Рішення

від 03.10.2023 по справі 914/1361/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2023 Справа № 914/1361/23

за позовом: Львівського комунального підприємства «Рясне-402», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове харчове підприємство «Меліса», м. Львів,

про стягнення 13'820,35 грн заборгованості.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі М. Копач.

Представники сторін:

від позивача: Галань В.М.,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського комунального підприємства «Рясне-402» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове харчове підприємство «Меліса» про стягнення 13'820,35 грн заборгованості за договором №28 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2019 (за період грудень 2021 року - березень 2023 року).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником нежитлового приміщення загальною площею 189м2, що знаходиться у будинку АДРЕСА_1 , управителем якого є позивач згідно договору. Управителем надаються послуги з управління будинком відповідно до умов наведеного договору. Вартість наданих послуг управителем розраховано відповідачу згідно площі 173,5м2 (площа кімнати ліфтера, санвузла та сходових кліток не враховані).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.04.2023 року справу № 914/1361/23 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику представників сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі та встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановлено відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомлено сторін, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана ним 10.05.2023.

28.06.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№16010/23) з клопотанням про продовження процесуального строку для подання такого та доказами його скерування позивачу. Відзив мотивований тим, що зборами співвласників будинку АДРЕСА_1 не приймалося рішень щодо вартості послуг та укладення договору №28 з додатками та додатковими угодами до нього; послуги з прибирання сходових кліток не можуть включатися у вартість послуг, адже такі відповідачу не надаються; позивач на підтвердження доводів позовної заяви не долучив ні рахунків на оплату наданих послуг, ні доказів їх скерування відповідачу для оплати, тому існують обставини, які необхідно з`ясувати. Просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які очікує понести становить 5'000,00 грн.

Ухвалою від 30.06.2023 суд продовжив процесуальний строк для подання відзиву та прийняв його до розгляду, а ухвалою від 03.07.2023 суд відмовив ТОВ «ВТХП «Меліса» у задоволенні заяви (вх.№16299/23) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив судове засідання на 18.07.2023. Явка сторін обов`язковою не визнавалась.

02.08.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх.№19070/23), у якому повідомив суд спосіб вручення рахунків на оплату послуг управління споживачу; відповідач за спірний період не звертався до позивача про надання інформації щодо послуг управління чи з претензіями щодо неналежної якості наданих послуг чи їх ненадання; договір №28 від 21.05.2019 є чинним; відповідач раніше ставив під сумнів чинність договору, але суди уже давали цьому оцінку (справа №914/4048/21).

25.09.2023 позивач надав відповіді на запитання відповідача (вх.№23161/23), з доказами надіслання відповідачу.

Представник позивача у судовому засіданні 03.10.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин відсутності не повідомив, з заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 та ч.8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, дата і час судового засідання були узгоджено із представниками сторін, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 03.10.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01 травня 2019 року Львівським комунальним підприємством «Рясне-402» (управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі уповноваженої загальними зборами співвласників будинку особи (співвласник) укладено договір № 28 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком з додатками, відповідно до умов якого управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються оплачувати Управителю цю послугу відповідно до умов договору.

Згідно з п.3 та п.4 договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Послуга з управління включає, зокрема, утримання спільного майна багатоквартирного будинку (прибирання внутрішньо будинкових приміщень і прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем, утриманні ліфтів тощо).

Кожен зі співвласників зобов`язаний оплачувати управителю надані послуги з управління в порядку, за ціною і у строки, встановлені договором (п.6 договору). У договорі про надання послуги з управління багатоквартирних будинком (п.11) сторони погодили, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

При цьому, пунктом 5 договору визначено, що кожен із співвласників має право без додаткової оплати одержувати від управителя інформацію про ціну послуги з управління, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни, норми споживання та порядок її надання, а також про її споживчі властивості, а управитель зобов`язаний надавати співвласникам без додаткової оплати інформацію про ціну послуги з управління, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни, норми споживання та порядок надання послуги з управління, а також про її споживчі властивості (п.8 договору). Інформацію, пов`язану з виконанням умов договору, управитель доводить до відома співвласників шляхом розміщення відповідних інформаційних матеріалів на дошках оголошень, розміщених в будинках. Під час розміщення інформаційних матеріалів управитель враховує вимоги законодавства про захист персональних даних (п.14 договору). У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління кожен співвласник має право викликати управителя для перевірки її якості. За результатами перевірки якості послуги з управління складається акт-претензія, який підписується співвласником та управителем (п.19 договору).

За умовами п.10 договору ціна послуги з управління будинком АДРЕСА_1 на момент укладення Договору становить 4,56 грн. з ПДВ на місяць за 1 м2 загальної площі житлового або нежитлового приміщення. Розрахунок ціни послуги (розмір складових) наведений у додатку №2 до договору.

Відповідно до п.11 договору плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згодом сторонами було укладено ряд додаткових угод. Відповідно до додаткової угоди №1 до договору №28 такий договір набирає чинності з 01.06.2019. Підписавши додаткову угоду №2 до договору від 04.05.2020, сторони погодили ряд змін і доповнень до договору в частині прав та обов`язків сторін. Відповідач не надав доказів того, що договір розірвано або визнано недійсним.

01.02.2021 до вказаного договору підписано додаткову угоду №3, згідно якої сторони внесли зміни у розділ «Ціна та порядок оплати послуги з управління», де погодили з 01.02.2021 збільшення вартості послуг управління багатоквартирним будинком, а саме: 5,10 грн. (з ПДВ) за 1 м2 площі квартири чи нежитлового приміщення; витрати з прибирання сходових кліток на 1 кв.м. загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку) 0,69 грн. Додаток №2 до договору викладено у новій редакції. При цьому, сторони також погодили, що у випадку зміни вартості складових тарифу на послугу управління будинком, а саме підняття мінімальної заробітної плати та розміру прожиткового мінімуму, індексації, встановленого на державному рівні із змінами та доповненнями передбачені законодавством, відповідно змінюється й вартість таких послуг, при цьому змінена вартість послуг відображаються у рахунках (квитанціях), а додаткової угоди по договору не укладаються.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ТОВ «ВТХП «Меліса» є власником нежитлового приміщення загальною площею 189 м2, що знаходиться у будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до пояснень позивача, вартість послуги управління будинком для відповідача є нижчою, ніж для інших споживачів, оскільки відповідачу не нараховується одна зі складових тарифу - плата за прибирання сходових кліток (у позивача є окремий вхід до приміщення, відповідно, послуга прибирання сходових кліток йому не надається), також не враховано площі санвузла та кімнати ліфтера.

Судом встановлено, що позивач у 2020 році звертався до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ «ВТХП «Меліса» заборгованості за послугу управління за період з червня 2019 року по січень 2020 року включно на суму 5'274,40 грн. В подальшому, в процесі розгляду справи судом сторони досягли домовленості про мирне врегулювання існуючого спору, внаслідок чого сторони підписали мирову угоду, відповідно до умов якої позивач (ЛКП «Рясне-402») відмовився від частини позовних вимог у розмірі 2'000,00 грн, а відповідач зобов`язався сплатити позивачу борг у розмірі 3'274,40 грн, а також компенсувати судовий збір у розмірі 2'102,00 грн. Вказана мирова угода було затверджена ухвалою Господарського суду Львівської області у справі №914/298/20 від 28.05.2020. На виконання вказаної мирової угоди відповідачем у травні 2020 року оплачено на рахунок позивача два платежі: на 3'274,40 грн (сума боргу) та 2'000,00 грн (компенсація судового збору). Крім того, у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/4048/21 про стягнення з відповідача 15'323,50 грн заборгованості за період лютий 2020 року - листопад 2021 року. Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.05.2022 у справі №914/4048/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2022, позовні вимоги задоволено; присуджено до стягнення з відповідача 15'323,50 грн заборгованості та 2'270,00 грн судового збору. Рішення суду виконане ТОВ «ВТХП «Меліса».

На виконання укладеного договору виконавцем послуг (позивачем) за період з грудня 2021 року по березень 2023 року надано замовнику послуги з управління багатоквартирним будинком на суму 13'820,35 грн, проте відповідач оплати наданих послуг не здійснив. Позивач відзначив при цьому, що здійснений відповідачем платіж згідно платіжної інструкції №1089 від 15.11.2022 на суму 15'323,50 грн не врахований у розрахунку позивних вимог, адже був здійснений ТОВ «ВТХП «Меліса» на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2022 у справі №914/4048/21 і є оплатою заборгованості за надані послуги у попередній період (лютий 2020 року - листопад 2021 року).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором (ч.1 ст.11 наведеного Закону та ч.1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Ціна послуг; порядок оплати послуг є істотними умовами договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (ч.4 ст. 11 Закону).

Згідно ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі договору №28 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2019 з додатками та додатковими угодами до нього. Правовідносини по наданню та споживанню комунальних послуг з теплопостачання, які врегульовано договором та Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. У такому разі укладання індивідуального договору співвласника з управителем не вимагається, тому його відсутність не може бути підставою для відмови в позові (п.51 постанови ВС від 27.03.2023 у справі №920/1343/21).

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (п.12 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону).

Пунктом 5 ч.2 ст.7 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами / тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно ст. 10 вказаного Закону ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Частиною 4 ст. 14 Закону передбачено, що колективний договір про надання комунальних послуг підписується на умовах, визначених у рішенні співвласників (уповноваженого органу управління об єднання співвласників багатоквартирного будинку), та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Статтею 7 цього Закону передбачений обов`язок співвласників своєчасно оплачувати вартість житлово- комунальних послуг. Відтак, чинним законодавством не передбачено імперативних вимог документального оформлення факту надання означених послуг.

Як уже відзначалося, у договорі про надання послуги з управління багатоквартирним будинком сторони погодили, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами частин 2 - 5 ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.19 договору унормовано, що у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору №28 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, додатків №1, 2, 3 до нього, та додаткових угод №1, 2, 3 до нього, у відповідача, з огляду на автоматичну зміну тарифу на 2022 та 2023 роки, виникла заборгованість загальною вартістю 13'820,35 грн. У матеріалах справи відсутні докази неналежного надання позивачем передбачених договором послуг (акти-претензії), як і докази здійснення оплати послуг управління багатоквартирним будинком у передбаченому договором порядку і строки.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

Щодо твердження відповідача про те, що договір № 28 від 01.05.2019 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком не створює жодних правових наслідків для співвласників будинку, оскільки ні умови цього договору, ні вартість послуг не були затверджені зборами співвласників будинку, а також про відсутність доказів (первинних документів) наданих послуг, суд відзначає, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 у справі № 914/4048/21, яка набрала законної сили, суд уже надано правову оцінку наведеним доводам. На підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України наведені обставини, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді справи №914/1361/23, у якій беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини.

Щодо тверджень відповідача про відсутність первинних документів (рахунків на оплату), суд відзначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст.212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст.613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар (постанова Верховного Суду у справі № 920/1343/21 від 29.04.2020).

Щодо інших аргументів учасників провадження, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією № 5248 від 27.04.2023 на суму 2'684,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 2'684,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгове харчове підприємство Меліса (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 318; код ЄДРПОУ 23958993) на користь Львівського комунального підприємства Рясне-402 (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 350А; код ЄДРПОУ 20826593) 13'820,35 грн заборгованості та 2'684,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.10.2023.

СуддяБ. Яворський.