Ухвала

від 09.10.2023 по справі 914/2884/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.10.2023 Справа №914/2884/23

За заявою:Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львівдо боржника:Приватного підприємства «Р-Вікторія», м. Львівпро:видачу судового наказуСуддя Крупник Р.В.

ВСТАНОВИВ:

28.09.2023 до Господарського суду Львівської області від Управління майном спільної власності Львівської обласної ради надійшла заява про видачу судового наказу про стягнення з ПП «Р-Вікторія» 43`974,54 грн. основного боргу, 438,13 грн. 3% річних, 388,00 грн. інфляційних втрат та 12`929,68 грн. пені за Договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області №22/16 від 10.03.2016.

Подана заява обґрунтована тим, що між Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та ПП «Р-Вікторія» укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області №22/16 від 10.03.2016 (надалі Договір), згідно із яким орендодавець, враховуючи договір оренди №52/11 від 25.11.2011, передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно нежитлові приміщення, що знаходяться на балансі комунального підприємства Львівської обласної ради «Нерухомість та майно», загальною площею 240,1 м2, які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 згідно з поверховим планом. Умовами договору передбачено зобов`язання орендаря сплачувати орендну плату не пізніше 25 числа поточного місяця на рахунок балансоутримувача.

Як зазначає заявник, 31.03.2023 орендар повернув балансоутримувачу орендовані приміщення згідно із актом приймання-передачі. За період з 01.11.2022 до 31.03.2023 у ПП «Р-Вікторія» існує заборгованість у розмірі 43`974,54 грн., яка сплачена не була. На вказану суму заявником нараховано 438,13 грн. 3% річних, 388,00 грн. інфляційних втрат та 12`929,68 грн. пені.

Крім цього, заявник вказує, що звертався до Господарського суду Львівської області із позовом про стягнення боргу із ПП «Р-Вікторія», який було задоволено згідно із рішенням від 06.02.2023 у справі №914/2195/22. Кінцевою датою періоду нарахування заборгованості по оренді у згаданій справі є 01.11.2022. Означеним рішенням також розірвано Договір оренди №22/16 від 10.03.2016 та зобов`язано ПП «Р-Вікторія» звільнити та повернути передане йому в оренду нерухоме майно.

Ознайомившись зі змістом заяви та долучених до неї матеріалів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено п. 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України, у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Частиною 3 ст. 150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, для обґрунтування заявлених вимог, особа, яка звертається до суду із заявою про видачу судового наказу, повинна надати не лише примірник договору, але й інші документи, які підтверджують обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про видачу судового наказу обґрунтована тим, що боржником у встановлені строки не сплачено орендну плату за Договором оренди №22/16 від 10.03.2016 за період з листопада 2022 року по березень 2023 року.

На підтвердження заявлених вимог заявник надає наступні документи: Договір оренди №22/16 від 10.03.2016, Розрахунок плати за січень 2016 року за оренду нежитлових приміщень, Договір №130-22/16-18 від 21.09.2018 про внесення змін до Договору оренди №22/16 від 10.03.2016, Акт приймання-передачі нежитлових приміщень від 31.03.2023, а також розрахунки заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Суд зауважує, що вказані вище документи не підтверджують обставин виникнення та існування у боржника заборгованості у заявленому розмірі, а лише свідчать про існування між заявником та боржником орендних відносин.

Що стосується розрахунку заборгованості, то сам по собі він не може вважатися документом, який підтверджує обставини заборгованості боржника в заявленому Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради розмірі. Без надання інших доказів, які підтверджують відповідні обставини, розрахунок може розцінюватись виключно як документ, в якому відображено односторонні розрахунки сторони стягувача.

Більше того, здійснений розрахунок критично оцінюються судом. Так, з його змісту вбачається, що за листопад 2022 року боржникові нараховано 8`668,96 грн. орендної плати, за грудень 2023 року 8`729,64 грн., за січень 2023 року 8`790,75 грн., за лютий 2023 року 8`861,08 грн., за березень 2023 року 8`923,11 грн., а всього 43`973,54 грн. При цьому станом на 01.11.2022 заборгованість складає 0 грн. 0 коп.

Однак, судом встановлено, що Управління майном спільної власності Львівської обласної ради зверталось до Господарського суду Львівської області із позовом до ПП «Р-Вікторія» про стягнення заборгованості з орендної плати, зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень, який розглядався у межах справи №914/2195/22.

Рішенням суду від 06.02.2023 у справі №914/2195/22, яке набрало законної сили, серед іншого, стягнуто з ПП «Р-Вікторія» на користь КП Львівської обласної ради «Нерухомість та майно» 243`226,28 грн. заборгованості з орендної плати, 2`943,58 грн. 3% річних, 21`111,99 грн інфляційних втрат та 14`500,50 грн. пені.

У ході розгляду справи №914/2195/22 судом встановлено, що розрахунок боргу проведено управлінням за період з 10.01.2017 до 01.11.2022, а розмір орендної плати за жовтень 2022 року становить 3`919,32 грн.

Враховуючи викладене вище, заявником у поданому розрахунку не вказано, чому розмір орендної плати за листопад 2022 року становить 8`668,96 грн., у той час, як означеним вище рішенням встановлено, що орендна плата за жовтень 2022 року дорівнює 3`919,32 грн. Суду не зрозуміло, у зв`язку із чим орендна плата за листопад 2022 року майже вдвічі перевищила оренду плату за жовтень 2022 року, особливо зважаючи на те, що за умовами Договору №22/16 від 10.03.2016, розмір орендної плати в листопаді 2022 у порівнянні із жовтнем 2022 року міг змінитися лише на розмір інфляції, яка існувала в листопаді.

Таким чином, наданий заявником розрахунок заборгованості не може братися до уваги судом.

Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що заявником в порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України не долучено до заяви про видачу судового наказу документів, що підтверджують обставини, якими Управління майном спільної власності Львівської обласної ради обґрунтовує свої вимоги.

При цьому слід зауважити, що документами, які підтверджують обставини виникнення заборгованості у боржника за Договором у заявленому розмірі можуть бути рахунки на оплату, які виставлялись боржникові протягом періоду з листопада 2022 року по березень 2023 року, Акт звірки взаємних розрахунків, виписки по рахунку, зі змісту якої можна було б встановити факт нездійснення відповідачем оплат за період оренди з листопада 2022 року по березень 2023 року або часткового здійснення ним таких оплат тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що заява Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про видачу судового наказу щодо стягнення коштів за період з листопада 2022 року по 09.03.2023 не підлягає задоволенню з огляду на ненадання всіх документів, якими стягувач обґрунтовує заявлені вимоги.

За змістом ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Крім того, відмова судом у видачі судового наказу не позбавляє заявника права звернутися до суду у позовному провадженні до ПП «Р-Вікторія».

Стосовно вимог стягувача про стягнення орендної плати за період з 10.03.2023 по 31.03.2023, а також про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, які нараховані на суму заборгованості за означений період, то така заява задоволенню не підлягає, враховуючи таке.

Як уже зазначалось вище, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 ст. 148 ГПК України).

Таким чином, стягнення заборгованості у порядку наказного провадження є можливим виключно за наявності укладеного між заявником та боржником договору.

Судом встановлено, що між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради та ПП «Р-Вікторія» укладено Договір оренди №22/16 від 10.03.2016, який розірвано рішенням Господарського суду Львівської області від 06.02.2023 у справі №914/2195/22. Відповідне рішення набрало законної сили 09.03.2023.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Таким чином, зобов`язання Управління майном спільної власності Львівської обласної ради та ПП «Р-Вікторія» за Договором оренди №22/16 від 10.03.2016 припинилися 09.03.2023.

Відтак, враховуючи розірвання договору 09.03.2023, вимоги стягувача про стягнення орендної плати за період з 10.03.2023 по 31.03.2023 не вважаються вимогами про стягнення грошової суми за договором в розумінні ст. 148 ГПК України. При цьому, той факт, що повернення орендованого майна боржником відбулось лише 31.03.2023 жодним чином не свідчить про існування договірних відносин після набранням законної сили рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/2195/22.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 12, 91, 147, 148, 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про видачу судового наказу про стягнення з ПП «Р-Вікторія» 43`974,54 грн. основного боргу, 438,13 грн. 3% річних, 388,00 грн. інфляційних втрат та 12`929,68 грн. пені за Договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області №22/16 від 10.03.2016 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі.

СуддяКрупник Р.В.