Рішення

від 09.10.2023 по справі 910/12177/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2023Справа № 910/12177/23Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-АВТОМАШ"

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 30 465,42 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-АВТОМАШ» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення 30 465,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про № 52.19-506 від 08.10.2019, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 07.08.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та була отримана відповідачем 14.08.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105494972200.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-АВТОМАШ» (далі - постачальник) та Комунальним підприємством «Київпастранс» (далі - покупець) укладено Договір поставки № 52.19-506 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю «Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху» код 34630006-2 за ДК 021:2015 (головки, накінечники, насоси, гайки для тролейбусів), далі - товар, а покупець сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток № 1), що додасться до цього Договору та є його невід`ємною частиною.

Сума цього Договору (ціна Договору) визначається згідно з Специфікацією (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору і становить 3 029 199,52 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 605 839,90 грн., разом ціна Договору становить 3 635 039,43 грн. з ПДВ (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на

поточний рахунок постачальника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію товару.

Пунктом 5.1 Договору узгоджено наступний строк поставки товару: протягом строку дії Договору.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 08.10.2020 включно, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, які виникли під час дії нього Договору (п. 11.1 Договору)

У Додатку № 3 до Договору сторони погодили порядок приймання-передачі товару, гарантійні зобов`язання, зокрема:

- датою поставки товару по Договорам вважається відповідна дата підписання сторонами накладної на фактично поставлений товар (п. 1.1),

- право власності товару від постачальника до покупця переходить після передачі товару та підписання сторонами накладної на фактично поставлений товар (п. 1.5),

- товар поставляється з такими документами: видаткова накладна на товар; товарно-транспортна накладна товар; оригінал або копія офіційних документів, які засвідчують якісні, конструктивні, технічні характеристики товару, його походження (копії технічних умов (в тому числі креслення); сертифікатів відповідності; паспортів якості (заводських посвідчень); технічних паспортів (етикеток) з відміткою приймання ВТК (відділом технічного контролю), санітарно-епідеміологічних та гігієнічних висновків, декларацій про відповідність, свідоцтва про визнання та/або інших відповідних документів передбачених законодавством для товарів даного виду) (п. 1.9).

На виконання умов Договору позивачем поставлено товар відповідачу згідно видаткової накладної № 112 від 15.12.2020 на суму 135 289,44 грн., що також підтверджується товарно-транспортною накладною № Р112 від 15.12.2020.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-АВТОМАШ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 157 755,35 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/20653/21 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Київпастранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-АВТОМАШ" борг у розмірі 135 289,44 грн., пеню у розмірі 9 592,58 грн., 3% річних у розмірі 3157,99 грн., інфляційні у розмірі 9 317,23 грн. та судовий збір у розмірі 2360,36 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Як зазначає позивач, КП «Київпастранс» суму основного боргу в розмірі 135 289,44 грн. сплатило лише 30.08.2022, у зв`язку з чим, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 3 063,03 грн. та інфляційні втрати в розмірі 27 396,39 грн. за період з 27.11.2021 по 29.08.2022.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі № 910/20653/21 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Київпастранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-АВТОМАШ" борг у розмірі 135 289,44 грн., пеню у розмірі 9 592,58 грн., 3% річних у розмірі 3157,99 грн., інфляційні у розмірі 9 317,23 грн. та судовий збір у розмірі 2360,36 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Відповідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини, від 25.07.2002, «Справа «Совтрансавто-Холдинг» проти України» п. 72 «В. Оцінка Суду»).

Отже, наявність грошового зобов`язання відповідача за Договором, яке складає заборгованість за поставлений товар у розмірі 135 289,44 грн. підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 21.02.2022 у справі № 910/20653/23 за участі тих самих сторін, яке набрало законної сили, а тому відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доказуванню.

При цьому, у справі № 910/20653/23 встановлено, що з урахуванням визначеного у п. 4.1 Договору строку та припису ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач мав оплатити поставлений товар до 15.02.2021, а тому з 16.02.2021 розпочався період прострочення відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

При цьому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 598, ст.ст. 599, 600, 604-609 ЦК, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на обставини справи, відповідач своїми діями порушив зобов`язання (ст. 610 ЦК України), тому він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), а відтак є підстави для застосування відповідальності, встановленої законом.

За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Cтаття 625 ЦК розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Отже, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо сплати вартості поставленого за Договором товару, нараховуються 3% річних та інфляційні втрати від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відтак, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 27 396,39 грн. інфляційних втрат та 3 063,03 грн. 3% річних.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення інфляційні втрати та 3% річних.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, буд. 2); ідентифікаційний код: 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-АВТОМАШ» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9; ідентифікаційний код: 42169799) 3% річних у розмірі 3 063 (три тисячі шістдесят три) грн. 03 коп., інфляційні втрати у розмірі 27 396 (двадцять сім тисяч триста дев`яносто шість) грн. 39 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 09.10.2023

Суддя О.А. Грєхова