЕЕ до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії виконує відповідний оператор системи розподілу (далі - ОСР).

Згідно з п. 9.14.1 ККОЕЕ адміністратор комерційного обліку (далі - АКО) має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Відповідно до п. 12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів точок комерційного обліку, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.

При здійсненні спірних нарахувань позивачем використовувалась надана ОСР інформація про спожиті відповідачем обсяги електричної енергії, дані від якого є пріоритетними згідно галузевого законодавства, а саме - п. 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Так, матеріалами справи підтверджується, що на запит позивача щодо фактично спожитої відповідачем електроенергії ПрАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у листі №67/4889-вих від 07.04.2023 повідомило фактичний (звітній) обсяг споживання за період лютий 2022 по точках комерційного обліку споживача, відповідно до яких Маріупольське вище металургійне професійне училище за лютий 2022 було спожито загальний обсяг 3646 кВт/год.

У підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором з поставки відповідачу електричної енергії позивачем наданий суду акт про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період лютий 2022 на загальну суму 6125,68грн, який підписаний представником постачальника.

Позивачем оформлений рахунок за спожиту електроенергію №648У за лютий 2022 на суму 6125,28грн.

Судом встановлено, що вказані у акті та рахунку обсяги споживання відповідають даним, отриманим за запитом від оператора системи розподілу.

У підтвердження направлення акту про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунку відповідачу позивачем надано скріншот з поштової скриньки за 28.04.2023 про їх направлення на електронну поштову скриньку відповідача, яка зазначена у договорі - mvmpu99@ukr.net.

Позивачем 13.04.2023 на вказану у договорі електрону адресу відповідача була направлена претензія №24/3911 від 03.04.2023 з вимогою сплати за період лютий 2022 заборгованість у розмірі 6125,28грн.

З огляду на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії за спірний період, це стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 6125,28грн, 3% річних у розмірі 236,61грн та інфляційних втрат у розмірі 1318,18грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню , враховуючи наступне:

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 і безпосередньо договором.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 ЦК України, статті 174 ГК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

В даному випадку спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між ними договором №648У про постачання (закупівлю) електричної енергії від 28.01.2022, який за своєю правовою природою є договором енергопостачання, визначає порядок та умови постачання електричної енергії.

Згідно частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови укладеного між сторонами договору №648У від 28.01.2022 розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі по тексту - ПРРЕЕ).

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Положеннями частей 1, 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За умовами Розділу 4 ПРРЕЕ, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що у виконання договору позивач поставив (продав) відповідачу електричну енергію, в свою чергу відповідачем за період лютий 2022 спожито електроенергії в обсязі 3646кВт/год на загальну суму 6125,28грн., на підтвердження чого позивачем надано акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за вказаний період.

Факт отримання електроенергії у вказаних об`ємах не спростований в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до статті 526 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п.4.6 договору сторони дійшли згоди, що оплата рахунку постачальника за цим договором здійснюється споживачем у строк визначений у рахунку який не може бути менше 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.

В свою чергу, згідно п.4.8. договору споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії у відповідності до умов комерційної пропозиції.

Так, відповідно до розділу 5 Комерційної пропозиції «Колективна побутова», розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк вказаний у рахунку, але будь в якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.

Розрахунковим періодом відповідно до п.4.4. договору є 1 календарний місяць.

Приймаючи до уваги викладені умови оплати, остаточний розрахунок за лютий 2022 року повинен був здійснений не пізніше 10.03.2022, таким чином з 11.03.2022 почалось прострочення платежу.

Згідно з п.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 202 ГК України та статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Доказів сплати спожитої електричної енергії за період лютий 2022 суду у розмірі 6125,28грн не надано.

Із змісту статей 509, 525, 526, 530 ЦК України та статті 193 ГК України вбачається, що кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати спожитої електричної енергії, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу за спожиту електроенергію у розмірі 6125,28грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 236,61грн. та інфляційні втрати в розмірі 1318,18грн., суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Позивач нараховую 3% річних за період з 10.03.2022 по 22.06.2023 на суму заборгованості 6125,28грн.

Судом встановлено, що позивачем неправомірно здійснюється нарахування 3% річних починаючи з 10.03.2022, адже як раніше встановлено судом період прострочення починається з 11.03.2022.

Враховуючи викладені висновки, суд здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок 3% річних за період з 11.03.2022 по 22.06.2023 на суму заборгованості 6125,28грн, встановив, що підлягає стягненню 3% річних у розмірі 236,12грн. Відтак, вимоги в цій частині у розмірі0,49грн не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 1318,18грн, суд зазначає наступне.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 20.11.2020 по справі №910/13071/19, від 26.06.2020 у справі №905/21/19 дійшов висновків, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Оскільки на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика.

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100%.

Відповідно до розрахунку, заявлені до стягнення інфляційні втрати нараховані позивачем на виниклу за лютий 2022 заборгованість у розмірі 6125,28грн із застосуванням індексів інфляції з квітня 2022 по квітень 2023 включно, враховуючи вищевикладене, період нарахування є правомірним.

За наслідками перевірки розрахунку судом встановлено, що підрахунок є арифметично вірним та підлягає стягненню у розмірі 1318,18грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Маріупольського вищого металургійного професійного училища (87552, Донецька область, м. Маріуполь, провулок Єрмака, 31; код ЄДРПОУ 05536188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Моссаковького Володимира, будинок 7; код ЄДРПОУ 42086719) борг за спожиту електроенергію у розмірі 6125,28грн, 3% річних у розмірі 236,12грн., суму інфляційних втрат у розмірі 1318,18грн та судовий збір у розмірі 2147,06грн.

В частині вимог 3% річних у розмірі 0,49грн, - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2023.

Суддя Ю.В. Макарова