Вирок

від 03.10.2023 по справі 574/342/22

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/342/22

Провадження № 1-кп/574/35/2023

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року м.Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області кримінальне провадження №12021200450000822 від 18.11.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Беєве Л.Долинського району, Сумської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого водієм у ТОВ "Агропартнери-2009", зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

18.11.2021 близько 05 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи автомобілем «КАМАЗ-5320», державний номерний знак НОМЕР_1 із причепом ГКБ-8320, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по автодорозі Р-44 «Суми-Путивль-Глухів» в межах населеного пункту с. Піски Конотопського району Сумської області в напрямку с. Чумакове Конотопського району Сумської області.

В порушення вимог п.п.10.1, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, і введених у дію з 01.01.2002, не впевнився в безпеці зміни напрямку руху, виїхав на зустрічну смугу руху, не надав переваги в русі зустрічному автомобілю «LADA NIVA», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Через допущення вказаних порушень Правил дорожнього руху України відбулося зіткнення автомобіля «КАМАЗ-5320», державний номерний знак НОМЕР_1 із причепом ГКБ-8320, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «LADA NIVA», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_6 .

Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля «LADA NIVA», державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних саден кінцівок, грудної клітки, параорбітальна гематома ліворуч, що по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, забійної рани правої скроневої ділянки, забійні рани обличчя, закритий вивих 3 пальця лівої кисті, які згідно правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних пошкоджень, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я більше 6 днів, але не більше 21 дня, а також тілесні ушкодження у вигляді закритого подвійного перелому лівого стегна зі зміщенням, закритого перелому правої променевої кістки зі зміщенням, що по ступеню тяжкості відносяться до середніх тілесних ушкоджень по ознаку тривалості розладу здоров`я більше 21 дня.

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи №63 від 07.07.2022, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «КАМАЗ-5320», державний номерний знак НОМЕР_1 із причепом ГКБ-8320, державний номерний знак НОМЕР_2 , порушив вимоги Правил дорожнього руху України (затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, введених в дію з 01.01.2002), передбачених пунктами:

п.2.9.а Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;

п.12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Водій ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти зіткненню транспортних засобів. Порушення ним вимог п.п.2.9 а, 10.1, 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та наслідками, що настали.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що 17.11.2023 року близько 17 год. він на автомобілі «КАМАЗ-5320» з причепом привіз зерно на елеватор в м. Ворожба Сумської області. Оскільки на відвантаження зерна була велика черга і він думав, що простоїть в ній не менше доби, то близько 21 год. випив декілька чарок горілки. Однак, черга почала рухатись досить швидко і, розвантаживши зерно, він зранку наступного дня виїхав на вказаному автомобілі щоб повернутись до м. Путивль. 18.11.2021 близько 05 год. 30 хв., керуючи автомобілем «КАМАЗ-5320» з причепом, рухаючись в с. Піски, щоб не зачіпити автомобілем гілля дерев, які росли на узбіччі, він частково виїхав на зустрічну смугу руху. В цей час із-за повороту по зустрічній смузі руху виїхав автомобіль «LADA NIVA», який він побачив приблизно за 20 м та не вспів зреагувати, внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів.

Заслухавши показання обвинуваченого, які відповідають фактичним обставинам справи і сторонами кримінального провадження не оспорюються, з`ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, суд у відповідності до вимог ч.3 ст.349КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що стосуються його особи, цивільного позову, речових доказів та процесуальних витрат.

При цьому судом було з`ясовано правильність розуміння учасниками провадження змісту цих обставин, не встановлено сумнівів у добровільності їх позиції та роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Надані обвинуваченим в судовомузасіданні,показання є послідовними та логічними, а тому не викликають у суду жодних розумних сумнівів щодо доведеності його винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

За наведеного, суд вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин наведених в описовій частині вироку, доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст.286-1 КК України, так як він, будучи особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання для обвинуваченого суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286-1 КК України, є нетяжким злочином.

Обвинувачений працює, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Як обставину, що пом`якшує покарання слід врахувати добровільне відшкодування шкоди потерпілому, в зв`язку з чим останній не має до нього будь-яких претензій.

Не зважаючи на визнання ОСОБА_3 своєї вини та відшкодування шкоди потерпілому суд не вбачає підстав для врахування такої пом`якшуючої обставини, як щире каяття, оскільки обвинувачений жодної критичної оцінці своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом вчиненого, під час судового розгляду не надав та не висловлював щирого жалю з приводу скоєного.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

З урахуваннямвикладеного,призначаючи покаранняобвинуваченому увідповідності довимог ст.65КК України,враховуючи ступіньтяжкості вчиненогоним злочину,за якийсанкція статтіпередбачає безальтернативнепокарання увиді позбавленняволі,наявність обставини,що пом`якшуєпокарання тавідсутність обставин,що йогообтяжують,дані проособу обвинуваченогота йоговідношення довчиненого, враховуючи думку потерпілого ОСОБА_7 , який в поданій до суду заяві просив призначити обвинуваченому покарання не пов`язане з позбавленням або обмеженням волі, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімальної межі визначеної в санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України, оскільки саме таке покарання на думку суду є справедливим, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Також, приймаючи до уваги характер допущених порушень правил дорожнього руху, суд вбачає достатні підстави для призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому, оскільки судом було встановлено лише одну пом`якшуючу покарання обставину, суд не знаходить підстав для застосування ст.69 КК України та призначення ОСОБА_3 покарання більш м`якого ніж встановлено в санкції ч.1 ст. 286-1 КК України.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що думка потерпілого щодо виду та розміру покарання, визначення порядку його відбуття не є вирішальною в питанні його призначення.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 року у справі №671/2150/18.

В кримінальному провадженні фінансовим управлінням Конотопської міської ради в Сумській області заявлено цивільний позов до обвинуваченого про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_7 на суму 10884 грн. 36 коп. Обвинувачений ОСОБА_3 вимоги позову визнав повністю.

Згідно ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Таким чином, заявлений по справі цивільний позов фінансового управління Конотопської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_7 на суму 10884 грн. 36 коп. підлягає задоволенню, оскільки вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушенні встановлена в судовому засіданні, а розмір витрат на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення підтверджується довідкою-розрахунком медичного закладу.

Доводи захисника про необґрунтованість вказаної довідки-розрахунку, оскілки в ній не зазначено конкретних медичних препаратів, які були використані під час лікування потерпілого, є безпідставними, виходячи з наступного.

У пункті 3 постанови Пленуму ВСУ «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» № 11 від 07.07.1995 року роз`яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою КМУ № 545 від 16.07.1993 року (далі Порядок). Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить заклад.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що в изначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно довідки-розрахунку про фактичні витрати КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. ак. М. Давидова» за листопад місяць 2021 року ОСОБА_7 знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні з 18.11.2021 року по 30.11.2021 року. Вартість 1 ліжко-дня становить 907,03 грн. Затрати на лікування ОСОБА_7 за 12 днів склали 10884,36 грн. (а.с.13).

Вказаний розрахунок суд вважає обґрунтованим, оскільки він виконаний на підставі та з врахуванням «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 року №545.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за заявою потерпілого ухвалою суду залишено без розгляду.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 в ході досудового розслідування не обирався, клопотання про його обрання до вступу вироку в законну силу до суду не надходило та суд не вбачає підстав для його застосування з власної ініціативи.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України із ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертиз, а саме: експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/119-22/219-ІТ від 02.02.2022 в сумі 2059 грн. 44 коп., експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/119-22/226-ІТ від 31.01.2022 в сумі 1716 грн. 20 коп., судової транспортно-трасологічної експертизи №СЕ-19/119-22/221-ІТ від 07.02.2022 в сумі 2059 грн. 44 коп., авто-технічної експертизи №63 від 07.07.2022 в сумі 3025 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 8860 грн. 08 коп.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до ст.100 КПК України.

Відповідно до положень ст.174 КПК України підлягає скасуванню арешт накладений на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 366-371, 373-376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Початок строку відбуття основного покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку суду.

Цивільний позов фінансового управління Конотопської міської ради Сумської області до ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь фінансового управління Конотопської міської ради Сумської області витрати на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 10884 (десять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертиз в сумі 8860 (вісім тисяч вісімсот шістдесят) грн. 08 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.11.2021 року на автомобіль марки КАМАЗ-5320, державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп ГКБ-8350, державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль марки LADA NIVA державний номерний знак НОМЕР_3 - скасувати.

Речові докази:

- автомобіль марки КАМАЗ-5320 д.н.з. НОМЕР_1 із причепом ГКБ-8352 д.н.з. НОМЕР_2 залишити у розпорядженні фактичного володільця та користувача ОСОБА_3 .

- автомобіль марки «LADANIVA»,д.н.з. НОМЕР_3 , який зберігається на території ВПД №1 (м.Буринь) Конотопського РВП ГУНП Сумській області, після набрання вироком законної сили повернути власнику ТОВ «АВТО ПАРИТЕТ».

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же самий строк з моменту вручення його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1