ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
м. Київ
14.09.2023Справа № 910/10489/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/10489/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН-ГРАНД» (код 38717139, ву.Привокзальна, 9-Б, офіс 304, Вінниця, 21001)
до Житомирської митниці (код 44005610, вулиця Перемоги, 25 Житомир, 10014)
та Державної казначейської служби України (код 37567646, вул. Бастіонна,6, Київ, 01601)
про стягнення шкоди,
за участю представника відповідача 1
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН-ГРАНД» (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житомирської митниці (далі - Митниця, відповідач-1) та Державної казначейської служби України (далі - ДКС, відповідач-2) про стягнення шкоди у розмірі 1 558 451,54 грн.
Позов обґрунтовано тим, що:
- шкода завдана позивачу внаслідок свідомого затягування розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем-1;
- ДКС визначено співвідповідачем з огляду на Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників від 03.08.2011 №845, тобто порядок виконання судового рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів органами Казначейства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 позов прийнято до провадження, розгляд справи №910/10489/23 здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.08.2023.
20.07.2023 відповідач-2 подав суду відзив на позовну, заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
25.07.2023 відповідач-1 подав суду:
- клопотання позовної заяви без розгляду, яке мотивовано тим, що позивачем не наведено обставин спричинення йому шкоди Митницею;
- відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив проти задоволення позову.
14.08.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача-1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи ВКЗ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 надано можливість представнику відповідача-1- брати участь в засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через сервіс «Система захищеного відеокнференцзв`язку з судом» (посилання https://vkz.court.gov.ua/) шляхом попередньої реєстрації та входу до нього через підсистему «Електронний суд».
Суд протокольною ухвалою від 17.08.2023 відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки, відсутні підстави для залишення позову без розгляду в силу приписів статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Суд протокольної ухвалою від 17.08.2023 постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 14.09.2023.
Представники позивача та відповідача-2 у судове засідання 14.09.2023 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Ухвали суду були надіслані позивачу та відповідачу-2 на адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті таких ухвал.
До матеріалів справи долучено конверт-повернення поштового відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Положення статті 242 ГПК України встановлюють, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п`ята).
В силу приписів частини 6 цієї статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача-1, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
У судовому засіданні 14.09.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до контракту та рахунку (invoice) від 08.05.2019 №2879, виданий компанією «RIX EUROPEAN LP», Reg. №SL31316 SUITE 1, 4 QUEEN STREET, EDINBURGH, EH2 1JE, SCOTLAND, UNITED KINGDOM, банківський рахунок у Ризі, Латвія, сідельний тягач марки «DAF XF510», номер шасі НОМЕР_1 був реалізований для Товариства.
Вартість вказаного транспортного засобу становить 14 900 євро.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 1 558 451,54 грн шкоди в порядку статей 1166, 1173, 1174, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) внаслідок свідомого затягування розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Позивач зазначає, що правопорушення вчинене 10.05.2019, а виявлено 17.05.2021, протокол про адміністративне правопорушення 0071/101000/ складений 20.01.2022, наведене, на думку Товариства, вказує на порушення строків адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, виходячи з такого.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
На підставі вказаної норми права, відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.
Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Особливості відшкодування шкоди, завданої у результаті виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити:
по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта;
по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі.
За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Слід зазначити, що постановою Житомирського апеляційного суду від 09.03.2023 у справі №295/4666/22 апеляційну скаргу Митниці задоволено, постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16.12.2022 в частині закриття провадження в справі скасовано та застосовано до ОСОБА_1 за частиною першою статті 483 Митного кодексу України (далі - МК України) стягнення у виді штрафу у розмірі 779 225,77 грн, що становить 100 відсотків вартості товару безпосереднього предмету порушення митних правил, а також конфіскувати предмет порушення митних правил автомобіль марки DAF, модель «XF 105-510», номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 .
Відповідно до частин четвертої та шостої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, в силу вказаних норм права обставини встановлені постановою Житомирського апеляційного суду від 09.03.2023 у справі №295/4666/22 мають преюдиційне значення.
Так, постановою Житомирського апеляційного суду від 09.03.2023 у справі №295/4666/22 встановлено, зокрема, таке:
- 10 травня 2019 року громадянин України ОСОБА_1 через пункт пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Краківець» Львівської митниці ДФС, ввіз на митну територію України товар, а саме: «вантажний автомобіль марки DAF, модель XF 105-510, номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 »;
- вартість вищевказаного транспортного засобу відповідно до інвойсу (invoice) №2879 від 08.05.2019 року, становить 14 900 євро і саме за цією ціною 15.05.2019 було проведене митне оформлення автомобіля;
- водночас, за результатом опрацювання інформації та копій документів, наданих митними органами Королівства Бельгія, встановлено, що вантажний автомобіль марки DAF, модель XF 105-510, номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , придбано у експортера за ціною 26 500 євро відповідно до експортної митної декларації MRN 19PL412020E0263142 і ця сума була задекларована ОСОБА_1 під час вивезення автомобіля з території Європейського Союзу;
- таким чином, ОСОБА_1 приховав від митного контролю відомості щодо продавця (відправника), покупця (одержувача) товару, а так само вартості товару, які необхідні для визначення його вартості та нарахування митних платежів;
- 20.12.2021 Митницею було отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України, яким надіслано відповідь митних органів Королівства Бельгія на запит про надання адміністративної допомоги стосовно перевірки автентичності документів, які надавалися при ввезенні на митну територію України спірного автомобіля;
- саме отримання зазначеної відповіді містить повну інформацію про вартість зовнішньоекономічної операції, що дало можливість виявити порушення митних правил з боку ОСОБА_1 ;
- посилання суду першої інстанції на відповідь митних органів Республіки Польща від 27.03.2021 є неправильними, оскільки інформація щодо спірного автомобіля у зазначеній відповіді була неповною;
- враховуючи, що відповідь з Бельгії отримана українською митницею 17.12.2022 року, то саме з цієї дати слід обраховувати початок шестимісячного строку, за якого накладається адміністративне стягнення і цей строк на дату надходження справи до суду (26.05.2022) не пропущений.
Отже, вказаним судовим рішенням притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення МК України та не виявлено порушень зі сторони Митниці під час виявлення правопорушення та складання протоколу про порушення митних правил від 20.01.2022 №0071/10100/2022.
Позивач не подав належних, допустимих достовірних і вірогідних доказів того, що відповідачем-1 було завдано майнову шкоду у розмірі 1 558 451,54 грн, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам учасників процесу оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Додатково, суд вважає за необхідне зосередити увагу на тому, що позивачем в особі директора в якості письмових доказів у праві були надані світлокопії Контракту і рахунку (invoice) № 2879 від 08.05.2019, виданий компанією «RIX EUROPEAN LP», Reg. №SL31316 SUITE 1, 4 QUEEN STREET, EDINBURGH, EH2 1JE, SCOTLAND, UNITED KINGDOM, банківський рахунок у Ризі, Латвія, згідно якого сідельний тягач марки «DAF XF510», номер шасі НОМЕР_1 був реалізований для ТОВ «ВІН-ГРАНД», (код ЄДРПОУ 38717139), вул. Стеценка, 75-А, м. Вінниця. Вартість вищезазначеного транспортного засобу становить 14900 євро.
На підставі поданих доказів наводилось твердження про укладення правочину між пойменованими у Контракті особами та вчиненням відповідного правочину з наведеними істотними умовами.
Водночас, як встановлено судом про порушення митних правил
В силу приписів ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно до ст.78 цього Кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ч.ч 1. 2. ст.80 Кодексу учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Всупереч наведеному позивачем в особі керівника подано суду завідомо недостовірні або підроблені докази.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що подання суду в якості доказів, світлокопій Контракту і рахунку (invoice) № 2879 від 08.05.2019, виданий компанією «RIX EUROPEAN LP», Reg. №SL31316 SUITE 1, 4 QUEEN STREET, EDINBURGH, EH2 1JE, SCOTLAND, UNITED KINGDOM, банківський рахунок у Ризі, Латвія, згідно якого сідельний тягач марки «DAF XF510», номер шасі НОМЕР_1 був реалізований для ТОВ «ВІН-ГРАНД», (код ЄДРПОУ 38717139), вул. Стеценка, 75-А, м. Вінниця. Вартість вищезазначеного транспортного засобу становить 14900 євро, які містять недостовірні відомості, про що заявник був обізнаний або повинен був бути обізнаний є умисною дією з метою введення суду в оману щодо обставин набуття майна.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Судовий збір покласти на позивача .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.10.2023.
Суддя Ігор Курдельчук
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2023 |
Оприлюднено | 09.10.2023 |
Номер документу | 113981997 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Курдельчук І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні