Рішення

від 09.10.2023 по справі 904/3695/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2023м. ДніпроСправа № 904/3695/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ЛОГИСТИКС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТЛАЙФ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал-Логистикс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутлайф" про стягнення суми заборгованості за Договором № Ф 0601 перевезення вантажу від 06.01.2022 у розмірі 79 433 грн та штрафних санкцій у сумі 165 411 грн, з яких: інфляційні втрати у розмірі 26 292, 08 грн, 3% річних у розмірі 3 822, 21 грн, пеня у розмірі 55 863, 71 грн.

Ухвалою суду від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.07.2023 була отримана відповідачем 28.07.2023.

Отже, відповідач повинен був подати відзив на позов не пізніше 14.08.2023, останнім днем надходження якого до суду, з урахуванням нормативних строків пересилання місцевої рекомендованої поштової кореспонденції, є 19.08.2023.

Тому, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом. Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором перевезення вантажу № Ф 0601 від 06.01.2022 в частині повної та своєчасної оплати.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

06.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрутлайф" (далі відповідач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал-Логистикс" (далі позивач, Виконавець) було укладено договір перевезення вантажу № Ф 0601 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець зобов`язується організовувати та надати послуги з перевезення вантажів замовника рефрижераторними дорожніми транспортними засобами та надавати інші транспортно-експедиційні і додаткові послуги відповідно до вимог замовника, що пов`язані з перевезенням вантажів по території України, а також у міжнародному сполученні, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 1.3 договору визначено, що найменування, кількість і ціна послуги визначаються в рахунках або актах виконаних робіт, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 3.2 договору адреса завантаження та розвантаження вантажу, дані про маршрут, дати, кількість та вага вантажу обов`язково зазначаються в товарно-транспортних накладних (або CMR).

Пунктом договору 4.1.4 на замовника покладено обов`язок оплачувати рахунки виконавця на умовах, які передбачено у даному договорі в розмірі, що погоджені сторонами у заявці.

Розділом 5 договору перевезення сторони визначили порядок розрахунків, зокрема узгодили, що:

вартість послуг визначається в заявках та/або додаткових угодах до цього договору (пункт 5.1 договору);

розрахунки між виконавцем і замовником здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товарно-транспортної накладної, рахунку, акту виконаних робіт, заявки оформлених згідно нормативних документів (пункт 5.2 договору);

сторони визначають загальну вартість послуг в рахунках та актах виконаних робіт відповідно до фактично наданих послуг у звітному періоді (пункт 5.3);

рахунок на оплату виписується виконавцем і надається замовнику після надання послуг. Сторони підписують акт виконаних робіт по факту надання транспортно-експедиційних послуг (пункт 5.4 договору);

акт виконаних робіт повинен бути підписаний замовником та повернутий виконавцю протягом 14 днів з дати його отримання. У випадку відсутності у строк 7 календарних днів з моменту отримання письмових зауважень замовника, послуги вважаються виконаними належним чином, а акт затвердженим і таким, відносно якого у замовника немає зауважень (пункт 5.5 договору).

Пунктом 6.2.1 договору перевезення визначено, що за порушення замовником термінів оплати послуг, він сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Сторонами погоджено, що підписання договору шляхом направлення на електронну адресу сканованої копії іншій стороні має силу оригіналу (пункт 11.1 договору).

В межах дії Договору ТОВ «Глобал-Логистикс» було здійснення міжнародне перевезення по маршруту с. Шипинки, Вінницька обл. (Україна) - м. Заславль (Республіка Білорусь).

За час перевезення ТОВ «Глобал-Логистикс» було надано такі послуги ТОВ «Фрутлайф», згідно з актом надання послуг № 57 від 07.02.2022:

- міжнародні транспортні послуги по маршруту: с. Шипинки, Вінницька обл. (Україна) - м. Заславль (Республіка Білорусь), авто АІ 7790 МІ / АІ 4877 ХН - ціна послуги 46 000 грн.

За час перевезення ТОВ «Глобал-Логистикс» було понесено такі витрати:

- експедиційне обслуговування по маршруту: с. Шипинки, Вінницька обл. (Україна) - м. Заславль (Республіка Білорусь) - ціна витрат 1 541, 67 грн.

Всього було надано послуги на суму 41 850 грн (з ПДВ).

Згідно з актом надання послуг № 58 від 09.02.2022:

- міжнародні транспортні послуги по маршруту: Вінницька обл. (Україна) - м. Заславль (Республіка Білорусь), авто АІ 1703 ОЕ / АВ 4585 XF - ціна послуги 46 035 грн.

За час перевезення ТОВ «Глобал-Логистикс» було понесено такі витрати:

- експедиційне обслуговування по маршруту: Вінницька обл. (Україна) - м. Заславль (Республіка Білорусь) - ціна витрат 1 250 грн.

Всього було надано послуги на суму 47 535 грн. (з ПДВ).

Загальна сума наданих послуг становить 95 385 грн.

Для досудового врегулювання спору позивач на адресу відповідача направив претензію № 01082 від 27.03.2023 про сплату заборгованості за договором перевезення вантажу № Ф 0601 від 06.01.2022.

Відповідач лише частково оплатив послуги перевезення в розмірі 15 952 грн.

Вищезазначені обставини і стали причиною виникнення спору. Крім суми основного боргу у розмірі 79 433 грн, позивач просить стягнути суд 55 863, 71 грн пені, 26 292, 08 грн інфляційні втрати та 3 822, 21 грн 3 % річних.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини надання транспортних послуг.

Щодо суми основного боргу

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Проте, відповідачем не було виконано своїх зобов`язань за Договором та не було проведено розрахунки згідно Актів надання послуг позивача.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши замовнику (відповідачу) транспортні послуги, згідно положень та умов, які наведено в договорі, а відповідач в порушення умов Договору в обумовлений строк не оплатив надані послуги в повному обсязі та має перед позивачем заборгованість з оплати останніх в сумі 79 433 грн.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 79 433 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормою частини 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2.1 договору перевезення визначено, що за порушення замовником термінів оплати послуг, він сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну оплату наданих послуг в розмірі 55 863, 71 грн, з яких за період з 23.02.2022 по 09.05.2023 у сумі 4 672, 21, за період з 23.02.2022 по 19.05.2022 у сумі 3 365, 75 грн та за період з 23.02.2022 по 03.07.2023 у сумі 47 442, 18 грн.

Оскільки, положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом 6 місяців.

Крім того, позивачем невірно визначено початок настання зобов`язання, оскільки останнім днем оплати є:

- за актом надання послуг № 57 від 07.02.2022 21.02.2022 (включно), тому прострочення починається з 22.02.2022 на заборгованість 47 850 грн.

Суд констатує наявність у позивача права нараховувати пеню починаючи з 23.02.2022, в той же час, беручи до уваги момент прострочення виконання зобов`язання, як 22.02.2022, суд зазначає, що нарахування пені може бути здійснено до 21.08.2022 у порядку частини 6 статті 232 ГК України.

- за актом надання послуг № 58 від 09.02.2022 23.02.2022 (включно), тому прострочення починається з 24.02.2022 на заборгованість 47 535 грн.

Виходячи з положень частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5.4 договору, пеня нараховується за актом надання послуг № 57 від 07.02.2022 за період з 22.02.2022 по 21.08.2022 та за актом надання послуг № 58 від 09.02.2022 з 24.02.2022 по 23.08.2022.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 15 890, 13 грн. В задоволенні пені у розмірі 40 053, 58 грн відмовити.

Щодо 3 % річних та інфляційних втрат

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в загальній сумі 26 292, 08 грн розраховані за загальний період з березня 2022 по травень 2023 року.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.

Дослідивши наданий розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що заявлена до стягнення сума у розмірі є невірною, оскільки інфляційні втрати нараховано на суми часткових оплат.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат сума, що підлягає задоволенню становить 26 175, 43 грн, в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 116, 57 грн слід відмовити.

За прострочення оплати за надані послуги відповідач мав сплатити на користь позивача 3% річних у розмірі 3 822, 21 грн за період з 23.02.2022 по 09.05.2023 у сумі 324, 48 грн, за період з 23.02.2022 по 19.05.2022 у сумі 259, 48 грн та за період з 23.02.2022 по 03.07.2023 у сумі 3 238, 25 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що заявлена до стягнення сума вказаних нарахувань є невірною.

Позивачем невірно визначено початок настання зобов`язання за актом № 58 від 09.02.2022.

Також останнім невраховано часткові оплати відповідачем та нараховано відсотки на суми часткових оплат.

Відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення трьох процентів річних у розмірі 3 814, 22 грн. В задоволенні трьох процентів річних у розмірі 7, 99 грн відмовити.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 31 113, 82 грн та 3% річних у розмірі 3 814, 22 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 113, 49 грн.

Позивач заявив вимогу про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутлайн» (49033, м. Дніпро, вул. Краснопільська, буд. 9, оф. 318; ідентифікаційний код 39321180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Логистик" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30Д; ідентифікаційний код 43898363) основний борг у розмірі 79 433 грн, пеню у розмірі 15 890, 13 грн, 3 % річних у розмірі 3 814, 22 грн, інфляційні втрати у розмірі 31 113, 82 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 113, 49 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відкласти вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко