Рішення

від 25.09.2023 по справі 908/2356/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/154/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2023 Справа № 908/2356/23

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2356/23

за позовною заявою: приватного підприємства "Агрофірма "Славутич", 70405, Запорізька область, Запорізький район, с. Петропіль, вул. Шкільна, буд. 28, електронна пошта: mgv2016@ukr.net

до відповідача: державного підприємства "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 20, електронна пошта: pds1094@ukr.net

про стягнення 184 104,00 грн

СУТЬ СПОРУ:

19.07.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 17.07.23 з вимогами приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" (далі ПП "Агрофірма "Славутич") до державного підприємства "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (надалі ДП "Запорізький інститут землеустрою") про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 184 104,00 грн.

19.07.23 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2356/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 24.07.23 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2356/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ст. 248, ч. 4 ст. 116 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 25.09.23 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві посилається на те, що ним помилково було перераховано грошові кошти в розмірі 184 104,00 грн на рахунок відповідача. Відповідач у своєму листі підтвердив надходження грошових коштів від позивача, а також те, що будь-які договірні відносини між позивачем та відповідачем відсутні.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2356/23 господарським судом на поштову та електронну адреси відповідача в порядку ст.ст. 120, 121, 176, 242, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали Господарського суду Запорізької області від 24.07.23 про відкриття провадження у справі.

Про отримання відповідачем 17.08.23 ухвали від 24.07.23 свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно із п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "": //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/2356/23.

Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/2356/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 25.09.23.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

05.09.22 між державною установою «Інститут зернових культур» Національної академії аграрних наук України - продавець та ПП «Агрофірма «Славутич» - покупець укладено договір купівлі-продажу №51, за умовами п. 1.1. якого продавець зобов`язався відпустити, а покупець сплатити та прийняти насіння культу на загальну суму 184 104,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору, сума 184 104,00 грн підлягає оплаті шляхом прямого переказу грошових коштів на рахунок продавця в банк, вказаний продавцем, до 09.09.22.

05.09.22 продавцем ДУ «Інститут зернових культур» НААН України для оплати виставлено рахунок №210 від 05.09.22 на суму 184 104,00 грн. В рахунку вказано наступні реквізити постачальника ДУ «Інститут зернових культур» НААН України: р/р UA458201720313251001201018604 у банку ДКСУ м. Київ, код ЄРПОУ 00496662.

Платіжним дорученням №13965 від 05.09.22 позивач сплатив суму 184 104,00 грн, вказавши отримувачем грошових коштів ДУ «Інститут зернових культур» НААН України, однак помилково вказав код ЄДРПОУ 00698986, р/р НОМЕР_1 , банк отримувача АТ «Юнекс Банк» м. Київ. Призначення платежу - «Плата за пшеницю зг рах №210 від 05.09.2022, в т.ч. ПДВ 22684,00 грн».

В позовній заяві позивач вказує, що грошові кошти було зараховано на рахунок ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (код ЄДРПОУ 00698986).

Листом за вих. №07092022/1 від 07.09.22 та №27092022/1 від 27.09.22 позивач звернувся до АТ «Юнекс Банк» та ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» щодо повернення помилково сплачених грошових коштів.

Листом за вих. №20-1540 від 13.10.22 АТ «Юнекс Банк» повідомив ПП «Агрофірма «Славутич» про те, що банк не може повернути сплачені грошової кошти, оскільки він не є отримувачем таких коштів.

Листом за вих. №09092022/1 від 09.09.22 позивач надіслав на адресу ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» акт звірки взаєморозрахунків №50 від 09.09.22 для підтвердження наявності заборгованості у розмірі 184 104,00 грн.

ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» підписало вказаний акт без зауважень.

Листом за вих. №105 від 27.09.22 ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» підтверджено помилковість перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 184 104,00 грн та відсутність між сторонами будь-яких договірних зобов`язань. Також в листі зазначено про неможливість повернення грошових коштів у зв`язку з накладенням арешту на рахунок, на який було здійснено зарахування помилково сплачених грошових коштів.

Невиконання відповідачем зобов`язання з повернення помилково сплаченої суми 184 104,00 грн стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення суми в примусовому порядку.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено відповідачем у листі за вих. №105 від 27.09.23, між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні правовідносини та грошові кошти у розмірі 184 104,00 грн перераховані на рахунок відповідача помилково.

Стаття 1213 ЦК України визначає, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1).

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання повернути безпідставно набуті грошові кошти.

Відповідно до ч. 1. ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення (п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог. Відтак, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 20, код ЄДРПОУ 00698986) на користь приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" (70405, Запорізька область, Запорізький район, с. Петропіль, вул. Шкільна, буд. 28, код ЄДРПОУ 03749247) грошові кошти у розмірі 184 104 (сто вісімдесят чотири тисячі сто чотири) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 761 (дві тисячі сімсот шістдесят одна) грн 56 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України … повний текст рішення складено 05.10.2023.

Суддя В.Л. Корсун