Рішення

від 14.09.2023 по справі 917/353/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2023 Справа № 917/353/23

Суддя господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Південно-східного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України, вул. О. Поля, 2, м. Дніпро, 49004; код ЄДРПОУ 20306037

до Приватного підприємства "Владікос", вул. Леонова, буд. 4-Д, кв. 1, м. Кременчук, 39601; код ЄДРПОУ 34689669

про стягнення 980 000,00грн,

За участю представників:

від позивача (поза межами приміщення суду) - Солодухін М.В., виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.02.2023

від відповідача - відсутній

В судовому засіданні суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомив, що повний текст рішення суду буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення.

ВСТАНОВИВ:

Південно-східне міжобласне відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. №380/23 від 06.03.2023) до Приватного підприємства "Владікос" (далі по тексту - ПП "Владікос", відповідач) про стягнення 980 000,00грн, з яких 490 0000,00 грн штрафу та 490 000,00грн пені.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023 даний позов був переданий на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.03.2023 суд залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач у встановлений судом строк усунув вказані недоліки.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.03.2023 позовну заяву Південно-східного міжобласного відділення Антимонопольного комітету України прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі № 917/353/23; справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.04.2023; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

В межах встановленого строку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву ( вх. №4836 від 18.04.2023 ).

В межах встановленого строку від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 5026 від 20.04.2023).

20.04.2023 у підготовчому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та перерву в судовому засіданні до 08.06.2023.

24.04.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №5138).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.06.2023 закрито підготовче провадження у справі № 917/353/23, справу призначено до судового розгляду по суті на 13.07.2023.

13.07.2023 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 14.09.2023. Представники позивача і відповідача, які були присутні в судовому засіданні 13.07.2023, в судовому засіданні були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи після оголошеної перерви.

Отже, позивач і відповідач були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ПП "Владікос" (відповідач) та ТОВ "Ремонтно-будівельне управління "Промбудколія" вчинили правопорушення, передбачені п. 1 ст. 50 та п. 4 с. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів. У зв"язку з цим , згідно Рішення позивача № 58/25-19 від 06.05.2020 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на відповідача накладено штраф, який ним на день звернення позивачем до суду не сплачено. Крім цього, а кожен день прострочення сплати штрафу позивачем відповідачу нарахована пеня.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 4836 від 18.04.2023) проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві. Зокрема, відповідач вважає застосування штрафу несправедливим, оскільки, як зазначає, антиконкурентні дії, за які вказаний вид стягнення накладено на відповідача, вчинено іншою особою ТОВ "Ремонтно-будівельне управління "Промбудколія", що вбачається і з наданих самим позивачем копій судових рішень до його позовної заяви.

Відповідач у відзиві на позов констатує право суду зменшити розмір пені згідно ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України.

При цьому, відповідач зазначає, що згідно наведеного позивачем розрахунку суми заборгованості, яку він заявляє до стягнення у позовній заяві, охоплюється період 2021-2023 роки, тобто, період протягом якого діяв карантин, запроваджений на всій території України у зв`язку з пандемією коронавірусу COVID-19 постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та який постійно продовжувався.

24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 54/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався Указами Президента України і безперервно продовжує діяти і станом на даний час.

Зазначені обставини, як зазначає відповідач, є цілком очевидними та такими, що не підлягають додатковому доведенню.

За твердження відповідача, вказані чинники прямо вплинули на господарську діяльність відповідача, призвели до різкого падіння його доходів та втрати цілого ряду контрагентів, перспективних підрядів і розриву логістичних ланцюгів, внаслідок чого відповідач не має змоги своєчасно погасити штраф щоб запобігти нарахуванню та збільшенню з часом розміру неустойки за несплату цього штрафу.

Позивач у відповіді на відзив в спростування мотивів відповідача, викладених у відзиві, зазначає таке:

- Законність Рішення позивача № 58/25-19 від 06.05.2020 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" встановлена за результатами розгляду судової справи №908/1256/20.

Зазначене Рішення є законним та відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.

- Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Витяг з Рішення № 58/25-19 від 06.05.2020 було направлено на юридичну адресу відповідача листом від 08.05.2020 №58-02/10-833, та отримано ним 13.05.2020. Отже, строк сплати штрафу, накладеного зазначеним Рішенням, закінчився 14.07.2020.

Станом на день подання позовної заяви позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу.

- Норми чинного законодавства про захист економічної конкуренції, що регулюють питання нарахування та стягнення пені, не враховують обставини, які вплинули або могли вплинути на фінансову спроможність боржника. На думку позивача, відповідач достатньо часу для сплати штрафних санкцій, накладених Рішенням № 58/25-19 від 06.05.2020.

Крім того, відповідач жодним чином не підтвердив об"єктивну неможливість сплатити штраф у визначений законом термін.

- Закон України "Про захист економічної конкуренції" не передбачає повноважень суду зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені, а наведена відповідачем судова практика не стосується спорів, які виникли на підставі цього Закону.

Відповідач у запереченні на відповідь на відзив (вх. № 5138 від 24.04.2023) зазначає, що жодна з діючих норм права не встановлює заборони чи обмежень права суду на зменшення розміру неустойки, яке передбачене, зокрема, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Відповідач вважає безпідставним посилання позивача на Постанову Пленуму ВГСУ №11 від 26.12.2011, оскільки ч. 4 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України зобов"язує суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені лише в постановах Верховного суду. Також відповідач зауважує, що на час прийняття вказаної постанови Пленуму ВГСУ були відсутні обставини, викликані пандемією Ковід-19 та карантинні обмеження по всій території України.

Відповідач у запереченнях зазначає, що внаслідок запровадженого карантину, а в подальшому і введення в Україні воєнного стану, він фактично припинив свою діяльність, оскільки або його працівники через карантинні обмеження не могли працювати, або ті обсяги робіт за господарськими договорами, які припадали на тимчасово окуповані території чи території де проходять бойові дії, не були виконані, внаслідок чого підприємство відповідача стало збитковим і , відповідно, не змогло своєчасно сплатити накладений на нього позивачем штраф.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду матеріалів справи № 58/25-19, було винесено Рішення від 06.05.2020 року № 58/7-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельне управління "Промбудколія" (далі - ТОВ "Ремонтно-будівельне управління "Промбудколія") та Приватного підприємства "Владікос" (а.с. 10-22). Згідно зазначеного Рішення територіальним відділенням Антимонопольного комітету України визнано, що ТОВ "Ремонтно-будівельне управління "Промбудколія" та ПП "Владікос" вчинено порушення, передбачені п.1 ст. 50, п.4 ч.2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю за індикатором UA-2016-09-07-000017- b, UA-2016-10-12-000764- b, UA-2016-10-12-000330-с, UA-2017-03-14-000332-b, UA-2017-03-14-000191-с, UA-2017-03-14-0000357-а, UA-2017-03-14-000160-с, UA-2017-08-29-000045-b.

За порушення під час процедур закупівлі 1-8 на ПП "Владікос" та ТОВ "Ремонтно-будівельне управління "Промбудколія" накладено штраф у загальному розмірі 490 000,00 грн на кожного.

Витяг з Рішення від 06.05.2020 року № 58/7-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" було направлено на юридичну адресу відповідача з супровідним листом від 08.05.2020 №58-02/10-833, та отримано відповідачем 13.05.2020, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення № 6900507669304 (а.с. 8-9).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Владікос" не погодилось з вищевказаним Рішенням від 06.05.2020 № 58/7-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" та звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Ремонтно-будівельне управління "Промбудколія", в якому просило визнати недійсним Рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.05.2020 №58/7-рш, в частині, яким на ПП "Владікос" накладено штраф у загальному розмірі 490 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.04.2021 у справі №908/1256/20 в позові відмовлено (а.с. 23-30).

Не погодившись із зазначеним рішенням суду ПП "Владікос" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у даній справі апеляційну скаргу ПП "Владікос" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області від 16.04.2021 у справі №908/1256/20 залишено без змін (а.с. 30-35).

Не погодившись з рішенням господарського суду Запорізької області від 16.04.2021 року та з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у даній справі, ПП "Владікос" оскаржило їх в касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.12.2021 касаційну скаргу ПП "Владікос" задоволено частково.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2021 року у справі №908/1256/20 скасовано частково. Справу №908/1256/20 направлено до Центрального апеляційного господарського суду на новий розгляд (а.с. 36-36).

В ході нового розгляду справи ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022 було замінено відповідача - Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України ( код ЄДРПОУ 20497824 ) його правонаступником, яким є Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (49004, Дніпропетровська область м. Дніпро, пр. О. Поля, буд.2, код ЄДРПОУ 20306037).

За результатом нового розгляду справи постановою Центрального апеляційного господарського суду 07.09.2022 апеляційну скаргу ПП "Владікос" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області від 16.04.2021 у справі №908/1256/20 залишено без змін (а. 40-44).

ПП "Владікос" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 16.04.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022; ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2022 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Владікос" на рішення господарського суду Запорізької області від 16.04.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі №908/1256/20 (а.с. 45-50).

Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2022 у справі № 908/1256/20 набирає законної сили негайно після її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факти, встановлені на рішенням господарського суду Запорізької області від 16.04.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі №908/1256/20, є преюдиційними і не потребують повторного доказування.

Позивач зазначає, що Рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.05.2020 № 58/7-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" є законним, обґрунтованим та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" обов`язковим до виконання.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в рамках даної справи позивач посилається на те, відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Витяг з Рішення від 06.05.2020 № 58/7-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" було направлено на юридичну адресу відповідача з супровідним листом від 08.05.2020 №58-02/10-833, та отримано відповідачем 13.05.2020, про що свідчить поштове повідомлення № 6900507669304 (а.с. 8, 9)..

Отже, як зазначає позивач, строк сплати штрафів, накладених Рішенням закінчився 14.07.2020.

Станом на день подання позовної заяви позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафів, накладених Рішенням від 06.05.2020 № 58/7-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Вказані обставини стали підставою для нарахування позивачем відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пені за прострочення сплати штрафу у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожний день прострочення його сплати, але не більше розміру стягнення на суму 490 000,00 грн.

Ухилення відповідача від сплати штрафу та пені спонукали позивача до захисту порушеного права шляхом звернення до суду для примусового стягнення санкцій.

Отже, предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення штрафу в сумі 490 000,00грн, накладеного Рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (правонаступником якого є Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України) від 06.05.2020 № 58/7-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" та пені в сумі 490 000,00грн, нарахованої відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, що разом становить 980 000,00 грн.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання спеціальних нормативних актів Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції".

Зідно положень ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - ЗУ "Про Антимонопольний комітет України"), Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів (ч. 1 ст. 5).

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Згідно ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчинено порушення, передбачені п.1 ст. 50, п.4 ч.2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю, за вчинення яких Рішенням позивача від 06.05.2020 № 58/7-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" накладено штраф у загальному розмірі 490 000,00грн, який підлягав сплаті у двохмісячний строк з дня його одержання.

Витяг із зазначеного Рішення № 58/7-рш було направлено на юридичну адресу відповідача з супровідним листом від 08.05.2020 №58-02/10-833, та отримано відповідачем 13.05.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення пощтового відправлення № 6900507669304 (а.с. 8,9).

За вказаних обставин двохмісячний строк для добровільної сплати відповідачем штрафу закінчився 14.07.2020.

Суд відхиляє доводи відповідача про необґрунтованість Рішення позивача від 06.05.2020 № 58/7-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" оскільки його правомірність та законність встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.04.2021 у справі № 908/1256/20, яке було залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі №908/1256/20. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, обставини встановлені судовими рішеннями у справі №908/1256/20, які набрали законної сили, повторного доведення не потребують.

Таким чином, Рішення від 06.05.2020 № 58/7-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.

Документальні докази, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням від 06.05.2020 № 58/7- рш, в матеріалах справи відсутні.

Відтак, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення звідповідача суми штрафу в розмірі 490 000,00грн є правомірними.

У зв`язку з простроченням сплати штрафу позивачем на підставі ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції" заявлено до стягнення з відповідача 490 000,00грн пені.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 04.07.2019 у справі № 910/14288/18 та від 11.11.2019 у справі №911/9/19.

Позивач у позовній заяві зазначив, що нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням від 06.05.2020 № 58/7-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" , зупинялось у періоди:

-з 27.05.2020 (дата відкриття провадження у справі господарським судом) по 16.04.2021 ката прийняття рішення Господарським судом),

-з 14.06.2021 по 06.09.2021 (розгляд апеляційної скарги Центральним апеляційним господарським судом),

-3 01.11.2021 по 02.12.2021 (розгляд касаційної скарги Касаційним господарським судом),

-з 02.12.2021 (дата передачі справи Касаційним господарським судом до Центрального апеляційного господарського суду на новий розгляд) по 07.09.2022 (дата прийняття постанови Центральним апеляційним господарським судом),

- з 01.12.2022 по 20.12.2022 (розгляд касаційної скарги Касаційним господарським судом).

Розрахунок пені та загальної суми заборгованості станом на дату подачі позовної заяви, за період:

- з 17.04.2021 (наступний день з дати прийняття рішення Господарським судом) по 13.06.2021(дата початку розгляду апеляційної скарги Центральним апеляційним господарським судом);

- з 07.09.2021 (наступний день з дати винесення постанови Центральним апеляційним господарським судом) по 31.10.2021 (дата початку розгляду касаційної скарги Касаційним господарським судом);

- з 08.09.2022 (наступний день з дати винесення постанови Центральним апеляційним господарським судом) по 30.11.2022 (дата початку розгляду касаційної скарги Касаційним господарським судом)

- з 21.12.2022 (наступний день з дати винесення ухвали Касаційним господарським судом) по 01.02.2023 (дата на яку розраховувалась пеня), тобто за 241 день:

Загальна сума штрафу , накладеного Рішенням від 06.05.2020 № 58/7-рш, складає 490 000,00 грн.;

490 000 грн * 1.5 % = 7350 грн, де:

490 000 грн - загальна сума штрафу, не сплаченого в строк;

1,5% - відсоток суми штрафу, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить 7 350,00 грн.

Загальна сума нарахованої пені складає: 241*7350= 1 771 350,00 грн.

За приписами ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

За вказаних обставин, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 490 000,0грн.

Відповідно до ч.7 та 9 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку щодо нарахування пені, судом встановлено його правильність та відповідність вимогам чинного законодавства України.

Суд, перевіривши наданий розрахунок пені, з огляду на приписи ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача стосовно стягнення 490 000,00 грн пені за прострочення сплати зазначеного штрафу.

Щодо заяви відповідача про зменшення стягуваної суми пені, суд зазначає, що нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування, що спростовує твердження відповідача про можливість зменшення розміру пені та штрафу згідно з приписами статті 233 Господарського кодексу України, у тому числі, за ініціативою суду.

Також суд враховує, що нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані органом Антимонопольного комітету на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції" та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Крім того, у застосуванні приписів ст. 56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 зі справи № 910/20661/16, від 22.01.2019 у справі №915/304/18 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2022 у справі № 917/530/21.

Водночас нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.

Зазначеним спростовуються доводи відповідача про можливість зменшення розміру пені та штрафу згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та приписами ст. 233 Господарського кодексу України, у тому числі, за ініціативою суду.

Також суд зауважує, що посилання відповідача на неможливість сплати штрафу через незадовільний фінансовий стан, який є наслідком карантинних обмежень та воєнним станом, носить формальний характер і не підтверджено відповідачем жодним документальним доказом.

Оскільки Рішення від 06.05.2020 № 58/7-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" є таким що набрало чинності та є обов`язковим до виконання, і відповідач при цьому не надав суду доказів сплати штрафу та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного цим Рішенням в добровільному порядку, в даному випадку суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову та стягнення з відповідача до державного бюджету України 490 000,00 грн штрафу та 490 000,00 грн пені за прострочення сплати зазначеного штрафу.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі в сумі 980 000,00грн.

Позивач у позові прохає покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі, до яких включає витрати на оплату судового збору.

За подання позову позивач сплатив 14 700,00 грн судового збору за платіжним дорученням № 33 від 13.02.2023 (а.с.7). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 15.02.2023 (а.с.57).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Владікос" (вул. Леонова, буд. 4-Д, кв. 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, код ЄДРПОУ 34689669 ) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", на рахунок управління Державної казначейської служби України у Полтавській області, код ЄДРПОУ 37959255, номер рахунку (IBAN) UА618999980313000106000016706, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), штраф у розмірі 490 000,00грн та пеню у розмірі 490 000,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Владікос" (вул. Леонова, буд. 4-Д, кв. 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, код ЄДРПОУ 34689669 ) на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на р/р UА178201720343100001000001441, банк отримувач: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 20306037, 14 700,00грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України).

Повне рішення складено та підписано 25.09.2023

Суддя О.О. Ореховська