Рішення

від 28.09.2023 по справі 916/1979/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1979/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМК (54002, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108/5, оф. 526, код ЄДРПОУ 42719687)

до відповідача: Комунальної установи Централізована бухгалтерія Великолепетиської селищної ради (74502, Херсонська обл., Великолепетиський р-н, смт Велика Лепетиха, вул. Миру, буд. 18, код ЄДРПОУ 36789395)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства Херсонобленерго (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5, код ЄДРПОУ 05396638)

про стягнення 358161,38 грн., -

за участю учасників справи: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ВІМК звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунальної установи Централізована бухгалтерія Великолепетиської селищної ради про стягнення 358161,38 грн. заборгованості за спожитий у лютому-жовтні 2022 року обсяг електричної енергії.

Позовні вимоги ТОВ ВІМК обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю електричної енергії №461 від 31.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 01.06.2023 о 15:30.

16.05.2023 за вх.№16116/23 до суду від позивача надійшли докази надсилання відповідачу на електронну пошту матеріалів позовної заяви, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.06.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 50 ГПК України, якою залучено Акціонерне товариство Херсонобленерго (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5, код ЄДРПОУ 05396638) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки рішення у справі може вплинути на його права або обов`язки; зобов`язано позивача завчасно надіслати залученій третій особі процесуальні заяви по суті спору; докази надсилання надати до суду; запропоновано залученій третій особі надати до суду пояснення по суті спору.

У судовому засіданні 01.06.2023 судом у протокольній формі винесено в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 19.06.2023 о 16:10.

06.06.2023 за вх.№18594/23 до суду від позивача надійшли докази надсилання залученій третій особі матеріалів позовної заяви, які залучено судом до матеріалів справи.

06.06.2023 за вх.№18624/23 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

14.06.2023 за вх.№19546/23 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях третя особа вказує:

- третя особа зазначає, що з відповідного часу окупантами та колаборантами було взято під контроль усі сфери діяльності підприємства - Товариство остаточно втратило доступ до первинної (бухгалтерської) інформації, що знаходилась в офісному приміщенні за адресою вул. Пестеля, 5, в тому числі бази даних, що знаходились на серверах Товариства, тому останнє не може надати повну та вичерпну інформацію стосовно предмету спору з незалежних від АТ Херсонобленерго причин; разом з тим, АТ Херсонобленерго в своїй діяльності керується виключно законодавством України, а при визначенні обсягів споживання електричної енергії Товариство, як оператор систем розподілу, керується та керувалося положеннями діючих договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії, Кодексом комерційного обліку електричної енергії (затв. Постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2022), тощо - отже, відомості про обсяги спожитої електричної енергії споживачами, що формувались та формуються АТ Херсонобленерго, є такими, що сформовані у відповідності до вимог нормативно-правових актів;

- третя особа зауважує, що у період з листопада 2021 по липень 2022 дані по обсягах споживання відповідача сформовані наступним чином: за лютий 2022 року - обсяги споживання внесені споживачем (відповідачем) самостійно за допомогою сайту; за березень 2022 року - обсяги споживання внесені споживачем (відповідачем) самостійно за допомогою сайту; за квітень 2022 року - у зв`язку з відсутністю показників обсягів споживання, внесених споживачем, такі обсяги сформовані відповідно до п.8.6.9 Кодексу комерційного обліку; за період травень - жовтень 2022 року - обсяги споживання розраховані відповідно до Наказу Міністерства енергетики України №1448 від 13.04.2022.

Ухвалою суду від 19.06.2023 відкладено розгляд справи на 12.07.2023 о 12:45.

03.07.2023 за вх.№4996/23 до суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі її представника, яка судом у протокольній формі задоволена.

Ухвалою суду від 04.07.2023 судове засідання призначено на 19.07.2023 о 12:45. Ухвалою суду від 19.07.2023 відкладено розгляд справи на 05.09.2023 об 11:50.

24.07.2023 за вх.№24926/23 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.09.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 28.09.2023 о 10:00.

11.09.2023 за вх.№31284/23 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи.

У судове засідання 28.09.2023 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. У судові засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце засідань повідомлялись шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, а також шляхом направлення ухвал суду на наявну в матеріалах справи адресу електронної пошти. Суд виходить з того, що відповідач знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території, а тому господарський суд повідомляв відповідача в порядку повідомлення учасників справи, які знаходяться на тимчасово окупованій російською федерацією території шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що відповідно до норм Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України є належним повідомленням, таким чином сторонам по справі забезпечуються процесуальні гарантії на участь у розгляді справи у спосіб, можливий на окупованих територіях.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/1979/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 28.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

31.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІМК (постачальник, позивач) та Комунальною установою Централізована бухгалтерія Великолепетиської селищної ради (споживач, відповідач) укладений договір про закупівлю електричної енергії №461, відповідно до якого постачальник зобов`язується у 2022 році поставити споживачу товар, зазначений у договорі про постачання електричної енергії постачальником електричної енергії (далі - товар) №461 від 31.12.2021, код ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія (постачання електричної енергії), а споживач - прийняти і оплатити такий товар на умовах договору.

Відповідно до п.1.2 договору найменування, одиниці вимірювання товару визначаються умовами договору, обсяг закупівлі електричної енергії становить: 617000 кВт*год.

Згідно з п.3.1 договору кошторисна ціна цієї угоди встановлюється у національній валюті України та становить: 2216489,99 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі ПДВ: 369414,99 грн.; ціна за кожну одиницю товару встановлюється відповідними постановами Національної комісії регулювання енергетики України.

За п.п. 4.1-4.2 договору розрахунки проводяться шляхом оплати споживачем після пред`явлення постачальником рахунка на оплату товару, у порядку та на умовах визначених договором; постачальник видає споживачу рахунок належним чином оформивши його, який має бути сплаченим у строк встановлений договором; при здійсненні платежу споживач обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні найменування товару, номер та дату рахунку, виписаного постачальником на оплату поставленого товару, номер та дату договору про постачання електричної енергії.

У відповідності до п.п. 5.1-5.2 договору строк поставки (передачі) товарів: - по 31 грудня 2022 року; місце та умови поставки (передачі) товарів: 74502, Херсонська обл., смт Велика Лепетиха, за адресами закладів дошкільної та середньої освіти Великолепетиської селищної ради.

Відповідно до п.6.1.1 договору споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Згідно з п.6.4.1 договору постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

У відповідності до п.10.1 договору дійсний договір набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022.

Додатком №1 до договору №461 від 31.12.2021 є Комерційна пропозиція, відповідно до якої, зокрема:

- ціна (тариф) електричної енергії: 3,59236627228 грн. з ПДВ;

- спосіб оплати: післяоплата; оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк не більше 10 робочих днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії споживачем, що надсилаються споживачу після завершення розрахункового періоду;

- термін надання рахунку: до 10 числа поточного місяця;

- споживач здійснює оплату послуг з розподілу електричної енергії безпосередньо Оператору системи розподілу.

Додатком №1а до договору №461 від 31.12.2021 є заява-приєднання до договору про закупівлю електричної енергії, відповідно до якої визначено персоніфіковані дані споживача: назва підприємства - КУ Централізована бухгалтерія Великолепетиської селищної ради; код ЄДР - 36789395; вид об`єкта - відповідно додатку №1а; адреса об`єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку - відповідно додатку №1а; найменування оператора системи розподілу - АТ Херсонобленерго; ЕІС-код, як суб`єкта ринку електричної енергії - 62Х5919935151836; початок постачання - з 01.01.2022.

Додатком №1а до заяви-приєднання є перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку споживача КУ Централізована бухгалтерія Великолепетиська селищна рада, який визначає адреси об`єктів та наступні ЕІС-коди точок комерційного обліку за об`єктом споживача: 62Z4436925528532, 62Z5453484010500, 62Z0409810361393, 62Z2420840369445, 62Z0811699334626, 62Z0725872651254, 62Z5064919419654, 62Z3401148681649, 62Z4889265195809, 62Z2577266511856.

31.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІМК (постачальник, позивач) та Комунальною установою Централізована бухгалтерія Великолепетиської селищної ради (споживач, відповідач) укладено додаткову угоду №1 до договору №461 від 31.12.2021, відповідно до якої:

- вартість договору на 2022 (до 31.12.2022 включно) 2216489,99 грн. (два мільйони двісті шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень 99 копійок), з урахуванням ПДВ 369414,99 грн. (триста шістдесят дев`ять тисяч чотириста чотирнадцять гривень 99 копійок);

- загальна ціна договору включає в себе видатки на оплату електричної енергії у постачальника на 2022 рік відповідно до фактичних кошторисних призначень на дату затвердження плану використання бюджетних коштів та становить 699182,25 грн. (шістсот дев`яносто дев`ять тисяч сто вісімдесят дві гривні 25 копійок), у тому числі ПДВ 116530,38 грн. (сто шістнадцять тисяч п`ятсот тридцять гривень 38 копійок);

- викладено п.11 договору Місцезнаходження та банківські реквізити сторін новій редакції.

31.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІМК (постачальник, позивач) та Комунальною установою Централізована бухгалтерія Великолепетиської селищної ради (споживач, відповідач) укладено додаткову угоду №2 до договору №461 від 31.12.2021, відповідно до якої сторони домовились:

- викласти п.3.1 договору у новій редакції: кошторисна ціна цієї угоди встановлюється у національній валюті України та становить: 2216489,99 грн. (два мільйони двісті шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять гривень 99 копійок), у тому числі ПДВ 369414,99 грн. (триста шістдесят дев`ять тисяч чотириста чотирнадцять гривень 99 копійок); ціна за 1 кВт/год електричної енергії (за одиницю товару) за цим договором становить 3,792556 грн. з урахуванням ПДВ;

- викласти п.1.2 договору у новій редакції: найменування, одиниці вимірювання товару визначаються умовами договору, обсяг закупівлі електричної енергії становить: 584432 кВт/год.

В матеріалах справи наявні (підписані з боку позивача) акти приймання-передавання товарної продукції: №461/2/1 за лютий 2022 року на суму 76552,74 грн.; №461/3/1 за березень 2022 року на суму 25937,29 грн.; №461/4/1 за квітень 2022 року на суму 57593,75 грн.; №461/5/1 за травень 2022 року на суму 33363,11 грн.; №461/6/1 за червень 2022 року на суму 23236,99 грн.; №461/8/1 за серпень 2022 року на суму 19725,08 грн.; №461/7/1 за липень 2022 року на суму 18420,44 грн.; №461/9/1 за вересень 2022 року на суму 34789,12 грн.; №461/10/1 за жовтень 2022 року на суму 68542,86 грн; всього на суму 358161,38 грн.

Також в матеріалах справи наявні відповідні рахунки на сплату за вищезазначеними актами приймання-передавання товарної продукції.

В матеріалах справи наявні роздруківки з електронної пошти про направлення відповідачу актів та рахунків за договором, на електронну пошту відповідача, яка міститься в п.11 договору Місцезнаходження та банківські реквізити сторін (в редакції додаткової угоди №2 від 31.01.2022 до договору №461).

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022-23.02.2023 за договором №461 від 31.12.2021 (підписаний з боку позивача), відповідно до якого за даними ТОВ ВІМК станом на 23.02.2023 заборгованість на користь ТОВ ВІМК складає 358161,38 грн.

Також в матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості за договором №461 від 31.12.2021, відповідно до якого заборгованість відповідача за лютий 2022 року - жовтень 2022 року становить 358161,38 грн.

До матеріалів справи на підтвердження позовних вимог позивачем також надано звіт щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника ТОВ ВІМК дані до електронних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ Херсонобленерго.

Також в матеріалах справи наявні надані АТ Херсонобленерго рахунки №37493289 за період лютий-жовтень по споживачу - Комунальній установі Централізована бухгалтерія Великолепетиської селищної ради, а також додатки до вказаних рахунків за спірний період із визначенням кількості споживання активних точок обліку споживача.

Несплата відповідачем вартості електричної енергії за лютий-жовтень 2022 року за договором №461 від 31.12.2021 стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до п.1.2.7 ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 3.1.7 ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Згідно з п.4.1 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п.п. 4.7-4.10 ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору). У разі застосування порядку розрахунків плановими платежами величина планового платежу (або порядок її визначення), терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку, початок та тривалість розрахункового періоду, кількість планових періодів, що входять до складу розрахункового періоду, та їх тривалість зазначаються у комерційній пропозиції електропостачальника. Після закінчення розрахункового періоду, обумовленого в комерційній пропозиції, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду. За результатами коригування перший плановий платіж наступного розрахункового періоду збільшується або зменшується на відповідну величину. У разі постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або "останньої надії" споживач за взаємною згодою сторін (електропостачальника електричної енергії та споживача) може здійснювати оплату спожитої електричної енергії у формі попередньої оплати.

У відповідності до п.п. 4.12, 4.13 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

За п.4.21 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Пунктом 5.2.1 ПРРЕЕ передбачено, що постачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Кодекс комерційного обліку електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП 14.03.2018 №311 визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до п.п. 15, 29, 36 Кодексу дані комерційного обліку електричної енергії (дані комерційного обліку) - дані, отримані на основі вимірювання або розрахунковим шляхом під час здійснення комерційного обліку електричної енергії, а також дані про стан засобів комерційного обліку, що використовуються для здійснення розрахунків та проведення аналізу на ринку електричної енергії; комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку; оператор даних комерційного обліку (ОДКО) - функція (роль), яку виконує постачальник послуг комерційного обліку електричної енергії у процесі надання послуг (виконання робіт) із формування та керування даними, зокрема їх обробки, перевірки, валідації, зберігання, архівування та передачі валідованих даних комерційного обліку АКО, учасникам ринку та споживачам.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Господарський суд також приймає до уваги зміну правового регулювання у спірних правовідносинах у грудні 2022 року, а саме: постанову Кабінету Міністрів України №1364 від 06.12.2022 Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, якою, зокрема, уповноважено Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій затверджувати перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Такий перелік затверджується за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До переліку також включена тимчасово окупована російською федерацією територія України, визначена відповідно до Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України.

Передані Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повноваження, реалізовані ним у наказі №309 від 22.12.2022 Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Таким чином, з відповідного часу внесені нормативні зміни в регулюванні спірних правовідносин.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд вказує, що позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію за лютий-жовтень 2022 року за договором про закупівлю електричної енергії №461 від 31.12.2021.

Господарський суд приймає до уваги, що місцезнаходженням відповідача є смт Велика Лепетиха Херсонської області, яке з 24.02.2022 та по теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території України з всіма негативними наслідками. Як вбачається з наявних матеріалів справи, акти наданих послуг та рахунки за лютий та жовтень 2022 року (спірні періоди) були надіслані позивачем на електронну пошту споживача, яка була зазначена у п.11 договору (в редакції додаткової угоди №2). Господарський суд вказує, що вказані обставини вплинули, зокрема, на спосіб надіслання позивачем рахунків відповідачу засобами електронного зв`язку.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд приймає до уваги надані третьою особою (Оператором системи розподілу) дані по кількості спожитої електричної енергії, рахунки та додатки до рахунків, які третя особа надала до суду та які співпадають з даними, вказаними позивачем у виставлених рахунках споживачу за спірний період, інші офіційні дані щодо обсягів споживання по спірним періодам у суду відсутні, а відтак господарський суд доходить висновку про доведеність позивачем факту споживання відповідачем електричної енергії на заявлену суму у розмірі 358161,38 грн., докази сплати заявленої суми в матеріалах справи відсутні, а тому господарський суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 358161,38 грн. вартості спожитої електричної енергії.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи докази вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМК задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунальної установи Централізована бухгалтерія Великолепетиської селищної ради (74502, Херсонська обл., Великолепетиський р-н, смт Велика Лепетиха, вул. Миру, буд. 18, код ЄДРПОУ 36789395) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІМК (54002, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 108/5, оф. 526, код ЄДРПОУ 42719687) 358161 /триста п`ятдесят вісім тисяч сто шістдесят одну/ грн. 38 коп. заборгованості та 5372 /п`ять тисяч триста сімдесят дві/ грн. 43 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля