Рішення

від 05.10.2023 по справі 910/8502/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2023Справа № 910/8502/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девісан»

про стягнення 71123,61 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВІСАН» про стягнення 71123,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору поставки №53-124-13-22-18431 від 29.09.2022 в частині повної та своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховано відповідачу на підставі п.8.2. Договору пеню у розмірі 10353,44 грн та 7% штрафу у розмірі 15755,23 грн, а також 20% штрафу на підставі п.8.5. Договору у розмірі 45014,94 грн, які позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач заявлені позивачем вимоги в частині стягнення пені та 7% штраф визнав повністю, разом з тим, заперечив проти нарахування та стягнення 20% штрафу на підставі п.8.5. Договору, вказавши, що відповідач звертався до позивача з листами у яких пропонував змінити умов Договору для врегулювання поставки недопоставленого товару, проте позивачем вказані пропозиції було проігноровано, у зв`язку з чим виникла недопоставка товару. Крім того, відповідач посилається на наявність форс-мажорних обставин, а саме аварійне вимкнення електропостачання внаслідок обстрілів критичної інфраструктури України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.09.2022 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Девісан» (далі - Постачальник) було укладено Договір поставки №53-124-13-22-18431 (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю в передбачені цим Договором строки Товар, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити даний Товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та з кодом згідно УКТ ЗЕД Товару, які зазначаються в специфікації №1 (додаток №1 до договору), та є невід`ємною частиною Договору. (п.1.1. Договору)

Предметом поставки по даному Договору є Товар: папір туалетний та рушники паперові код 33770000-8 згідно ДК 021:2015. (п.1.2. Договору)

Відповідно до п.3.1. Договору строк поставки Товару становить 30 календарних днів з дати укладення сторонами цього Договору, тобто до 29.10.2022 включно.

Поставка Товару згідно Специфікації здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DDP згідно з Інкотермс 2020 на склад (Вантажоодержувача) за визначеною адресою. (п.3.2. Договору)

Постачальник за 2 дні до відвантаження, направляє Покупцю письмове повідомлення про готовність Товару до відвантаження на електронну пошту. (п.3.3. Договору)

Згідно з п.3.5. Договору датою поставки Товару є дата підписання видаткової накладної/товарно-транспортної накладної Вантажоодержувачем.

Ціна Товару по Договору всього становить 578307,24 грн. (п.4.1. Договору)

Відповідно до п.11.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до 31.12.2022.

Згідно Специфікації №1 до Договору предметом поставки є товар - папір туалетний «Альбатрос» у кількості 30498 шт. на суму 187562,70 грн без ПДВ та рушники паперові «Papero» у кількості 8800 упаковок на суму 294360 грн без ПДВ; загальна вартість товару становить 578307,24 грн.

06.10.2022 відповідачем було частково поставлено, а позивачем прийнято товар - Рушники паперові «Papero» у кількості 8800 упаковок на загальну суму 353232 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №ДВ00-000612 від 06.10.2022 та не заперечується сторонами у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався до позивача з листом №1 від 19.10.2022 у якому просив підняти ціну на товар - папір туалетний «Альбатрос» на 10%, а саме до 6,75 грн та з листом №3 від 26.10.2022 у якому просив продовжити строк поставки вказаного товару на 15 календарних днів, до 15.11.2022.

Судом встановлено, що 16.11.2022 сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору (далі - Додаткова угода №1).

Відповідно до п.1 Додаткової угоди, сторони підтвердили, що на момент укладення цієї угоди Договір виконано в частини поставки рушників паперових «Papero» у кількості 8800 упаковок на загальну суму 353232 грн.

Згідно з п.2. Додаткової угоди, сторони погодили поставку товару після укладення даної Угоди згідно нової редакції Специфікації, а саме папір туалетний «Альбатрос» у кількості 27787 шт. на суму 225074,70 грн з ПДВ.

Пунктом 3 Додаткової угодили сторони внесли зміни до п.4.1. Договору, а саме «Ціна Товару по Договору становить - 481922,25 грн, крім того ПДВ 20% - 96384,45 грн. Всього ціна Договору - 578306,70 грн.

Відповідно до п.4. Додаткової угоди сторони погодили продовження строку поставки товару по п.2. Додаткової угоди до 15.11.2022.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували здійснення відповідачем поставки обумовленого товару у визначені строки.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п.8.2. Договору за порушення строку поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк Товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості.

Згідно з п.8.5. Договору у разі не виконання Постачальником своїх зобов`язань за Договором, така бездіяльність буде розцінюватися, як одностороння відмова Постачальника від виконання своїх зобов`язань за Договором. В такому разі Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю штраф в розмірі 20% від суми невиконаного зобов`язання.

Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені у розмірі 10353,44 грн, 7% штрафу у розмірі 15755,23 грн, а також 20% штрафу у розмірі 45014,94 грн, суд встановив їх правильність, відповідність умовам Договору, чинного законодавства та арифметичну вірність.

Твердження відповідача про неможливість застосування до нього п.8.5. Договору, оскільки позивачем було проігноровано його пропозиції щодо врегулювання поставки недопоставленого товару та внесення змін до умов Договору, судом відхиляються з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у грудні 2022 звернувся до позивача з листом повідомив позивача про те, що вартість виробництва та закупки спірно туалетного паперу у ТОВ «ТД Альбатрос» Україна суттєво зросла для відповідача та перевищує вартість передбачено Договором №53-124-13-22-18431 від 29.09.2022 та запропонував позивачу змінити виробника.

Позивач у своєму листі №61-13116/16425 від 27.12.2022 не погодив зміну виробника, вказавши, що внесення змін до Договору у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» можливе за умови покращення технічних характеристик, без зміни кількості та вартості.

Відповідач у відповідь на вказаний лист позивача повторно звернувся до ВП «Хмельницька атомна електрична станція» з листом від 03.01.2023 у якому просив розглянути пропозицію щодо внесення змін до Договору.

Листом №61-659/1279 від 25.01.2023 позивач повідомив відповідача про те, шо зміни до Договору не можуть бути внесені, оскільки термін дії Договору закінчився 31.12.2022.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідач є також господарюючим суб`єктом, як і позивач, та несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.

Підприємництвом, за положеннями ст.42 Господарського кодексу України, є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну договору. Зміна обставин вважається істотною тільки тоді, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони б не уклали договір або уклали б його на інших умовах.

Таким чином, укладаючи спірний Договір, відповідач мав розуміти та враховувати усі ризики пов`язані з господарською діяльність.

Крім того, судом встановлено, що відповідач звертався до позивача щодо внесення змін до Договору в частині поставки товару (туалетного паперу) у грудні 2022 року, тобто вже після спливу строку (15.11.2022) у який мав бути поставлений вказаний товар.

Посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, судом відхиляються з огляну на таке.

Відповідно до п.7.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, зазначених в п.2 ст.14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні», які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Для виконання цього Договору запровадження воєнного стану Указом президента України від 24.02.2022 №64 «Про ведення воєнного стану в Україні» (із змінами), не вважається форс-мажорною обставиною.

Згідно з п.7.2. Договору наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, згідно з законодавством України, або іншою довідкою, процесуальним документом, виданим компетентним органом.

Сторона, що зазначала форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за Договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документу. (п.7.3. Договору)

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні та триває на даний час.

Також, є загально відомим факт систематичних ракетних, артилерійських обстрілів інфраструктури та цивільних об`єктів країни, з боку РФ починаючи з 24.02.2022.

Суд зазначає, що станом на час укладення сторонами у справі Договору поставки №53-124-13-22-18431 від 29.09.2022, додаткової угоди №1 до нього, на час його виконання та на час винесення судом рішення у даній справі в Україні діє воєнний стан та продовжується військова агресія РФ.

Таким чином, відповідач на момент укладення Договору мав передбачати та усвідомлювати можливі негативні наслідки, які мали доволі очевидний характер, внаслідок повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, що можуть ускладнити виконання зобов`язань.

Також, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували настання форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання відповідачем зобов`язань за Договором.

Крім того, суд звертає уваги на те, що відповідачем взагалі не було виконано умов спірного Договору в частині поставки товару - папір туалетний «Альбатрос» на суму 225074,70 грн, навіть після спливу визначеного Додатковою угодою строку.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Девісан» (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 32, офіс 8; ідентифікаційний код 40047369) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька атомна електрична станція» (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20; ідентифікаційний код 21313677) пеню у розмірі 10353 (десять тисяч триста п`ятдесят три) грн 44 коп., 7% штрафу у розмірі 15755 (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять) грн 23 коп., 20% штрафу у розмірі 45014 (сорок п`ять тисяч чотирнадцять) грн 94 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 05.10.2023.

Суддя Я.В. Маринченко