Рішення

від 06.10.2023 по справі 922/3423/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3423/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 12) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Союз" (61160, м. Харків, пр-т. Науки, буд. 36) про стягнення 14650,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство водних шляхів "Укрводшлях" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Союз" про стягнення 14650,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом. При цьому, суд зазначає, що копію ухвали господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 07.08.2023, яку було надіслано на належну адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було повернуто на адресу суду з довідкою відділення оператора поштового зв`язку Ф.20, в якій значиться причина повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок знайшов своє змістовне відображення у численних постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №908/3468/13, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 тощо.

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала господарського суду Харківської області від 07.08.2023 по справі №922/3423/23 була оприлюднена в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Положеннями частини 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріали справи свідчать, що позивач замовив у відповідача товар - трубу 245х8 у кількості 11 штук, вартістю 12650,00 грн. з ПДВ, а також послугу доставки товару на суму 2000,00 грн. з ПДВ, про що свідчать оформлені та виставлені відповідачем рахунки-фактури №927 від 28.04.2021 та №942 від 11.05.2021.

Відповідно до платіжного доручення №5538 від 07.05.2021 позивач сплатив на користь відповідача вартість товару на суму 12650,00 грн. із призначенням платежу: "за трубу 245х8 зг. рах від 28.04.21 №927 у т.ч. ПДВ 20% - 2108.33 грн. Не потреб. конк. торгів."

Відповідно до платіжного доручення №5556 від 20.05.2021 позивач сплатив на користь відповідача послугу доставки у розмірі 2000,00 грн. із призначенням платежу: "послуги доставки зг. рах від 11.05.21 №942 у т.ч. ПДВ 20% - 333.33 грн. Не потреб. конк. торгів."

Із обставин справи вбачається, що на підставі наказу ДП "Укрводшлях" №83 від 23.12.2022 "Щодо проведення інвентаризації ДП "Укрводшлях", інвентиразційною комісією було проведено інвентаризацію основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, запасів, бланків суворої звітності ДП "Укрводшлях" (у тому числі дебіторської/кредиторської заборгованості).

Відповідно до службової записки головного бухгалтера ДП "Укрводшлях" заступнику директора з матеріально-технічного забезпечення ДП "Укрводшлях", за матеріалами роботи інвентиразційною комісією виявлено відхилення облікових даних з фактичною наявністю товарно-матеріальних цінностей та отриманим послугам по окремим контрагентам, зокрема ТОВ "НВО "Союз" відповідно до рахунку-фактури №927 від 28.04.2021 зобов`язалось було поставити металопродукцію (трубу 245*8) на загальну суму 12650,00 грн., та доставити її на адресу ДП "Укрводшлях", виставивши на послуги по доставці окремий рахунок-фактуру №942 від 11.05.2021 р. - 2000 грн. Зазначено, що ДП "Укрводшлях" сплатило обидва рахунки (платіжні доручення №5538 від 07.05.2021 та №5556 від 20.05.2021). Доставки металопродукції не здійснено. Сума загальної дебіторської заборгованості по контрагенту - 14650,00 грн.

Також, відповідно до службової записки заступника директора з матеріально-технічного забезпечення ДП "Укрводшлях" начальнику юридичного відділу ДП "Укрводшлях" за матеріалами роботи робочої групи інвентиразаційною комісією виявлені відхилення облікових даних від фактично поставлених товарно-матеріальних цінностей та послуг. З метою збереження активів підприємства, провести заходи щодо досудового врегулювання майнових правовідносин з контрагентами та у разі необхідності надіслати претензії з подальшим захистом інтересів ДП "Укрводшлях" у судовому порядку.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено про перерахування на користь відповідача вартості замовленого товару та послуг доставки у розмірі 14650,00 грн. Разом з тим, позивач стверджує, що відповідачем після отримання коштів не було поставлено позивачу товар, у зв`язку із чим, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №10-10/99 від 30.03.2023 з викладенням фактичних підстав звернення та вимагав у строк п`яти календарних днів з дня отримання претензії поставити товар (та надати послуги з доставки) або перерахувати отримані кошти у розмірі 14650,00 грн. на рахунок позивача, яка залишилася без відповіді та задоволення.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Приписами статті 205 ЦК України визначено, що правочин може учинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту статті 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв`язку.

Частиною 2 статті 643 ЦК України зазначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Тобто, відповідно до законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач замовив у відповідача товар - трубу 245х8 у кількості 11 штук, вартістю 12650,00 грн. з ПДВ, а також послугу доставки товару на суму 2000,00 грн. з ПДВ, у зв`язку із чим, відповідачем оформлені та виставлені рахунки-фактури №927 від 28.04.2021 та №942 від 11.05.2021.

Відповідно до платіжного доручення №5538 від 07.05.2021 позивач сплатив на користь відповідача вартість товару на суму 12650,00 грн. із призначенням платежу: "за трубу 245х8 зг. рах від 28.04.21 №927 у т.ч. ПДВ 20% - 2108.33 грн. Не потреб. конк. торгів."

Відповідно до платіжного доручення №5556 від 20.05.2021 позивач сплатив на користь відповідача послугу доставки у розмірі 2000,00 грн. із призначенням платежу: "послуги доставки зг. рах від 11.05.21 №942 у т.ч. ПДВ 20% - 333.33 грн. Не потреб. конк. торгів."

Отже, матеріали справи підтверджено належне виконання позивачем свого обов`язку з оплати вартості замовленого товару та послуги доставки товару у розмірі 14650,00 грн.

Із обставин справи вбачається, що на підставі наказу ДП "Укрводшлях" №83 від 23.12.2022 "Щодо проведення інвентаризації ДП "Укрводшлях", інвентиразційною комісією було проведено інвентаризацію основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, запасів, бланків суворої звітності ДП "Укрводшлях" (у тому числі дебіторської/кредиторської заборгованості).

Відповідно до службової записки головного бухгалтера ДП "Укрводшлях" заступнику директора з матеріально-технічного забезпечення ДП "Укрводшлях", за матеріалами роботи інвентиразційною комісією виявлено відхилення облікових даних з фактичною наявністю товарно-матеріальних цінностей та отриманим послугам по окремим контрагентам, зокрема ТОВ "НВО "Союз" відповідно до рахунку-фактури №927 від 28.04.2021 зобов`язалось було поставити металопродукцію (трубу 245*8) на загальну суму 12650,00 грн., та доставити її на адресу ДП "Укрводшлях", виставивши на послуги по доставці окремий рахунок-фактуру №942 від 11.05.2021 р. - 2000 грн. Зазначено, що ДП "Укрводшлях" сплатило обидва рахунки (платіжні доручення №5538 віж 07.05.2021 та №5556 від 20.05.2021). Доставки металопродукції не здійснено. Сума загальної дебіторської заборгованості по контрагенту - 14650,00 грн.

Разом з тим, відповідно до службової записки заступника директора з матеріально-технічного забезпечення ДП "Укрводшлях" начальнику юридичного відділу ДП "Укрводшлях" за матеріалами роботи робочої групи інвентиразаційною комісією виявлені відхилення облікових даних від фактично поставлених товарно-матеріальних цінностей та послуг. З метою збереження активів підприємства, провести заходи щодо досудового врегулювання майнових правовідносин з контрагентами та у разі необхідності надіслати претензії з подальшим захистом інтересів ДП "Укрводшлях" у судовому порядку.

Як зазначено судом вище, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №10-10/99 від 30.03.2023 з викладенням фактичних підстав звернення та вимагав у строк п`яти календарних днів з дня отримання претензії поставити товар (та надати послуги з доставки) або перерахувати отримані кошти у розмірі 14650,00 грн. на рахунок позивача, яка залишилася без відповіді та задоволення.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормами частини 1 статті 202 ГК України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Натомість відповідачем всупереч наведених вище норм процесуального закону не надано суду жодних доказів, які б спростовували правомірність та обґрунтованість позовних вимог та вказували б на поставку позивачу оплачену останнім вартість товару та надані послуги з поставки у розмірі 14650,00 грн. або повернення на вимогу позивача вказану суму сплачених коштів.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Союз" (61160, м. Харків, пр-т. Науки, буд. 36, код ЄДРПОУ 40716050) на користь Державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 12, код ЄДРПОУ 03150102) грошові кошти у розмірі 14650,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "06" жовтня 2023 р.

СуддяГ.І. Сальнікова