Ухвала

від 06.10.2023 по справі 160/25232/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без руху

06 жовтня 2023 року Справа 160/25232/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Прогрес" про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

02.10.2023 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Прогрес", в якому позивач просить суд:

- відстрочити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Прогрес" (код ЄДРПОУ 31081027) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України період липень - вересень 2023 року в сумі 361 грн. 83 коп. (Триста шістдесят одна гривня 83 копійки) на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філія-Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО:305482, ЄДРПОУ 21910427.

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, ч.3 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" №1928-IX від 2 грудня 2021 року установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.

Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Отже, звертаючись до суду з майновими вимогами на суму 361,83 грн., позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 2684,00 грн., тобто не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В порушення ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви позивачем не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві ГУ ПФУ в Дніпропетровській області просить суд відстрочити сплату судового збору за подання адміністративного позову до ухвалення рішення у справі.

Суд звернувши увагу на підстави заявленої заяви про відстрочення сплати судового збору, дослідивши матеріали позову, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Натомість, позивач не зазначає у клопотанні підстави для відстрочення сплати судового збору за ст. 8 Закону України Про судовий збір, які надають суду правові підстави для відстрочення сплати судового збору. Крім того, позивач не є тією особою, яка відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", має пільги щодо сплати судового збору.

Також, суд зазначає, що ст. 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі, право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Зазначена правова позиція також збігається з висновками Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.

Окрім того, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № В (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя, та вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Так, ч. 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити судовий збір, та перелік суб`єктів, до яких таке відстрочення застосовується, установлено статтею 8 Закону, про що зазначено судом вище.

Однак, судом було встановлено, що позивач не навів підстав відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", які б свідчили про наявність у суду правових підстав для звільнення його від сплати судового збору, як і не надав суду доказів на підтвердження таких вимог.

При цьому, суд, перевіривши позовні вимоги ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначає, що такі мають майновий характер, а тому, враховуючи приписи ст. 4 Закону України Про судовий збір, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 2147,20 грн. (2684,00 * 0,8) на реквізити:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Частиною 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (п. 2); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5).

Всупереч наведених у ч. 5 ст. 160 КАС України норм, у позовній заяві не вказані відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача або, що такі відсутні.

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, в позовній заяві позивач зокрема зазначає, що на виконання положень п. 6.8 Інструкції, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розрахунки відповідачу були направлені належним чином, проте відповідних доказів не надає, також позивачем не було надано суду докази на підтвердження заявлених позовних вимог, зокрема: докази понесення управліннями Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пенсій.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст.169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Прогрес" про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- належним чином оформленого адміністративного позову, з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України;

- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме списки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень - вересень 2023 року за Списком №2 та докази їх отримання відповідачем;

- докази направлення розрахунків фактичних витрат на доставку та виплату пенсій відповідачу;

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2147,20 грн.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко