Рішення

від 05.10.2023 по справі 420/4905/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4905/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 04.03.2019 року № 11, виданий відносно Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що оспорюваний припис є протиправним оскільки, контролюючий орган не мав передбачених чинним законодавством підстав для проведення перевірки позивача.

Ухвалою суду від 02.09.2019 року: відкрито провадження в адміністративній справі; справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.10.2019 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Ухвалою суду від 08.01.2020 року зупинено провадження у справі № 420/4905/19 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції в адміністративній справі № 420/1487/19.

Ухвалою суду від 25.08.2022 року поновлено провадження в адміністративній справі.

У зв`язку із довготривалою відпусткою головуючого судді Цховребової М.Г., на підставі рішенням зборів суддів ООАС від 05.09.2023 року за №3 було призначено повторний автоматизований розподіл справи №420/4905/19.

На підставі розпорядження в.о.керівника апарату суду від 19.09.2023 року №639, та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа №420/4905/19 передана на розгляд головуючому судді Єфіменку К.С.

Ухвалою суду від 25.09.2023 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №420/4905/19. Вирішено продовжити розгляд справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику учасників судочинства, з ухваленням судового рішення « 05» жовтня 2023 року.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого він не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що відповідачем дотримано всіх передбачених чинним законодавством умов для проведення перевірки позивача, проте останні відмовив у проведенні перевірки, стосовно чого і складено оспорюваний припис.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 10.01.2017 року Державна екологічна інспекція України склала припис №2/2-19, яким приписала ДП «Адміністрація морських портів України»:

- на підставі приписів розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених порушень. Копію наказу про його затвердження надати до Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів Державної Азовської морської екологічної інспекції, Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, у строк 10 днів після отримання припису;

- забезпечити виконання приписів територіальних органів Держекоінспекції України Державної Азовської морської екологічної інспекції та Державної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, виданих за результатами перевірки філій Головного представництва ДП «Адміністрація морських портів України» - у строк, вказаний у додатках до припису.

Листом від 22.02.2019 року за вих. №2/4-8-1171 «Про контроль за станом виконання приписів» Державна екологічна інспекція України, у зв`язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, керуючись п.7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2017 року №275, та відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2018 року №256, зобов`язала Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу взяти на контроль виконання приписів, виданих за результатами перевірки ДП «Адміністрація морських портів України» та його філій, розташованих на території, на яку поширюються повноваження Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу.

Наказом начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу від 25.02.2019 року №77, відповідно до ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу, затвердженого наказом Держекоінспекції України від 27.11.2018 року №256, наказу Державної екологічної інспекції України від 13.12.2018 року №296 «Про реалізацію заходів державного нагляду (контролю) Держекоінспекції на 2019 рік», доручення Державної екологічної інспекції України від 06.03.2018 року №42, листа Державної екологічної інспекції України від 22.02.2019 року №2/4-8-1171 щодо контролю за станом виконання приписів, припису Державної екологічної інспекції України №2/2-19 від 10.01.2017 року (виданий на підставі припису Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря для Іллічівської філії ДП «Адміністрація морських портів України») наказано провести позапланову перевірку виконання умов припису №2/2-19 від 10.01.2017 року (виданий на підставі припису Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря) Ренійською філією ДП «Адміністрація морських портів України» (ЄДРПОУ ВП:38728465), за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, з 26 лютого по 12 березня 2019 року.

25.02.2019 року для проведення позапланової перевірки дотримання Ренійською філією ДП «Адміністрація морських портів України» вимог природоохоронного законодавства, Державною екологічною інспекцією Кримсько-Чорноморського округу було видано направлення №000041 на проведення позапланової перевірки у період з 26.02.2019 року по 12.03.2019 року.

За результатами позапланової перевірки Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України» відповідачем складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №33/04 від 26.02.2019 року.

У акті №33/04 зазначено, що Позивач допустив порушення ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

04.03.2019 року Відповідачем був винесений припис № 11 та виданий Начальнику Ренійської філії ДП «АМПУ», у якому з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланової перевірки виконання умов припису №2/2-19 від 10.01.2017 року Державної екологічної інспекції України (виданого на підставі припису Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря). проведеної з 26 лютого по 26 лютого 2019 року зазначено наступне:

- забезпечити допуск державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу до проведення позапланової перевірки виконання умов припису №2/2-19 від 10.01.2017 р. Державної екологічної інспекції України;

- забезпечити надання документів необхідних для проведення позапланової перевірки виконання умов припису №2/2-19 від 10.01.2017 р. Державної екологічної інспекції України (виданого на підставі припису Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря).

Не погоджуючись за зазначеним приписом відповідач за його скасуванням звернувся до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: а) організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля; про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі; б) здійснення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України перевірки дотримання вимог законодавства про радіаційну безпеку у разі виявлення органом (підрозділом) Державної прикордонної служби України транспортних засобів, вантажів та іншого майна з перевищенням допустимого рівня іонізуючого випромінювання та надання дозволу або заборони на пропуск через державний кордон України транспортних засобів, вантажів та іншого майна за результатами такої перевірки; в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин; г) складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; ґ) пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; д) одержання безоплатно в установленому порядку необхідних для виконання покладених на нього завдань інформації, документів і матеріалів від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб; е) надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням; є) зупинка транспортних (у тому числі плавучих) засобів та проведення їх огляду, огляд знарядь добування об`єктів рослинного та тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів) у місцях їх добування, зберігання, переробки та реалізації; ж) вилучення у встановленому порядку в осіб знарядь добування об`єктів тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), транспортних (у тому числі плавучих) засобів, обладнання та предметів, що є знаряддям добування об`єктів тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), незаконно добутих природних ресурсів і продукції, що з них вироблена, а також відповідних документів (ліцензій, дозволів тощо); з) здійснення відповідно до закону фотографування, звукозапису, кіно- і відеозйомки, у тому числі з літальних апаратів та із застосуванням космічних технологій, як допоміжного засобу для запобігання та розкриття правопорушень; и) виконання відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей викидів стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих, морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються; вимірювання показників складу та властивостей викидів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря та екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного і дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання; і) внесення в установленому порядку до органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища, використання, відтворення та охорони природних ресурсів; ї) надання центральним органам виконавчої влади, їх територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписів щодо зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об`єктів рослинного і тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), ліцензій на проведення землевпорядних та земле-оціночних робіт, а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища; й) вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах; к) викликати громадян для одержання усних та письмових пояснень у зв`язку з порушенням ними вимог законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу; л) здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на нього Президентом України; м) уповноваження підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, на проведення вимірювань, не пов`язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища; н) внесення пропозицій щодо визначення методик вимірювань, що є обов`язковими до використання уповноваженими підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери його управління, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, крім іншого, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.5 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч.8 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача, як на підставу для скасування припису від 04.03.2019 року №11, що чинне законодавство не містить норм, які визначають не допуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу державного нагляду (контролю), як порушення законодавства, яке є підставою для видачі припису.

З сукупного аналізу положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» випливає, що орган державного нагляду (контролю) має право проводити перевірку виконання суб`єктом господарювання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), як і суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Тобто, з урахуванням зазначеного, недопуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу без встановлених законом підстав для такого недопущення буде вважатися порушенням обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю) органом державного нагляду (контролю) в межах його компетенції.

При цьому, під час розгляду справи позивач не надав до суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження законних підстав для недопущення службових осіб відповідача до проведення перевірки на предмет виконання припису.

За таких обставин, недопущення Ренійською філією ДП «Адміністрація морських портів України» інспекторів Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу на законних підставах провести перевірку виконання вимог припису є порушенням закону в частині обов`язку допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), який передбачений ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та в частині перешкоджання виконання наданих органу державного нагляду (контролю) повноважень, які в даному випадку передбачені ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Таким чином, зазначення в акті Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу № 33/04 порушення Ренійською філією ДП «Адміністрація морських портів України» ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» є обґрунтованими.

Суд також враховує, що іншого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» не передбачено, тобто не визначено повноваження органу державного нагляду (контролю) у разі недопущення до проведення перевірки на законних підставах.

Суд зазначає, що відповідач - Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 102 «Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища» утворено, як юридичні особи публічного права, міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції України, зокрема Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.10.2018 року № 347, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2018 року за № 1174/32626, затверджено Положення про державні екологічні інспекції в округах.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2018 року № 256, повноваження Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу поширюються на територію Автономної Республіки Крим, Одеської, Херсонської, Миколаївської областей, міста Севастополь, внутрішні морські води, територіальне море, виключну морську економічну зону України, континентальний шельф України.

Відповідно до ч.15 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Суд вважає необґрунтованими посилання позивача, як на підставу для скасування припису від 04.03.2019 року № 11, що Державною екологічною інспекцією України не затверджено та не оприлюднено на офіційному веб-сайті уніфіковану форму акту, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

На думку суду, вимоги до форми акту встановлені в Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому навіть у разі не затвердження уніфікованого акта не є обставиною, за якою припис, складений на підставі такого акта перевірки, може бути визнаний протиправним.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що акт № 33/04 відповідає вимогам ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не регламентує та не визначає чіткої форми для складання припису, а тому відсутність в приписі посилання на акт, в якому були зазначені виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) порушення, а також найменування та місцезнаходження суб`єкта господарювання щодо діяльності якого здійснювався захід, не є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Також, вимоги припису про забезпечення допуску державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу до проведення позапланової перевірки виконання умов припису № 2/2-19 від 10.01.2017 року та забезпечення надання документів, необхідних для проведення позапланової перевірки виконання умов припису № 2/2-19 від 10.01.2017 року, є повністю виправданими в даному випадку.

Відповідно до положень ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище; б) порушенні норм екологічної безпеки; в) порушенні вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, у тому числі поданні завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи висновку з оцінки впливу на довкілля; г) неврахуванні у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля та невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об`єктів; є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів; з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище; ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам; й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів; к) невиконанні вимог охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення; м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров`я; н) порушенні природоохоронних вимог під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами; о) порушенні вимог законодавства України при здійсненні стратегічної екологічної оцінки. Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно з ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, оскаржуваний припис прийнятий відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.

Аналогічний висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 27.04.2021 року по справі № 420/1487/19.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.