Ухвала

від 02.10.2023 по справі 236/4180/21

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/4180/21

Провадження № 1-кп/243/250/2023

УХВАЛА

Іменем України

02 жовтня 2023 року Слов`янського міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданні,яке проводилосьв режимівідеоконференцзв`язку,матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050420000950 від 28.12.2018, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, директора ПП «Тарсіс» (код ЄДРПОУ 36022736, місцезнаходження юридичної особи: 84140, с. Богородичне Слов`янського району Донецької області, вул. Донецька, 11), який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слов`янським міськрайонним судом Донецької області розглядається кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050420000950 від 28.12.2018, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

Згідно обвинувальногоакту ОСОБА_5 в період з грудня 2016 року (встановити більш точну дату в ході дізнання не виявилося можливим) по 31.08.2021, займаючи посади директорів ПП «Варадеро-2013» та ПП «Тарсіс», будучи їх кінцевим бенефіціарним власником, з метою здійснення незаконної господарської діяльності так званого пляжно-розважального комплексу «ВАРАДЕРО», за відсутності будь-яких цивільно-правових відносин з КТ ТОВ «СТРОНГКОМ», самовільно зайняв частину площею 1,4291 га земельної ділянки з кадастровим номером 1413300000:07:002:0871, для обслуговування та забезпечення функціонування пляжно-розважального комплексу, чим порушив законні права володільця земельної ділянки (орендаря) та унеможливив її використання останнім за цільовим призначенням, а відтак своїми протиправними діями заподіяв КТ ТОВ «Стронгком» шкоду, яка складає 725950,23 грн та є значною.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме у самовільному зайнятті земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю.

18.09.2023 на адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_6 , про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності. В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що згідно з обвинувальним актом, часом вчинення кримінального правопорушення є період часу з грудня 2016 року по 31.08.2021. Верховний Суд в ухвалі від 22.05.2018 по справі № 665/2387/14-к зазначає, що для правильного обчислення строків давності необхідно визначити момент початку строку і його закінчення. Таким початком строку є вчинення особою злочину, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили. Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минув строк два роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі. Санкція ч. 1 ст. 197-1 КК України передбачає відповідальність у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців. Вчинений злочин є кримінальним проступком, відповідно, строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності сплинув 01.09.2023. Відповідно до позиції, яка викладена в Постанову ККС від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16-а, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відповідно до висновку Великої Палати в постанові від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесенні органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту. Також Велика палата зауважила, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій. Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й, відповідно, закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК). В такому випадку, керуючись засадами справедливості та враховуючи загальнодозвільний тип правового регулювання кримінального провадження, наявність факту понесення органом досудового розслідування матеріальних витрат, пов`язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути приводом для стягнення з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, таких витрат. Обвинувачений ОСОБА_5 згоден на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі спливу строків давності. У зв`язку з наведеним сторона захисту просить кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 197-1 КК України, закрити у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності на підставі спливу строків притягнення до відповідальності.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_6 , підтримала заявлене клопотання, просила звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 197-1 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, та закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у зв`язку зі спливом строків притягнення особи до кримінальної відповідальності, а судові витрати з оплати судових експертиз просила віднести на рахунок держави. Також, захисник просила залишити без розгляду подане нею 03.01.2023 клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання та доводи свого захисника, просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 197-1 КК України на підставі спливу строків давності та закрити кримінальне провадження, віднести на рахунок держави судові витрати. Не заперечував проти залишення без розгляду клопотання захисника, подане 03.01.2023, про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту та звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 197-1 КК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, а також проти закриття кримінального провадження з наведених підстав. Просив віднести судові витрати на рахунок держави. Не заперечував проти залишення без розгляду клопотання захисника, подане 03.01.2023, про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Представник потерпілого в судовому засіданні підтримав думку прокурора.

Розглянувши клопотання та вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступного.

Положеннями ч. 4ст. 286 КПК Українивизначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно достатті 12 КК України, кримінальне правопорушення за ч. 1ст.197-1 КК Україниє проступком, якийкарається штрафом віддвохсот дотрьохсот неоподатковуванихмінімумів доходівгромадян абоарештом настрок дошести місяців и роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Відповідно доп. 1 ч. 1 ст. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Згідно роз`яснення, що містяться у п. 8постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності заст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, скоєного у період часу з грудня 2016 року по 31.08.2021, отже, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 49 КК України, на момент розгляду судом справи минув строк давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 197-1 КК України.

В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості, які вказували б на ухилення ОСОБА_5 від слідства або суду, вчинення ним в цей період інших кримінальних правопорушень. Порушення строків давності судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1ст. 285 КПК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Україниу разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.

За правилами ч. 8ст. 284 КПК Українизакриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Правилами ч. 3ст. 288 КПК Українипередбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, за змістомстатей 284-288 КПК Українипідставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положеньст. 63 Конституції Українитаст. 18 КПК Українижодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.

Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.

Таким чином, невизнання обвинуваченим вини у вчиненнікримінального правопорушення, за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбаченому законом випадку, не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Разом з тим, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КК України,у зв`язку із закінченням строків давності, не позбавляє потерпілого можливості звернутися до суду з цивільним позовом про відшкодування заподіяної внаслідок кримінального правопорушення шкоди в порядку цивільного судочинства. (Такої правової позиції у своїй постанові 26.03.2020 року по справі № 730/67/16-к дійшов Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду).

Отже, суд, з урахуванням викладеного вище, дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку з чим кримінальне провадження підлягає закриттю у зв`язку зі спливом строків притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім цього, що стосується вирішення питання про відшкодування судових витрат, слід зазначити, варто враховувати, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Таких висновків дійшла Велика Палата у своїй постанові від 17.06.2020 по справі № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20.

Враховуючи наведене, судові витрати у кримінальному провадженні, пов`язані з призначенням та проведенням судової земельно-технічної експертизи в Донецькому НДІСЕ (висновок № 6385-6390 від 04.02.2021), додаткової судової земельно-технічної експертизи в Донецькому НДІСЕ (висновок № 6904/6905 від 23.03.2021), додаткової земельно-технічної експертизи в Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. прос. М.С. Бокаріуса» (висновок № 4272 від 31.08.2021), не підлягають стягненню з ОСОБА_5 , їх варто віднести на рахунок держави.

Долю речових доказів слід вирішити згідно зі ст. 100 КПК України.

Що стосується заявленого стороною захисту клопотання про залишення без розгляду клопотання адвоката ОСОБА_6 , про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, поданого 03.01.2023, варто зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, в тому числі і принцип аналогії закону.

Положеннями КПК України не врегульовано наслідки відмови учасника судового провадження від поданого ним клопотання/заяви або залишення такого без розгляду.

Враховуючи, що залишення без розгляду клопотання не призводить до порушення прав та інтересів інших осіб, суд вважає за можливе задовольнити заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , та залишити її клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України,подане досуду 03.01.2023, без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 49, ч. 1 ст. 197-1 КК України, ст. 284КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, подане 03.01.2023, - залишити без розгляду.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, подане 18.09.2023, - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 197-1 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050420000950 від 28.12.2018, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, - закрити у зв`язку зі спливом строків притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Речові докази, а саме: пояснювальну записку по комплексу топогрофо-геодезичних робіт, виготовлену Державним підприємством «Донбаське державне підприємство геоінформатики та саркшейдерії», на 19 арк; довідку з Відділу у Лиманському району ГУ Держгеокажастру у Донецькій області № 1093/104-20 від 10.09.2020 з обмінним файлом у форматі xml на земельну ділянку з кадастровим номером 1413300000:07:002:0871, розташовану на території Лиманської міської ради Донецької області; технічний звіт з топогрофо-геодезичних вишукувань на земельній ділянці, яка знаходиться на території Лиманської ТГ Краматорського району Донецької області, за межами населеного пункту, на 28 арк; довідку з Виконавчого комітету Лиманської міської ради № 6263-02-07 від 07.09.2021 на 1 арк; витяг з ЄРДР № 12021052420000207 від 26.06.2021 за ч. 4 ст. 296 КК України на 1 арк; постанову про призначення групи слідчих на 1 арк; рапорт від 26.06.2021 на 1 арк; протокол ОМП від 26.06.2021 на 7 арк; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 07.07.2021 на 1 арк; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 26.06.2021 на 2 арк; протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 від 15.07.2021 на 1 арк; заяву про залучення до кримінального провадження в якості потерпілого від 17.08.2021 на 1 арк; висновок експерта № 06/08 від 03.08.2021 на 15 арк; заяву про залучення до кримінального провадження як потерпілого від 19.08.2021 на 1 арк; паспорт гр-на України на ім`я ОСОБА_5 на 2 арк; ІНН на ім`я ОСОБА_5 ; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5 від 16.09.2021 на 2 арк; акт приймання-передачі нерухомого майна та не немайнових прав від 16.03.2020 на 2 арк; протокол № 1 ПП «Тарсіс» від 16.03.2020 на 2 арк; технічний паспорт на замовлення ПП «Тарсіс» № 1852 на 11 арк; протокол огляду предмету від 28.06.2021 на 11 арк; копію вимоги № 606 від 11.05.2012 на 1 арк; копію вимоги № 660 від 25.06.2012 на 1 арк; протокол наради при міському голові від 17.05.2021 на 1 арк; протокол адміністративного правопорушення № 000055 від 27.06.2012; акт обстеження земельної ділянки № 13 від 27.06.12 на 2 арк; повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 27.06.2012 на 1 арк; акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.06.2012 № 000162 на 2 арк; припис № 000162 від 27.06.2012 на 2 арк; лист № 677 від 11.07.2012 на 1 арк; інвентаризаційну справу № 2512 на 60 арк, яка була надано ФОП ОСОБА_9 ; - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати, пов`язані зпризначенням тапроведенням судовоїземельно-технічноїекспертизи вДонецькому НДІСЕ(висновок№ 6385-6390від 04.02.2021),додаткової судовоїземельно-технічноїекспертизи вДонецькому НДІСЕ(висновок№ 6904/6905від 23.03.2021),додаткової земельно-технічноїекспертизи вНаціональному науковомуцентрі «Інститутсудових експертизім.Засл.прос.М.С.Бокаріуса» (висновок№ 4272від 31.08.2021),-віднести на рахунок держави.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвалу суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 06.10.2023 о 08-10 год.

Суддя ОСОБА_1