Рішення

від 09.10.2023 по справі 288/2573/23

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/2573/23

Провадження № 2/288/433/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району, Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Попільнянської селищноїради Житомирськогорайону,Житомирської області(далі-відповідач)про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини,в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті проживав в селі Кам`янка, Житомирського (Попільнянського) району, Житомирської області. За життя ОСОБА_2 був складений заповіт, посвідчений секретарем Кам`янської сільської ради Житомирського (Попільнянського) району, Житомирської області 28 серпня 2018 року та зареєстровано в реєстрі за номером 30.

Відповідно до вказаного заповіту, померлий заповів позивачу земельну ділянку (пай) площею 3,8151 га, що знаходиться за адресою: Кам`янська сільська рада, Житомирського (Попільнянського) району, Житомирської області, кадастровий номер: 1824782200:01:000:0075.

Про наявність вказаного заповіту позивач не знала, так як проживає в іншому селі, а саме: село Попільня, Житомирського району, Житомирської області та періодично перебувала на лікуванні в місті Житомирі.

Після смерті ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини ніхто із родичів не подавав.

05 вересня 2023 року позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_2 помер, а за життя ним був складений заповіт, яким він заповідав їй земельну ділянку (пай). Про даний заповіт позивач дізналась від родичів померлого, які і передали їй заповіт.

12 вересня 2023 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак приватним нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропущенням встановленого строку на прийняття спадщини.

У зв`язку з поважною причиною, а саме: що позивач на час відкриття спадщини не проживала із спадкодавцем в одному населеному пункті, про наявність заповіту складеного на її користь дізналась лише 05 вересня 2023 року, тобто поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, і дані обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при подані заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини на майно померлого ОСОБА_2 терміном у три місяці.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилась, 09 жовтня 2023 року через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача, в якій він просить судове засідання проводити без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву в якій просить розглядати справу без участі їх представника, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 08 квітня 2022 року Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 150 /а.с. 5/.

Згідно Заповіту посвідченого 28 серпня 2018 року секретарем Кам`янської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 заповів земельну ділянку (пай) площею 3,8151 га, що знаходиться за адресою: Кам`янська сільська рада, Попільнянський район, Житомирська область, кадастровий номер: 1824782200:01:000:0075, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 30 /а.с. 6/.

Відповідно до повідомлення № 230/01-16 від 12 вересня 2023 року приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як строк для подачі заяви про прийняття спадщини пропущено. Строк для подачі заяви про прийняття спадщини закінчився 06 жовтня 2022 року /а.с. 7/.

Як вбачається з Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданого 12 вересня 2023 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, у Спадковому реєстрі інформація відносно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня /а.с. 8/.

Згідно Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), виданого 12 вересня 2023 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, у Спадковому реєстрі знайдено інформацію щодо заповіту, заповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчений 28 серпня 2018 року, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 30 /а.с. 9/.

Довідкою № 251, виданої Виконавчим комітетом Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області визначено, що ОСОБА_2 , 1950 року народження, уродженець селища Шахта Боролдай Південно Казахстанської області Республіки Казахстан, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав та був зареєстрований до дня його смерті за адресою: АДРЕСА_1 , одиноко /а.с. 10/.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та встановлено, що позивач ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не подала своєчасно у шестимісячний строк з поважних причин, так як вона не була обізнана про існування вищевказаного заповіту, складеного спадкодавцем на її користь, тому що з спадкодавцем разом за однією адресою вони не проживали. Також періодично вона перебувала на лікуванні в місті Житомирі.

Тому продовження їй строку для подання заяви про прийняття спадщини не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.

Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК Українине подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правиламистатті 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно допункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вонаналежить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першоїстатті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з частини третьоїстатті 1272 ЦК України,за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

Судом встановлено, що позивач дійсно пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

КеруючисьПостановою ПленумуВерховного судуУкраїни «Просудову практикуу справахпро спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року; статтями1217, 1221, 1262, 1268-1270,1272 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 197-200, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Попільнянської селищної ради Житомирського району, Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці з дня набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник