Ухвала

від 06.10.2023 по справі 320/21124/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

06 жовтня 2023 року справа № 320/21124/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія СПЛІТ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

26.05.2023 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія СПЛІТ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія СПЛІТ ПЛЮС» (місцезнаходження: 04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54А, оф. 7, ідентифікаційний код: 44016423) строку звернення до адміністративного суду поважними;

- поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія СПЛІТ ПЛЮС» (місцезнаходження: 04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54А, оф. 7, ідентифікаційний код: 44016423) строк звернення до адміністративного суду;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2974144/44016423 від 11.08.2021 щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія СПЛІТ ПЛЮС» (місцезнаходження: 04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54А, оф. 7, ідентифікаційний код: 44016423) у реєстрації податкової накладної № 37 від 25 червня 2021 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код: 43005393) здійснити у Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія СПЛІТ ПЛЮС» (місцезнаходження: 04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54А, оф. 7, ідентифікаційний код: 44016423) № 37 від 25 червня 2021 року датою її фактичного подання 12 липня 2021 року.

Вказану позовну заяву зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 20.06.2023.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі; надати докази направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів.

25.07.2023 на адресу суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 17.07.2023 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі (з примірником для відповідача) та докази направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів.

У той же час, дослідивши позовну заяву разом із доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що наданий позов не в повній мірі відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Частиною 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, Верховий Суд у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (адміністративне провадження №К/9901/16396/19) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 14.02.2019 (справа № 813/4921/17), та сформулював наступний правовий висновок.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд звернув увагу на те, що Законом України від 24.10.2013 № 657-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень" (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.

Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону № 657-VІІ дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017), як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Цей висновок Конституційного Суду України судова палата вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Отже, з огляду на вищезазначені норми закону та враховуючи правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, суд, вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом, дійшов таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване позивачем у даній справі рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 2974144/44016423 від 11.08.2021 в адміністративному порядку до Комісії ДПС України позивачем не оскаржувалось.

Отже в даному випадку застосовується шестимісячний строк для звернення до суду, який обчислюється з дня вручення скаржнику оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина шоста статті 120 КАС України).

Таким чином, для оскарження рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації передбачений шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження такого рішення.

Отже, шестимісячний строк на звернення до суду із цим позовом починає обчислюватися з 12.08.2021 (четвер), а саме з наступного дня після прийняття оскаржуваного рішення, і закінчується 12.02.2022, а саме в останній день шестимісячного строку на оскарження рішення.

Позивач звернувся до суду із даним позовом 26.05.2023, направивши позов через підсистему "Електронний Суд".

При цьому, у п.п. 1, 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд визнати причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити строк звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування поважності причини пропуску строку звернення до суду у позовній заяві позивач зазначає, що з липня 2021 року контролюючим органом заблоковано податкові накладні позивача на загальну суму понад 1100000,00 грн., внаслідок чого ТОВ "Компанія Спліт Плюс" було змушене тимчасово призупиняти здійснення господарської діяльності Товариства та переводити найманих працівників на неповний робочий день, про що видано наказ. Також позивач посилається на запровадження в Україні воєнного стану, внаслідок чого підприємство позивача було змушено призупинити здійснення господарської діяльності товариства та ввести простій на підприємстві, що підтверджується наказом Директора ТОВ "Компанія Спліт Плюс" від 28.02.2022 №7. Почати частково відновлювати діяльність товариство змогло лише після повної деокупації Київської області, що відбулася 02.04.2022, але й така діяльність здійснюється в умовах постійної загрози ракетного удару та відключень електричної енергії.

Позивач вказує, що акумульованих коштів ледве вистачало для покриття поточних витрат та виплати заробітної плати працівникам, які через вказані обставини ризикували залишитися без роботи, з метою збереження робочих місяць та колективу компанії, на підтвердження чого позивачем додано штатний розпис та оборотно-сальдова відомість по рахунку №361 за 2021 рік та оборотно-сальдова відомість по рахунку №311 за 2022 рік.

Через відсутність оперативних коштів для сплати судового збору та для покриття витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на Постанову КАС ВС від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 щодо доступу до суду у період дії воєнного стану, після наявності можливості сплати судового збору та юридичних послуг, товариство звернулось до суду. Товариство звернуло увагу суду, що відмовляючи у поновленні строку звернення до суду із позовом сумлінному платнику податків, фактично відбудеться припинення діяльності, позбавлення робітників робочих місць, не надходження до бюджету податків, сплата штрафів буде непід`ємним тягарем для товариства в умовах воєнного стану.

Дослідивши доводи позивача, суд зазначає, що позивачем не надано суду достатніх доказів відсутності обмежень у використанні права щодо подання вказаного позову до суду в строк до 12.02.2022 включно, при цьому суд не вбачає поважною причиною зазначення щодо блокування контролюючим органом податкових накладних товариства на суму понад 1000000,00 грн. враховуючи не доведеність товариством, яким саме чином вказане блокування податкових накладних вплинуло на вчинені інші чи подальші господарські операції підприємства, звернення за правничою допомогою для складення позову та подання такого до суду.

Щодо посилання позивача на введення воєнного стану на території України з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, суд звертає увагу, що норми Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", не розповсюджуються на строки звернення до суду, визначені статтею 56 Податкового кодексу України, щодо оскарження платником податків рішень контролюючого органу. Крім того, станом на 25 квітня 2022 року Київська, Чернігівська та Сумська області, відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (наказ від 25 квітня 2022 року № 75) (далі - Перелік), були виключені із зазначеного переліку.

Таким чином, введення воєнного стану не продовжує процесуальні строки автоматично, не є безумовною підставою для їх поновлення або продовження, проте має безпосередній вплив на оцінку судом інших (індивідуальних) обставин, які унеможливили або істотно ускладнили дотримання учасником процесу регламентованого терміну.

Резюмуючи викладене, оскільки позивачем не надано суду достатніх доказів відсутності обмежень у використанні права щодо подання вказаного позову до суду в строк до 12.02.2022 включно, а також не надано доказів наявності обставин, що перешкоджали позивачеві звернутися з даним позовом з дня виключення Київської області із Переліку 25 квітня 2022 року, підстави для поновлення строку відсутні.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов було подано позивачем з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, за відсутності поважних причин для його поновлення.

Як убачається з частини 1 статті 123 Кодексу адміністративно судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Тому позивач має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Проте, всупереч наведеним нормам, позивачем до позову не було зазначено у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду достатніх підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів, зокрема, за період з 12.08.2021 по 12.02.2022, та з 26.04.2022 по 25.05.2023.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 1 ст. 123 КАС України, суд пропонує позивачу подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

У зв`язку з цим, у порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів, зокрема, за період з 12.08.2021 по 12.02.2022, та з 26.04.2022 по 25.05.2023.

Частинами першою-третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Враховуючи клопотання позивача, суд дійшов висновку про можливість продовження строку для виконання вимог ухвали суду від 17.07.2023 про залишення позову без руху, - протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Керуючись статтями 121, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія СПЛІТ ПЛЮС» процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2023, для усунення недоліків позовної заяви, - на 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів, зокрема, за період з 12.08.2021 по 12.02.2022, та з 26.04.2022 по 25.05.2023.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.