Рішення

від 27.09.2023 по справі 299/4788/23

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2023 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Королівської селищної ради Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Королівської селищної ради Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування

Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . За життя померла склала заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Чернянської сільської ради Ракша Т.М. та зареєстровано в Реєстрі за №26, за яким заповіла своєму сину, позивачу ОСОБА_1 земельну частку (пай) розміром 0,8099 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЗК №043236) та грошові вклади, що знаходяться в ощадкасі № НОМЕР_1 на рахунках №9155/1 та № НОМЕР_2 . Земельна ділянка складається з трьох частин, а саме земельної ділянки № НОМЕР_3 кадастровий номер 2121286500:02:004:0152, площею 0,5399 га, земельної ділянки № НОМЕР_4 кадастровий номер 2121286500:01:004:0179, площею 0,1300 га, земельної ділянки № НОМЕР_5 кадастровий номер 2121286500:03:001:0125, площею 0,1400 га. У строк та порядку, що передбачені чинним законодавством, після смерті матері позивач знеобхідними документами, зокрема Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗК №043236 (далі - Державний акт), звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори для оформлення спадщини, однак листом останньої за підписом завідуючої Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В. йому було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері на підставі того, що ним «... не представлено правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві». Одночасно названим листом позивача було повідомлено, що «... Видача свідоцтва про право на спадщину проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів та реєстрації їх в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що передбачено п. 4.15 та п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Разом з цим спадкодавець за життя не вчинила передбачених чинним законодавством дій щодо державної реєстрації належного їй права власності на вищевказані земельні ділянки, останнє унеможливило їх спадкування у нотаріальному порядку та зумовило необхідність звернення до суду для його вирішення.

Позивач про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином своєчасно, в судове засідання не з"явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, та про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задовольнити.

Представник відповідача про день, час та місце розгляду справи будучи повідомленим належним чином своєчасно, в судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданого виконавчим комітетом Чернянської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області 12 червня 2020 року.

На випадок своєї смерті спадкодавець залишила заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Чернянської сільської ради Ракша Т.М. та зареєстрований в Реєстрі за №26, за яким заповіла своєму сину, позивачу ОСОБА_1 земельну частку (пай) розміром 0,8099 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЗК №043236) та грошові вклади, що знаходяться в ощадкасі №7289/04 на рахунках №9155/1 та № НОМЕР_2 .

Спадкова земельна ділянка складається з трьох частин, а саме земельної ділянки № НОМЕР_3 кадастровий номер 2121286500:02:004:0152, площею 0,5399 га, земельної ділянки № НОМЕР_4 кадастровий номер 2121286500:01:004:0179, площею 0,1300 га, земельної ділянки № НОМЕР_5 кадастровий номер 2121286500:03:001:0125, площею 0,1400 га.

Заповіт заповідачем не змінено і не скасовано, що стверджується відповідною відміткою на тексті заповіту.

Іншу частину спадкового майна спадкодавець заповіла своїй дочці, рідній сестрі позивача ОСОБА_3 , яка успадкувала заповідане їй майно, однак померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд констатує, що позивач після смерті своєї матері, як спадкоємець за заповітом спадщину прийняв.

Інших спадкоємців немає.

В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Отже, застосуванню підлягаєст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно дост.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексувстановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

У зв`язку з необхідністю прийняття спадщини, що залишилася після смерті спадкодавця, позивач звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори, однак отримав у державного нотаріуса Боричок К.В. лист - відмову за № 139/01-16 від 29.06.2023, у видачі свідоцтва на спадщину за заповітом на підставі того, що ним «... не представлено правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві». Одночасно названим листом позивача було повідомлено, що «... Видача свідоцтва про право на спадщину проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів та реєстрації їх в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що передбачено п. 4.15 та п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Разом з цим спадкодавець за життя не вчинила передбачених чинним законодавством дій щодо державної реєстрації належного їй права власності на вищевказані земельні ділянки.

Відповідно до Інформаційної довідки №335971723 від 16 червня 2023 року про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відомості про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2121286500:02:004:0152 відсутні.

Відповідно до Інформаційної довідки №335972481 від 16 червня 2023 року про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відомості про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2121286500:01:004:0179 відсутні.

Відповідно до Інформаційної довідки №335973561 від 16 червня 2023 року про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відомості про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2121286500:03:001:0125 відсутні.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями зазаповітоміза закономможуть бутифізичні особи, які є живими на часвідкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1ст. 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до ч. 1ст. 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин 1-3 статті 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частини 1 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Відповідно до частини 4 статті 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини 9 та 10 статті 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до Витягу №НВ-2100105172023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 02.03.2023 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2121286500:02:004:0152 становить 11 959,08 гривень (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять грн. 08 коп.).

Відповідно до Витягу №НВ-2100105212023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 02.03.2023 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2121286500:01:004:0179 становить 4 263,30 гривень (чотири тисячі двісті шістдесят три грн. 30 коп.).

Відповідно до Витягу №НВ-2100105232023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 02.03.2023 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2121286500:03:001:0125 становить 1 825,03 гривень (одна тисяча вісімсот двадцять п`ять грн. 03 коп.).

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих позивачем доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 5, 16, 328, 392, 1216, 1220, 1222, 1223, 1261, 1269 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задоволити.

Визнати за громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_7 , виданого Виноградівським РВ УМВС України в Закарпатській області 11.04.1996 року, РНОКПП НОМЕР_8 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку площею 0,8099 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається із земельної ділянки кадастровий номер 2121286500:02:004:0152, площею 0,5399 га, земельної ділянки кадастровий номер 2121286500:01:004:0179, площею 0,1300 га, земельної ділянки кадастровий номер 2121286500:03:001:0125, площею 0,1400 га, що належала померлій матері, громадянці України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗК №043236, виданого на підставі розпорядження райдержадміністрації №217 від 19.06.2008 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010970300181.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.10.2023.

ГоловуючийТ. Ю. Левко