Ухвала

від 27.09.2023 по справі 201/11736/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/11736/23

Провадження № 1-кс/201/4175/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з секретарем ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_3 , про арешт майна за матеріалами досудового розслідування №22023050000003860 від 25.09.2023, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.6 ст.111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий посилався на те, що громадянин України ОСОБА_4 , перебуваючи в тимчасово окупованому місті Маріуполь Донецької області, приблизно у серпні 2022 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлений), діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією по поширенню інформації, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційних адміністрацій та збройних формувань та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, працевлаштувався кореспондентом у структурний підрозділ зареєстрованого на території російської федерації окупаційного засобу масової інформації « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (м. Донецьк, вул. Куйбишева, 61) - телевізійний канал «Маріуполь-24».

На вказаному телевізійному каналі «Маріуполь-24» громадянин України ОСОБА_4 створював телевізійні репортажі, в яких поширив інформацію в підтримку держави агресора РФ, законності окупації міста Маріуполь Донецької області та утвердження у даному місті окупаційних органів влади, а також поширив серед населення неправдиву інформацію про нібито процвітаючий Маріуполь з метою уникнення відповідальності держави-агресора за його руйнування та вбивства місцевих мешканців.

21.09.2023 відносно ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.111-1 КК України.

Таким чином, у здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації та збройних формувань та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, за викладених обставин обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Маріуполь Донецької області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, раніше не судимий, РНОКПП НОМЕР_1 , який документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 від 17.06.1999, виданим Приморським РВ м. Маріуполя УМВС України в Донецькій області.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, встановлено право власності на об`єкт нерухомого майна, яке належать ОСОБА_4 , а саме:

- житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка, площею 0,0525 га, з кадастровим номером 1412300000:02:014:0129.

Відповіддю з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Кіровоградській області № 31/11/3543-547 від 13.09.2022 встановлено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру МВС України за громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований автомобіль марки HYUNDAI, модель ELANTRA, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Слідчий надав суду заяву з проханням розглядати клопотання без його участі та задовольнити.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до наступного.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 172 КПК України, у зв`язку з тим, що існує реальна загроза зміни та приховування вказаного майна шляхом зміни його власника, з метою забезпечення арешту майна суд приходить до висновку що розгляд даного клопотання необхідно здійснити без участі власника цього майна підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та його захисників, представників.

Згідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 6 ст. 111-1 КК України, зазначене кримінальне правопорушення карається позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Приписами ч. 5 ст. 173 встановлено, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення в межах якого здійснюється досудове розслідування, а також те, що ч. 6 ст. 111-1 КК України за якою підозрюється ОСОБА_4 передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, у зв`язку із чим клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Аналізуючи наведене вважаю, що надані слідчою матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 168-169, 170-173 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 6 ст. 111-1 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:

-житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка, площею 0,0525 га, з кадастровим номером 1412300000:02:014:0129;

-автомобіль марки HYUNDAI, модель ELANTRA, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Строк оскарження ухвали протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя ОСОБА_1