Ухвала

від 06.10.2023 по справі 910/15569/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.10.2023Справа № 910/15569/23

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостиська Драй Порт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Вест Сервіс»

про стягнення 605 742,72 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостиська Драй Порт» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Вест Сервіс» (далі - відповідач) про стягнення 605 742,72 грн., з яких: 176 088,00 грн. основного боргу та 429 654,72 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що 01.12.2022 року між ним та відповідачем було укладено договір поставки № 5792. На виконання умов вказаного договору позивач перерахував відповідачу попередню оплату у сумі 176 088,00 грн. Проте відповідач взяті на себе за Договором зобов`язання не виконав належним чином, погоджений товар позивачу не поставив, у зв`язку з чим виникли підстави для повернення попередньої оплати та нарахування штрафних санкцій.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема зазначення офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти сторін.

Суд зауважує, що згідно з пунктом 5.8 Розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2021 року № 1845/0/15-21 офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що відповідачем вказано електронну адресу: SANVESTSERVIS@GMAIL.COM, проте позивачем у позовній заяві вказано електронну адресу відповідача SVSTOVK@UKR.NET, тобто відмінну від внесеної до державного реєстру.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем зазначено невірну офіційну електронну адресу відповідача.

Крім того, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 176 088,00 грн. заборгованості та 429 654,72 грн. штрафних санкцій.

Проте нараховані у позовній заяві до стягнення з відповідача пеня та штраф у відповідних сумах не знайшли свого відображення у прохальній частині позову.

Суд зауважує, що вимоги про стягнення пені та штрафу за порушення строків поставки товару є окремими позовними вимогами, кожна з яких підлягає розгляду судом при вирішенні спору і повинні викладатися у прохальній частині позову із зазначенням сум, що загалом відповідають заявленій ціні позову.

Таким чином, суд зазначає, що предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно, а тому позивачу слід привести у відповідність зміст позовних вимог, наведеним у позові обставинам, зокрема, виклавши у прохальній частині позовної заяви кожну суму окремо, яка підлягає до стягнення (основний борг, пеня та штраф).

Пунктом 2 частини 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи ціну позову, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно було додати до позовної заяви докази сплати судового збору у сумі 9 086,14 грн.

При цьому, до позовної заяви позивачем долучено платіжну інструкцію від 16.09.2023 № 1737 про сплату судового збору у сумі 2 684,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач при зверненні до суду з позовною заявою не дотримався окремих вимог статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Мостиська Драй Порт» строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Мостиська Драй Порт» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання заяви з зазначенням електронної адреси відповідача;

- подання заяви з викладенням позовних вимог шляхом зазначення окремо кожної суми, що підлягає до стягнення (основний борг, пеня та штраф);

- подання сплати судового збору у сумі 6 402,14 грн.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Мостиська Драй Порт», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака