Постанова

від 04.10.2023 по справі 676/4253/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 676/4253/21

провадження № 61-667 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації;

відповідачі: ОСОБА_1 , Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація Хмельницької області;

третя особа - Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2022 року у складі судді Шевцової Л. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Грох Л. М., Янчук Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2021 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Хмельницька облдержадміністрація), державного підприємства «Кам`янець-Подільське лісове господарство» (далі - ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство») до ОСОБА_1 , Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області (далі - Кам`янець-Подільська райдержадміністрація), третя особа - Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства (далі - Хмельницьке ОУЛМГ), про визнання розпорядження недійсним, скасування реєстрації земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням Кам`янець-Подільської райдержадміністрації від 02 жовтня 2009 року № 721/2009-р затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0, 1053 га, кадастровий номер 6822489500:09:005:0041, розташовану на території Чабанівської сільської ради за межами населених пунктів і призначену для ведення індивідуального садівництва. На підставі цього розпорядження 25 грудня 2009 року ОСОБА_1 одержала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 125734, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0109755950179.

Відповідно до інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 19 квітня 2021 року № 189 спірна земельна ділянка, відповідно до Публічної кадастрової карти та матеріалів лісовпорядкування 2001 та 2011 років, накладається на квартал 45 Подільського лісництва та квартал 7 Староушицького лісництва ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство».

Зазначив, що передача спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 відбулася з порушенням вимог закону, оскільки на момент передачі земельна ділянка з кадастровим номером 6822489500:09:005:0041 відносилась до земель лісогосподарського призначення державної власності та перебувала у постійному користуванні ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» в межах лісового заказника місцевого значення «Староушицький». Натомість Кам`янець-Подільська райдержадміністрація за відсутності відповідних повноважень і згоди позивача, всупереч установленого порядку змінила цільове призначення вказаної ділянки та передала її у власність ОСОБА_1 .

Оскільки спірна земельна ділянка перебуває під особливою охороною держави, має обмежений режим господарювання та не може передаватися у приватну власність, то її зайняття треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави, відтак у порядку задоволення негаторного позову ОСОБА_1 зобов`язана повернути цю ділянку державі в особі Хмельницької облдержадміністрації з правом постійного користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство».

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, прокурор просив суд:

- визнати недійсним розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області від 02 жовтня 2009 року № 721/2009-р «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 »;

- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0, 1053 га, з кадастровим номером 6822489500:09:005:0041, із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно усіх зареєстрованих щодо цієї ділянки речових прав та їх обтяжень;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, площею 0, 1053 га, з кадастровим номером 6822489500:09:005:0041, державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації з правом постійного користування державного підприємства «Кам`янець-Подільське лісове господарство».

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2022 року позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» про зобов`язання повернути земельну ділянку залишено без розгляду.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні позову керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах, - Хмельницької облдержадміністрації до ОСОБА_1 , Кам`янець-Подільської райдержадміністрації; третя особа - Хмельницьке ОУЛМГ, про визнання недійсним розпорядження від 02 жовтня 2009 року № 721/2009-р та скасування реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:09:005:0041, зобов`язання повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6822489500:09:005:0041, площею 0, 1053 га державі в особі Хмельницької облдержадміністрації з правом постійного користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство».

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що чинним законодавством встановлено, що територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин є Держгеокадастр та його структурні підрозділи, і саме такі органи наділені правом встановлювати чи спростовувати інформацію, пов`язану з порушенням норм земельного законодавства, в тому числі набуття і реалізації права на землю. Відповідно до інформації Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 6822489500:09:005:0041 не накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 6822489500:09:004:0005 (яка перебуває у постійному користуванні ДП «Кам`янець-Подільський лісгосп».

Прокурор не довів віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель лісогосподарського призначення. Ця ділянка була сформована як об`єкт цивільних прав із земель сільськогосподарського призначення та передана у приватну власність ОСОБА_1 з додержанням вимог чинного законодавства. Вимоги про визнання незаконною та скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:09:005:0041 із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав усіх зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень не підлягають задоволенню, оскільки обраний прокурором спосіб захисту є неефективним через те, що не може призвести та не призведе до захисту чи відновлення порушеного речового права держави у разі його наявності, зокрема повернення у володіння або користування спірної земельної ділянки. Оскільки прокурором не доведено, що Хмельницькій облдержадміністрації чи ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» належала спірна земельна ділянка, такий спосіб захисту, як зобов`язання відповідача повернути державі в особі Хмельницької облдержадміністрації спірної земельної ділянки з правом передачі її в постійне користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», як негаторний позов, є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2022 року апеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишено без задоволення, а рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2022 року - без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про недоведеність позову, оскільки подані прокурором докази у сукупності з іншими даними справи об`єктивно та достатньо не підтверджують факт передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення державної власності. Водночас зібрані докази вказують на те, що спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_1 для ведення садівництва з дотриманням вимог чинного законодавства.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що у разі обґрунтованості позову прокурора земельна ділянка мала бути повернена державі в порядку задоволення негаторного позову, тобто позивач обрав належний спосіб захисту цивільного права. Висновок суду першої інстанції про обрання прокурором неефективного способу захисту цивільного права є помилковим. Однак ця невідповідність не вплинула на правильність вирішення спору, тому в силу частини другої статті 376 ЦПК України рішення суду не може бути скасоване.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2023 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 369/1777/13-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц та № 488/6211/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 707/2192/15-ц, від 21 лютого 2018 року у справі № 488/5476/14-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 13 листопада 2019 року у справі № 361/6826/16-ц, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 04 лютого 2020 року: у справі № 911/3311/17, у справі № 911/3574/17, у справі № 911/3897/17, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 03 вересня 2020 року у справі № 911/3449/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 363/669/17, від 07 жовтня 2020 року у справі № 369/16418/18, від 14 липня 2022 року у справі № 910/1065/21, від 21 вересня 2022 року у справі № 367/4128/16-ц, та у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року № 6-224цс14 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2023 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 676/4253/21 із Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.

У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права (статей 3, 89, 263 ЦПК України) та з неправильним застосуванням норм матеріального права (частини третьої статті 13, частини сьомої статті 41, частини першої статті 50 Конституції України, статті 391 ЦК України, частин другої, третьої статті 152 ЗК України, пункту 5 розділу VІІІ Прикінцеві положення ЛК України), без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, а саме:

судами не враховані правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, відповідно до яких у випадках зайняття земельних ділянок фактичним користувачем, власник (або титульний користувач) може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. У цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні майном;

суди відхилили надані прокурором докази на підтвердження факту знаходження спірної земельно ділянки в межах державного лісового та природно-заповідного фондів. Суди залишили поза увагою, що представником відповідача не надано доказів на спростування твердження сторони позивача про те, що спірна земельна ділянка накладається на землі кварталу 45 Подільського лісництва ДП «Кам`яниць-Подільський лісгосп»;

посилання суду першої інстанції на відповідь органів Держгеокадастру від 13 жовтня 2021 року № 29-22-0.371-333/32/21, як на доказ спростування факту накладення спірної земельної ділянки (6822489500:09:005:0041) та земель лісового фонду (6822489500:09:004:0005), а також підтвердження факту повного співпадіння конфігурації та площі земельної ділянки ДП «Кам`янець-Подільський лісгосп», що міститься у планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування із межами земельної ділянки, кадастровий номер 6822489500:09:004:0005, що міститься в Державному земельному кадастрі, є безпідставними, оскільки надана органами Держгеокадастру інформація є лише констатацією відображених в Державному земельному кадастрі даних, проте не містить співставлення даних, що включають топографо-геодезичну і картографічну інформацію, матеріалів лісовпорядкування та координат спірної земельної ділянки;

суд апеляційної інстанції не врахував, що Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання «Укрдержліспроект» створено з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, тому надана ним інформація з доданим викопіюванням з Публічної кадастрової карти України є допустимим доказом. Вказує, що планово-картографічні матеріали є також належними доказами у справі, виходячи зі змісту інформації, яку вони містять (постанова Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 361/6826/16-ц);

зазначає, що Департамент природних ресурсів та екології Хмельницької обласної військової адміністрації в силу своїх повноважень володіє достовірною інформацією про розташування тих чи інших земельних ділянок в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду;

вказує, що відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку, передану ДП «Кам`янець-Подільський лісгосп», не спростовує наявність права власності держави на відповідну земельну ділянку.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 04 березня 2008 року № 134/2008-р ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0, 12 га, з метою передачі у власність для ведення садівництва, розташованої на території Чабанівської сільської ради за межами населених пунктів.

У 2009 році фізична особа-підприємець ОСОБА_2 на замовлення ОСОБА_1 виготовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва на території Чабанівської сільської ради за межами населеного пункту Чабанівської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, який містить вихідну земельно-кадастрову документацію та довідку згідно форми 6-зем від 07 вересня 2009 року № 2007 р про належність земельної ділянки, яка відводиться у власність ОСОБА_1 , до категорій земель сільськогосподарського призначення. Експлікацією земель за формою 6 зем також підтверджено віднесення спірної земельної ділянки до категорій земель сільськогосподарського призначення. Ця технічна документація погоджена в установленому порядку та була об`єктом державної експертизи землевпорядної документації від 06 серпня 2009 року № 815 (а. с. 141-155, т. 1).

Розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 02 жовтня 2009 року № 721/2009-р затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0, 1053 га, для ведення індивідуального садівництва, розташовану на території Чабанівської сільської ради за межами населених пунктів (а. с. 12, т. 1).

На підставі цього розпорядження від 25 грудня 2009 року виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 125734, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0109755950179, кадастровий номер земельної ділянки 6822489500:09:005:0041 (а. с. 14, т. 1).

Земельна ділянка, площею 0, 1053 га, з кадастровим номером 6822489500:09:005:0041, зареєстрована як об`єкт цивільних прав у Державному земельному кадастрі (категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення індивідуального садівництва, код цільового призначення - 01.05) (а. с. 15, т. 1).

Відповідно до інформації ДП «Кам`янець-подільський лісгосп» від 30 квітня 2021 року № 126 та від 15 червня 2021 року № 195, ряд земельних ділянок, у тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 6822489500:09:005:0041, які за даними публічної кадастрової карти передані у приватну власність для ведення садівництва співпадають з матеріалами базового лісовпорядкування (планшети 2001, 2011 років) в результаті накладення цифрових баз Держгеокадастру та Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект». Ці ділянки входили до складу Новоушицької лісомеліоративної станції, частина якої передана в постійне користування інформацією ДП «Кам`янець-подільське лісове господарство». В 2014 році виготовлено технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), на підставі якої реєстратором проведено нанесення меж державного лісового фонду інформацією ДП «Кам`янець-подільський лісгосп». Відповідно до публічної кадастрової карти перераховані земельні ділянки (у тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 6822489500:09:005:0041, знаходяться за межами нанесеної лінії (а. с. 22, 23, т. 1).

Згідно з інформацією Управління у Кам`янець-Подільському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 02 листопада 2021 року № 18-22-0.371-398/32-21, за даними публічної кадастрової карти земельна ділянка ОСОБА_1 не накладається на земельну ділянку, що відображена та зазначена у планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування, які містяться у технічній документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на території Чабанівської сільської ради ДП «Кам`янець-подільське лісове господарство» (а. с. 139, т. 1).

У листі Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» від 19 квітня 2021 року № 189 надано фрагмент з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу 45 Подільського лісництва ДП «Кам`янець-подільський лісгосп» та кварталу 7 Староушицького лісництва цього ж підприємства і межами їх таксаційних виділів відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2001 та 2011 років та межею земельної ділянки згідно з поданим кадастровим номером (а. с. 19-21, т. 1).

Згідно з інформацією Хмельницького ОУЛМГ від 29 квітня 2021 року № 03-484 (без картографічного матеріалу) за інформацією ДП «Кам`янець-подільський лісгосп» виявлено накладення ряду земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:09:004:0006, на земельну ділянку лісового фонду, на вилучення якої лісгосп згоди не давав (а. с. 26, т. 1).

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ДП «Кам`янець-подільське лісове господарство» для ведення лісового господарства на території Чабанівської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, виготовленої приватним підприємством «Хмельницькгеопроект» у 2014 році, до складу земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:09:004:0005 не входить спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822489500:09:005:0041 (а. с. 44-51, т. 1).

Згідно з інформацією Департаменту природних ресурсів та екології Облдержадміністрації від 05 травня 2021 року № 04.1/2370 (без картографічного матеріалу), ряд земельних ділянок, у тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 6822489500:09:005:0041, знаходяться на території ландшафтного заказника місцевого значення «Староушицький» площею 2715, 0 га, створеного рішенням Хмельницької обласної ради від 17 грудня 1993 року № 3. Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання (а. с. 25, т. 1).

Згідно з інформацією товариства з обмеженою відповідальністю «Джафар» від 27 січня 2022 року № 2, яке є ліцензійною землевпорядною організацією, за даними публічної кадастрової карти земельна ділянка, площею 0, 1053 га, кадастровий номер 6822489500:09:005:0041, що перебуває у власності ОСОБА_1 , не накладається на земельну ділянку, кадастровий номер 6822489500:09:004:0005, що перебуває у користуванні ДП «Кам`янець-подільське лісове господарство», а знаходиться поряд (а. с. 226, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

В Україні ліси та землі лісогосподарського призначення є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (частина третя статті 1 ЛК України).

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі (частина четверта статті 1 ЛК України).

За змістом частини другої статті 3 ЗК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини, що виникають при використанні лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу.

Самостійною категорією земель за основним цільовим призначенням є землі лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (частина перша статті 5 ЛК України).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 ЗК України).

Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин треба визначати згідно з нормами земельного та лісового законодавства про використання й охорони лісового фонду.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів (пункт «а» частини другої статті 55 ЗК України).

Порядок вилучення земельних ділянок визначений статтею 149 ЗК України, згідно з частиною першою якої земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті (частини друга, п`ята статті 149 ЗК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18), на яку посилається прокурор у касаційній скарзі зазначено, що «Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1. Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення. Відтак, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України (див. висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-224 цс 14)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2018 року у справі № 707/2192/15-ц (провадження № 61-274св18), на яку посилається прокурор у касаційній скарзі зазначено, що: «Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Отже, системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України. При цьому у порушення вимог статей 212-214, 315 ЦПК України 2004 року судами не враховано, що згідно з планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування ДП «Черкаське лісове господарство», а саме планшету № 2 лісовпорядкування Черкаської області, Черкаського району та листа ДП «Черкаське лісове господарство» від 1 квітня 2015 року № 318/03, спірні земельні ділянки входять до складу державного лісового фонду та перебувають у постійному користуванні вказаного державного підприємства, а не відображення у матеріалах лісовпорядкування спірних земель, як окремих ділянок, свідчить про їх віднесення до земель лісогосподарського призначення, наданих ДП «Черкаське лісове господарство» у постійне користування, оскільки матеріали лісовпорядкування були розроблені у 2013 році, а спірні ділянки сформовані у 2014 році».

У справі, що переглядається, прокурор звернувся з позовом про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку, вказавши, що відповідно до інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 19 квітня 2021 року № 189 спірна земельна ділянка, відповідно до Публічної кадастрової карти та матеріалів лісовпорядкування 2001 та 2011 років накладається на квартал 45 Подільського лісництва та квартал 7 Староушицького лісництва ДП «Кам`янець-Подільський лісгосп».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходили із того, що прокурором не доведено, що Хмельницькій облдержадміністрації чи ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» належала спірна земельна ділянка, оскільки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ДП «Кам`янець-подільський лісгосп» для ведення лісового господарства на території Чабанівської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, виготовленої приватним підприємством «Хмельницькгеопроект» у 2014 році до складу зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:09:004:0005 не входить спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822489500:09:005:0041.

Разом з тим, суди не врахували приписи пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України, не надали оцінки планово-картографічним матеріалам лісовпорядкування Хмельницької області, Кам`янець-Подільського району (державному акту на право користування землею 1980 року, планшетам), які були долучені прокурором (а. с. 198-205, т. 1), які є належними доказами у справі, виходячи зі змісту інформації, яку вони містять.

Крім того, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, не звернув увагу на те, що прокурор, звертаюсь до суду у з позовом у цій справі, вказував на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах лісового заказника місцевого значення, правове регулювання таких земель встановлено статтями 25, 26, 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, не встановив, не перевірив доводи прокурора про те, що Кам`янець-Подільською районною державною адміністрацією передано у приватну власність ОСОБА_3 для ведення індивідуального садівництва земельну ділянку лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, яка перебуває у користуванні ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» і накладається на землі лісового фонду, а саме на виділ 5 кварталу 20 Староушицького лісництва та виділ 7 кварталу 58 Подільського лісництва, що підтверджується, у тому числі, інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 19 квітня 2021 року № 188, Публічною кадастровою картою та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство».

Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (провадження № 14-91 цс 20), постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 372/3809/17 (провадження № 61-515 св 23), від 16 серпня 2023 року у справі № 676/4200/21 (провадження № 61-2362св23).

У відповідності до частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази і при цьому застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, а також меж касаційного оскарження, необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення спору, у повній мірі не встановлено, а суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, при цьому не враховувано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно перевірити, чи є спірна земельна ділянка об`єктом лісового фонду, визначити її правовий режим, як належної до категорії земель лісогосподарського призначення та застосувати норми права у відповідності до висновків суду касаційної інстанції.

Судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович