Рішення

від 06.10.2023 по справі 918/906/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2023 р. Справа № 918/906/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ДАФ Транс"

про стягнення заборгованості в сумі 65 671 грн 93 коп.,

Відповідно до частини 3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транстерм" (далі - ТзОВ "Транстерм", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ДАФ Транс" (далі - ТзОВ "РВ ДАФ Транс", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 65 671 грн 93 коп., з яких: 65 000 грн 00 коп. - основний борг, 544 грн 93 коп. - 3% річних та 127 грн 00 коп. - інфляційні втрати.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 24 квітня 2023 року № 2981, а саме зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за надані послуги в сумі 65 000 грн 00 коп. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 544 грн 93 коп. та інфляційних втрат в розмірі 127 грн 00 коп. Стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат заявлено з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України.

Також в позовній заяві позивач просить судові витрати покласти на відповідача. Зокрема в позовній заяві позивачем зазначено, що витрати, які позивач поніс та які очікує понести в зв`язку з розглядом даної справи, якщо справа буде розглянута за правилами спрощеного провадження без повідомлення та без виклику сторін, складаються з судового збору. Крім того позивачем зазначено, що в разі розгляду справи за правилами загального провадження позивач очікує орієнтовні витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 - 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 5 вересня 2023 року позовну заяву ТзОВ "Транстерм" від 30.08.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 2 жовтня 2023 року.

26 вересня 2023 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 11.09.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому просив провести судове засідання у даній справі, призначеному на 02.10.2023 року об 11:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 27 вересня 2023 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерм" від 11.09.2023 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/906/23, призначене на "02" жовтня 2023 року на 11:30 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерм".

28 вересня 2023 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в які позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ДАФ Транс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерм" заборгованість за вантажне перевезення в розмірі 65 000 грн 00 коп., 3% річних в розмірі 544 грн 93 коп. та інфляційні втрати в розмірі 127 грн 00 коп.

2 жовтня 2023 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 30.09.2023 року, в якому просив провадження в частині стягнення заборгованості за вантажне перевезення в сумі 65 000 грн 00 коп. закрити за відсутністю предмета спору та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ДАФ Транс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерм" 3% річних в розмірі 544 грн 93 коп. та інфляційні втрати в розмірі 127 грн 00 коп. В клопотанні зазначено, що 29 вересня 2023 року відповідач сплатив основну заборгованість в розмірі 65 000 грн 00 коп. До клопотання представником позивача долучено виписку по рахунку.

Крім того 2 жовтня 2023 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 29.09.2023 року, в якому просив залучити до справи платіжне доручення від 29.09.2023 року № 11866 про сплату за договірними зобов`язаннями на користь позивача суму основного боргу в розмірі 65 000 грн 00 коп. Також представник відповідача просив закрити провадження у справі. До клопотання представником відповідача долучено платіжну інструкцію від 29.09.2023 року № 11866 на суму 65 000 грн 00 коп.

Позивач у судове засідання 2 жовтня 2023 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 05.09.2023 року до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерм" (а.с. 33). В той час, про причини неявки суд не повідомив.

Крім того відповідач у судове засідання 2 жовтня 2023 року також не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 05.09.2023 року до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ДАФ Транс" (а.с. 34). В той час, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 02.10.2023 року, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності останніх.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

Ухвалою суду від 2 жовтня 2023 року провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 65 000 грн 00 коп. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в зв`язку з відсутністю предмету спору.

У судовому засіданні 2 жовтня 2023 року судом було прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транстерм" (далі - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РВ ДАФ Транс" (далі - Експедитор) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 2981 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Перевізник зобов`язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а Експедитор зобов`язується сплатити за перевезення вантажу визначену договором плату із коштів, отриманих від замовника, відповідно до умов договору.

Згідно з п. 2.1. Договору Експедитор надає Перевізнику в оригіналі або за допомогою факсимільного, або електронного зв`язку, реквізити яких вказано в договорі, заявку (контракт-заявку) на перевезення за підписом уповноваженої особи та завіреної печаткою.

Заявка (контракт-заявка) надається Перевізнику не пізніше ніж за 48 годин до початку завантаження за виключенням вихідних та святкових днів. В заявці (контракт-заявці) обов`язково вказується: адреса завантаження та розвантаження вантажу, дата та час подачі автомобіля під завантаження, найменування та характеристики (особливості) вантажу, його вага, назва митного переходу на кордоні України (при міжнародних перевезеннях), термін доставки, відповідальні особи при завантаженні та розвантаженні та їх контактні телефони, вартість перевезення, додаткові умови, підпис та печатка Експедитора. При необхідності зміни дати завантаження - вона узгоджується сторонами додатково. Заявка (контракт-заявка), всі зміни та доповнення до неї, підтверджені письмово сторонами є невід`ємною частиною договору (пункт 2.2. Договору).

Згідно п. 2.5. Договору умови, що обумовлені в конкретній заявці мають переважне право по відношенню до умов договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору вартість послуг по перевезенню вантажу (партії вантажу) визначається сторонами за фактично надані послуги та обумовлюється в заявці (контракт-заявці).

Розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з поточного рахунку Експедитора на поточний рахунок Перевізника (пункт 4.2. Договору).

Згідно п. 4.3. Договору Експедитор оплачує Перевізнику вартість послуг протягом 20 (двадцяти) банківських днів після отримання рахунку-фактури Перевізника; міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу; Акт приймання-передачі послуг, підписаного Перевізником; оригіналу заявки (контракт-заявки), підписаної Перевізником; оригіналу договору; довідки про транспортні витрати, реєстраційних документів з обов`язковим відображенням кведів.

За невиконання та/або неналежне виконання умов договору винна сторона несе відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України та договором (пункт 6.1. Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2023 року включно. У випадку, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів до моменту закінчення дії договору жодна із сторін не повідомить протилежну сторону про свою відмову від продовження дії договору, термін дії договору пролонговується (продовжується) на кожен наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 9.1. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками юридичних осіб.

На виконання умов Договору між сторонами було оформлено транспортну заявку на перевезення вантажу № 10833 від 25.04.2023 року про перевезення вантажу з Девні (Болгарія) до м. Ладижин Вінницької області. Вантаж - безпечна хімія до 22,5 т. Сума фрахту за погодженням сторін склала 65 000 грн 00 коп., оплата 5-7 банківських днів по отриманні оригіналів документів згідно п. 6 заявки.

Згідно п. 6 заявки обов`язковою умовою повної оплати є надання Перевізником Експедитору оригіналів: договору, заявки, рахунку-фактури, акта виконаних робіт (2 шт.), ТТН/CMR з мокрою печаткою Перевізника та відміткою про розвантаження (2 екземпляри + 2 копії завірені печаткою Перевізника. Дані документи мають бути відправлені в строк не більше 10 календарних днів після розвантаження, у випадку затримання документів термін оплати збільшиться до 21 банківських днів.

Крім того в заявці зазначено, що документи мають бути відправлені в термін не більше 7 календарних днів після розвантаження Укрпоштою або Новою Поштою кур`єром за адресною доставкою: 33013, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, буд. 88.

Позивач свої зобов`язання згідно Договору виконав в повному обсязі, відвантажив товар 03.05.2023 року згідно умов заявки, що підтверджується товарно-транспортною накладною: CMR № 80103.

Позивач направив відповідачу документи, передбачені заявкою, в тому числі рахунок на оплату від 3 травня 2023 року № 39 на суму 65 000 грн 00 коп. та акт надання послуг від 3 травня 2023 року № 41 на суму 65 000 грн 00 коп., на узгоджену з Експедитором адресу: м. Рівне, вул. Кн. Володимира, буд. 88, та отримані Експедитором 9 травня 2023 року, що підтверджується інформацією, розміщеною на сайті "Нової Пошти".

Як зазначив позивач, підписаний оригінал Договору відповідач повернув ТзОВ "Транстерм", однак акт виконаних робіт не підписав та не повернув.

Таким чином, граничний строк сплати за перевезення настав 18 травня 2023 року.

Як зазначив позивач, відповідач за перевезення не розрахувався, натомість надіслав лист-повідомлення від 01.06.2023 року, в якому висунув вимогу до Перевізника про надання обов`язкового документу - Євро 1.

Ніяких інших претензій щодо якості чи кількості документів заявлено не було.

28 червня 2023 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою розрахуватися за перевезення та повторно надіслав: транспортну заявку № 10833 (2 шт.), завірені копії вантажної накладної (2 шт.), рахунок № 39 та акт № 41 (2 шт.).

У відповіді від 20 липня 2023 року відповідач послався на відсутність сертифікату Євро 1, в зв`язку з чим відмовився оплачувати послуги. Відповідач послався на те, що оригінал Євро 1 є первинним документом бухгалтерського обліку, а відтак його відсутність перешкоджає здійснити оплату.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг за договором про надання транспортно-експедиторських послуг від 24 квітня 2023 року № 2981 не виконав, у зв`язку з чим за останнім на момент звернення з позовом до суду обліковувалася заборгованість в розмірі 65 000 грн 00 коп.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом у даній справі.

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються надання послуг з організації перевезення вантажів. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості наданих послуг.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи характер спору та правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати норми, що регулюють діяльність з перевезення вантажів та транспортно-експедиторську діяльність.

Згідно з нормами статті 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до положень статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з положеннями статті 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до приписів статті 308 ГК України вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або незагального користування. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов`язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Як визначено нормами статті 920 ЦК України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Суд встановив, що позивач виконав договірні зобов`язання забезпечивши своєчасну доставку вантажу у визначений пункт розвантаження. Такий висновок суд зробив оцінивши наявні у матеріалах справи докази, зокрема міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 80103.

А тому суд погоджується з аргументами позивача стосовно належного виконання ним договірних зобов`язань.

Вартість послуг та строки оплати встановлено договором про надання транспортно-експедиторських послуг від 24 квітня 2023 року № 2981 та транспортною заявкою на перевезення вантажу від 25.04.2023 року № 10833.

Відповідно до п. 4.3. Договору Експедитор оплачує Перевізнику вартість послуг протягом 20 (двадцяти) банківських днів після отримання рахунку-фактури Перевізника; міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу; Акт приймання-передачі послуг, підписаного Перевізником; оригіналу заявки (контракт-заявки), підписаної Перевізником; оригіналу договору; довідки про транспортні витрати, реєстраційних документів з обов`язковим відображенням кведів.

Згідно п. 2.5. Договору умови, що обумовлені в конкретній заявці мають переважне право по відношенню до умов договору.

В заявці сторонами погоджено, що оплата 5-7 банківських днів по отриманні оригіналів документів згідно п. 6 заявки.

Враховуючи, що документи, визначені в пункті 6 заявки відповідачем отримані 09.05.2023 року, то відповідач зобов`язаний був оплатити вартість наданих позивачем послуг 18.05.2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відтак, з огляду на положення статті 530 ЦК України та умови Договору, починаючи з 19 травня 2023 року відповідач допустив прострочення оплати наданих послуг.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг не виконав та на момент звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 65 000 грн 00 коп.

Судом встановлено, що ТзОВ "РВ ДАФ Транс" після звернення ТзОВ "Транстерм" з позовом до суду сплатило суму основного боргу в розмірі 65 000 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 29.09.2023 року № 11866.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Ухвалою суду від 2 жовтня 2023 року провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 65 000 грн 00 коп. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відтак, у відповідача станом на день розгляду справи заборгованість за договором про надання транспортно-експедиторських послуг від 24 квітня 2023 року № 2981 відсутня.

Крім того оскільки відповідачем допущено порушення зобов`язання щодо своєчасної оплати наданих послуг, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем за період прострочення з 19.05.2023 року по 28.08.2023 року здійснено нарахування 3% річних в розмірі 544 грн 93 коп. та інфляційних втрат в розмірі 127 грн 00 коп., які позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.

Судом встановлено, що відповідач свого грошового зобов`язання у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд вважає, що надані розрахунки є арифметично вірними.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач належним чином виконав договірні зобов`язання. Натомість суд встановив невиконання умов договору з боку відповідача в частині оплати отриманих від позивача послуг.

На думку суду, встановлені обставини щодо невиконання відповідачем умов договору в частині оплати отриманих послуг свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ДАФ Транс" про стягнення 3% річних в сумі 544 грн 93 коп. та інфляційних втрат в сумі 127 грн 00 коп., є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 2 684 грн 00 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом 2147 до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підп. "б" підпункту 1 п. 17 § 1 розділу 4).

Особи, які після 04.10.2021 року подають до суду документи через підсистему "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).

Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір становить не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно останній зобов`язаний був сплатити при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 2 147 грн 20 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2 684,00*0,8).

До позовної заяви ТзОВ "Транстерм" долучено платіжну інструкцію від 28 серпня 2023 року № 839 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 684 грн 00 коп.

Таким чином, ТзОВ "Транстерм" внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом (наразі є переплата судового збору в розмірі 536 грн 80 коп.).

Відтак, судом береться до уваги судовий збір в сумі 2 147 грн 20 коп.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з відповідним клопотанням про повернення судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме в сумі 536 грн 80 коп. (2 684,00 - 2 147,20).

Крім того як було зазначено судом вище, ухвалою суду від 2 жовтня 2023 року провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 65 000 грн 00 коп. закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За таких обставин, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з відповідним клопотанням про повернення судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, а саме в сумі 2 125 грн 23 коп., про що було зазначено судом в ухвалі від 2 жовтня 2023 року (65 000,00*10%?65 671,93*2 147,20).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 21 грн 97 коп. (2 147,20 - 2 125,23).

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ДАФ Транс" (33016, м. Рівне, вул. Богоявленська, буд. 26Б, оф. 1, код ЄДРПОУ 43761305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстерм" (32302, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Північна, буд. 81, код ЄДРПОУ 23700243) 544 (п`ятсот сорок чотири) грн 93 коп. - 3% річних, 127 (сто двадцять сім) грн 00 коп. - інфляційних втрат та 21 (двадцять одну) грн 97 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 6 жовтня 2023 року.

Суддя Політика Н.А.