Рішення

від 02.10.2023 по справі 921/597/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 жовтня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/597/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляска І.І.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116

до відповідача Відділу освіти, культури, молоді та спорту Трибухівської сільської ради, вул. Горішня, буд. 46, с. Трибухівці, Чортківський район, Тернопільська область, 48431

про стягнення 69 597, 75 грн заборгованості

За участі представників:

позивача: Єгорова В. С.

відповідача: не прибув

В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи

31.08.2023 (згідно з наявною на конверті поштовою квитанцією) Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", далі - позивач, звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Трибухівської сільської ради, далі відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 69 597, 75 грн, з яких: 45 525, 17 грн основна заборгованість, 21 978, 57 грн пеня, 1 318, 71 грн три проценти річних та 775, 30 грн інфляційні втрати.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору постачання природного газу №18-1025/21-БО-Т, зокрема в частині оплати вартості поставленого позивачем природного газу.

В підтвердження позовних вимоги до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору постачання природного газу №18-1025/21-БО-Т від 02.11.2021 та Додаткової угоди №1 від 31.08.2022 до нього; актів приймання-передачі природного газу за період з листопада 2021 року по грудень 2022 року; інформації про надходження коштів на рахунки ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за період з 02.11.2021 по 31.05.2023 від Відділу освіти, культури, молоді та спорту Трибухівської сільської ради; листа про зарахування за №776 від 26.08.2022; довідки по операціям за Договором; розрахунок заявлених до стягнення сум тощо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 04.09.2023 головуючим суддею для розгляду справи №921/597/23 визначено суддю Гирилу І. М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/597/23; клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено частково; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі № 921/597/23 призначено на 14:30 год. 02.10.2023; запропоновано учасникам справи надати/надіслати суду заяви по суті справи чи з процесуальних питань при наявності.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.09.2023 задоволено клопотання позивача б/н б/д (вх. № 7545 від 19.09.2023) про участь його повноважного представника - адвоката Єгорова В. С. у судовому засіданні 02.10.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення vkz.court.gov.ua.

В судове засідання 02.10.2023 відповідач явки свого уповноваженого представника не забезпечив. Поряд із цим, 26.09.2023 від Відділу освіти, культури, молоді та спорту Трибухівської сільської ради надійшла заява за №873 від 21.09.2023 (вх. №7748), згідно з якою відповідач факт наявності перед позивачем заборгованості в сумі 45 525, 17 грн за Договором постачання природного газу №18-1025/21-БО-Т визнає в повному обсязі. Щодо інших позовних вимог покладається на думку суду. При цьому звертає увагу на положення постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану". Окрім того, просить суд розгляд справи проводити без участі його повноважного представника.

Ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Повноважний представник позивача в судове засідання 02.10.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції, прибув. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи письмові докази. Щодо посилань відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 вважає, що остання не поширює свою дію на спірні правовідносини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

02.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", як Постачальником, з однієї сторони, та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Трибухівської сільської ради, як Споживачем, з іншої сторони, укладено Договір постачання природного газу №18-1025/21-БО-Т (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов`язався поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб (п. 1.2 Договору).

П. 2.1 Договору сторони визначили обсяг природного газу на період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року та погодили, що загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору.

Згідно з п. 2.4 Договору перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасного (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором.

В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п. 3.5 цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.

Відповідно до п. 3.1 Договору право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі.

Приймання-передачі газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 Договору).

Ціну природного газу та загальну вартість Договору сторони погодили у р. 4 Договору.

П. 5.1- 5.3 Договору сторони визначили, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер Договору є обов`язковим. Зміна Споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається Постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних днів з дня надходження відповідних коштів на рахунок Постачальника.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

П. 13.1 Договору визначено, що останній набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди.

Усі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками Сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 13.5 та 13.6 цього Договору (п. 13.4 Договору).

31.08.2022 між сторонами у справі підписано Додаткову угоду №1 до Договору постачання природного газу №18-1025/21-БО-Т від 02.11.2021, за умовами якої змінено, зокрема, ціну і вартість природного газу та передбачено, що умови останньої розповсюджують свою дію на відносини сторін, що склались станом на 01.09.2022.

Позивач стверджує, що на виконання умов укладеного правочину у період з листопада 2021 року по червень 2022 року та з листопада по грудень 2022 року він передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 105 981, 56 грн.

Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково,- на суму 1 060 456, 39 грн. Неоплаченою залишилась заборгованість в сумі 45 525, 17 грн за газ, переданий у грудні 2022 року, стягнення якої разом із нарахованими пенею, 3% річних та інфляційними нарахуваннями і є предметом судового розгляду у даній справі.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Матеріали справи свідчать про те, що укладений між сторонами у справі правочин за своєю правовою природою є договором поставки, згідно з яким, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Згідно з п. 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827 "Про затвердження Правил постачання природного газу" (далі - Правила постачання природного газу) підставою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем у період з листопада 2021 року по червень 2022 року та з листопада по грудень 2022 року природного газу на загальну суму 1 105 981, 56 грн, його часткову (на суму 1 060 456, 39 грн) оплату, підтверджено долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями актів приймання-передачі природного газу, підписаних повноважними представниками сторін та скріплених печатками юридичних осіб без заперечень, інформацією АТ "Ощадбанк" про надходження коштів на рахунки ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від Відділу освіти, культури, молоді та спорту Трибухівської сільської ради за період з 02.11.2021 по 31.05.2023, довідкою позивача за №125/2/2-4694 від 08.06.2023 по операція за Договором.

Докази належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань та здійснення повної оплати вартості отриманого зокрема, у грудні 2022 року природного газу в матеріалах справи відсутні.

Поряд із цим, як вже зазначалось вище, 26.09.2023 від відповідача надійшла заява за №873 від 21.09.2023 (вх. № 7748), згідно з якою Відділ освіти, культури, молоді та спорту Трибухівської сільської позовні вимоги ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" в частині стягнення основного боргу в сумі 45 525, 17 грн визнає в повному обсязі.

Ст. 191 ГПК України, зокрема, визначено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Судом встановлено, що про визнання позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу відповідачем зазначено у заяві за №873 від 21.09.2023, яку надано суду 22.09.2023 (згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті), тобто до початку розгляду спору по суті. Зазначена заява підписана повноважною особою - начальником Відділу освіти культури, молоді та спорту Трибухівської сільської ради - І. Пошелюжна.

За даних обставин, зважаючи на те, що факт поставки позивачем у період з листопада 2021 року по червень 2022 року та з листопада по грудень 2022 року на підставі Договору постачання природного газу №18-1025/21-БО-Т природного газу на загальну суму 1 105 981, 56 грн, його часткову (на суму 1 060 456, 39 грн) оплату, підтверджено матеріалами справи, суд прийшов до висновку, що дії представника відповідача (начальника Відділу освіти культури, молоді та спорту Трибухівської сільської ради І. Пошелюжної) щодо визнання позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу не суперечить інтересам відповідача.

Наведене свідчить про відсутність підстав для неприйняття вказаного відповідачем у заяві за №873 від 21.09.2023 визнання позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми основного боргу.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Трибухівської сільської ради 45 525 грн 17 коп. основного боргу підлягають до задоволення як правомірно заявлені, документально підтверджені та визнані відповідачем.

Поряд із цим, предметом судового розгляду у даній справі є вимоги ТзОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення з відповідача нарахованих за період з 16.02.2023 по 24.05.2023 пені в сумі 21 978, 57 грн та 3% річних в сумі 1 318, 71 грн, а також нарахованих за період з березня по квітень 2023 року інфляційних втрат в сумі 775, 30 грн.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК України).

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три роценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 546-551 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

У постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19 Верховний Суд зазначив, що: "Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Як вже зазначалось вище, п. 5.1 Договору сторони визначили обов`язок Споживача оплатити 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу та провести остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Таким чином, для відповідача - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Трибухівської сільської ради останнім днем строку оплати вартості переданого позивачем у грудні 2022 року природного газу є 15.02.2023.

В судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи , що станом на 16.02.2023 заборгованість Відділу освіти за поставлений позивачем у грудні 2022 року природний газ становила 45 525,17 грн та станом на сьогоднішній день остання є не оплаченою.

П. 7.1 Договору передбачено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі наведених норм чинного законодавства, зважаючи на допущену відповідачем прострочку в оплаті вартості отриманого у грудні 2022 року природного газу, з врахуванням встановленого умовами Договору терміну здійснення розрахунків, позивачем за період з 16.02.2023 по 24.05.2023 нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 21 978, 57 грн, 3% річних в сумі 1 318, 71 грн та інфляційні втрати в сумі 775, 30 грн за період з березня по квітень 2023 року.

Згідно з усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань "господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості".

Судом розглянуто проведені позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум пені, 3 % річних та інфляційних збитків та встановлено, що в порушення приписів чинного законодавства, умов укладеного правочину, пеня і 3% річних розраховані не від суми простроченого платежу (45 525, 17 грн), а на повну вартість отриманого відповідачем у грудні 2022 року природного газу (163 717, 94 грн).

Враховуючи наведене, беручи до уваги доведений матеріалами справи факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань по оплаті отриманого у грудні 2022 року природного газу, з врахуванням встановленого умовами Договору терміну здійснення розрахунку, в межах визначених позивачем періодів нарахувань, судом проведено перерахунок заявлених до стягнення сум.

Згідно з проведеним судом перерахунком за період з 16.02.2023 по 24.05.2023 правомірним є нарахування пені в сумі 6 111, 60 коп. та 3% річних в сумі 366, 70 грн.

Пеня в сумі 15 886, 97 грн та 3% річних в сумі 952, 01 грн нараховані позивачем та заявлені до стягнення безпідставно.

Окрім того, згідно з проведеним перерахунком заявленої до стягнення суми інфляційних втрат за період березень-квітень 2023 року правомірним є нарахування таких в сумі 775, 29 грн.

Інфляційні втрати в сумі 0, 01 грн нараховані безпідставно.

Таким чином, обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення суд визнає вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Трибухівської сільської ради 6 111 грн 60 коп. пені, 366 грн 70 коп. 3% річних, 775 грн 29 коп. інфляційних втрат.

В решті позову суд відмовляє.

Щодо посилань відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", суд погоджується з думкою позивача, що остання не поширює свою дію на спірні правовідносини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Поряд з цим, ч. 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Зазначена норма процесуального законодавства кореспондується з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Слід зазначити, що за подання до суду позовної заяви за №125/08-6802 від 07.08.2023 (вх. №644 від 04.09.2023) з вимогою майнового характеру (стягнення 69 597,75 грн) позивачем згідно платіжною інструкцією № 0000014158 від 09.08.2023 сплачено судовий збір в сумі 2 684 грн 00 коп.

Зарахування судового збору в сумі 2 684 грн 00 коп. до Державного бюджету України згідно вказаної платіжної інструкції судом перевірено перед постановленням 06.09.2023 ухвали про відкриття провадження у справі № 921/597/23.

Яке вже зазначалось вище, заява про визнання позову в частині заявленої до стягнення суми основного боргу (45 525, 17 грн) відповідачем подана до початку розгляду справи по суті.

Таким чином, відповідно до положень ст. 129, ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір в сумі 1 342 грн 00 коп., сплачений відповідно до платіжної інструкції №0000014158 від 09.08.2023 на суму 2 684 грн, позивачу слід повернути з Державного бюджету України.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 017 грн 69 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 130, 202, 232-233, 236-238, 240, 241, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Трибухівської сільської ради, вул. Горішня, буд. 46, с. Трибухівці, Чортківський район, Тернопільська область, 48431, ідентифікаційний код 41513827, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676, 45 525 грн 17 коп. основного боргу, 6 111 грн 60 коп. пені, 366 грн 70 коп. 3% річних, 775 грн 29 коп. інфляційних втрат та 1 017 грн 69 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

3. В решта позові відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676, з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп., сплачений відповідно до платіжної інструкції № 0000014158 від 09.08.2023 на суму 2 684 грн (в матеріалах справи).

5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.10.2023.

Суддя І.М. Гирила