Ухвала

від 05.10.2023 по справі 761/35197/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/35197/23

Провадження № 1-кс/761/22795/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива другого відділу детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Озерне Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001079 від 19.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 ч. 3, ч. 3 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива другого відділу детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001079 від 19.05.2021 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_6 у розмірі 11938 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32 043 158, 73 грн. Крім того, детектив просить покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; не відлучатись з м. Броварів, Київської області, в якій вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватись від спілкування зі свідками, та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування, у тому числі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України , а саме, в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України; ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання відповідно у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна; фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України свідчать про його підвищену суспільну небезпеку; наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; недостатність застосування щодо підозрюваногоОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу; призначення застави у більшому розмірі, ніж визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та покладення на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків здатне забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .

У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти доводів клопотання, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на наступне. Вважали, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор. Вказали, що ОСОБА_6 має стійкі соціальні зв`язки, зокрема, має трьох малолітніх дітей, раніше не судимий. Підозра, пред`явлена ОСОБА_6 , є необґрунтованою, оскільки ґрунтується на недопустимих доказах. Розмір застави є непомірним не може мати на меті забезпечення відшкодування заподіяної шкоди. Просили відмовити в задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував та підтримав доводи своїх захисників.

Вивчивши клопотання, додатки до нього, інші надані матеріали, заслухавши прокурора, захисників та підозрюваного, приходжу висновку про часткове задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Встановлено, що Детективами другого відділу детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №№ 42021000000001079 від 19.05.2021 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Генеральний директор ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» ОСОБА_6 , будучи службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності, яке є платником податку на додану вартість та виступає суб`єктом господарської діяльності, діючи в порушення вимог законодавства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність за правильність та своєчасність ведення бухгалтерського та податкового обліків, користуючись покладеними на нього обов`язками як на службову особу підприємства, з корисливих мотивів, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до бюджету держави коштів в особливо великих розмірах, бажаючи їх настання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх злочинних дій, шляхом завищення податкового кредиту декларації з податку на додану вартість в порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) за період з жовтня 2019 року - травень 2020 року по взаємовідносинам з ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ», ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» не сплатив як директор ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ«БМК ГРУП» податків у суму 32 043 158,73 грн., тим самим, усвідомлюючи наслідки своїх дій, умисно, безпідставно, з корисливих мотивів ухилився від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, як особою яка зобов`язана їх сплачувати, в особливо великих розмірах, на загальну суму 32 043 158,73 грн..

20.09.2023 директору ТОВ «Торговий Дім «БМК Груп» (код ЄДРПОУ 42136743) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в смт Озерне Житомирської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

На підтвердження можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованогойому кримінального правопорушення до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії протоколу допиту в якості свідка працівника ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102) ОСОБА_14 який повідомив що розрахунок ТОВ «ЄРМАК ГОЛД» з вказаними підприємствами частково здійснювався за готівку. Також вказаний працівник зазначив незаконну схему діяльності (з вказуванням всіх деталей) ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102);

-Протокол допиту в якості свідка працівника ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102) ОСОБА_15 , який також підтвердив використання незаконної схеми вище зазначених підприємств, крім того свідку надавали на огляд первині фінансово-господарські документи по взаємовідносинах між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743) та ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192), на що останній зазначив що вказані операції фактично не проводились;

-Протокол допиту в якості свідка ОСОБА_16 , який пояснив, що останній не надавав в оренду чи користування своє авто службовим особам ТОВ «Бізнес Продукт Плюс»(код ЄДРПОУ 41455192) та ТОВ «Торговий Дім «БМК Груп» (код ЄДРПОУ 42136743) для перевезення відповідно до товарно-транспортних накладних продукції вище вказаних підприємств;

-Протокол допиту в якості свідка ОСОБА_17 , яка пояснила, що остання не надавала в оренду чи користування свій транспортний засіб службовим особам ТОВ «Бізнес Продукт Плюс» (код ЄДРПОУ 41455192) та ТОВ «Торговий Дім «БМК Груп» (код ЄДРПОУ 42136743) для перевезення відповідно до товарно-транспортних накладних продукції вище вказаних підприємств;

-Протокол допиту в якості свідка ОСОБА_18 , яка зазначила, що остання не надавала в оренду чи користування свій транспортний засіб службовим особам ТОВ «Бізнес Продукт Плюс» (код ЄДРПОУ 41455192) та ТОВ «Торговий Дім «БМК Груп» (код ЄДРПОУ 42136743) для перевезення відповідно до товарно-транспортних накладних продукції вище вказаних підприємств;

-Протокол допиту власника нежитлових приміщень директора ТОВ «БІС АГРО ГРУП» ОСОБА_19 , який повідомив що транспортні засоби, які вказані в товарно-транспортних накладних по фінансово-господарських документах ТОВ «Бізнес Продукт Плюс»(код ЄДРПОУ 41455192) та ТОВ «Торговий Дім «БМК Груп» (код ЄДРПОУ 42136743) не розвантажували та не прибували за адресою вказаною в супровідних накладних.

-Протокол повторного допиту в якості свідка ОСОБА_14 (являвся працівником даних підприємств), який повідомив, що ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102) на дату проведення допиту 29.03.2023 продовжують незаконну протиправну діяльність, в свою чергу під час виготовлення та переробки товарно-матеріальні цінності (м`ясну продукцію) не дотримуються санітарних норм, тим самим це може слугувати зараженням інфекційними захворюваннями та масовими отруєнням осіб, які безпосередньо купують вказану продукцію.

-Протокол допиту в якості свідка власника приміщень за адресою Львівська обл., м. Львів, вул. Івана Чмоли, буд. 2, який повідомив, що ніяких вантажних автомобілів відповідно до наданих на огляд фінансово-господарських документів ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743) та ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192) ніколи за вказаною адресою не прибували.

-висновок ДПС (тінь) в якому встановлено, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743) проводячи безтоварні операції з ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192), ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609) з врахуванням матеріалів кримінального провадження, ухилились від сплати податків на загальну суму понад 3 млн. грн. ПДВ.

-висновок судово-економічну експертизу, якою встановлення суму ухилення 32 043 158,73 грн., ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» за рахунок проведення безтоварних операцій з ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ», ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС».

Досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження у своїй сукупності, слідчий суддя вважає достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та можливу причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Надані прокурором докази доводять обставини, які свідчать про ймовірне вчинення ОСОБА_6 , як директором ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП»», умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов висновку про доведеність обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, обставини здійснення підозрюваним конкретних діянь та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про те, що матеріалами клопотання не підтверджено наявність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про недопустимість доданих до клопотання доказів на обґрунтування повідомленої ОСОБА_6 підозри.

Так, визнання недопустимими доказів слідчим суддею на стадії досудового розслідування, враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, можливе лише у випадках, коли: такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.

Разом з цим, під час дослідження матеріалів, доданих до клопотання, слідчим суддею не встановлено їх отримання з істотними та очевидними порушеннями.

Всі інші доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та допустимості.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 прокурор послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації підозрюваного ОСОБА_6 , а саме, фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування.

Згаданий ризик обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, тяжкістю покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які класифікується у відповідності до ст. 12 КК України, як тяжкий злочини, за які передбачено покарання відповідно у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна та у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого засудження у найближчій перспективі, до основного покарання у виді штрафу, розмір якого в силу положень ч. 2 ст. 53 КК України не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, доводять, що цей ризик є достатньо високим на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Кожна, окремо, з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_6 , однак, у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та/або суду.

Тобто, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи існування цього ризику, прокурор послався на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, процес збору доказів триває, зокрема, є необхідність вилучення документів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя погоджується з твердженням органу досудового розслідування щодо існування цього ризику, адже опосередковано на його підтвердження свідчать дані досліджених матеріалів кримінального провадження, якими обґрунтовано повідомлену ОСОБА_6 підозру.

З огляду на це, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_6 може сховати, знищити або спотворити важливі для кримінального провадження документи.

Тобто, прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків.

Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного на свідків, суд ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що прокурор навів достатніх доводів для обґрунтування того, що підозрюваний ОСОБА_6 в силу займаної посади може спробувати незаконно впливати на свідків.

Таким чином, прокурором наведено об`єктивні обставини, які вказують на реальну можливість підозрюваного вчинити незаконний вплив на свідків.

Щодо не достатності застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є особиста порука та особисте зобов`язання.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду даного клопотання, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного, зокрема, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працює, тобто має постійне джерело доходу, що свідчить про міцність соціальних зв`язків підозрюваного. Проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Таким чином, зважаючи на обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , встановлені слідчим суддею ризики, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не здатне забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановленим слідчим суддею.

Обґрунтованість розміру застави.

За змістом ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні: тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 11938 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 32 043 158, 73 грн., посилаючись на вагомість доказів причетності ОСОБА_6 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_6 , що складає 32 043 158, 73 грн., недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів. На думку прокурора саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

Беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваної, вбачається, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_6 має бути більшим за розмір, встановлений п. 3 ч. 4 ст. 182 КПК України.

При цьому, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини «Істоміна проти України» від 13.01.2022, згідно з п. 32 якого «…Суд вважає, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції».

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_6 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на неї обов`язків, забезпечувала її належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

На переконання слідчого судді, застава в розмірі 11938 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, тим більше такий розмір обґрунтовано прокурором, виходячи із суми спричиненої шкоди бюджету, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 5969 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» становить 16 020 796 грн. (2684х5969 = 16 020 796 грн.), не є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_6 та разом з покладеними на нього обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Так, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваногоОСОБА_6 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 8) здати уповноваженому органу у сфері паспортного контролю на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд з України.

За ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків слід встановити, до 20 листопада 2023 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування, що відповідає вимогам ч. 7 ст. 194 КПК України.

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до змісту ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Таким чином, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива другого відділу детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в смт Озерне Житомирської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5969 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 16 020 796 грн. (шістнадцять мільйонів двадцять тисяч сімсот дев`яносто шість) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №.., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 . Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:

-- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи;

-не відлучатися з м. Броварів, Київської обл., в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками, та особами що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування, у тому числі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині кл опотання - відмовити.

Попередити підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 20 листопада 2023 року.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

05 жовтня 2023 року