Рішення

від 09.10.2023 по справі 760/5924/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2023 р.

м. Київ

справа № 760/5924/23

провадження № 2/755/6206/23

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна»</a>, треті особи: Акціонерне товариство «Прокредит Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілінорт-Трейд», про скасування заборони на нерухоме майно,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Росвен Інвест Україна» про звільнення з-під арешту нерухомого майна та просить зняти заборону на нерухоме майно реєстраційний номер обтяження № 8854884, зареєстровано 03.07.2009 року реєстратором: Приватний нотаріус Ніколенко В.М., підстава обтяження: Повідомлення № 7041 від 03.07.2009 року ЗАТ «ПроКредит Банк»; об`єкт обтяження: 1/5 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнути з відповідача судовий збір.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що на електронному аукціоні ДП «Сетам» було продано нерухоме майно, на яке було накладено заборону (іпотека), а саме: квартиру АДРЕСА_1 , про що був складений протокол від 24.01.2022 року. Вказане нерухоме майно перебувало в іпотеці у ПАТ «Дельта Банк» і в рамках виконавчого провадження було реалізовано на відкритих торгах ДП «Сетам» на користь нового власника ТОВ Ілінорт-Трейд», який отримав свідоцтво про право власності на квартиру; заборона була накладена за заявою нового кредитора ЗАТ «ПроКредит Банк» 03.07.2009 року. Новий кредитор ЗАТ «ПроКредит Банк» відступив право вимоги за зобов`язаннями позивача на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна», тому позовні вимоги позивачем пред`явлено саме до ТОВ «Росвен Інвест Україна». Після проведення торгів та повного розрахунку за лот, позивач отримав копію Акту про реалізацію предмета іпотеки від 26.01.2022 року, а приватним виконавцем Наконечним І.М. видано лист від 09.02.2022 року № 68 про те, що ним винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Однак після реалізації іпотечного майна, оскаржувана заборона від 03.07.2009 року не була скасована у встановленому законом порядку та буде спричиняти позивачу незручності, оскільки за ним рахується заборона на реалізоване майно, тому позивач вимушений звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна»</a>, треті особи: Акціонерне товариство «Прокредит Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілінорт-Трейд», про скасування заборони на нерухоме майно, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ТОВ «Росвен Інвест Україна», отримавши 19.09.2023 року копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а треті особи - правом надання пояснень на позовну заяву у встановлений строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до пункту другого частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч.1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 03.07.2009 року за № 8854884 реєстратором приватним нотаріусом Ніколенко В.М., за повідомленням 7041 від 03.07.2009 року ЗАТ «ПроКредит Банк», до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомості внесено заборону на нерухоме майно реєстровий номер 8854884, на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 . (а.с. 14 зв.)

07.10.2010 року постановою державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-275 Дніпровського районного суду м. Києва від 01.09.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» грошових коштів у розмірі 20 585,85 грн. (а.с. 16)

Згідно Листа АТ «ПроКредит Банк» від 11.11.2019 року № 1-2/19/7315/1, усі права вимоги по кредитним зобов`язанням ОСОБА_1 перед АТ «ПроКредит Банк» відступлені на користь нового кредитора - ТОВ «Росвен Інвест Україна». (а.с. 12)

За даними Свідоцтва, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., від 02.02.2022 року, реєстровий № 148, на підставі Акта про реалізацію предмета іпотеки, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Наконечним І.М. від 26.01.2022 року, посвідчено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілінорт-Трейд» належить на праві власності майно, що складається з квартири, загальною площею 81,5 кв.м., житловою площею 51,1 кв.м., вартістю 1 071 539,00 грн., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що раніше належала ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 16 серпня 2000 року Дарницьким вагоноремонтним заводом, згідно розпорядження № 54-422 від 16.08.2000 року. (а.с. 11, 13, 14, 20-21, 24, 25-26)

За даними Листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва від 09.02.2022 року № 68 повідомлено про те, що згідно виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 28.12.2012 року, виданого за рішенням від 15.05.2012 року у справі № 2-131/1/11, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість в розмірі 982 144 гривні 72 копійки, 1 700 гривень судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 983964 (дев`ятсот вісімдесят три тисячі дев`ятсот шістдесят чотири) гривні 72 копійки; звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на праві приватної власності згідно свідоцтва на право власності на житло, виданого 16 серпня 2000 року Дарницьким вагоноремонтним заводом м. Києва, згідно з розпорядженням від 16 серпня 2000 року, зa номером 54-422, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 13 вересня 2000 року за номером 6170 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку». Виконавче провадження ВП № НОМЕР_3 відкрито відносно боржника ОСОБА_3 . Приватним виконавцем Наконечним І.М. проведено примусове виконання судового рішення та звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 та проведен реалізацію майна в межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку». 07.02.2022 року приватним виконавцем Наконечним І.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом, виконавчий документ направлений до Дніпровського районного суду м. Києва для долучення до матеріалів справи. (а.с. 19)

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

У статті 19 Закону України «Про заставу» передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 ЦК України).

За положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України «Про іпотеку».

Зокрема, частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

При цьому, за змістом частини шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 17 жовтня 2018 року у справі № 6-13цс14, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

За приписами статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору).

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з пунктом 5 Глави 15 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 року (далі - Порядок), нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 6.1 Глави 15 Розділу ІІ Порядку передбачено, що про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Отже, законодавством передбачено підстави та порядок зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Враховуючи необхідність документального закріплення підстав зняття нотаріусом заборони відчуження нерухомого майна (нотаріус не може зняти заборону без офіційного звернення), у разі особистого звернення до нотаріуса осіб, які є ініціаторами зняття заборони, та мають на це необхідні права та повноваження, нотаріусу слід відбирати від таких осіб відповідну заяву, в якій міститиметься прохання про зняття заборони відчуження нерухомого майна та до якої додаються необхідні підтверджуючі документи.

При одержанні заяви та підтверджуючих документів, на виконання пункту 6.1. Глави 15 Розділу ІІ Порядку, нотаріус реєструє таку заяву в журналі реєстрації вхідних документів та робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Після зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріус, який зняв заборону, може провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинення іншого речового права (іпотеки) - у разі, коли знімається заборона з предмета іпотеки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тобто у процедурі зняття заборони первинними є дії щодо завершення початої нотаріальної дії з накладення заборони (з проставленням відміток у відповідному реєстрі та алфавітній книзі та проставлення відмітки на правочині) та лише після цього можливе внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення заборони та іпотеки.

За положеннями частини першої статті 593 ЦК України припинення права іпотеки в разі належного виконання основного зобов`язання презюмується.

Встановлення факту припинення основного зобов`язання належним його виконанням, є свідченням припинення додаткових (акцесорних) зобов`язань за договорами іпотеки.

Звернення особи до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, на підставі частини першої статті 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

Під час застосування вищенаведених норм права підлягає врахуванню також правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц, провадження № 14-88цс19 (пункти 54, 68-70): іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). Оскільки належне виконання основного зобов`язання припиняє іпотеку й обтяження нерухомого майна, що є предметом іпотеки, то суди мали ухвалити рішення, яким зняти заборону відчуження нерухомого майна та виключити відповідні записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, а не зобов`язувати вчинити такі дії нотаріуса, - що підтримано у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 695/3790/15-ц.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є зняти заборони на нерухоме майно реєстраційний номер обтяження № 8854884, зареєстровано 03.07.2009 року реєстратором: Приватний нотаріус Ніколенко В.М., підстава обтяження: Повідомлення № 7041 від 03.07.2009 року ЗАТ «ПроКредит Банк»; об`єкт обтяження: 1/5 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на порушення вказаним забезпеченням прав позивача як іпотекодавця квартири, яким виконано основне зобов`язання, забезпечене іпотекою, шляхом реалізації на електронних торгах предмета іпотеки у рахунок погашення боргу, та у зв`язку із закриттям виконавчого провадження належним та повним виконанням рішення суду про стягнення кредитної заборгованості.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зняття заборони на нерухоме майно реєстраційний номер обтяження № 8854884, зареєстровано 03.07.2009 року реєстратором: Приватний нотаріус Ніколенко В.М., підстава обтяження: Повідомлення № 7041 від 03.07.2009 року ЗАТ «ПроКредит Банк»; об`єкт обтяження: 1/5 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 , - оскільки зобов`язання позивача ОСОБА_1 припинено належним виконанням основного зобов`язання, шляхом продажу на електронних торгах предмета іпотеки, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, що не оспорено відповідачем, тому оскаржена у даному провадженні заборона на вказане нерухоме майно є порушенням прав позивача - іпетокодавця за наявності виконаного основного зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна»</a>, треті особи: Акціонерне товариство «Прокредит Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілінорт-Трейд», про скасування заборони на нерухоме майно, підлягає до задоволення.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 17, 33, 74 Закону України «Про іпотеку», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 3, 11, 15, 16, 593 Цивільного кодексу України, с ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна»</a>, треті особи: Акціонерне товариство «Прокредит Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілінорт-Трейд», про скасування заборони на нерухоме майно - задовольнити.

Зняти заборону на нерухоме майно реєстраційний номер обтяження № 8854884, зареєстровано 03.07.2009 року реєстратором: Приватний нотаріус Ніколенко В.М., підстава обтяження: Повідомлення № 7041 від 03.07.2009 року ЗАТ «ПроКредит Банк»; об`єкт обтяження: 1/5 частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 та виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна»</a> (Код ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, б-р В. Гавела, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 09 жовтня 20023 року.

Суддя: В.І. Галаган