Рішення

від 06.10.2023 по справі 440/11937/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/11937/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) та Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 11 вересня 2023 року) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) /надалі відповідач-1/ та Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті /надалі відповідач-2/ про визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №022056 від 18 липня 2023 року /а.с. 1-6, 25-27/.

Позов обґрунтований тим, що зупинений 21 червня 2023 року посадовими особами Укртрансбезпеки транспортний засіб марки ДАФ НОМЕР_1 належить позивачу. Відповідно до укладеного між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "АВТОТРАНС-ТРЕВЕЛ" (орендар) договору оренди транспортних засобів № 20/06/23-1 від 20 червня 2023 року спеціалізований сідловий тягач DAF 95XF, днз НОМЕР_1 , та спеціалізований напівпричеп TRABOSA SVK-383, днз НОМЕР_2 , передано в оренду ТОВ "АВТОТРАНС-ТРЕВЕЛ". За змістом товарно-транспортної накладної №АЗХ00000324 від 21 червня 2023 року автомобільним перевізником є ТОВ "АВТОТРАНС-ТРЕВЕЛ", код ЄДРПОУ 45023190, автомобіль - ДАФ НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_2 . Таким чином, згідно товарно-транспортної накладної №АЗХ00000324 від 21 червня 2023 року перевезення вантажів 21 червня 2023 року транспортним засобом DAF НОМЕР_1 з причіпом/напівпричіпом НОМЕР_2 здійснювалося автомобільним перевізником - ТОВ "АВТОТРАНС-ТРЕВЕЛ", натомість, позивач у спірних відносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому не може нести відповідальність на підставі статті 60 цього Закону. Таким чином, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №022056 від 18 липня 2023 року підлягає скасуванню як протиправна.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, а також вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази, а ухвалою від 06 жовтня 2023 року прийнято до розгляду та приєднано до матеріалів справи заяву про зміну підстав позову від 11 вересня 2023 року у справі №440/11937/23.

Відповідач-1 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 39-54/ зазначив, що 21 червня 2023 року під час проведення перевірки інспекторами Укртрансбезпеки встановлено порушення позивачем вимоги статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: у водія відсутні попередні відпрацьовані тахокарти за період, визначений законодавством, або бланк підтвердження діяльності водія ОСОБА_2 , за яке абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафу. Вказане порушення знайшло своє відображення в акті перевірки №031144 від 21 червня 2023 року. Водій транспортного засобу зі змістом акту проведення перевірки та суттю виявленого порушення був ознайомлений, акт підписав та надав пояснення. У зв`язку із виявленням порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відповідачем-2 винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №022056 від 18 липня 2023 року. В разі передачі транспортного засобу в тимчасове користування власник транспортного засобу зобов`язаний зробити перереєстрацію такого транспортного засобу та забезпечити водія не тільки свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, а й документом, на підставі якого використовується транспортний засіб, проте при проведенні перевірки водієм транспортного засобу посадовим особам Укртрансбезпеки не надавалися документи, які б підтверджували факт передачі транспортного засобу у користування. На момент проведення перевірки водієм транспортного засобу не надавалась для перевірки товарно-транспортна накладна, у якій автомобільним перевізником було б вказано ТОВ «Автотранс-Тревел». При цьому відповідні документи не надані позивачем і під час розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 /а.с.65-66/ ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки DAF 95 XF, державний номерний знак НОМЕР_4 , рік випуску 2003, дата реєстрації 17 червня 2023 року.

Також згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 /а.с.65-66/ ОСОБА_1 є власником спеціалізованого напівпричіпу марки TRABOSA SVK-383, державний номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску 1990, дата реєстрації 17 червня 2023 року.

На підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок /а.с. 63/ та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №012955 від 15 червня 2023 року /а.с. 62/ 21 червня 2023 року посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку транспортного засобу марки DAF 95 XF, державний номерний знак НОМЕР_4 , та напівпричіпу TRABOSA SVK-383, державний номерний знак НОМЕР_2 /а.с. 63/.

За результатами перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №031144 від 21 червня 2023 року /а.с. 64/, в якому зафіксовано, що 21 червня 2023 року о 15:15 на ділянці дороги 142 км а/д Н-01 Київ Знам`янка, Черкаський р-н проведено перевірку транспортного засобу DAF 95 XF, державний номерний знак НОМЕР_4 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію: СТО 08806, та напівпричіпу TRABOSA SVK-383, державний номерний знак НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію: СТО НОМЕР_6 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію: водій ОСОБА_2 (посвідчення водія НОМЕР_7 ), що належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), та перевіркою виявлено порушення: вимог наказу МТЗУ №385 від 24 червня 2010 року, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт - перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме: у водія відсутні попередні відпрацьовані тахокарти за період, визначений законодавством, або бланк підтвердження діяльності водія ОСОБА_2 ; в графі пояснення водія про причини порушень зазначено «Я, ОСОБА_2 , сів за кермо цієї машини вчора 20 червня 2023 року» та в графі підпис водія транспортного засобу міститься підпис ОСОБА_2 .

Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт вих. №49706/34/24-23 від 04 липня 2023 року /а.с. 67/, в якому зазначено дату, час та місце розгляду справи (у приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області) з 10:00 до 15:00 18 липня 2023 року), надіслано Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , рекомендованим поштовим відправленням 0600031520662 - 07 липня 2023 року /а.с. 68-69/, яке згідно даних відстеження поштових відправлень Укрпошти /а.с. 70/ вручено адресату 03 серпня 2023 року.

18 липня 2023 року т.в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №022056 /а.с. 61/, якою до ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн за допущення порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (згідно акту проведення перевірки від 21 червня 2023 року №031144), 21 червня 2023 року на а/д Н-01 Київ Знам`янка, Черкаський р-н, км. 142 на транспортному засобі DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Примірник вказаної постанови разом із супровідним листом Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті №54220/34/24-23 від 19 липня 2023 року /а.с. 71/ надіслано на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , рекомендованим поштовим відправленням 0600033631542 - 19 липня 2023 року /а.с. 72 - 73/, яке згідно даних відстеження поштових відправлень Укрпошти /а.с. 74/ вручено адресату 03 серпня 2023 року.

Не погодившись із прийняттям постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №022056 від 18 липня 2023 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05 квітня 2001 року /надалі Закон №2344-III (у відповідній редакції)/.

Законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень /стаття 2 Закону №2344-III /.

Відповідно до положень статті 6 Закону №2344-III загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006 року затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) /надалі - Порядок №1567 (у відповідній редакції)/.

Цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт /пункт 1 Порядку №1567/.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11 лютого 2015 року /надалі Положення №103/, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" від 02 грудня 2021 року № 1579-р вирішено погодитися із пропозицією Міністерства інфраструктури щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом поділу відповідні міжрегіональні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком.

Так, Додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2021 року №1579-р передбачено утворення територіального органу Укртрансбезпеки - Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області внаслідок реорганізації шляхом поділу Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, а також Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області внаслідок реорганізації шляхом поділу Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Отже, Відділ державного нагляду (контролю) у Полтавській області та Відділ державного нагляду (контролю) у Черкаській області є територіальними органами Державної служби України з безпеки на транспорті, що забезпечують реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, які уповноважені здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті, зокрема, шляхом здійснення рейдових перевірок та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пунктів 14, 15, 20-22 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Згідно з пунктами 25-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З огляду на те, що наведеним законодавством передбачена можливість розгляду справи про порушення без участі уповноваженої особи суб`єкта господарювання, а Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема частиною четвертою статті 161, суб`єкту господарювання надана можливість надати до суду всі наявні у нього докази, що спростовують виявлені рейдовою перевіркою порушення, та свої заперечення щодо прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, суд доходить висновку, що неотримання або несвоєчасне отримання суб`єктом господарювання повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або самої постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу не може бути беззаперечною підставою для визнання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та її скасування.

Крім того, суд зазначає, що із актом проведення перевірки №031144 від 21 червня 2023 року було ознайомлено водія ОСОБА_2 , а тому при наявності у позивача належної зацікавленості до своїх прав він був вправі звернутися до територіального органу Укртрансбезпеки із проханням надати інформацію щодо стану розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а також надати відповідачам свої заперечення щодо встановленого порушення та докази на їх підтвердження.

Натомість, актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №031144 від 21 червня 2023 року підтверджується, що перевіркою виявлено порушення вимог наказу МТЗУ №355 від 24 червня 2010 року, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт - перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме: у водія відсутні попередні відпрацьовані тахокарти за період, визначений законодавством, або бланк підтвердження діяльності водія ОСОБА_2 .

Оскаржуваною постановою №022056 від 18 липня 2023 року до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

Так, абзацом 3 частини 1 статі 60 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Статтею 49 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що водій транспортного засобу зобов`язаний, серед іншого, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Відповідно до статті 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340 /надалі - Положення/, це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

За приписами пункту 1.4 Положення це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

Згідно визначення статті 1 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338-р "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" (зі змінами і доповненнями) з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30 червня 2023 року.

Отже, на всій території України з 25 березня 2020 року до 30 червня 2023 року установлено режим надзвичайної ситуації.

Зважаючи на викладене, в силу пункту 1.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340, це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, під час надзвичайних ситуацій, а відтак не поширюється на перевезення, яке здійснено позивачем 21 червня 2023 року.

Водночас пунктом 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 946/18241 /надалі Інструкція № 385/, встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

За визначенням, наведеним у пункті 1.4 Інструкції № 385, тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Згідно з пунктами 3.3, 3.5 та 3.6 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Ці вимоги є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) на договірних умовах із замовником послуги за плату незалежно від виду перевезення: внутрішнього чи міжнародного.

Оскільки автомобільний перевізник, водій під час здійснення внутрішніх перевезень вантажів не мав при собі документів, передбачених законодавством, зокрема, Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385, перевезення здійснювалося позивачем за відсутності документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", за яке абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлена відповідальність .

Доводів щодо наявності у позивача відповідних документів позивачем під час судового розгляду не заявлено, а також суду не надано доказів на спростування факту відсутності документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Натомість, в ході судового розгляду справи позивачем заявлений довід про те, що згідно договору оренди транспортних засобів № 20/06/23-1 від 20 червня 2023 року, акту приймання-передачі автомобіля в оренду від 20 червня 2023 року та товарно-транспортної накладної №АЗХ00000324 від 21 червня 2023 року автомобільним перевізником є не він, а ТОВ "АВТОТРАНС-ТРЕВЕЛ" , а тому до нього не може бути застосований штраф, передбачений статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відхиляючи такий аргумент позивача, суд зазначає наступне.

Ані договір оренди транспортних засобів № 20/06/23-1 від 20 червня 2023 року, ані акт приймання-передачі автомобіля в оренду від 20 червня 2023 року, ані товарно-транспортна накладна №АЗХ00000324 від 21 червня 2023 року ( із зазначенням в ній автомобільним перевізником: ТОВ "АВТОТРАНС-ТРЕВЕЛ") під час проведення перевірки водієм ОСОБА_3 не надавалися.

Натомість, у товарно-транспортній накладній №79 від 21 червня 2023 року/а.с.65/, яка була надана до перевірки, ТОВ "АВТОТРАНС-ТРЕВЕЛ" не значиться автомобільним перевізником.

Крім того, як вже зазначалося, за приписами статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Також статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 2.2 Правил дорожного руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Таким чином, беручи до уваги ті документи, які були надані водієм під час перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки, ОСОБА_1 є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

Документи, які б вказували на допущення порушення вимог статті 48 Закону № 2344-ІІІ іншою особою, а не позивачем, під час рейдової перевірки не надавалися, у зв`язку з чим є підстави стверджувати, що відповідач-2 дійшов цілком логічного та закономірного висновку, що таке порушення допустила особа, стосовно якої йому було надано документи водієм транспортного засобу.

Інші доводи позивача не спростовують вищевикладені висновки суду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність фактичних та правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №022056 від 18 липня 2023 року.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (просп. Перемоги, буд.14, м. Київ, 03135, ідентифікаційний код 39816845) та Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Європейська, буд. 155, м. Полтава, Полтавська область, 36008) про визнання дій протиправними та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №022056 від 18 липня 2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк