Рішення

від 25.09.2023 по справі 916/1258/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1258/23

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

за позовом Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" (вул. Андріївська, 4, Київ 70, Київська обл, 04070) до відповідача: Фізична особа-підприємець Сидоренко Сергій Вікторович ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 284353,84 грн.;

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "КОМІНБАНК" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ""КОМЕРС РЕГІОН" про стягнення 1 456 957,6грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору суборенди нерухомого майна №01/08-2 від 01.08.2020

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2023р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився але звертався до суду із заявами про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою суду від 10.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 25.09.2023р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду .

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

01 серпня 2020 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМІНБАНК» (старе найменування - Акціонерне товариством «Комерційний Індустріальний Банк»), надалі «Позивач» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН», надалі - «Відповідач» було укладено Договір суборенди нерухомого майна № 01/08-2, надалі - «Договір суборенди».

У відповідності до п. 1.1. Договору суборенди, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» передає, а Позивач приймає у платне користування нежиле приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 10А, надалі - «Об`єкт суборенди» або «Приміщення».

Відповідно до п. 1.3. Договору суборенди, під Приміщенням розуміється нежиле приміщення загальною площею 2 285, 6 квадратних метрів.

Пунктом 2.1. Договору суборенди, передбачено, що після підписання Договору суборенди, але не пізніше 01 вересня 2020 року, сторони мають скласти та підписати Акт прийому-передачі Приміщення, надалі - «Акт приймання-передачі».

01 вересня 2020 року сторонами підписано Акт приймання-передачі, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» передало АТ «КІБ» нежиле приміщення загальною площею 2 285, 6 квадратних метрів, що розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 10А.

11 вересня 2020 року АТ «КІБ», відповідно до п. 4.10 Договору суборенди сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» гарантійний платіж в розмірі 2 671 987,99 гри. (два мільйони шістсот сімдесят одна тисяча дев`ятсот вісімдесят сім гривень 99 копійок). Сплата гарантійного платежу підтверджується меморіальним ордером №115889 від 11 вересня 2020 року та банківською випискою за 11.09.2020 року.

30 листопада 2020 року між АТ «КІБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору суборенди, надалі - «Додаткова угода № 1».

Згідно вказаної Додаткової угоди № 1, сторони Договору суборенди домовилися викласти пункт 1.3. в новій редакції, а саме: « 1.3. Під Приміщенням розуміється нежиле приміщення загальною площею 643,20 (шістсот сорок три цілих дві десятих) квадратних метрів.».

Пунктом 5 Додаткової угоди № 1 Позивач та Відповідач узгодили п.п. 4.1, 4.2 Договору суборенди викласти в новій редакції та визначили, що розмір щомісячної суборендної плати, що підлягає сплаті дорівнює гривневому еквіваленту 14 550 доларів США 60 центів, в тому числі ПДВ.

Крім того, згідно п. 8 Додаткової угоди № 1, сторони дійшли згоди викласти п. 4.10 Договору суборенди в наступній редакції: « 4.10. Сторони погодили, що Суборендар зобов`язаний сплатити Суборендодавцю забезпечувальний платіж, еквівалентний розміру трьох місячних суборендних плат, що в подальшому, за погодженням сторін, підлягає поверненню Субрендарю після виконання зобов`язань, або зараховується до суборендної плати за перший, другий та за останній місяць суборендного користування Приміщенням. Строк оплати Забезпечувального платежу - протягом 1 (одного) календарного місяця з дати підписання цього Договору.».

Пунктом 9 Додаткової угоди № 1 Позивач та Відповідач погодили, що Відповідач зобов`язаний повернути Позивачу різницю забезпечувального платежу, що дорівнює гривневому еквіваленту 52 343 долари США 40 центів, в тому числі ПДВ, сплаченого Позивачем згідно п. 4.10 Договору суборенди, а саме 1 456 957,60 грн.

24 грудня 2020 року Позивачем різниця забезпечувального платежу в розмірі 1 456 957,60 грн, яку Відповідач зобов`язаний повернути Позивачу відповідно до 9 Додаткової угоди № І була перенесена па рахунок № UA833225400000000000003519404 та яка віднесена до дебіторської заборгованості.

Доказом перенесення вказаної грошової суми є меморіальний ордер №47 від 24.12.2020 року та банківською випискою за 24.12.2020 року. Копія меморіального ордеру № 47 від 24 грудня 2020 року та банківська виписка за 24.12.2020 року додається до цієї позовної заяви.

Також, пунктом 10 Додаткової угоди № 1. сторони дійшли згоди викласти п. 4.14 Договору суборенди в наступній редакції: « 4.14. При припиненні дії даного Договору суборенди або його розірванні Суборендар протягом 2 (двох) банківських днів повинен провести остаточний розрахунок з Суборендодавцем, включаючи сплату передбаченої цим Договором суборенди неустойки (штраф, пеня) та/або відшкодування реальних збитків. При цьому, у разі дострокового розірвання цього Договору суборенди та при належному виконанні його умов Суборендарем, Суборендодавець протягом двох банківських днів повинен повернути Суборендареві невикористану суму забезпечувального платежу, передбаченого п. 4.10 цього Договору суборенди, крім випадків, передбачених п. 5.9. Договору суборенди.».

Пунктом 11 Додаткової угоди №1, сторони дійшли згоди викласти п. 5.9 Договору суборенди в наступній редакції: « 5.9. Суборендна плата, передбачена в якості забезпечення зобов`язання за цим Договором суборенди (забезпечувальний платіж) поверненню не підлягає та в забезпечення за цим Договором суборенди не зараховується в наступних випадках:

при достроковому розірванні цього Договору суборенди за ініціативою Суборендаря, окрім розірвання цього Договору суборенди у випадку, коли Суборендар попередньо повідомив Суборендодавця за 3 (три) місяці до настання дати такого розірвання цього Договору суборенди (п. 8.9. цього Договору суборенди);

при розірванні цього Договору суборенди з вини Суборендаря у випадку часткової або повної несплати суборендної плати експлуатаційних послуг чи комунальних платежів.»

30 листопада 2020 року сторонами підписано Акт приймання-передачі, за яким АТ «КІБ» повертає Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» з тимчасового користування нежиле приміщення загальною площею 1 642, 4 квадратних метрів, що розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 10А.

07 квітня 2021 року, Позивач, керуючись п. 8.9 Договору суборенди направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» цінним листом з описом та повідомленням про вручення Лист (повідомлення) за вих. №04.06/1770 про дострокове припинення Договору суборенди з 07.07.2021 року, надалі - «Лист». Вказаний лист отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» 30 квітня 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих код 0315073748578), копія якого додається до цієї позовної заяви.

Відповідно до п. 8.9. Договору суборенди, останній вважається розірваним внаслідок односторонньої відмови через три місяці з моменту отримання стороною письмового повідомлення від іншої сторони про відмову від Договору суборенди. Тобто, Договір суборенди, укладений між сторонами, припинив дію 30 липня 2021 року.

Також, вказаним Листом, АТ «КІБ» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» про необхідність повернення частину раніше сплаченого гарантійного платежу, в розмірі 1 456 957,60 грн.

Однак, вказані вимоги залишилися без належного реагування та грошові кошти повернуті не були.

30 липня 2021 року, у зв`язку із розірванням Договору суборенди, АТ «КІБ» повторно направило Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» Лист № 04.1-3694. про необхідність оформлення повернення Приміщення з суборенди та пропозицією підписати відповідний акт приймання-передачі приміщення (повернення), який було додано до листа, або направити повноважного представника для здійснення повернення приміщення та підписання акту приймання-передачі приміщення (повернення), згідно п. 2.10. Договору суборенди.

Також, вказаним Листом, АТ «КІБ» вдруге повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» про необхідність повернення раніше сплаченого гарантійного платежу, в розмірі 1 456 957,60 грн..

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» підписаний акт приймання-передачі приміщення (повернення) до АТ «КІБ» не повернуло, повноважного представника для здійснення повернення приміщення та підписання акту приймання-передачі приміщення (повернення) не направило. Також, не було повернуто суму гарантійного платежу.

Згідно п. 2.10. Договору суборенди, якщо суборендар/суборендодавець не з`явиться для підписання акту приймання-передачі Приміщення, воно буде вважатись таким, що передано суборендодавцю без будь-яких претензій зі сторони суборендар/суборендодавеця.

Тобто, згідно п. 2.10 Договору суборенди, у зв`язку із нез4явленням представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» для підписання акту приймання- передачі приміщення, АТ «КІБ» вважає Приміщення повернутим належним чином, своєчасно (тобто 30 липня 2021 року - дата розірвання Договору суборенди), та без будь-яких претензій зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» (суборендодавеця).

Позивач зазначає, що станом на 13 березня 2021 року заборгованість Відповідача перед Позивачем щодо повернення Позивачу різниці забезпечувального платежу становить 1 456 957,60 грн., що підтверджується банківською випискою від 24.12.2020 року.

Враховуючи вищевикладене, Акціонерне товариство "КОМІНБАНК" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ""КОМЕРС РЕГІОН" про стягнення заборгованості щодо повернення різниці забезпечувального платежу за Договором №01/08-2 суборенди нерухомого майна від 01 серпня 2020 року у розмірі 1 456 957,60 грн. та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до от. 175 Господарського кодексу України, майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 01 серпня 2020 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМІНБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» було укладено Договір суборенди нерухомого майна № 01/08-2.

У відповідності до п. 1.1. Договору суборенди, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» передає, а Позивач приймає у платне користування нежиле приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 10А, надалі - «Об`єкт суборенди» або «Приміщення».

11 вересня 2020 року АТ «КІБ», відповідно до п. 4.10 Договору суборенди сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» гарантійний платіж в розмірі 2 671 987,99 грн. Сплата гарантійного платежу підтверджується меморіальним ордером №115889 від 11 вересня 2020 року та банківською випискою за 11.09.2020 року. Копія меморіального ордеру № 115889 від 11 вересня 2020 року та банківська виписка за 11.09.2020 року додається до цієї позовної заяви.

30 листопада 2020 року між АТ «КІБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору суборенди, надалі - «Додаткова угода № 1».

Згідно вказаної Додаткової угоди № 1, сторони Договору суборенди домовилися викласти пункт 1.3. в новій редакції, а саме: « 1.3. Під Приміщенням розуміється нежиле приміщення загальною площею 643,20 (шістсот сорок три цілих дві десятих) квадратних метрів.».

Пунктом 5 Додаткової угоди № 1 Позивач та Відповідач узгодили п.п. 4.1, 4.2 Договору суборенди викласти в новій редакції та визначили, що розмір щомісячної суборендної плати, що підлягає сплаті дорівнює гривневому еквіваленту 14 550,60 доларів США 60 центів, в тому числі ПДВ.

Крім того, згідно п. 8 Додаткової угоди № 1, сторони дійшли згоди викласти п. 4.10 Договору суборенди в наступній редакції: « 4.10. Сторони погодили, що Суборендар зобов`язаний сплатити Суборендодавцю забезпечувальний платіж, еквівалентний розміру трьох місячних суборендних плат, що в подальшому, за погодженням сторін, підлягає поверненню Субрендарю після виконання зобов`язань, або зараховується до суборендної плати за перший, другий та за останній місяць суборендного користування Приміщенням. Строк оплати Забезпечувального платежу - протягом 1 (одного) календарного місяця з дати підписання цього Договору.».

Пунктом 9 Додаткової угоди № 1 Позивач та Відповідач погодили, що Відповідач зобов`язаний повернути Позивачу різницю забезпечувального платежу, що дорівнює гривневому еквіваленту 52 343 долари США 40 центів, в тому числі ПДВ, сплаченого Позивачем згідно п. 4.10 Договору суборенди, а саме 1 456 957,60 грн.

24 грудня 2020 року Позивачем різниця забезпечувального платежу в розмірі 1 456 957,60 гри, яку Відповідач зобов`язаний повернути Позивачу відповідно до 9 Додаткової угоди № 1 була перенесена па рахунок № UA833225400000000000003519404 та яка віднесена до дебіторської заборгованості.

Доказом перенесення вказаної грошової суми є меморіальний ордер №47 від 24.12.2020 року та банківською випискою за 24.12.2020 року. Копія меморіального ордеру № 47 від 24 грудня 2020 року та банківська виписка за 24.12.2020 року додається до цієї позовної заяви.

Також, пунктом 10 Додаткової угоди № 1. сторони дійшли згоди викласти п. 4.14 Договору суборенди в наступній редакції: « 4.14. При припиненні дії даного Договору суборенди або його розірванні Суборендар протягом 2 (двох) банківських днів повинен провести остаточний розрахунок з Суборендодавцем, включаючи сплату передбаченої цим Договором суборенди неустойки (штраф, пеня) та/або відшкодування реальних збитків. При цьому, у разі дострокового розірвання цього Договору суборенди та при належному виконанні його умов Суборендарем, Суборендодавець протягом двох банківських днів повинен повернути Суборендареві невикористану суму забезпечувального платежу, передбаченого п. 4.10 цього Договору суборенди, крім випадків, передбачених п. 5.9. Договору суборенди.».

Пунктом 11 Додаткової угоди №1, сторони дійшли згоди викласти п. 5.9 Договору суборенди в наступній редакції: « 5.9. Суборендна плата, передбачена в якості забезпечення зобов`язання за цим Договором суборенди (забезпечувальний платіж) поверненню не підлягає та в забезпечення за цим Договором суборенди не зараховується в наступних випадках:

при достроковому розірванні цього Договору суборенди за ініціативою Суборендаря, окрім розірвання цього Договору суборенди у випадку, коли Суборендар попередньо повідомив Суборендодавця за 3 (три) місяці до настання дати такого розірвання цього Договору суборенди (п. 8.9. цього Договору суборенди);

при розірванні цього Договору суборенди з вини Суборендаря у випадку часткової або повної несплати суборендної плати експлуатаційних послуг чи комунальних платежів.»

30 листопада 2020 року сторонами підписано Акт приймання-передачі, за яким АТ «КІБ» повертає Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» з тимчасового користування нежиле приміщення загальною площею 1 642, 4 (одна тисяча шістсот сорок дві цілих чотири десятих) квадратних метрів, що розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 10А.

07 квітня 2021 року, Позивач, керуючись п. 8.9 Договору суборенди направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» цінним листом з описом та повідомленням про вручення Лист (повідомлення) за вих. №04.06/1770 про дострокове припинення Договору суборенди з 07.07.2021 року, надалі - «Лист». Вказаний лист отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» 30 квітня 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (штрих код 0315073748578), копія якого додається до цієї позовної заяви.

Відповідно до п. 8.9. Договору суборенди, останній вважається розірваним внаслідок односторонньої відмови через три місяці з моменту отримання стороною письмового повідомлення від іншої сторони про відмову від Договору суборенди. Тобто, Договір суборенди, укладений між сторонами, припинив дію 30 липня 2021 року.

Також, вказаним Листом, АТ «КІБ» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМЕРС РЕГІОН» про необхідність повернення частину раніше сплаченого гарантійного платежу, в розмірі 1 456 957,60 гри.

Однак, вказані вимоги залишилися без належного реагування та грошові кошти повернуті не були.

Отже, судом встановлено, що станом на 13 березня 2021 року заборгованість Відповідача перед Позивачем щодо повернення Позивачу різниці забезпечувального платежу становить 1 456 957,60 грн.

Станом на день розгляду справи, відповідач заборгованість не повернув, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та невиконання відповідачем умов договору щодо повернення різниці забезпечувального платежу, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРС РЕГІОН" (пр. Небесної Сотні, буд. 2, Одеса, 65101, код ЄДРПОУ 42994747) на користь Акціонерного товариства "КОМІНБАНК" (вул.Бульварно-Кудрявська, 6, Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ 21580639) заборгованість щодо повернення різниці забезпечувального платежу за Договором №01/08-2 суборенди нерухомого майна від 01 серпня 2020 року у розмірі 1 456 957,60 грн. та 21854,36 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05 жовтня 2023 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов