Рішення

від 26.09.2023 по справі 911/1726/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1726/22

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Д.Г.Зайця за участі секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «СТАЙЕР», Україна, Київська обл., Бориспільський район, с. Проліски

до SERORCO SL, Королівство Іспанія

про стягнення 33200,00 євро

представники:

від позивача С.О.Єгоров

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «СТАЙЕР» б/н від 14.09.2022 року (вх. №1494/22 від 19.09.2022) (далі позивач) до SERORCO SL (далі відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 33200,00 євро, що згідно офіційного курсу НБУ, складає 1231620,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо поставки оплаченого позивачем товару згідно Договору №151021 від 15.10.2021 року.

Ухвалою суду від 04.10.2022 року відкрито провадження у справі №911/1726/22 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.02.2023 року.

Оскільки, SERORCO SL є іноземним суб`єктом господарювання та нерезидентом, який не має свого представництва на території України та місцезнаходженням якого є Королівство Іспанія, про місце, дату та час судового засідання відповідача вирішено повідомити в порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (далі Конвенція). Таким чином, суд вирішив звернутись з відповідним судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу Королівства Іспанія, а тому, ухвалою суду від 04.10.2022 року зупинено провадження у справі до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.

У зв`язку з відсутністю фінансування на поштові витрати, позивачем самостійно направлено до Королівства Іспанія судове доручення щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, що підтверджується клопотанням б/н від 10.11.2022 року (вх. №16128/22 від 11.11.2022).

Судове засідання, призначене на 21.02.2023 року не відбулося.

Крім того, станом на 21.02.2023 року до Господарського суду Київської області не надійшло документів, які б підтверджували належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Ухвалою суду від 10.03.2023 року призначено судове засідання на 20.06.2023 року. Про місце, дату та час судового засідання відповідача вирішено повідомити в порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (далі Конвенція), з огляду на що суд вирішив звернутись з відповідним судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу Королівства Іспанія.

До суду 24.04.2023 року від компетентного органу Королівства Іспанія надійшла відповідь на судове доручення, згідно якої компетентний орган Королівства Іспанії не зміг виконати процедуру у зв`язку з тим, що посадова особа суду не змогла знайти компанію SERORCO SL за адресою: Molina De La Luz 15, 46940 Manises, Valencia, Spain.

Ухвалою суду від 20.06.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 26.09.2023 року та зобов`язано позивача до 20.07.2023 року надати суду докази державної реєстрації юридичної особи SERORCO SL, як суб`єкта господарювання; пояснення щодо юридичної адреси SERORCO SL; пояснення стосовно здійснення або припинення господарської діяльності SERORCO SL станом на день розгляду справи з належним перекладом відповідних документів українською мовою.

На виконання вимог ухали суду від 20.06.2023 року позивачем до суду подано витяг з іспанського реєстру, згідно якого вбачається, що адресою відповідача - SERORCO SL (ідентифікаційний номер в країні реєстрації (Іспанія) В98779267) є: Molina De La Luz 15, 46940 Manises, Valencia, Spain.

Представник позивача у судовому засіданні 26.09.2023 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 26.09.2023 року не з`явився.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 15 Конвенції, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Згідно ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18 року у справі № 921/6/18.).

Так, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Київської області від 04.10.2022 року та від 10.03.2023 року разом із нотаріально засвідченим перекладом на іспанську мову в порядку, передбаченому ст. 367 ГПК України через компетентний орган Королівства Іспанія, що підтверджується супровідними листами Господарського суду Київської області від 04.10.2022 року та 10.03.2023 року, а також, вказані ухвали суду оприлюднено в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що судом вжиті всі можливі і достатні заходи, передбачені як Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах так і Господарським процесуальним кодексом України, для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи №911/1726/22, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для ухвалення рішення у даній справі.

Крім того, судом враховано, що у постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №904/6151/16, від 09.06.2020 у справі №910/3980/16 вказано, що у ст.125 ГПК встановлено право суду, а не обов`язок у разі необхідності, з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону, звертатися до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням.

У постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі №910/570/16 зазначено, що жодні норми процесуального законодавства та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не містять вимоги щодо необхідності повідомлення іноземного суб`єкта господарювання про кожне наступне судове засідання зі справи шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення йому документів та у зв`язку з цим зупинення щоразу провадження у справі, оскільки це б приводило до порушення розумного строку розгляду справи (така ж позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №910/6880/17, від 09.06.2020 у справі 910/3980/16).

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 26.09.2023 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між SERORCO SL (за договором продавець) та Приватним підприємством «СТАЙЕР» (за договором покупець) 15.10.2021 року укладено Договір №15121 (далі Договір), за умовами п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує техніку, супутнє обладнання та комплектуючі (в подальшому - "Товар") в кількості, за цінами і на умовах, викладених Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п.п. 1.2., 1.3 Договору, загальна сума Договору складається з із суми вартості Товару по всіх специфікаціях, накладних, підписаних в рамках цього Договору, які є його невід`ємними частинами. Валютою цього Договору є Євро.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору, Продавець поставляє Покупцеві Товар, що продається за цим Договором на умовах, вказаних в специфікаціях до цього Договору. Митна документація та витрати на завантаження приймаються продавцем, згідно Інкотермс 2020 та включаються у вартість Товару. Умови поставки Товару вказуються у специфікаціях до даного договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що умови та порядок платежів визначаються кожною партією товару та вказуються у кожному рахунку-фактурі, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця після надходження 100% оплати за Товар на розрахунковий рахунок Продавця і підтверджується актом прийому-передачі Товару (п. 7.1 Договору).

У розділі 9 Договору сторони передбачили, що всі спори та розбіжності між Сторонами, що виникають з цього Договору або у зв`язку з ним, які неможливо вирішити шляхом проведення переговорів, повинні бути врегульовані одним арбітром відповідно до Правил врегулювання та арбітражу Міжнародної торгової палати з застосуванням регламенту Арбітражного суда при Європейській Арбітражній Палаті. Містом проведення арбітража буде м. Брюсель (Бельгія). Мова ведення арбітражу - англійська.

У п. 10.3 Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021.

Згідно Специфікації №1 від 15.10.2021 року до Договору сторони погодили найменування товару: екскаватор навантажувач KOMATSU WВ93S Серійний номер: KMТWВ024Р77F20565, рік виробництва: 2010, двигун: KOMATSU, тип двигуна; S4D104ЕЗ, серійний номер двигуна: НОМЕР_1 , вартість 14000,00 євро, екскаватор навантажувач JСВ3СХР21, серійний номер: JСВЗСХРСН02009066, рік виробництва: 2011, двигун: JBS, тип двигуна: 444, серійний номер двигуна: НОМЕР_2 , вартість 18000,00 євро; транспортні та експортні витрати 1200,00 євро; умови поставки: СІР (Інкотермс 2020) с. Проліски, вул. Промислова, 2, Київська обл., Бориспільский район, Україна, 08322; адресу завантаження: СЕРОРКО СЛ (Моліна Де Ла Луз 15, 46940 Манісес, Валенсія, Іспанія); умови оплати: 100% передплата.

Також, між SERORCO SL (за договором продавець) та Приватним підприємством «СТАЙЕР» (за договором покупець) 20.10.2021 року укладено Додаткову угоду до Договору (далі Додаткова угода), згідно якої, у зв`язку з досягнутими домовленостями Сторони дійшли взаємної згоди змінити положення щодо арбітражу, виклавши п. 9 Договору №151021 від 15.10.2021 у наступній редакції: 9.1 Сторони засвідчують, що місцем виконання цього Договору є місце поставки (умови поставки), зазначене у відповідних специфікаціях до нього. 9.2 Законодавство, що підлягає застосуванню під час виконання цього Договору та вирішення суперечок між Сторонами - національне законодавство України. 9.3 Всі спори та розбіжності, що виникають з цього Договору підлягають вирішенню шляхом переговорів. 9.4 У випадку, якщо спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він підлягає розгляду у відповідному господарському суді на території України, згідно встановлених чинним законодавством України правил підсудності.

Як зазначено позивачем, на виконання умов Договору, ним 19.10.2021 придбано валюту Євро на суму 33200,00 Євро по курсу 30,76 грн. за 1 Євро, що підтверджується заключною випискою АТ КБ ПРИВАТБАНК від 06.09.2022 за період з 19.10.2021 по 19.10.2021 та цього ж дня оплачено вартість товарів згідно Специфікації №1 до Договору на суму 33200,00 Євро, що підтверджується заключною випискою АТ КБ ПРИВАТБАНК від 06.09.2022 за період з 19.10.2021 по 19.10.2021.

Однак, в порушення умов Договору, відповідачем не поставлено оплачений позивачем товар, сплачені у якості передоплати за товар грошові кошти не повернуто.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за оплачений але не поставлений згідно Договору товар складає 33200,00 Євро, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 33200,00 Євро, що станом на дату подання позовної заяви еквівалентно 1231620,40 грн.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право», сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Пунктами 9.1, 9.2, 9.3, 9.4 Договору в редакції Додаткової угоди, Сторони засвідчують, що місцем виконання цього Договору є місце поставки (умови поставки), зазначене у відповідних специфікаціях до нього. Законодавство, що підлягає застосуванню під час виконання цього Договору та вирішення суперечок між Сторонами - національне законодавство України. Всі спори та розбіжності, що виникають з цього Договору підлягають вирішенню шляхом переговорів. У випадку, якщо спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він підлягає розгляду у відповідному господарському суді на території України, згідно встановлених чинним законодавством України правил підсудності.

Частиною 1 ст. 47 Закону України «Про міжнародне приватне право» врегульовано, що право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює, зокрема: тлумачення договору; права та обов`язки сторін; виконання договору; наслідки невиконання або неналежного виконання договору.

Отже, до спірних правовідносин, що виникли між сторонами у зв`язку з неналежним виконанням Договору, мають застосовуватись норми матеріального права України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може були встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 33200,00 Євро, в той час, як відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, поставку оплаченого позивачем товару не здійснив. Доказів поставки товару на суму оплати матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи з аналізу положень ст. 693 ЦК України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №912/2275/17.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом також враховано, що пунктом 8.1 Договору передбачено, що у разі неможливості здійснення поставки товару, який був попередньо оплачений покупцем, перерахована сума за не поставлений товар повинна бути повернута на валютний рахунок покупця не пізніше 180 днів з моменту зарахування суми на поточний банківський рахунок продавця.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 33200,00 Євро попередньої оплати є правомірною, оскільки, факт перерахування грошових коштів на користь відповідача в рахунок оплати товару та факт порушення відповідачем зобов`язань з передачі позивачу такого товару позивачем належним чином доведено, а відповідачем не спростовано, а тому, позовні вимоги про повернення суми попередньої оплати у розмірі 33200,00 Євро є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «СТАЙЕР» (08322, Україна, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Промислова, буд. 2, код ЄДРПОУ 50437744) до SERORCO SL (Molina De La Luz 15, 46940 Manises, Valencia, Spain, ідентифікаційний номер в країні реєстрації (Іспанія) В98779267) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з SERORCO SL (Molina De La Luz 15, 46940 Manises, Valencia, Spain, ідентифікаційний номер в країні реєстрації (Іспанія) В98779267) на користь Приватного підприємства «СТАЙЕР» (08322, Україна, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Промислова, буд. 2, код ЄДРПОУ 50437744) 33200 (тридцять три тисячі двісті) євро, що еквівалентно 1231620 (один мільйон двісті тридцять одна тисяча шістсот двадцять) грн. 40 коп. заборгованості та 18474 (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 31 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст виготовлено 09.10.2023 р.

Суддя Д.Г. Заєць