Ухвала

від 19.09.2023 по справі 175/5549/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/5549/23

Провадження №2/175/1422/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Управляючої компанії «Ладіс»», про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Управляючої компанії «Ладіс»», про зобов`язання вчинити певні дії.

Того ж дня поточного року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказаний позов було розподілено до провадження судді Бойка О.М.

Під час прийняття позовної заяви та вирішення питання про відкриття провадження по справі, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання, зокрема, на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогамст.175, 177 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, тобто ті юридично значимі факти відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, позивачем не викладені обставини в обґрунтування пред`явлених позовних вимог про невиконання відповідачем ПП «Управляюча компанія «Ладіс»» своїх обов`язків згідно договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком , оскільки в змісті позовної заяви ОСОБА_1 не має посилань на належні докази цього факту, а саме викладені обставини, в чому саме полягає порушення прав позивача відповідачем і всупереч яким нормативним актам та з якими правовими наслідками, а також за яких обставин як правових підстав відповідач має відповідати у такий спосіб захисту прав позивача.

Таким чином, в поданій позовній заяві не викладені обставини як правові підстави, якими позивач обґрунтовує своє право вимоги відповідно до норм матеріального права, які наслідки щодо прав та обов`язків по обслуговуванню багатоквартирної будівлі тягне за собою саме для позивача, а тому не визначено характер позову та не окреслено його предмет, який би характеризував те, на що спрямований позов, тобто, які саме права позивача порушені відповідачем, який характер мають правовідносини, що виникли між сторонами з приводу даного спору, якими правовими нормами вони регулюються та яким чином передбачені шляхи їх поновлення, враховуючи, що ст.16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст.4 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачами не визначені правові підстави, що позбавляє можливості з`ясувати предмет спору та межі доказування.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача є обов`язковими для особи, яка пред`являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти обставини в обґрунтування пред`явлених позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, які права, свободи чи інтереси були порушені та ким саме, який засіб захисту права він просить застосувати, з посиланням на обставини як правові підстави, а також на докази в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог.

А тому, відповідно вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позивачу слід надати суду позовну заяву у новій редакції з урахуванням вимог ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Управляючої компанії «Ладіс»», про зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху і надати позивачу термін для виправлення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачеві ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали усунути вказані недоліки, а саме: надати до суду позовну заяву в новій редакції, яка підписана позивачем, та її копію для відповідача.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Бойко