Рішення

від 29.09.2023 по справі 906/608/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/608/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Куглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Троянчук Д. М. - адвокат, довіреність від 10.01.2023,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕПФОР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юміс Агро Юкрейн"

про стягнення 170 952,42 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕПФОР" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юміс Агро Юкрейн" про стягнення 170 952,42грн збитків, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами поставки №774 від 13.09.2022 та №797 від 30.09.2022.

Ухвалою суду від 22.05.2023 позовну заяву ТОВ "СТЕПФОР" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 27.06.2023.

Ухвалою суду від 27.06.2023 відкладено підготовче засідання на 07.07.2023.

Ухвалою суду від 07.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 28.08.2023.

Ухвалою суду від 28.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/608/23 до судового розгляду по сутіна 29.09.2023.

Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2023 позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання 29.09.2023 не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить реєстр відправлень рекомендованої кореспонденції від 29.08.2023 та довідка про доставку електронного листа на пошту відповідачу (а.с.134-135).

Відповідач у клопотанні №27 від 27.07.2023 про надання пояснень зазначав, що ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" включило податкові накладні та відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахункових коригування до податкових накладних та про податковий кредит з урахуванням його коригування за вересень і жовтень 2022 року. Однак, ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" має стан ризиковості. Вказував, що ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" не має наміру не реєструвати податкові накладні, але податкова заблокувала діяльність підприємства.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи і неявка в засідання суду відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

13.09.2022 та 30.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юміс Агро Юкрейн" (постачальник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕПФОР" укладено договори поставки №774 та №797, відповідно до яких на умовах і в порядку, передбаченими даним договором, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату (далі - договір №774 та №797).

За умовами пункту 1.2 договорів №774 та №797, предметом даних Договорів є просо, код 1008, відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що надалі іменується Товар, найменування та асортимент якого зазначається у рахунках-фактурах та накладних на Товар.

Відповідно до пункту 3.1 договорів №774 та №797, поставка Товару здійснюється до 13.10.2022 на умовах терміну FCA, зі складу Постачальника відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2010, що застосовуються з урахуванням умов даного Договору та його внутрішньодержавного характеру.

Пунктом 4.1 договору №774, ціна однієї тонни товару становить 8300,00грн.

Загальна вартість договору становить 830 000 грн (пункт 4.3 договору №774).

Загальна вартість договору становить 116 200 грн (пункт 4.3 договору №797).

Відповідно до пункту 9.1 договорів №774 та №797, дані Договори набирають чинності з моменту підписання їх Сторонами і діють до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним договорами, у тому числі щодо обміну оригіналами бухгалтерських документів.

Дані Договори підписані представниками сторін, а їх підписи скріплені печатками підприємств.

Матеріали справи свідчать про те, що на підставі виставлених рахунків на оплату: №3 від 16.09.2022, №4 від 03.10.2022 та №5 від 07.10.2022 позивачем було здійснено оплату за товар 16.09.2022 на суму 556 100,27грн, 19.09.2022 на суму 238 376,12грн, 04.10.2022 на суму 95 450,05грн, 07.10.2022 на суму 97248,38грн, що підтверджується платіжним дорученнями: №2594 від 16.09.2022, №2612 від 19.09.2022, №2801 від 04.10.2022, №2849 від 07.10.2022 (а.с.22-28)

На виконання умов договорів №774 та №797, відповідачем 16.09.2022, 19.09.2022, 03.10.2022 та 07.10.2022 поставлено товар на загальну суму 1 025 714,51грн, що підтверджується видатковими накладними: №2 від 16.09.2022 на суму 329 344,16грн, з яких ПДВ 54 890,69грн; №3 від 19.09.2022 на суму 465 132,23грн, з яких ПДВ 77 522,04грн; №4 від 03.10.2022 на суму 114 540,06грн, з яких ПДВ 19 090,01грн; №5 від 07.10.2022 на суму 116 698,06грн, з яких ПДВ 19 449,68грн та товарно-транспортними накладними: №Ф 1909-1 від 19.09.2022, №Ф 1909-2 від 19.09.2022, №Ф 2609 від 26.09.2022, №Ф 0610-1 від 06.10.2022, №Ф 0610-2 від 06.10.2022 (а.с.29-44).

Як зазначає позивач, податкові накладні на загальну суму 170 952,42грн з ПДВ не були зареєстровані відповідачем, у зв`язку з чим, ТОВ "Степфор" в податковій декларації з ПДВ за березень 2023 року було оформлено додаток 7, в якому зазначено ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" як платника податків, на якого подана заява зі скаргою на підставі п.201.10 ст.201 ПК України за порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН. Також вказує, що ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" було складено податкову накладну №1 від 16.09.2022 на суму 556 100,27грн з ПДВ 92 683,38грн, але згідно квитанції від 27.09.2022, реєстрація такої податкової накладної була зупинена.

Судом встановлено, що реєстрація податкової накладної №1 від 16.09.2022 на суму 556 100,27грн з ПДВ 92 683,38грн зупинена. У квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу у зв`язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано платнику надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

01.03.2023 позивач направив відповідачу листа, в якому просив повідомити про те, які заходи вживаються ТОВ "Юміс Агро Юкрейн" щодо зупиненої в ЄРПН податкової накладної №1 від 16.09.2022 на суму ПДВ 92683,38грн, а також оформлення та реєстрації податкових накладних: від 19.09.2022 на суму ПДВ 39729,35грн, від 03.10.2022 на суму ПДВ 19090,01грн, від 07.10.2022 на суму ПДВ 19449,68грн (а.с.46, докази надіслання а.с.47), який залишений без відповіді та задоволення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит у розмірі 170 952,42грн. У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 170 952,42грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоЦивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори є договорами поставки.

У відповідності до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України (в редакції станом час виникнення податкових зобов`язань), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.7. Податкового кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Отже, згідно п.201.10 ст.201 ПК України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Згідно з п.5 Порядку, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Пункт 8 Критеріїв визначає: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно поданих до справи доказів, після отримання часткової оплати та поставки товару за видатковими накладними №2 від 16.09.2022 на суму 329344,16грн, №3 від 19.09.2022 на суму 465132,23грн, №4 від 03.10.2022 на суму 114540,06грн, №5 від 07.10.2022 на суму 116698,06грн, відповідачем було складено податкову накладну №1 від 16.09.2022 на суму 556 100,27грн з ПДВ 92 683,38грн, податкову декларацію з податку на додану вартість від 21.11.2022 на суми 238 376,12грн з ПДВ 39 729,35грн, податкову декларацію з податку на додану вартість від 21.11.2022 на суми 95 450,05грн з ПДВ 19 090,01грн та 97 248,38грн з ПДВ 19 449,68грн, які направлено в податковий орган.

Судом встановлено, що реєстрація податкової накладної №1 від 16.09.2022 на суму 556 100,27грн з ПДВ була зупинена, а податкові декларації з податку на додану вартість від 21.11.2022 на суми 238 376,12грн з ПДВ 39 729,35грн, від 21.11.2022 на суми 95 450,05грн з ПДВ 19 090,01грн та 97 248,38грн з ПДВ 19 449,68грн не зареєстровані, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п.198.1 ст.198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до наведеного, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 3.4 договорів №774 та №797, постачальник у момент поставки надає Покупцю: видаткову накладну, податкову накладну, рахунок-фактуру.

Однак, відповідач не виконав належним чином свого обов`язку щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 170 952,42грн.

Відповідно до частин 1, 2ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1ст. 225 ГК України).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст. 611 ЦК України та ст.224 ГК України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки .

Зогляду на наведені норми для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Тому має місце причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21).

Відповідач встановленого Податковим кодексом України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних належним чином не виконав, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9193002074 від 27.09.2022 року, податкові декларації з податку на додану вартість від 21.11.2022 на суми 238 376,12грн з ПДВ 39 729,35грн, від 21.11.2022 на суми 95 450,05грн з ПДВ 19 090,01грн та 97 248,38грн з ПДВ 19 449,68грн, а реєстрація податкової накладної №1 від 16.09.2022 на суму 556 100,27грн з ПДВ 92 683,38грн зупинена податковим органом.

З огляду на викладене вище вбачається, що такі порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 170 952,42грн, тобто позивач поніс збитки.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між неналежним виконанням відповідачем визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Частиною 1статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.1 договору №774 та №797 сторони погодили, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує завдані збитки та несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України та даного Договору.

За умовами пункту 6.2.3 договорів №774 та №797, Постачальник за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення порядку заповнення та реєстрації податкових та видаткових накладних Постачальник сплачує штраф у розмірі 20% від суми такої накладної, якщо це призвело до втрати покупцем права на податковий кредит Постачальник зобов`язаний сплатити штраф, якщо з Покупця з будь-яких причин, передбачених податковим законодавством України будуть зняті суми ПДВ віднесені покупцем до податкового кредиту. Цей пункт може бути застосовано до Постачальника лише у випадку, якщо податкова накладна не зареєстрована та/або реєстрація скасована відповідно до вимог чинного законодавства, а також якщо Постачальник не надав на вимогу Покупця підтверджуючі документи про товар.

Частиною 2статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на те, що відповідач не виконав зобов`язань щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в результаті чого позивач втратив право на податковий кредит за такими податковими накладними, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі ПДВ, а саме в сумі 170 952,42грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами ч.3ст.13 Господарського процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст.74 ГПК України, обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи доведеність позовних вимог поданими доказами, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу, України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юміс Агро Юкрейн" (12260, Житомирська обл., Радомишльський р-н, село Раковичі(з), комплекс будівель та споруд №1 на території Раковицької сільської ради; ідентифікаційний код 42662620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕПФОР" (33001, Рівненська область, Рівненський район, м.Рівне, вул.Артилерійська, буд. 3-А, ідентифікаційний код 40310088):

- 170 952,42грн збитків,

- 2 684,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.10.23

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу (рек.) код ЄДРПОУ 40310088

3 - відповідачу (рек.) код ЄДРПОУ 42662620