Ухвала

від 05.10.2023 по справі 927/977/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

05 жовтня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/977/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши матеріали справи

Позивач: Акціонерне товариство «Укртрансгаз»,

код ЄДРПОУ 30019801, Кловський узвіз, 9/1, 30-А, м. Київ, 01021

Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»,

код ЄДРПОУ 03358104, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

Предмет спору: про стягнення 265 238 978,53 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 265 238 978,53 грн завданих збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані перевищенням обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи, оператором якої до 01.04.2020 було АТ «Укртрансгаз», над обсягами переданого природного газу АТ «Чернігівгаз» у липні 2018 року лютому 2019 року в об`ємі 24 729,911 тис. куб.м, чим було порушено відповідачем необхідне співвідношення та зумовлено вжиття позивачем заходів фізичного балансування для його відновлення шляхом купівлі і подання потрібного обсягу природного газу в газотранспортну систему з понесенням відповідних витрат. Позивач вважає, що протиправні дії відповідача призвели до втрати майна позивача та завдання йому збитків у розмірі вартості такого майна, що становить 265 238 978,53 грн.

Ухвалою суду від 17.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання на 15.08.2023 о 12:00 та встановлено сторонам строки для подання заяві по суті.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення ухвалу суду від 17.07.2023 відповідач отримав 20.07.2023, а отже останнім днем для подання відзиву є 04.08.2023.

02.08.2023 від позивача на електронну пошту суду надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, яку ухвалою суду від 04.08.2023 повернуто заявнику без розгляду.

02.08.2023 відповідач направив до суду:

- відзив на позовну заяву з доданими до нього документами;

- заяву про застосування строків позовної давності;

- клопотання про витребування доказів.

За заявою представника позивача ухвалою суду від 14.08.2023 постановлено провести підготовче засідання 15.08.2023 в режимі відеоконференції.

11.08.2023 позивач направив до суду:

- відповідь на відзив з доданими до неї документами;

- заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності;

- заперечення на клопотання про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 15.08.2023 суд:

- розцінив заяву відповідача про застосування строків позовної давності та заперечення позивача на цю заяву як складові відзиву на позов та відповіді на відзив, відповідно, та долучив зазначені заяви по суті до матеріалів справи, як такі, що подані у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з їх урахуванням;

- відклав вирішення клопотання відповідача про витребування доказів, а також розгляд заперечень позивача проти цього клопотання.

Оскільки сторони у своїх заявах по суті посилались на судові рішення у справі №927/1041/19, предметом спору у якій було стягнення з відповідача, у тому числі 325 045 856,97 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за липень 2018 року - лютий 2019 року, що можуть мати преюдиційне значення у цій справі, однак цих рішень суду не надали, суд має сумніви у добросовісному виконанні сторонами своїх процесуальних обов`язків щодо доказів, а тому відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України зобов`язав позивача, як такого, що перший послався на ці судові рішення, до наступного судового засідання надати суду судові рішення у справі №927/1041/19.

У підготовчому засіданні 15.08.2023 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.08.2023 об 11:30, яке за клопотанням позивача буде проводитись в режимі відеоконференції.

Внаслідок ракетного обстрілу 19.08.2023 та значних пошкоджень будівлі Господарського суду Чернігівської області, установа з 21.08.2023 по 25.08.2023 призупинила свою роботу, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 22.08.2023, не відбулося.

Ухвалою суду від 28.08.2023 призначено підготовче засідання на 05.10.2023 о 10:30, яке за клопотанням позивача буде проводитись в режимі відеоконференції; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; повідомлення сторін про час та місце проведення цього судового засідання.

У підготовче засідання 05.10.2023 з`явились представники позивач та відповідача.

До початку підготовчого засідання від позивача надійшли письмові пояснення, до яких додані копії судових рішень у справі 927/1041/19, роздруковані з Єдиного реєстру судових рішень, а також клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні суд долучив до матеріалів справи додані до письмових пояснень копії судових рішень у справі №927/1041/19, як такі, що подані на виконання вимог суду.

Щодо письмових пояснень позивача.

Зі змісту поданих письмових пояснень вбачається, що позивач додатково обґрунтовує спосіб захисту своїх прав, з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №927/1041/19.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 5 ст. 161 ГПК України передбачено, що суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Разом з тим, суд дозволу на подання таких письмових пояснень позивачу не надавав.

Надане позивачем доповнення до правової позиції є штучним використанням підходу, щоб доповнити позовну заяву та відповідь на відзив.

Аналогічний висновок викладений в постанові ВП ВС у справі 477/2330/18 від 14.12.2022.

Відповідно до ст. 118 Господарського кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України).

Оскільки позивач у зазначених поясненнях навів додаткову правову позицію поза межами строків для подання своїх заяв по суті, не просив дозволу подати такі пояснення, а суд поза межами цього строку не визнав їх подання необхідним, суд залишає ці пояснення без розгляду.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи від 02.10.2023.

За приписами ч. 2, 4, 8 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обґрунтовуючи своє клопотання позивач зазначає, що необхідність подання додаткових доказів викликана саме спростуванням тверджень відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що вона не могла надати ці докази раніше, оскільки вони перебували в архіві, що потребувало часу для їх отримання.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 165, ч. 1 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. До заяв по суті додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, міркування, заперечення сторін.

Відповідач свої доводи щодо наявності підстав для закриття провадження у справі виклав у відзиві на позов, а отже позивач повинен був навести свої заперечення проти таких доводів відповідача та надати відповідні докази на їх спростування.

При цьому суд враховує, що у відповіді на відзив у порушення вимог ч. 4 ст. 80 ГПК України позивач не зазначив про неможливість подання певних доказів у встановлений строк.

За наведених обставин, суд визнав неповажними причини неподання доказів у встановлений строк та відмовив у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів, а тому суд не приймає такі докази до розгляду.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

У відзиві на позов відповідач просить закрити провадження у справі, оскількиє таке, що набрало законної сили, рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Так, відповідач посилається на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі №927/1041/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 та постановою Верховного Суду від 28.07.2021.

Позивач заперечує проти наявності підстав для закриття провадження у цій справі, обґрунтовуючи відмінністю підстав та предмету позову у справі №927/977/23 та у справі №927/1041/19. Позивач зазначає, що предметом позову у справі №927/1041/19 було стягнення заборгованості за надані послуги балансування; підставою позову порушення умов договору від 17.12.2015 №1512000712 в частині несплати вартості наданих послуг транспортування природного газу, натомість у справі №927/977/23 предметом позову є стягнення збитків, завданих відборові АТ «Чернігівгаз» природного газу для задоволення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат в ГРМ).

Розглянувши клопотання відповідача ро закриття провадження у справі та заперечення позивача з цього приводу, суд встановив наступне.

Господарський суд Чернігівської області розглядав справу №927/1041/19 за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» про стягнення 389203702,36 грн, з яких: 325045856,97 грн заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 46939105,11 грн пені, 4453233,35 грн трьох відсотків річних, 12765506,93 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язань з компенсації місячних негативних небалансів природного газу які, на думку позивача, мають сплачуватись відповідачем на підставі договору №1512000712 транспортування природного газу від 17 грудня 2015 року за виставленими позивачем рахунками.

Так, у липні 2018 - лютому 2019 Укртрансгаз зафіксував щомісячне перевищення обсягів природного газу, отриманого Чернігівгазом з газотранспортної системи, над обсягами газу, переданого Чернігівгазом як оператором газорозподільної системи споживачам (місячний негативний небаланс), склав односторонні акти і виставив рахунки за послуги балансування, які Чернігівгаз не оплатив.

Судами у справі №927/1041/19 встановлено, що 17.12.2015 Укртрансгаз та Чернігівгаз уклали договір транспортування природного газу №1512000712 (далі - Договір), відповідно до якого Укртрансгаз надає Чернігівгазу послуги транспортування природного газу (послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Чернігівгаз сплачує Укртрансгазу встановлену в ньому вартість таких послуг (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС), з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.3. Договору визначено послуги, які можуть бути надані за ним замовнику, а саме: 1) послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); 2) послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); 3) послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).

Обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до нього (п.2.4. Договору).

Пунктом 2.8. Договору сторони передбачили, що додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього Договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є, зокрема, оператор газорозподільної системи.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оператор (Укртрансгаз) зобов`язаний приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від Замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом ГТС.

Додатком 3 до Договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем /газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п. 5.4. Договору).

На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу, його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) (п. 5.5. Договору).

Сторони в п. 4.1. Договору погодили, що замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору.

Порядок комерційного обліку природного газу (в тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС та з урахуванням цього Договору (п. 5.1. Договору).

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом ГТС. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.

За умовами п.п. 7.1., 7.2. Договору вартість послуг розраховується таким чином: розподіл потужності та транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua.

Розділом ІХ Договору врегульовано порядок визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за них.

Відповідно до п. 9.1. Договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу ГТС.

Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою:

В балансування = БЦГ х К х QБГ, де :

- БГЦ - базова ціна газу,

- QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника,

- К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (п. 9.2. Договору).

Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу ГТС. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті (п. 9.3. Договору).

Відповідно до п. 11.1. Договору послуги, які за ним надаються, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором та замовником актами наданих послуг.

Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу ІХ цього Договору (п. 11.4. Договору).

Пункт 17.3. Договору встановлює, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього Договору.

29.11.2017 сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, якою, зокрема, п.9.4. Договору виклали в такій редакції (застосовується до відносин сторін з 29.12.2016): оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату в строк, що не перевищує п`яти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться в строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

Сторони не укладали додатки 1, 2 до Договору. Додаток 3 з боку замовника підписаний особою, яку неможливо ідентифікувати.

Позивач здійснив процедуру алокації за період: липень 2018 року - лютий 2019 року (далі - спірний період) та встановив наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу на загальну суму 325 045 856,97 грн, а саме:

- за липень 2018 року в обсязі 639,845 тис. м куб.;

- за серпень 2018 року в обсязі 1824,460 тис. м куб.;

- за вересень 2018 року в обсязі 1399,699 тис. м куб.;

- за жовтень 2018 року в обсязі 1751,624 тис. м куб.;

- за листопад 2018 року в обсязі 3262,884 тис. м куб.;

- за грудень 2018 року в обсязі 3412,839 тис. м куб.;

- за січень 2019 року в обсязі 9539,231 тис. м куб.;

- за лютий 2019 року в обсязі 2899,359 тис. м куб.

Позивач оформив односторонні акти про надання таких послуг: від 31.07.2018 №07-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.08.2018 №08-18-1512000712-БАЛАНС, від 30.09.2018 №09-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.10.2018 №10-18-1512000712-БАЛАНС, від 30.11.2018 №11-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.12.2018 №12-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.01.2019 №01-19-1512000712-БАЛАНС, від 28.02.2019 №02-19-1512000712-БАЛАНС, які направив відповідачу разом з рахунками на оплату їх вартості на загальну суму 325 045 856,97 грн, розрахунками вартості послуг балансування та звітами по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування.

Відповідач не оплатив рахунки за послуги балансування обсягів природного газу за спірний період на загальну суму 325 045 856,97 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 у справі №927/1041/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 та постановою Верховного Суду від 28.07.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суди у судових рішеннях справі №927/1041/19 дійшли висновку, що у матеріалах справи відсутні та позивачем не надано доказів на підтвердження наявності між сторонами договору, який би регулював відносини саме щодо врегулювання місячних небалансів, оплата за які є предметом цього позову (не подано докази, які б свідчили про внесення до діючого Договору відповідних змін, з метою приведення його в відповідність до чинного Кодексу ГТС).

Також суди у судових рішеннях у справі №927/1041/19 навели правові висновки щодо обов`язковості документального оформлення факту надання послуг балансування та їх заявленого обсягу при стягненні сум заборгованості за послуги з балансування, обов`язковості з доказової точки зору факту понесення витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування обсягів природного газу в заявлені ним періоди, так само як і розміру заявленої до стягнення вартості послуг балансування та дійшли висновку про недоведеність факту надання відповідних послуг за період липень 2018 року- лютий 2019 року.

Отже, підставами для відмови у позові у справі №927/1041/19 було неузгодженість істотних умов Договору щодо послуг балансування і недоведеність факту надання відповідних послуг за період липень 2018 року - лютий 2019 року.

Верховний Суд у постанові від 28.07.2021 у справі №927/1041/19 зазначив, що враховуючи відсутність правової підстави для отримання Чернігівгазом послуг транспортування природного газу (неузгодження істотних договірних умов на надання послуг балансування), стягнення Укртрансгазом коштів може здійснюватися відповідно до положень ст. 1212 ЦК у разі доведення факту набуття Чернігівгазом природного газу, який належав Укртрансгазу, без достатньої правової підстави або шляхом стягнення суми збитків, якщо газ був придбаний Укртрансгазом з метою балансування негативних місячних небалансів, які виникли внаслідок відбирання Чернігівгазом природного газу для задоволення власних потреб, і не був компенсований Оператору ГТС через договірні механізми (оплату послуг балансування). При цьому Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій, які встановили, що позивачем не доведено фактичного надання саме послуг балансування у спірний період.

Предметом позову у справі №927/977/23 є стягнення з відповідача 265 238 978,53 грн збитків, які завдані внаслідок перевищення відповідачем обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи, оператором якої до 01.04.2020 було АТ «Укртрансгаз», над обсягами переданого природного газу АТ «Чернігівгаз» у липні 2018 року лютому 2019 року в об`ємі 24 729,911 тис. куб.м.

Відповідно до ч. 1, пунктів 4, 5 ч. 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави.

Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №909/783/20.

Підставою позовів у справах №927/977/23 та №927/1041/19 є обставини перевищення відповідачем обсягу відібраного у липні 2018 року лютому 2019 року газу у кількості 24 729,911 тис. куб. м.

Таким чином, спірні обставини взаємовідносин сторін у справах №927/977/23 та №927/1041/19 залишаються незмінними, а у справі №927/977/23 позивач лише намагається доповнити позов новими обставинами, при цьому зберігши в ньому первісні обставини та змінивши посилання на інші норми матеріального права, що за наведеним вище висновком Верховного Суду не є зміною підстав позову.

Як вбачається з судових рішень у справі №927/1041/19 вартість послуг балансування природного газу порахована за формулою, наведеною у п. 9.1. Договору шляхом множення базової ціни газу на обсяг негативного місячного небалансу замовника та на коефіцієнт компенсації, тоді як у справі №927/977/23 така вартість обрахована шляхом множення середньозваженої ціни газу на обсяг негативного місячного небалансу замовника, тобто без застосування коефіцієнту компенсації.

За визначенням, наведеним у п. 5 глави І розділу І Кодексу газотранспортної системи, базова ціна газу (далі - БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу та розміщується оператором газотранспортної системи на власному вебсайті щомісяця у строк до 10-го числа поточного місяця.

Тобто базова ціна газу фактично включає в себе середньозважену ціну газу.

Отже, частина заявленої до стягнення суми у справі №927/977/23 у розмірі 265 238 978,53 грн вже була предметом позову у справі № 927/1041/19.

Тобто спір у зазначених справах виник про той самий предмет і з тих самих підстав.

При цьому правовими підставами позову у справі №927/1041/19 є невиконання відповідачем договірних зобов`язань, а у справі №927/977/23 - ст. 22 ЦК Україні, 217, 218 ГК України, що виключає існування між сторонами договірних відносин.

У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Таким чином, посилання позивача на невиконання відповідачем договірних відносин на обґрунтування позову у справі №927/1041/19 не призводить до зміни предмету та підстав позову у цій справі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

У справі №927/1041/19 суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 325 045 856,97 грн за послуги з балансування, у тому числі через недоведеність позивачем факту надання відповідних послуг за період липень 2018 року - лютий 2019 року.

Як відзначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» (заява № 24465/14), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули цієї Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права, одним з основоположних аспектів якого є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхні рішення, що набрали законної сили, не може ставитися під сумнів (див. також справу «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (справа «Рябих проти Росії», заява № 52854/99), існування яких позивачем не зазначено й не обґрунтовано.

Таким чином, заявлення позовних вимог про стягнення аналогічної суми коштів у виді збитків, а не у виді договірних зобов`язань, що фактично є єдиною відмінністю у справах №927/977/23 та №927/1041/19, не можна розцінювати як подання іншого позову; у даному випадку позивач намагається не просто змінити правову підставу позову, але й повторно довести обставини спірних взаємовідносин, які не зміг довести у справі №927/1041/19, шляхом наведення і надання додаткових доказів, що суд вважає неприпустимим з огляду на принципи змагальності та юридичної визначеності.

Позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові у справі №927/1041/19 щодо неналежного способу захисту, але при цьому бере зручну для нього частину із загального контексту, оминаючи інші висновки Верховного Суду про те, що позивач міг би застосувати такий спосіб захисту у разі доведення факту набуття Чернігівгазом природного газу, який належав Укртрансгазу, та про те, що позивачем не доведено фактичного надання саме послуг балансування у спірний період.

Отже, наведений висновок Верховного Суду не може вважатись підставою для подання позову зі зміненим предметом, але з аналогічними підставами, тому суд відхиляє такі посилання позивача.

Таким чином, оскільки в частині стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування у розмірі 265 238 978,53 грн за період липень 2018 року - лютий 2019 року вже є рішення суду, що набрало законної сили, провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, клопотання відповідача про витребування доказів та заява про застосування строків позовної давності підлягають залишенню без розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У зв`язку із закриттям провадження у справі, позивачу підлягає поверненню судовий збір у розмірі 939 400,00 грн, сплачений за подання цього позову.

З огляду на відсутність в матеріалах справи клопотання позивача про повернення судового збору, підстави для повернення останньому 939 400,00 грн судового збору, цією ухвалою у суду відсутні.

У судовому засіданні 05.10.2023 відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

Керуючись ст. 175, 231, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В :

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 09.10.2023.

Суддя В. В. Шморгун