Рішення

від 26.09.2023 по справі 538/1462/23

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1462/23

Провадження № 2/538/415/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Цімботи Л.Г., за участю секретаря судового засідання Дугніст А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Вітер Лариса Олексіївна про тлумачення заповіту,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Вітер Л.О. про тлумачення заповіту. В обґрунтування заявлених вимог вказано, що її бабусі ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 7,2976 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району. Вказаній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 5322681100:00:009:0059. Даний державний акт було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010554500047. ІНФОРМАЦІЯ_1 її бабуся ОСОБА_3 померла.

За життя, 15.06.2020 року ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого, на випадок своєї смерті бабуся зробила, зокрема, таке розпорядження: належну їй земельну ділянку розміром 7,2976 га на території Бодаквянської сільської Ради Лохвицького р-ну, Полтавської області, яка належить їй згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №047836 заповіла в рівних частинах онуку ОСОБА_2 , онуці ОСОБА_1 16.05.2022 року приватним нотаріусом була заведена спадкова справа №25/2022 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

У відповідності до ст. 1270 ЦК України спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за законом та заповітом прийняли вона та ОСОБА_2 16.05.2023 року приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Вітер Л.О. їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,2400 га, яка знаходиться за адресою: Полтавська область Миргородський район (колишній Лохвицький р-н), с. Нижня Будаківка. 16.05.2023 року приватним нотаріусом також було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 баби ОСОБА_3 на 1/2 частку земельної ділянки площею 7,2976 га, що знаходиться на території Заводської міської територіальної громади, у зв`язку з тим, що було встановлено розбіжність реєстраційного номера в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, вказаного в заповіті, посвідченому секретарем Виконавчого комітету Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області Єресько О.П. 15 червня 2020 року за реєстровим №41, та в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №047836, а також в заповіті відсутня інформація про кадастровий номер земельної ділянки. Нотаріусом їй було рекомендовано звернутися до суду із питанням тлумачення заповіту відповідно до ст. 213 ЦК України.

В судове засідання позивач не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Третя особа приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Вітер Л.О. в судове засідання не з`явилась, надала письмові пояснення та просить розглядати справу за її відсутності.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 (а.с.7).

Згідно копіїДержавного актуна правовласності наземельну ділянкусерії ПЛ№ 047836 ОСОБА_3 належала земельнаділянка площею7,2976га,що розташована натериторії Бодаквянськоїсільської РадиЛохвицького р-ну,Полтавської області,виданого напідставі розпорядженняЛохвицької райдержадміністрації№354від 19.12.2005року,для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва.Акт зареєстрованов Книзізаписів реєстраціїдержавних актівна правовласності наземлю тана правопостійного користуванняземлею,договорів орендиземлю за№ 010554500047 (а.с.13).

ОСОБА_3 в 2016 році виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогсподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5322681100:00:009:0059, Полтавська область Лохвицький район Бодаквянська сільська рада (а.с.8-12).

За життя, 15.06.2020 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, зареєстрований в реєстрі за №41, відповідно до якого, на випадок своєї смерті ОСОБА_3 зробила таке розпорядження: належну їй земельну ділянку розміром 7,2976 га на території Бодаквянської сільської Ради Лохвицького р-ну, Полтавської області, яка належить їй згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №047836 виданого на підставі розпорядження Лохвицької райдержадміністрації №354 від 19.12.2005 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землю за №0554500047 заповіла в рівних частинах: онуку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; онуці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дана обставина підтверджується копією заповіта від 15.06.2020 року (а.с.14).

16.05.2023 року приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Вітер Л.О. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,2400 га, яка знаходиться за адресою: Полтавська область. Миргородський район (колишній Лохвицький р-н), с. Нижня Будаківка, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322681105:05:001:0296, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 16.05.2023 року, реєстровий №280 та витягом з Державного реєстру речових прав (а.с. 17-18).

16.05.2023 року приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Вітер Л.О. було видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,3207 га, яка знаходиться за адресою: Полтавська область. Миргородський район (колишній Лохвицький р-н), с. Нижня Будаківка, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5322681105:05:001:0297, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 16.05.2023 року, реєстровий №279 та витягом з Державного реєстру речових прав (а.с. 19-20).

Постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Вітер Л.О. від 16.05.2023 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її баби, ОСОБА_3 , на 1/2 частку земельної ділянки площею 7,2976 гектарів, що знаходиться на території Заводської міської територіальної громади Миргородського району Полтавської області (до зміни - Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області), цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки: 5322681100:00:009:0059, у зв`язку з тим, що встановлено розбіжність у

заповіті, посвідченому секретарем Виконавчого комітету Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області Єресько О.П. 15.06.2020 року за реєстровим № 41 та документом, що

посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно - Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 047836 виданим Лохвицьким районним відділом земельних ресурсів 27 грудня 2005 року, а такожв заповітівідсутня інформаціяпро кадастровийномер земельноїділянки (а.с.15-16).

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1264 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 1256 ЦК України суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту - спадкоємці мають різне уявлення про волевиявлення заповідача. За відсутності спору тлумачення заповіту здійснюється самими спадкоємцями на підставі ч.1 ст. 1256 ЦК України.

Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять і термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача стосовно долі спадщини.

При цьому ч.2 ст. 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину, при тлумаченні заповіту, не допускається і внесення змін у зміст заповіту.

Згідно зі ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц зазначив, що в частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, та з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

З огляду на викладене тлумаченню підлягає правочин або його частина у способи, встановлені ст. 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення незрозумілостей та суперечностей у трактуванні його положень. Пріоритет надається тому, що написано в правочині, тобто буквальному тлумаченню слів та термінів. При тлумаченні правочину, у тому числі заповіту, спершу береться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, тобто здійснюється буквальне тлумачення правочину. І лише коли буквальне тлумачення не дало змоги витлумачити зміст правочину, необхідно вдаватися до порівняння частини правочину, намірів тощо. Тобто правила тлумачення правочину визначені законом за принципом концентричних кіл: за неможливості витлумачити зміст правочину шляхом використання вузького кола засобів (буквальне тлумачення) залучаються інші засоби.

Відповідно до статей 1216, 1218, 1219 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком тих, котрі нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Отже, судом встановлено, що шляхом складення заповіту спадкодавець реалізувала свій намір заповісти земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,2976 га по 1/2 її частині ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , помилково не зазначивши кадастрового номеру земельної ділянки та допустивши неточність у зазначені номеру, за яким Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 047836 був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а саме було зазначено № 0554500047, замість № 010554500047.

За таких обставин суд вважає про наявність правових підстав для задоволення позову.

Приймаючи таке рішення суд враховує і правову позицію Верховного Суду висловлену у справі № 165/3014/20.

Керуючись ст.ст.10,12,13,18,81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа:приватний нотаріусМиргородського районногонотаріального округуПолтавської областіВітер ЛарисаОлексіївна протлумачення заповіту задовольнити.

Зміст заповіту, що був складений 15 червня 2020 року секретарем Пісківської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, реєстровий №41, відповідно до якого ОСОБА_3 заповіла в рівних частинах онуку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та онуці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , належну ОСОБА_3 земельну ділянку розміром 7,2976 га на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, яка належить ОСОБА_3 згідно

Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №047836 виданого на підставі розпорядження Лохвицької райдержадміністрації №354 від 19 грудня 2005 року для ведення

товарного сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0554500047,

необхідно розуміти так:

спадкодавець ОСОБА_3 заповіла належну їй, ОСОБА_3 , земельну ділянку розміром 7,2976 га на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, яка належить їй, ОСОБА_3 , згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №047836 виданого на підставі розпорядження Лохвицької райдержадміністрації №354 від 19 грудня 2005 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5322681100:00:009:0059, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010554500047, в рівних частинах онуку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та онуці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 6 жовтня 2023 р.

Суддя Лохвицького

районного суду Л.Г.Цімбота