Рішення

від 06.10.2023 по справі 905/1027/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.10.2023р. Справа №905/1027/23

Господарський суд Донецької області, у складі судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Курило Є.П., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №905/1027/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро,

до відповідача: Комунального закладу «Центр культурних послуг Волноваської міської територіальної громади», м.Волноваха, Донецької області,

про стягнення заборгованості в розмірі 23 110,44грн, -

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального закладу «Центр культурних послуг Волноваської міської територіальної громади» про стягнення заборгованості в розмірі 23 110, 44 грн., з яких: 18 296, 38 грн - сума боргу за спожиту електроенергію, 765,43 грн 3% річних, 4048, 63грн - інфляційна складова боргу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №834 від 23.02.2022 року, а саме, в частині оплати спожитої електроенергії за період лютий 2022 року, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 18 296, 38, що також стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1027/23; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

21.08.2023 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% та інфляційних витрат, посилаючись на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та на Постанову КМУ від 5.03.2022 року № 203 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану». .

25.08.2023 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечує проти доводів відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на відсутність підстав, за яких 3% річних та інфляційні витати не повинні стягуватися.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи, що місцезнаходженням відповідача, згідно даних з ЄДР є м.Волноваха, Волноваський район, Донецької області, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є окупованою територією, відповідач був повідомлений про відкриття провадження по справі №905/1027/23 та призначення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін шляхом розміщення 10.09.2023 оголошення на офіційному веб-порталі Судова влада України. Крім того, судом було повідомлено відповідача про судовий розгляд справи шляхом здійснення телефонограми 10.09.2023, яка була прийнята бухгалтером Гончаренко Е.В. Додатково, здійснювалось направлення ухвали суду від 07.08.2023 на електронні адреси сторін, що підтверджується довідками, сформованими в системі Діловодство спеціалізованого суду.

Відповідач скористався своїм правом на подання візову.

Враховуючи, що в матеріалах справи наявні відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, а також наявні документи, які мають значення для вирішення справі та на підставі яких можливо об`єктивно вирішити спір, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

23.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (позивач, постачальник) та Комунальним закладом «Центр культурних послуг Волноваської міської територіальної громади» (відповідач, споживач) було укладено договір №834 про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до п 1.1 якого, за цим договором постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно до п.п. 1.2, 1.3 договору, найменування товару: електрична енергія (код згідно Національного класифікатора (ДК 021:2015:09310000-5) (далі товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з дати підписання по 31.12.2022р. становить 50 540 кВт*год. та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.

Пунктами 2.1 та 2.2 цього договору визначено, що строк (термін) поставки товару: з дати підписання (приєднання) по 31.12.2022р. Місце поставки товару: м.Волноваха. вул.Центральна, буд.94; с.Ближнє, вул.Молодіжна, буд.1; с.Рибинське, вул.Центральна, буд.8; с.Трудівське, вул.Центральна, буд.21; с.Бугас, вул.Центральна, буд.35; с.Валер`янівка, вул. Центральна, 35а; с.Новоандріївка, вул.Центральна, буд.40а; с.Кирилівка, вул.Шкільна, буд.61а; с.Іванівка, вул. 40 років Перемоги, буд.54.

Вартість електричної енергії за цим договором визначається, з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у п.1.3 цього договору, та становить: 272 073,67 (двісті сімдесят дві тисячі сімдесят три гривні 67 копійки), крім того ПДВ 54 414, 73 грн. (п`ятдесят чотири тисячі чотириста чотирнадцять гривень 73 копійки), всього з ПДВ 326 488,40грн. (триста двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 40 копійки).

Ціна за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить - 5, 38192грн. без ПДВ, ПДВ 1, 076384грн., разом з ПДВ 6, 458304 та складається із закупівельної ціни на ринку електричної енергії, тарифу (маржі) постачальника електричної енергії, що є незмінною на період дії договірних відносин за цим договором; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; регульованого тарифу на розподіл електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку , в разі якщо за вибором споживача така послуга закуповується постачальником (п.4.1 договору).

Ціна електричної енергії має зазначатись постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором (п.4.2 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п.4.3 договору). Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника (п.4.4 договору). Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п.4.5 договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, тобто 23.02.2022р. та діє до 31.12.2022р, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.12.1 договору).

23.02.2022 між сторонами було укладено Комерційну пропозицію «Фіксована Бюджет 2022» (далі комерційна пропозиція), відповідно до п.1.1 якої, ціна на електричну енергію на момент укладання договору становить 5, 38192грн. без ПДВ.

Оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах (у строки) передбачені п.4.2. цієї Комерційної пропозиції, з урахуванням порядку визначення ціни передбаченого в розділі 1 цієї Комерційної пропозиції (п.4.1).

Пунктом 4.2 Комерційної пропозиції «Фіксована Бюджет 2022» визначено порядок здійснення платежів: оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 7 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Пунктом 5.1 комерційної пропозиції передбачено, що споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт-приймання передавання) в сервісі «Особовий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку.

Пунктом 5.1 комерційної пропозиції зазначено, що виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет». Розрахункові документи можуть бути роздруковані постачальником та отримані споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

У випадку не отримання споживачем акту прийняття-передавання або не повернення постачальнику отриманого та підписаного з боку споживача акту прийняття-передавання протягом десяти днів з дня його формування, він вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк споживачем не буде надано обгрунтованих заперечень (пункт 5.2 комерційної пропозиції).

Пунктом 7.1 комерційної пропозиції зазначено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2022р., а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.10.1 Комерційної пропозиції «Фіксована Бюджет 2022»).

На виконання умов договору позивачем ТОВ Донецькі енергетичні послуги було складено акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 року на загальну суму 18 296, 38грн., у тому числі ПДВ 3049,40грн. Відповідно до акту прийняття-передавання, кількість переданої електроенергії за показниками приладів обліку за лютий 2022 року - 2833 кВт*год.

Також позивачем виставлено рахунок за спожиту електроенергію №834 за лютий 2022 року (від 04.03.2022 року) на суму - 15 246,98грн., з нарахованою сумою ПДВ - 3049,40грн., що в загальній сумі становить - 18 296, 38грн. Нарахування суми по даному рахунку здійснювалось за тарифом - 5.38192грн./кВтг, загальна кількість спожитих відповідачем кВт* становить - 2833 кВт*.

Умовами Комерційної пропозиції «Фіксована Бюджет 2022», а саме, пунктами 5.1, 5.2 встановлено, що відповідач самостійно може формувати розрахункові документи в сервісі «Особовий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.

Позивачем, 27.03.2023 було направлено на електронну адресу відповідача претензію №24/3793 з вимогою про сплату грошових коштів за спожиту електричну енергію, 3 % річних, інфляційних витрат та пені.

28.06.2023 позивачем було направлено на електронні адреси відповідача, які останній самостійно зазначав у договорі про постачання електричної енергії та у листі від 04.04.2023, акт приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунок за спожиту електроенергію №834 за лютий 2022 року.

Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 2 ст.56 зазначеного Закону передбачено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 23.02.2022 року між сторонами було укладено договір №834 про постачання (закупівлю) електричної енергії, споживач ініціював укладання Договору на умовах комерційної пропозиції постачальника КП «Фіксована Бюджет 2022», яка міститься в матеріалах справи.

Вказаний факт ніяким чином не оспорюється та не спростовується відповідачем, докази в підтвердження факту розірвання договору матеріали справи не містять, у зв`язку з чим укладений між сторонами договір є чинним.

Відповідно до п.п.4.21, 4.29 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі-ПРРЕЕ), оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).

Пунктом 2.3.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03, передбачено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п.4.3 ПРРЕЕ).

В матеріалах справи міститься лист АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» №67/9150-вих від 29.06.2023, в якому оператор систему системи розподілу повідомляє, в долучених розрахунках, про фактичний (звітній) обсяг споживання по точках комерційного обліку відповідача за лютий 2022 року, а саме 2833 кВт*год.

Відповідачем не спростовується факт споживання електричної енергії та розмір його вартості. Поданням відзиву, відповідач фактично визнає позовні вимоги в частині заборгованості по сплаті вартості еклектичної енергії в сумі 18 296,38 грн. У зв`язку з викладеним, а також враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги в цієї частині до початку розгляду справи по суті, суд задовольняє позовні вимоги в цієї частині в повному обсязі та застосовує наслідки, передбачені ч. 1 ст. 130 ГПК України, при розподіли судових витрат.

Крім зазначеного, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні витрати у сумі 765,43 грн. та 4048, 63грн, відповідно, з 10.03.2022.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося, вище умовами договору, укладеного учасниками, передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем, в якій зазначено, що оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 7 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, який складає 1 календарний місяць. При цьому, споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт-приймання передавання) в сервісі «Особовий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду

За таких обставин, суд погоджується з позицією позивача, що прострочення виконання зобов`язання виникло з 10.03.2022 року.

У зв`язку з чим, заявлений період прострочення виконання зобов`язання відповідає фактичним обставинам справи.

Проте, відповідач заперечує проти стягнення 3% річних та інфляційних витрат, посилаючись п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. За позицією відповідача протягом дії воєнного стану не стягуються неустойки (штраф, пеня) та інші нарахування з 24.02.2022 року. Суд звертає увагу відповідача на те, що запроваджені обмеження розповсюджуються на відносини, які складаються між позичальниками та кредитодавцями в межах укладених договорів кредиту(позики), встановлених гл.71 ЦК України.

Також, відповідач зазначає про неправомірність вимог позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних витрат у зв`язку з тим, що відповідно до п. 11.3 договору строк виконання зобов`язань за договором відкладається на строк форс-мажорних обставин. В підтвердження факту настання форс-мажорних обставин, відповідач долучає лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1

За змістом п. 11.4 договору сторони зобов`язанні негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючи документи щодо їх настання відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю (ч.1 ст.141 вказаного Закону).

Тобто, сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися.

За умовами п.6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 Регламенту).

Контекстний зміст ст. 14-1 Закону, а також вимоги Регламенту, дають підстави дійти висновку, що сертифікат, про який йдеться у зазначеному Законі, є індивідуальним актом, яки стосується конкретних учасників договірних відносин, конкретного договору та конкретних договірних зобов`язань.

У зв`язку з викладеним, суд критично ставиться до доказу наявності форс-мажорних обставин, наданого до матеріалів справи, а саме до листа №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України. Так, зазначеним листом ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для невизначеного кола осіб (всіх кого стосується): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». ТПП України підтверджує, що зазначені обставини є надзвичайними невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту угоди, законодавчих та інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин, у зв`язку з чим не може вважатися сертифікатом відповідно до вимог Закону та Регламенту. Суд не може погодитися з позицією відповідача про те, що зазначений лист засвідчує залежність виконання ним грошових зобов`язань за спірним договором із початком воєнної агресії про, яке йдеться в листі ТТП.

В межах розгляду цієї справи, суд зауважує, що обставини непереборної сили, які впливають на виконання зобов`язань за договором звільняють сторін від відповідальності, якщо зобов`язання порушено внаслідок випадку або непереборної сили (ст. 617 ЦК України). У цих випадках достатньо дослідити факт існування обставин непереборної сили та залежність виконання договірних зобов`язань від цих обставин.

Проте, коли мова іде про інші наслідки пов`язані з настанням форс-мажорних обставин, про які сторони домовилися у договорі, необхідно виходити саме з цих умов та реалізовувати їх у тому порядку, який погоджений в договорі.

Як зазначалося вище, документом, передбаченим діючим законодавством, який підтверджує настання форс-мажорних обставин у договірних відносинах є сертифікат ТТП.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що відповідач не виконав вимоги договору щодо своєчасного повідомлення про настання форс-мажорних обставин та не підтвердив доказами, передбаченими договором, наявність цих обставин та вплив цих обставин на можливість виконання ним грошового зобов`язання. Це позбавляє його права вимагати застосування наслідків, передбачених п. 11.3 договору (відстрочення виконання зобов`язань).

Крім зазначеного, суд погоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21, в якої останній зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Тобто, обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов`язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов`язань.

Такі обставини, як введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами, які позбавляють відповідача виконати свої грошові зобов`язання.

Факт військової агресії Російської Федерації проти України не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість здійснення оплати за договором.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження наявності причино-наслідкового зв`язку неможливості виконання грошових зобов`язань за договором із фактом військової агресії.

У зв`язку з викладеним, суд не погоджується з позицією відповідача про ненастання строку виконання зобов`язання, так, як наслідок, відсутність підстав для нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

Відповідач також посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 5.03.2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», як на підставу звільнення від сплати 3 % річних та інфляційних витрат. Проте, дослідивши умови, суб`єктний склад осіб, на яких розповсюджується зазначена постанова, суд зауважує, що вона не підлягає застосуванню у відносинах між учасниками спірних відносин.

Суд зауважує, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний а не штрафний характер та, відповідно, особа не може бути звільнена від сплати процентів річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема на підставі статті 617 ЦК України.

За таких обставин та перевіривши розрахунок позивача, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги в цієї частині частково, а саме.

Суд, здійснивши перевірку розрахунків позивача стосовно інфляційних втрат та 3% річних, встановив, що такі розрахунки є арифметично невірними. Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 765, 43грн., в той час як вірна сума розрахунку за період з 10.03.2022 по 31.07.2023 становить 765, 44грн. Суд не може вийти за межи вимог позивача, тому стягненню підлягає заявлена сума 765,43 грн.

Щодо розрахунку інфляційних втрат, позивач просить стягнути з відповідача 4048, 63грн, в той час як вірна сума розрахунку за період 01.04.2022 по 31.05.2023 становить 4048, 62грн, яка підлягає стягненню.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги до Комунального закладу «Центр культурних послуг Волноваської міської територіальної громади» про стягнення заборгованості в розмірі 23 110,44грн. задовольнити частково.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог та, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 130 ГПК України, 849,96 грн підлягають поверненню позивачу з державного бюджету за його окремим клопотанням.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129,130, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, ст.625 Цивільного кодексу України, ст.275 Господарського кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Донецькі енергетичні послуги до Комунального закладу «Центр культурних послуг Волноваської міської територіальної громади» про стягнення заборгованості в розмірі 23 110,44грн -задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального закладу «Центр культурних послуг Волноваської міської територіальної громади» (85700, Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул.Центральна, буд.94, ЄДРПОУ 34209544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Моссаковського Володимира, буд.7; код ЄДРПОУ 42086719) заборгованість в розмірі 24 407,67 грн., з яких: 18 296,38грн - сума основного боргу за спожиту електричну енергію, 765,43 грн 3% річних, 4048,62грн інфляційні втрати та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1297,24 грн.

3.В іншій частині заявлених вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Рішення прийнято,складено та підписано 06.10.2023.

Суддя П.В. Демідова

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).