Рішення

від 09.10.2023 по справі 908/2720/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/202/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2023 Справа № 908/2720/23

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянувши у письмовому провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/2720/23

за позовом: Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Федосов Транс» (вул. Каховська, 44, м. Запоріжжя, 69096)

про стягнення 4 257 грн 07 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулась Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Федосов Транс» про стягнення 4 257 грн 07 коп.

Підставою для звернення з позовом зазначено несплату відповідачем 4 257 грн 07 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри, яких перевищують нормативні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 позовну заяву передано для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.08.2023 у справі № 908/2720/23 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем ухвалу суду отримано 05.09.2023.

В ухвалі, суд звернув увагу учасників справи, що в силу приписів ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частинами 2, 3 ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи з викликом представників сторін не надходило.

11.09.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у справі № 908/2720/23 в повному обсязі у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Так, відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Уряду від 11.02.2015 № 103 (далі по тексту - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

При цьому, відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту здійснює нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю». Аналогічна норма закріплена у підпункті 27 пункту 5 Положення.

Крім того, аналіз положень вищевказаного закону свідчить про те, що стягнення плати за проїзд у судовому порядку, з метою наповнення Державного бюджету є обов`язком органу державної влади.

Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Федосов Транс» користь Державного бюджету 4 257 грн 07 коп. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри, яких перевищують нормативні було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Посадовою особою Укртрансбезпеки, а саме: старшим державним інспектором Васильковським О.Г. та головним спеціалістом Слюсаренко Д.М. 23.06.2020 на підставі направлення на рейдову перевірку № 009200 від 19.06.2020 на а/д Н-8, Дніпропетровська обл., 428 км+746 м проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки DAF реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Працівниками Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на строєну вісь складало - - 22 620 т при допустимих 22 000 т, що підтверджується копією талона про зважування від 23.06.2020.

За результатами перевірки було складено довідку № 029138 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23.06.2020;

акт № 0015937 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 23.06.2020;

акт № 217375 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.06.2020, яким зафіксоване порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажу згідно ТТН від 22.06.2020 № 16630 з перевищенням габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень, чим порушено норми, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

ОСОБА_2 , який є власником транспортного засобу, нараховано плату за проїзд великовагового транспортного засобу у розмірі 142, 40 євро, що еквівалентно 4 257 грн 07 коп. (курс НБУ станом на 23.06.2020 за 1 євро = 29, 8952), про що складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 23.06.2020 № 039825.

Проте, під час розгляду справи було встановлено, що на момент рейдової перевірки транспортний засіб перебував у користуванні ТОВ «Федосов Транс» на підставі договору оренди від 03.03.2020, а відтак, саме ТОВ «Федосов Транс» був автомобільним перевізником та суб`єктом відповідальності відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Таким чинок обов`язок щодо сплати за проїзд великовагового транспортного засобу покладається на ТОВ «Федосов Транс».

Спірні правовідносини сторін є господарськими.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників.

Отже, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Так, постановою Уряду від 27.06.2007 № 879 визначено Порядок здійснення габаритно вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4.35 м), за довжиною -22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т {для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до положень п. 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Пунктом 21 Порядку № 879 врегульовано, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з п. 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П - (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де:

П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів;

К- коефіцієнт збільшення плати за проїзд.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

При цьому, пунктом 31 Порядку № 879 врегульовано, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

На підставі викладеного, Управлінням Укртрансбезпеки ТОВ «Федосов Транс» нарахована плата за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідно до формули:

П= (Рзм + Рнв + Рг) х К, де:

Рзм - 0 євро/км (перевищення загальної маси),

Рнв 0, 10 євро/км (перевищення навантаження на вісь(осі)),

Рг - 0 євро/км (перевищення габаритних параметрів),

В - пройдена відстань 712 км,

К-2 (коефіцієнт збільшення плати за проїзд),

П - (0,10*2) * 712 (відстань) = 142, 40 євро.

Положеннями пунктів 26, 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку; кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

Станом на 23.06.2020 сума 142, 40 євро за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України, складала 4 257 грн 07 коп. (курс НБУ станом на 23.06.2020 за 1 євро = 29, 8952 грн.).

Дії працівників Управління Укртрансбезпеки щодо проведення габаритно-вагового контролю та складання розрахункової плати за проїзд ТОВ «Федосов Транс» не оскаржувались.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

ТОВ «Федосов Транс» кошти у добровільному порядку не сплатило.

Згідно договору оренди транспортних засобів від 03.03.2020 транспортний засіб марки DAF реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , передано у тимчасове платне користування ТОВ «Федосов Транс».

У постанові від 06.06.2018 по справі № 820/1203/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що категорія спорів про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, яка нарахована управлінням Укртрансбезпеки та її територіальними органами не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом спору, віднесеної до адміністративної юрисдикції та мають вирішуватись в порядку господарського або цивільного судочинства.

Так, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушений її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналогічним чином питання відшкодування збитків врегульовано Господарським кодексом України.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання, зокрема застосовується такий вид господарських санкцій як відшкодування збитків.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрат и, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Пунктом 26 зазначеного Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Відповідно до ст. 5 Бюджетного Кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України.

Крім того, у п. 5 ст. 14 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік зокрема, зазначено, що у кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються відповідно на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

Несплата до державного бюджету України коштів в сумі 4 257 грн 07 коп., як плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні порушує економічні інтереси держави та потребує їх захисту шляхом звернення до суду з позовом.

Доказів сплати вказаної плати відповідачем суду не надано.

За вищевказаних обставин плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 4 257 грн 07 коп підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Федосов Транс» на користь Державного бюджету України.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на сплив строку позовної давності судом до уваги не приймаються, враховуючи, що згідно із Законом України від 30.03.2020 №540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільний кодекс України доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, стст.257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався і був скасований лише 30.06.2023.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Федосов Транс» (вул. Каховська, 44, м. Запоріжжя, 69096) на користь Державного бюджету плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у розмірі 4 257 (чотири тисячі двісті пятдесят сім) грн 07 коп. Видати наказ.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Федосов Транс» (вул. Каховська, 44, м. Запоріжжя, 69096) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору. Видати наказ.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 09.10.2023.

Суддя А.О. Науменко