ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/3334/23
За позовом Новодністровської міської ради, Чернівецька область, Дністровський район, м. Новодністровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром», м. Київ
про стягнення заборгованості з орендної плати за землю - 775721,2 грн
Суддя Гончарук О.В.
Секретар судового зсідання Чиборак У.Г.
Без виклику представників сторін.
Обставини справи: Новодністровська міська рада звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром» з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 775721,2 грн.
В обґрунтування свого позову, позивач посилається на обставини, пов`язані з неналежним виконанням з боку відповідача, укладеного між сторонами 16.06.2010 Договору оренди землі, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку під кадастровим номером 7310600000:01:19:50 загальною площею 3,2443 га, що знаходиться за адресою: м. Новодністровськ, 19, ІКК, відповідно до умов договору відповідач повинен сплачувати орендну плату своєчасно протягом тридцяти календарних днів наступних за останнім днем звітного місяця. Однак відповідачем неналежно виконувались умови договору, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала суду про відкриття провадження надсилались відповідачу на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернулась до суду неврученою у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується довідками ф.20 відділення поштового зв`язку.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
За таких обставин суд, керуючись статтями 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, констатує, що ним вживались усі можливі та передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, однак останній не скористався своїм правом на участь у судових засіданнях та подання заяв по суті спору.
Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про слухання справи.
Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути на підставі наявних матеріалів без участі представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.
16.06.2010 року між Новодністровською міською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопром» (Орендар) укладено договір оренди землі реєстраційний номер №041082100016 (далі - Договір).
Відповідно до пунктів 1-3 Договору орендодавець на підставі рішення Новодністровської міської ради від 14.05.2010 року №73 надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,2443 га для обслуговування адміністративних та виробничих будівель і споруд, яка знаходиться у м. Новодністровськ, 19 ІКК, кадастровий номер 7310600000:01:19:50. На земельній ділянці знаходяться об`єкти інфраструктури: капітальні нежитлові будівлі та споруди і бетоновані площадки.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить відповідно до витягу з технічної документації 2004653,00 грн (пункт 5 Договору).
Згідно пункту 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, щомісячно в розмірі 11693,81 грн що становить 7% від нормативно-грошової оцінки землі згідно рішення міської ради №113 від 05.06.2008 р. та № 73 від 14.05.2010.
Пунктом 11 Договору встановлено, що орендна плата вноситься щомісяця, протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м. Новодністровська, код ЄДРПОУ 05398510, код платежу 13050200 орендна плата з юридичних осіб.
Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата щорічно індексується у відповідності із чинним законодавством. Орендар щорічно самостійно станом на 1 січня поточного року проводить перерахунок пічної орендної плати відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 12.05.2000 року №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель» (пункт 10 Договору).
Відповідно до пункту 8 Договору термін його дії становить 49 (сорок дев`ять) років.
У пункті 13.1 сторони договору узгодили, що розмір орендної плати може бути переглянуто за погодженням сторін або змінено на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених чинним законодавством.
У відповідності до пункту 36.1 Договору додаткові договори не укладаються у випадку перерахунку орендної плати при зміні ставок розмірів земельного податку та ставок орендної плати. Розрахунки здійснюються Орендодавцем самостійно та надсилаються Орендарю рекомендованим листом з повідомленням протягом 30 робочих днів з дня проведення таких розрахунків.
Рішенням Новодністровської міської ради від 19.06.2014 «Про затвердження нової редакції «Положення про оренду земельних ділянок в м. Новодністровськ та порядок встановлення розмірів орендної плати за землю», яке введено у дію з 01.07.2014 року визначено ставку у розмірі 3% нормативно грошової оцінки земельних ділянок для юридичних осіб розміром більше 1 га.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 01.12.2022 у справі №926/2766/22 стягнуто з ТОВ «Енергопром» на користь Новодністровської міської ради заборгованість з орендної плати за землю згідно договору оренди землі в сумі 1458828,63 грн, що виникла за період з 01.07.2017 по 01.03.2022.
Рішенням Новодністровської міської ради від 22.08.2019 № 220 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Новодністровськ та базову вартість 1 кв.м. земель 240,84 грн. Нормативно грошова оцінка земель м. Новодністровськ вводиться у дію з 01.01.2020 року.
Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданої відділом Держгеокадастру у м. Новодністровську Міськрайонного управління у Сокирянському районі та м. Новодністровську від 22.01.2020 №96 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7310600000:01:019:0050 площею 32443 м.кв., яка розташована у м. Новодністровськ, становить 13290886,00 грн.
У зв`язку із збільшенням нормативної грошової оцінки землі та відповідно до п. 36.1 Договору позивачем 21.07.2020 за вих.№0489 було направлено на адресу відповідача лист, в якому повідомлено про те, що вартість 1 кв.м. земель м. Новодністровськ з 01.01.2020 становить 240,84 грн та зазначено, що при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності необхідно керуватися витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, сформованих у 2020 році.
До листа додано підписану позивачем додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки площею 3,2443га, кадастровий номер 7310600000:01:019:0054, розрахунок розміру орендної плати та витяг із технічної документації із нормативної грошової оцінки земельної ділянки. В додатковій угоді запропоновано внесено зміни до пунктів Договору, зокрема в частині визначення розміру орендної плати.
Згідно копії поштового конверта, адресованого відповідачу, лист повернувся позивачу неврученими, причини повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення.
Таким чином, предметом даного господарського спору є не виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди землі та застосування до нього відповідальності за допущені порушення оплат за вказаним договором.
У силу частини першої статті 193 Господарський кодекс України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Положеннями частин першої та другої статті 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно частин першої-третьої статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
За приписами статті 206 Земельного кодексу України: «Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону».
Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
За наслідками розгляду даного спору судом встановлено, що відповідач за період з 01.03.2022 по 30.06.2023 не сплачував орендну плату, чим порушив вимоги вищезазначеного законодавства України та умови договору.
Будь-які докази на підтвердження повідомлення позивача щодо отримання орендної плати за договором оренди земельної ділянки, накопичення на депозитному рахунку нотаріуса (стаття 537 Цивільного кодексу України), відкриття банківського рахунку на вимогу чи виконання в інший спосіб своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати відповідачем орендної плати за вказаним Договором, суду не надано.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази, що відповідач намагався виконати свій обов`язок щодо сплати орендної плати.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи подані докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням вищезазначеного та в аспекті забезпечення ефективного захисту прав позивача, наявність встановленої заборгованості відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, оскільки таке рішення відповідає завданням господарського судочинства та є адекватним фактичним обставинам справи.
Згідно частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене та зважаючи, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати орендної плати за землю не виконав, не сплатив щомісячні платежі, не спростував наявності заборгованості, не надав докази погашення заборгованості, суд прийшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоатом» заборгованості за Договором оренди від 16.06.2010 775721,20 грн з яких: 584799,04 грн сума боргу за період з 01.03.2022 по 30.06.2023; 167514,18 грн інфляційні витрати; 23407,98 грн. 3% річних, є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладається на відповідача
Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов Новодністровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром» про стягнення заборгованості у сумі 775721,2 грн задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром» (01013, м. Київ, Голосіївський район, вул. Будіндустрії, 8Е, код ЄДРПОУ 31195398) на користь Новодністровської міської ради (60236, Чернівецька область, Дністровський район, м. Новодністровськ, буд. 25 адмінбудівля, код ЄДРПОУ 05398510) заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 775721,2 грн та сплачений судовий збір у розмірі 13450,50 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09.10.2023.
СуддяГончарук О.В.
Суд | Господарський суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2023 |
Оприлюднено | 11.10.2023 |
Номер документу | 114020622 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Гончарук Олег Валентинович
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Гончарук Олег Валентинович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні