Рішення

від 06.10.2023 по справі 520/16229/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2023 р. №520/16229/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛІ МОРЯ" (вул. підгосп. Бермінводи, буд. 9А,с. Березівське, Дергачівський район, Харківська область,62363, код ЄДРПОУ 42163337) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51,м. Київ,03150, код ЄДРПОУ 39816845), Заступника начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті Терещенко Антона (м-н. Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 7 поверх, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛІ МОРЯ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

Визнати протиправним тa скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028502 від 11 квітня 2023 року, винесену заступником начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганський та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті Тимчук Андрієм Олександровичем щодо накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛІ МОРЯ" (ідентифікаційний код - 42163337) штрафу передбаченого ст.48 та абазом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що позивач не є перевізником вантажів в розумінні ЗУ «Про автомобільний транспорт», а висновки Акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи. Основним видом діяльності позивача ТОВ «ТЕПЛІ МОРЯ» є 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками. Автомобіль ГАС державний номер АХ5332KH належить Позивачу на праві приватної власності. Водій ОСОБА_1 є працівником Позивача (наказ від 03.05.2019 року). 21.03.2023 року на вказаному автомобілі здійснювалось перевезення належних ТОВ «ТЕПЛІ МОРЯ» товарів з одного складу підприємства до іншого, тобто внутрішнє переміщення товарів, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 21.03.2023 року №P262. Позивач не надає послуг з перевезення вантажів, а здійснював перевезення ТМЦ для власних потреб, тому до позивача протиправно застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу, передбаченого ст.48 та абазом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.

Копія ухвали по справі була надіслана сторонам та отримана ними, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про законність оскаржуваної постанови. Вважає, що доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог, є безпідставними та необґрунтованими, вони не спростовують факту порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Судом з матеріалів справи встановлено, що транспортний засіб ГАС VD/UXZ/Х НОМЕР_1 належить на праві власності ТОВ "ТЕПЛІ МОРЯ", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Вказаний транспортний засіб реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, був переданий ОСОБА_1 , який є працівником ТОВ "ТЕПЛІ МОРЯ", що підтверджується наказом про прийняття на роботу від 02.05.2019 року.

21.03.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, на підставі направлення на рейдову перевірку №004372 від 17.03.2023, проведено перевірку транспортного засобу ГАС реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , за результатом чого складено акт №354917.

Актом встановлено порушення позивачем абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме на момент проведення перевірки ТЗ не обладнано тахографом, у водія відсутня індивідуальна контрольна книга водія.

Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті №028502 від 11.04.2023 р. застосовано до ТОВ "ТЕПЛІ МОРЯ" адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн., за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування безпідставності оскаржуваної постанови позивачем зазначалось, що він у спірних відносинах не є автомобільним перевізником, тобто є неналежним суб`єктом відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 196-р від 03.03.2020 Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті погоджено пропозицією Міністерства інфраструктури і Державної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком, зокрема створено Слобожанське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Харківській області, Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Управління Укртрансбезпеки у Сумській області.

Розпорядженням КМУ №1378-р від 16.12.2015 Питання Державної служби з безпеки на транспорті здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

Частиною 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється: наявність визначених ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Відповідно до п. 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до п. З Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведене визначення поняття документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 також наведене визначення поняття великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 6 Порядку № 879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422).

Згідно з п.3 Порядку № 422 зупинення транспортного засобу здійснюється для проведення рейдової перевірки посадовою особою в будь-який час на маршруті руху.

Відповідно до п. 4 Порядку № 422 зупинення транспортного засобу здійснюється посадовою особою: для перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт; у разі виявлення нею таких порушень Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та/або Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні: посадки (висадки) пасажирів у невстановлених місцях, порушення в розміщенні візуальної інформації на автобусах, перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах без надання їм місць для сидіння, експлуатації таксі з порушенням вимог законодавства щодо облаштування, експлуатації транспортного засобу, що здійснює перевезення пасажирів та/або вантажів з явними ознаками технічної несправності; характеру руху транспортного засобу, що викликає підозру в спроможності водія керувати ним (різка зміна напрямку руху та (або) швидкісного режиму); відсутності номерних знаків на транспортному засобі, наявності даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, водія, пасажирів до скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Водій транспортного засобу зобов`язаний надавати на час перевірки посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи. Перевірка одного транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за №23 5/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок № 1007/1207).

Відповідно до п. 3. 4 Порядку № 422, представниками контролюючого органу було зупинено транспортний засіб транспортний засіб ГАС реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, був переданий ОСОБА_1 , який є працівником ТОВ "ТЕПЛІ МОРЯ"

На момент проведення перевірки встановлено, що транспортний засіб не обладнаний тахографом. У водія відсутня індивідуальна контрольна книжка водія.

У зв?язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № 354917 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.03.2023.

Водій зі змістом акту № 354917 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.03.2023 був ознайомлений та підписав його без зауважень та заперечень, зазначивши, що «книгу водія заведено».

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, с посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Суд звертає увагу на той факт, що перелік документів згідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним.

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до п. 2.5. вищезазначеної Інструкції № 385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Окрім цього згідно п. 2.6. Інструкції № 385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два роки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (п. 2.7. Інструкції № 385). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра.

Відповідно до п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

3.5. Перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

3.6. Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Поряд з цим, відповідно до п.6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 року, передбачено, що водій, який керує транспортним засобом не обладнаним тахографом, веде індивідуальну контрольну книгу згідно додатку 3.

Нормами чинного законодавства передбачено виключний випадок, коли водій веде індивідуальну контрольну книгу водія - в разі якщо транспортний засіб не обладнано тахографом.

Поряд з цим, враховуючи, що транспортний засіб Позивача не обладнаний тахографом, відповідно до чинного законодавства України Позивач зобов`язаний вести контрольну книгу водія.

Згідно приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17 зазначено:

« 53. Щодо порушень, встановлених актом перевірки АХ № 0206561 колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Абзацом 2 частини другої статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що водій транспортного засобу зобов?язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв?язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водів колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Водій, що керує Т3, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв (пункт 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв).

3 фактичних обставин перевірки встановлено, що автомобіль Позивача не обладнаний тахографом, а тому водій повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв, а перевізник повинен був забезпечити означеними документами.

3 тексту позовної заяви Позивачем не заперечується факти описані вище.

Пунктом 1.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

В Україні існує два нормативно-правових актів, які встановлюють різні правові режими:

- Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану»;

- Закон України «Про правовий режим воєнного стану».

Саме приписами Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» передбачено, що надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров?ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до цього Закону повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров?я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Тобто, правовий режим надзвичайного стану охоплює «стихійне лихо, аварії та інші надзвичайні ситуації», яке указано в пункті 1.4, як обставини при яких не поширюється дія Положення про робочий час і час відпочинку водіїв.

Проте, наразі у країні введено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та діє і по теперішній час.

Указане виключає можливість посилатись на пункт 1.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв як на підставу для виконання вимог, у тому числі тих, які стосуються обов?язковій наявності вести індивідуальну контрольну книжку водія.

В той самий час, позивачем оспорюються дії Відповідача щодо визначення його як перевізника, як суб?єкта, у відношенні якого закон допускає складення відповідної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.

За твердженнями Позивача, останній не надавав послуг з перевезення вантажів і такими послугами не користувався.

Відповідно до визначення термінів, наведених в Законі України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до положень абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону.

3 системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що відповідальність у вигляді адміністративно - господарського штрафу передбачена саме за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд зазначає, що проаналізувавши видаткову накладну № 799 від 17.03.2023, яка надавалася водієм Позивача посадовим особам Укртрансбезпеки при перевірці вбачається, що замовником вантажовіправником є ФОП ОСОБА_2 .

Більш того, з огляду на обсяг наданих під час здійснення перевірки доказів, відповідно до яких користувачем транспортного засобу є Позивач, який здійснював перевезення вантажу, то очевидним є висновок про те, що саме він і є суб?єктом відповідальності як перевізник у розумінні вищенаведених вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

Таким чином у даному випадку здійснювалось надання ТОВ «Теплі Моря» послуг з перевезення вантажу, що підпадає під визначення автомобільний перевізник у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», що, своєю чергою, спростовує наведені останнім доводи у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно була винесена вищевказана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу стосовно Позивача та відповідно до абз. З ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.

Так, уповноваженим органом за результатами розгляду справи на підставі висновків акту №354917 від 21.03.2023 складено постанову № 028502 від 11 квітня 2023 року про застосування адміністративного-господарського штрафу до ТОВ «ТЕПЛІ МОРЯ» у сумі 17000 грн.

Повідомленням №21957/540/24-23 від 05.04.2023, направленим поштою 11.04.2023 рекомендованим повідомленням №0600025437249 позивача було викликано для розгляду справи на 11.04.2023 з 9.00 до 12.00.

Відповідно п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що контролюючий орган під час винесення вищевказаної постанови про застосування адміністративно господарських штрафів діяв, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому таке рішення скасуванню не підлягає.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛІ МОРЯ" (вул. підгосп. Бермінводи, буд. 9А,с. Березівське, Дергачівський район, Харківська область,62363, код ЄДРПОУ 42163337) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51,м. Київ,03150, код ЄДРПОУ 39816845), Заступника начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті Терещенко Антона (м-н. Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 7 поверх, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв`язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 06.10.2023 року.

Суддя Бідонько А.В.