Рішення

від 02.10.2023 по справі 320/3655/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2023 року № 320/3655/20

Київський окружний адміністративний суд, у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація розвитку Київської області" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація розвитку Київської області" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 №0074975504.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що товариством були вчинені всі належні та необхідні дії по вчасному поданню і реєстрації податкової накладної №13 від 27.09.2019, а тому відсутній факт вчинення податкового правопорушення. Таким чином, до позивача не може бути застосована відповідальність, передбачена п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України.

Ухвалою суду від 29 квітня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказав на правомірність податкового повідомлення-рішення № 0074975504, оскільки позивачем порушено граничні строки реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За результатами проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «КОРПОРАЦІЯ РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ», Головним управління ДПС у Київській області було складено Акт від 12.11.2019 №453/10-36-55-04/33123854, в якому зроблені наступні висновки:«Дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ «КРКО» граничних строків реєстрації податкової накладної від 27.09.2019 №13 (сума ПДВ - 472 879, 72 грн) із затримкою реєстрації на 1 (один) день в Єдиному растрі податкових накладних.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив висновки акту до відповідача.

ГУ ДПС у Київській області, на врахувавши запереченнями на акт перевірки, було винесено податкове повідомлення- рішення від 05.12.2019 №0074975504, яким застосовано санкцію у розмірі 47 287,97 грн. до ТОВ «КРКО».

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до ДПС України.

Рішенням від 17.02.2020 №5923/6/99-00-08-05-05-06 ДПС скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 №0074975504 - без змін.

Незгода позивача із прийнятим податковим повідомлення-рішенням від 05.12.2019 року зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

При цьому, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, перелік перевірок закріплений у ст. 75 Податкового Кодексу України.

01 січня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1т статті 75 Податкового кодексу України доповнено другим абзацом, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Аналіз зазначеної норми Податкового кодексу України свідчить про, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, можуть бути і інші питання, такі як своєчасність реєстрації податкових накладних.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 05 червня 2018 року у справі №803/1315/17, від 11 вересня 2018 року у справі №821/187/17.

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120-1.1 пункту статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/ розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Позивач зазначає, що штрафні санкції, передбачені ст. 120-1 Податкового Кодексу України не застосовуються у 2 випадках, а саме: податкова накладна не надається покупцю; податкову накладну складено на постачання товарів/послуг для операцій, які звільненні від оподаткування та податкову накладну складено на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120 Податкового Кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового Кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідному розмірі.

Таким чином, законодавець визначив два випадки, які звільняють платника податків від відповідальності за порушення граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового Кодексу України, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- податкова накладна не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів /послуг для операцій: які звільнені від оподаткування;

- податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох вказаних обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів /послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного суду по справах № 520/8489/19, №816/1488/17, №807/68/18, № 808/3250/17.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з аналізу податкової накладної № 13 від 27.09.2019 року, у верхній лівій частині податкової накладної у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" стоїть помітка «X» тип причини 02 - складена на постачання неплатнику податку.

В свою чергу, у графі 8 зазначено код ставки 20, що зазначається у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, натомість, у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування в графі коду ставки повинен бути зазначений код ставки - 903. Водночас, до графи 9 не внесено код пільги.

Разом з цим, в розділі А заповнено рядки І -III,V, які не заповнюються у разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість

Вищезазначене свідчить про те, що податкова накладна від 27.09.2019 р. № 13 складена на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на доданувартість.

В зв`язку із цим, при складанні зазначеної податкової накладної не підтверджено наявність всіх складових для звільнення платника податку від відповідальності за порушення граничного строку для реєстрації податкових накладних.

Проте, дослідивши письмові докази по справі, суд не погоджується із висновками контролюючого органу про порушення позивачем термінів реєстрації податкової накладної № 13 від 27.09.2019 року, в зв`язку із наступним.

Судом встановлено, що податкову накладну від 27.09.2019 №13 ТОВ «КРКО» відправляло на реєстрацію декілька раз 15.10.2019 (а саме: о 17:12; о 17:19; о 18:31; о 18:35; о 19:25).

Однак, згідно квитанції №1, тільки 16.10.2019 о 12:40, документ прийнято, реєстрація податкової накладної відбулася.

Пунктом 201.10 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послу із обов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 ст. 201 та/або пунктом 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєструздійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДПС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Відповідачзазначає, що позивачем не було забезпечено розмір реєстраційної суми, достатньої для реєстрації направленої податкової накладної, відтак реєстрація податкової накладної не пройшла вчасно.

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача і зауважує, що станом на 15.10.2019 у ТОВ «КРКО» вистачало ліміту з ПДВ на реєстрацію податкової накладної від 27.09.2019 №13 на суму 2 364 398,59 грн. (у тому числі ПДВ 472879,72 грн.), що підтверджується витягом з системи електронного адміністрування ПДВ від 15.10.2019 №1329006.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Протиправність означає невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Загальною ознакою податкового правопорушення є діяння, тобто дія чи бездіяльність. Під діями в праві розуміється активна поведінка. Бездіяльність - це певна форма поведінки особи, що пов`язана з не вчиненням дій, які вона мала і могла здійснити згідно з законом або взятими на себе зобов`язаннями.

Важливим елементом правопорушення є вина платника податків, суспільна небезпека та завдана шкода у результаті вчинення дій (чи бездіяльності). Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення вказує на те, що саме правопорушення не відбулося.

Враховуючи те, що ТОВ «КРКО» вчинило всі залежні від себе дії та відправило на реєстрацію податкову накладну своєчасно, без пропущення граничного строку, тому суд вважає, що в діях позивача немає складу податкового правопорушення, у тому числі й вини, суспільної небезпеки та завданої шкоди контрагентам або державі, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2019 №0074975504.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення позивача до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 62 від 13.04.2020 року.

Таким чином, в зв`язку із задоволенням позовних вимог, на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 05.12.2019 №0074975504.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація розвитку Київської області» ( код ЄДРПОУ 33123854) сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.