Рішення

від 05.10.2023 по справі 300/4328/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2023 р. справа № 300/4328/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до обслуговуючого кооперативу «Гранат» про стягнення заборгованості в розмірі 9860,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОКООП «Гранат» про стягнення заборгованості в розмірі 9860,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати з юридичних осіб, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 23.01.2023 №000/333/0407 на суму 2720,00 грн. та податку на прибуток підприємств згідно податкового повідомлення-рішення №00/342/0407 від 23.01.2023 на суму 7140,00 грн. Загальна сума податкового боргу, яка підлягає стягненню становить 9860,00 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. У відповідності до вимог ч.11 ст.126, п.5 ч.6 ст.251 КАС України ухвала про відкриття провадження вважається належним чином врученою.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

ОКООП «Гранат» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ОКООП «Гранат» є платником орендної плати з юридичних осіб податку на прибуток підприємств, та у відповідності до вимог пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України (надалі також ПК України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За змістом підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктами 286.2, 286.4 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянкиподаткову деклараціюна поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що камеральною перевіркою даних, задекларованих у податковій звітності з плати за землю за 2015-2022 роки, яка виражена в акті перевірки від 12.12.2022 №6539/09-19-07-07/35065449, встановлено порушення платником податків вимог пунктів 286.4 та 286.2 статті 286 ПК України, а саме неподання податкової звітності по платі за землю за 2015-2022 роки (а.с.7).

Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми ПС від 23.01.2023 №000/333/0407, яким відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2720,00 грн. (а.с.9).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу та було повернуто на адресу позивача (а.с.10). Отже, відповідно до пункту58.3. статті58 та статті 42 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 23.01.2023 №000/333/0407 є врученим відповідачу.

Оскільки відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура оскарження податкового зобов`язання, визначеного вказаним податковим повідомленням-рішенням, наведена у ньому сума нарахованих штрафних (фінансових) санкцій є узгодженою.

У відповідності до пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбаченихпунктом 137.5цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Приписами пункту 49.1 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до підпункту 49.18.6 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), дляподаткової декларації(у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Камеральною перевіркою даних, задекларованих у податкових звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2015-2021 роки, яка виражена в акті перевірки від 12.12.2022 №6544/09-19-04-07-16/35065448, встановлено неподання платником податку звітів про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та податкових декларації з податку на прибуток підприємств за 2015-2021 роки (а.с.11).

На підставі акту перевірки від 12.12.2022 №6544/09-19-04-07-16/35065448 відповідачем органом прийнято податкове повідомлення-рішення №09/342/0407 від 23.01.2023, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7140,00 грн. (а.с.13).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу та було повернуто на адресу позивача (а.с.14). Отже, відповідно до пункту58.3. статті58 та статті 42 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 23.01.2023 №09/342/0407 є врученим відповідачу.

Оскільки відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура оскарження податкового зобов`язання, визначеного вказаним податковим повідомленням-рішенням, наведена у ньому сума нарахованих штрафних (фінансових) санкцій є узгодженою.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з несплатою грошового зобов`язання, відповідачу надіслано податкову вимогу форми "Ю" від 04.04.2023 за №0000266-1307-919. Відповідно до норм статті 42 Податкового кодексу України вимога вважається врученою відповідачу (а.с.6). Податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов`язань по орендній платі з юридичних осіб та податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 9860,00 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про податковий борг (а.с.4), корінцем податкової вимоги (а.с.5), податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.9, 13), карткою особового рахунку платника податків (а.с.15-16).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний сплатити податковий борг по орендній платі за землю та податку на прибуток підприємств в загальній сумі 9860,00 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, цей обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з обслуговуючого кооперативу «Гранат» з рахунків у банках, що його обслуговують та за рахунок готівки, що належить цьому кооперативу в дохід бюджету податковий борг в сумі 9860,00 грн. (дев`ять тисяч вісімсот шістдесят гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018),

відповідач обслуговуючий кооператив «Гранат» (код 35065449, вул. Чайковського, 7-В, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.