Рішення

від 28.09.2023 по справі 916/2357/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2023 р. Справа № 916/2357/23Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 178; код ЄДРПОУ 42117825),

до: Комунального підприємства "Теплокомунгосп" (73481, м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Л. Українки, 7; код ЄДРПОУ 33391226),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5; код ЄДРПОУ 05396638).

про стягнення 931131,93 грн.

За участю учасників справи:

від позивача - адвокат Михайленко В.В., ордер ВН №1262834;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Теплокомунгосп" про стягнення заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 931131,93 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 05.06.2023 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2357/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Херсонобленерго". Підготовче засідання у справі призначено на 04.07.2023 о 15:10 год.

13 червня 2023 року до суду від Акціонерного товариства "Херсонобленерго" надійшли пояснення третьої особи по суті спору. В обґрунтування вказаних пояснень, третя особа зазначає, що АТ „Херсонобленерго в своїй діяльності керується ви ключно законодавством України, а при визначенні обсягів споживання електричної енергії Товари ство, як оператор систем розподілу, керується та керувалося положеннями діючих договорів про на дання послуг з розподілу електричної енергії, Кодексом комерційного обліку електричної енергії (затв. Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2022), отже, відомості про обсяги спожитої електрич ної енергії споживачами, що формувались та формуються АТ „Херсонобленерго, є такими, що сформовані у відповідності до вимог нормативно-правових актів. Таким чином, обсяги споживання підтверджують обсяги, заявлені ТОВ „Херсонська обласна енергопостачальна компанія у позовній заяві.

Вказані пояснення третьої особи суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

03 липня 2023 року до суду від Акціонерного товариства "Херсонобленерго" надійшла заява (клопотання) про розгляд справи без участі його представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Вказану заяву (клопотання) суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 04.07.2023 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 01.08.2023 о 12:50 год. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 916/2357/23 на 30 днів.

Ухвалою суду від 04.07.2023 повідомлено Комунальне підприємство "Теплокомунгосп" та Акціонерне товариство "Херсонобленерго", що наступне підготовче засідання у справі № 916/2357/23 призначене на 01.08.2023 о 12:50 год. Неявка учасників справи не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

14 липня 2023 року до суду від відповідача у справі надійшла заява про повідомлення суду про розгляд справи без участі сторони.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

01 серпня 2023 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

Вказане клопотання з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 01.08.2023 закрито підготовче провадження у справі № 916/2357/23, призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2023 о 10:00 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 28.09.2023 о 10:00 год.

Представник позивача у судовому засідання 28.09.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 28.09.2023 не з`явились.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У судовому засіданні 28.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про орієнтовний час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що ТОВ Херсонська обласна енергопостачальна компанія (надалі - позивач, постачальник або ТОВ „Херсонська обласна ЕК) було створено відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу АТ Херсонобленерго від постачання електричної енергії.

Метою здійснення господарської діяльності ТОВ „Херсонська обласна ЕК є постачання електричної енергії споживачам.

14 червня 2018 року ТОВ „Херсонська обласна ЕК отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП № 429 від 14.06.2018), яка видана державним Регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП).

Також Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" затверджено типовий договір про постачання електричної енергії споживачу (Додаток 5 до правил) та передбачено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами шляхом приєднання Споживача до умов цього договору, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3.1.7 Правил встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Відповідно до Пункту 1.2.15 Правил передбачено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Таким чином, публічний договір про постачання електричної енергії споживачу вважається укладеним у разі споживання споживачем електричної енергії та оплати виставленого рахунку.

Позивач зазначає, що Комунальне підприємство „Теплокомунгосп (надалі - споживач або відповідач) фактично споживало електричну енергію ще у листопаді, грудні 2021 року, а отже приєдналось до умов Публічного договору про постачання електричної енергії споживачу шляхом фактичного споживання електричної та проведенням оплати за виставлені постачальником рахунки.

28 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія (постачальник) і Комунальним підприємством „Теплокомунгосп (споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу 37493394 (надалі - Договір) шляхом подання споживачем Заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції Постачальника (Додаток № 2 до Договору).

Відповідно до умов п. 2.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Найменування товару: Електрична енергія (код згідно з Національним класифікатором ДК 021:2015: 09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару згідно з цим Договором передбачає постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача (п. 2.2. Договору).

Згідно умов п.2.3. Договору, очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з січня 2022 року до грудня 2022 року включно становить 425000 кВт*год.

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії може бути змінений залежно від реального фінансування видатків Споживача, ціни за 1 кВт*год, яка обраховується для відповідного розрахункового періоду згідно з механізмом визначення ціни електричної енергії, зазначеним у відповідному Додатку до цього Договору, та в інших випадках за згодою Сторін у порядку, визначеному цим Договором та Додатками до нього.

Строк (термін) поставки електричної енергії з 01.01.2022 до 31.12.2022. Місце поставки електричної енергії - 73481, м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Л. Українки, 7 (п.п. 3.2.,3.3. Договору).

Відповідно до умов п. 5.2. Договору, загальна вартість цього Договору становить 1317500,00 грн, крім того ПДВ 263500,00 грн, разом з ПДВ 1581000,00 грн.

Оплата рахунків постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання його споживачем (п. 5.10. Договору).

Договір набирає чинності з дати підписання Договору сторонами, скріплення їх печатками (за наявності) та діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань (п. 13.1. Договору).

Відповідно до умов Договору ТОВ „Херсонська обласна ЕК було здійснено постачання електричної енергії до об`єктів Споживача.

ТОВ „Херсонська обласна ЕК було виконано у повному обсязі свої зобов`язання за Договором щодо постачання електричної енергії до об`єктів Споживача та щодо нарахування і виставлення рахунків Споживачу за поставлену електричну енергію.

АТ „Херсонобленерго, як оператор системи розподілу, щомісяця, надає позивачу реєстри за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання. По даним АТ „Херсонобленерго відповідачем за період листопад 2021 року - липень 2022 року було спожито наступні об`єми електричної енергії помісячно:

- за розрахунковий період листопад 2021 року - 26781 кВт/год;

- за розрахунковий період грудень 2021 року - 17106 кВт/год;

- за розрахунковий період січень 2022 року - 18432 кВт/год;

- за розрахунковий період лютий 2022 року - 23688 кВт/год;

- за розрахунковий період березень 2022 року - 23365 кВт/год;

- за розрахунковий період квітень 2022 року - 16585 кВт/год;

- за розрахунковий період травень 2022 року - 26727 кВт/год;

- за розрахунковий період червень 2022 року - 62062 кВт/год;

- за розрахунковий період липень 2022 року - 45693 кВт/год.

Відповідно до умов Комерційної пропозиції датою отримання рахунку Споживачем, вважається дата його особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом), або дата направлення Постачальником рахунку на визначену споживачем електронну адресу.

Комунальне підприємство „Теплокомунгосп має персональну сторінку споживача (особистий кабінет) на веб-сайті ТОВ „Херсонська обласна ЕК через яку здійснюється документообіг між постачальником та споживачем.

Постачальником було здійснено передачу споживачу, шляхом формування на персональній сторінці (особовому кабінеті) споживача на офіційному вебсайті електропостачальника, наступних Рахунків та Актів прийому-передачі за фактично спожиту електричну енергію:

- рахунок № 37493394 за листопад 2021 року на суму 310599,02 грн та Акт № 11 прийому-передачі електричної енергії за листопад 2021 року;

- рахунок № 37493394 за грудень 2021 року на суму 136351,49 грн та Акт № 12 прийому-передачі електричної енергії за грудень 2021 року;

- рахунок № 37493394 за січень 2022 року на суму 201225,53 грн та Акт № 1 прийому- передачі електричної енергії за січень 2022 року;

- рахунок № 37493394 за лютий 2022 року на суму 289344,89 грн та Акт № 2 прийому- передачі електричної енергії за лютий 2022 року;

- рахунок № 37493394 за березень 2022 року на суму 376262,69 грн та Акт № 3 прийому-передачі електричної енергії за березень 2022 року;

- рахунок № 37493394 за квітень 2022 року на суму 437958,89 грн та Акт № 4 прийому-передачі електричної енергії за квітень 2022 року;

- рахунок № 37493394 за травень 2022 року на суму 533883,33 грн та Акт № 5 прийому-передачі електричної енергії за травень 2022 року;

- рахунок № 37493394 за червень 2022 року на суму 763753,97 грн та Акт № 6 прийому-передачі електричної енергії за червень 2022 року;

- рахунок № 37493394 за липень 2022 року на суму 931131,93 грн та Акт № 7 прийому-передачі електричної енергії за липень 2022 року.

Відповідно до умов Комерційної пропозиції оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

Проте всупереч умов Договору щодо оплати за фактично спожиту електричну енергію, в розрахунковому періоді споживач здійснив часткові оплати: у листопаді 2021 року на суму 50011,07 грн; у грудні 2021 року на суму 249226,00 грн; у січні 2022 року на суму 3693,00 грн; у травні 2022 року на суму 3500,00 грн; у червні 2022 року на суму 1000,00 грн; у липні 2022 року на суму 2600,00 грн.

Також позивач зазначає, що ним здійснено відправлення відповідачу всіх вищезазначених рахунків та актів за період листопад 2021 року - липень 2022 року, шляхом направлення оригіналів документів Укрпоштою рекомендованим листом з описом вкладення у цінний лист, що підтверджується Накладною № 0315079907481 від 23.05.2023 (т.1, а.с. 59).

Крім того, в матеріалах справи наявна Претензія про сплату вартості спожитої електричної енергії ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" до КП „Теплокомунгосп (т.1, а.с. 56-57), в якій позивач зазначив, що відповідачем не здійснено розрахунок за спожиту електричну енергію за договором № 37493394, заборгованість по якому станом на 31.01.2023 становить 931131, 93 грн.

Таким чином, станом на дату подання позовної заяви до суду, Комунальне підприємство „Теплокомунгосп має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія по сплаті за фактично відпущену електричну енергію за період листопад 2021 року - липень 2022 року у сумі 931131,93 грн.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонська обласна енергопостачальна компанія підлягають задоволенню, з наступних підстав.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст. 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч. 1, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникни на підставі укладеного між ними 28.01.2022 Договору про постачання електричної енергії споживачу № 37493394.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач звернувся до позивача із заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах обраної комерційної пропозиції. Датою початку постачання в заяві-приєднання споживачем зазначено з 01 січня 2022 року. У зв`язку з фактичним укладенням між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу позивачем для відповідача було відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

За розрахунковий період з листопада 2021 року по липень 2022 року позивачем від Акціонерного товариства „Херсонобленерго, як оператора системи розподілу, отримано дані щодо фактичного споживання електричної енергії відповідачем. З отриманих даних вбачається, що за особовим рахунком № 37493394, у період з листопада по грудень 2022 року відповідачем було спожито 250439 кВт/год. Обсяг спожитої електричної енергії підтверджується довідкою Акціонерного товариства „Херсонобленерго. На підставі вищезазначених даних, позивачем було виставлено відповідачу рахунки та акти за спожиту електричну енергію (т. 1, а.с. 31-48).

Відповідачем частково були здійснені оплати за спожиту електроенергію, а саме: у листопаді 2021 року на суму 50011,07 грн; у грудні 2021 року на суму 249226,00 грн; у січні 2022 року на суму 3693,00 грн; у травні 2022 року на суму 3500,00 грн; у червні 2022 року на суму 1000,00 грн; у липні 2022 року на суму 2600,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1. ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Дослідивши обставини спору, судом встановлений факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати спожитої електричної енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідачем протилежного не доведено, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі по сплаті 931131,93 грн - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами, а тому підлягають задоволенню судом.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст.1 29 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Куруючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Теплокомунгосп (код ЄДРПОУ 33391226) заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 931131,93 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонська обласна енергопостачальна компанія (код ЄДРПОУ 42117825) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання НОМЕР_2 в ТВБВ № 10021/01 Філія Херсонське обласне управління АТ Ощадбанк МФО 352457.

3. Стягнути з Комунального підприємства Теплокомунгосп (код ЄДРПОУ 33391226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонська обласна енергопостачальна компанія (код ЄДРПОУ 42117825) на поточний рахунок НОМЕР_3 в ТВБВ № 10021/01 Філія Херсонське обласне управління АТ Ощадбанк МФО 352457, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 11173,59 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 06 жовтня 2023 р.

Суддя Нікітенко С.В.